Дуже мало об'єктивної інформації надходить про події, що відбуваються в Китаї. Зрозуміло, що кожний правитель вважає себе імператором, але історія правителів Китаю, це низка дворцових переворотів. От і зараз там щось незрозуміле відбувається. Зарештоване вище військове керівництво, а сьогодні військові зайняли Заборонене місто в Пекіні, що це символізм чи щось інше. Бо це взагалі музейний комплекс, відбудований після того, як хунвейбіни його рознесли. Прошу камрадів ділитися думкою, наявною інформацією. Тільки не треба сюди тягнути інопланетян, всіляку містику та іншу бредятину, яку полюбляє, напиклад, дехто під ником "Легко".
Британський прем'єр приїхав в Китай для перемовин. Премьер Великобритании Кир Стармер прибыл в Китай с пятидневным визитом, который в Лондоне и Пекине называют попыткой перезапуска отношений между двумя странами В Пекине Стармер проведет переговоры с председателем КНР Си Цзиньпином и премьером Ли Цяном. Основные темы - торговля, инвестиции и вопросы национальной безопасности. Затем британский премьер отправится в Шанхай на встречи с представителями бизнеса, после чего посетит Японию. Это первый государственный визит главы британского правительства в Китай со времен Терезы Мэй в 2018 году. В Пекине подчеркивают, что Китай и Великобритания выступают за свободную торговлю и многостороннюю систему на фоне роста глобального протекционизма. Несмотря на серьезные разногласия последних лет Китай сигнализирует о желании восстановить отношения с Лондоном и другими западными странами после периода охлаждения, отмечает BBC. Як висновок: імператор Сі при владі.
Сі отримав повний контроль над армією Китаю та карт-бланш щодо Тайваню. Голова КНР Сі Цзіньпін фактично зосередив повний контроль над збройними силами Китаю у своїх руках, усунувши останніх високопоставлених військових, здатних впливати на прийняття рішень. Арешт генерала Чжана Юся — його давнього союзника та друга дитинства, якого Сі називав «старшим братом», — ліквідував будь-які авторитетні внутрішні голоси, здатні стримувати дії Пекіна щодо Тайваню, пише The Wall Street Journal. За оцінками опитаних виданням експертів, це дає Сі карт-бланш у тайванському питанні та свідчить про його безпрецедентну впевненість у перспективі «возз'єднання». У той же час, аналітики, які говорили з WSJ, зазначають, що на тлі кадрових потрясінь негайне вторгнення на Тайвань виглядає менш ймовірним. Натомість Сі зміщує акцент на примусову кампанію, спрямовану на підрив рішучості Тайбея без початку відкритих бойових дій. Йдеться про безперервні військові навчання, що імітують морську та повітряну блокаду острова, економічний та кібертиск, а також про «юридичну війну» — використання китайського законодавства для переслідування тайванських чиновників і тиску на громадян Тайваню. Тайванська влада заявляє про кібератаки на енергетичну та медичну інфраструктуру острова, а також про спроби Пекіна дипломатично ізолювати Тайвань, у тому числі через тиск на Японію. За словами колишнього високопосадовця США на Тайвані Лори Розенбергер, збереження переконливої військової загрози залишається ключовим інструментом Сі для тиску на Тайбей. Про арешт Чжана Юся стало відомо 24 січня. Цей інцидент став частиною масштабного чищення, під час якого Сі за останні роки відправив у відставку п'ятьох із шести генералів, особисто призначених ним лише три роки тому. Хоча китайським військовим на закритому брифінгу повідомили, що Чжан нібито передавав США ядерні секрети та брав хабарі, офіційно Пекін обмежився формулюваннями про порушення партійної дисципліни та законодавства, а Міноборони КНР закликало уникати «необґрунтованих спекуляцій», пише WSJ. Однією з можливих причин конфлікту між Сі та Чжаном аналітики називають розбіжності щодо термінів підготовки армії до тайванського сценарію. Як писав аналітик Jamestown Foundation К. Трістан Танг, Сі наполягав на досягненні повної оперативної готовності до 2027 року, тоді як Чжан відносив цю мету до 2035-го. Після його арешту армійська газета звинуватила генерала в «серйозному зневажанні» системи абсолютної влади голови Центральної військової ради — формулювання, яке експерти розцінюють як вказівку на політичний виклик авторитету Сі. Деякі аналітики попереджають, що концентрація влади підвищує ризики помилок. Колишній стратег Пентагону Дрю Томпсон зазначає, що, послабивши найвищий орган військового управління, Сі ускладнив систему командування та контролю, фактично керуючи мільйонною армією через «комітет з однієї людини». Проте, за даними джерел WSJ, Пекін вважає цей ризик виправданим і дедалі скептичніше оцінює готовність Вашингтона втручатися в конфлікт навколо Тайваню. Навіть найбільший в історії продаж американської зброї Тайваню на суму $11,1 млрд у Пекіні сприймається швидше як підтримка оборонної промисловості США, ніж жорстке зобов'язання з безпеки, зазначає директор програми з Китаю Центру Стімсона Юнь Сунь. У Китаї також розраховують використовувати контакти Сі із президентом Дональдом Трампом для подальшого підриву довіри Тайбею до США. Джерела видання Білому домі, однак, заявляють, що Вашингтон робить ставку на стримування Китаю через оборону, що спирається на «перший острівний ланцюг», та на поглиблення технологічного зв'язку з Тайванем.
Си буквально держит в руках судьбу этой войны.. руководства ... федерации и вождя..(с) Си может дать им кредит в 8 трлн... О потужный красный дракон..