Ракетне топливо. Токсичність.

ракетне топливо це пісець, їх то і заправляють в протигазах . В армії за рубль можна було дємбельську пряжку зробить , на пару хв. в топливо , помить в соді і гнулася та пряжка на раз. але то були балістичні ракети і було їх в частині аж 16 штук. Одна на навчаннях непішла , згоріла нах разом з машиною

а хімії там жуть...Рідке ракетне пальне поділяється на окисник і пальне. Воно знаходиться в ракеті в рідкому стані у різних баках. Змішування відбувається в камері згоряння, зазвичай за допомогою форсунок. Тиск створюється завдяки роботі турбонасосних або витиснювальних систем.


Мить , прать все в порошку (рідкому ) + білизни трохи , можна соди трохи харчової.

внутрь рекомендовано 100 млл чистого самогону + Сало з часником.

 

Вітаю!
Ось звідусіль потроху, але, вважаю, є основне:
https://texty.org.ua/articles/10701...hu-zalyshky-rakety-mistyat-smertonosne-palne/
https://ru.osvita.ua/vnz/reports/dpju/24455/
https://vikna.tv/ru/dlia-tebe/vijna-v-ukrayini/chem-opasno-raketnoe-toplivo/
https://www.osce.org/files/f/documents/e/7/35906.pdf

 

Залежно яка ракета, в х-55, х-101 по ідеї керосин авіаційний, а от х-22 рідинна як і р-12 (ту яку в протигазах і хімзахисті заправляли) там окислювач токсичний

 

Вечір добрий!

Ну не зовсім так:
Крилаті ракети типу Х-555, Х-101, сімейства 3М14/3М54 "Калібр" та крилаті ракети 9М728/9М729 для комплексу "Іскандер-К" оснащені малоресурсними турбореактивними двигунами, які працюють на Дециліні (Т-10). На борту Х-101 цього палива близько півтори тонни. Це спеціальне паливо (вуглеводень, загальна формула C10H16), токсичне для вдихання, смертельне при ковтанні, та подразнює шкіру. Подальший розвиток палива Децилін (Т-10) – висококалорійне синтетичне авіаційне паливо "Децилін-М". Така ж гидота.

Так, рідкопаливний ракетний двигун Р201-300 крилатої ракети Х-22НА, наприклад, працює за двокомпонентною схемою. Паливо - суміш амінів ТГ-02, у якості окиснювача використовується розчин АК-27И на базі азотної кислоти.
А ось керовані ракети підвищеної дальності класу "повітря-поверхня" Х-59М і Х-59МК використовують як паливо або авіаційний гас (Т-1), або децилін (Т-6, Т-10).

 

Не завжди, Т-1 також використовують. Як пахне децилін не знаю, але запах Т-1 ні з чим не зпутаю.

 

Авіа керосин (Т-1) напевно і був. Для мене найгірший запах від маршового двигуна ракети 48Н6 (С-300) але запах то фігня порівняно з специфектами які влаштовує бч)))

ось цей «бойлер» за сто метрів від мене приземлився

 

Не було б зайвим, щоб працівники, які вже другий рік в умовах війни виконують свої обов'язки ліквідовуючи наслідкі ракетних атак, отримали вичерпні пояснення та інструктажі від відповідних структур та чинів, а не шукали інфу по форумах.
Чиясь товста срака у погонах даремно жере свій хліб, трясця.

 

А що можна сказати з приводу Кинжалів та С 400 ? Яку небезпеку (паливо) вони містять ?

 

там твердопаливні двигуни... більшість палива згорає на старт -розгін...

 

Та не тільки паливо, а і продукти згорання, які осідають всюди, де проходив маршрут тієї бля@$діни. Не помітили, що люди набагато сильніше почали хворіти?

 

Та і твердопаливні не поступають по токсичності. На голови сипляться продукти розпаду і неповного згорання окиснювача в вигляді перхлорату амонію, який має 2 клас небезпеки.

 

Я служив в 80х ,був командиром відділення заправщиків стратегічних ракет.ТГ-02 тільки для пуску двигуна,його там мало.АК-27 це азотний меланж,шкоди від неї як звичайної азотної кислоти,жовті сліди це від неї.Паливо ТМ-185 ,аналог диз палива,я в великі морози -30-40 заправляв крази,зводились і їздили без проблем ,тільки запах дуже вонючий.
Якщо знайшли ракету з рідинним двигуном,розчин води з содою,милом все нейтралізує.
ТГ-02 дуже токсичне,на смак не пробуйте.

 

Так пишете, начебто можна спокійно дихати цим...
Оксид азоту, який викликає набряк легень.... Хоч і в малих концентраціях викликає безповоротні пошкодження легень. Збільшується ймовірність респіраторних захворювань і зменшується дихальна функціональність...
Все залежить від концентрації і частоті вдихання.

 

Я зустрічав людину, яка у свій час відслужила у РВСП, через рік йому видалили легеню, і дохтур казав що стан тієї що залишилась був не набагато кращий. І по хорошому треба було б видаляти й другу (((

Оце трапилось з ним, коли хапав потроху пари.

 

Це капець
І ніхто не контролював цього...

 

Теж був один ,вийняв мембрану переговорну в протигазі,при підключенні трубопровода ( він з нержавійки)до ракети,стався витік конденсату майже в писок.Доля його мені не відома,більше ніхто його не бачив.
В літку від підвищення температури,часом спрацьовують дихальні клапана на цистернах,дуже гарно виглядає хмаринка оранжевого кольору.

 

Якщо ти постійно працюєш з ракетним паливом,то звикаєш,головне дотримуватись правил.Зате +масло зранку, вечером,молоко,сир голландський,і кожного дня яйця,в обід + рибна консерва.І ще обіцяли кожні 8 місяців відпустку,в яку я не їздив ні разу,бо за офіцера на БД заступав.

 

Нафіг таку халяву. Добре, коли добре. 1 випадковість, може коштувати життя...
І ніякі яйця не врятують...

 

прислали хлопця на срочці, з краном в петлицях, цілком лисого, дослужувати після отруєння, також був запращиком ракет. То був єдиний випадок коли живцем бачив знаки трубопроводних військ.

 

У нас звичайні чорні петлиці з пушками були,рвсн .4 відділення заправщиків,гумові чоботи,кнт,гумові рукавиці і технічки без комірів,бо весь час в захисті ходиш,а так як і всі .А на стартовій площадці ніхто не застрахований від прорива трубопровода,хоч він і нержавійки.2 цистерни по 15 тонн,якщо розлити,це як тепер кажуть екологічна катастрофа буде.

 

Контролював.
У шпиталь прийшов полкан з криком "кляті сімулянти!" та коли прийшла команда у частину, я не пам'ятаю яка саме, як це звучало, щось накшталт учбової/бойової тривоги. І полкан погнав ушпиталених бігом до частини. Миттєво в усіх пішла ротом кров та піна, двоє втратили свідомість у процесі, не добігли. Вони померли за 1..2 доби.
Інші добігли.

Були 60ті роки, можливо 70ті, після дембелю хлоп повернувся у село на Мелітопольщині, де повільно конав.
Пощастило як сироті, родичу загиблого фронтовика отримати пачпорт та поїхати у Запоріжжя, де він зміг попасти у столярний цех Запоріжсталі.
Через деякий час медогляд виявив у нього ураження легень, зібрали комісію, комісія в шоці, бо таких уражень на підприємстві отримати не можливо.
А хлоп давав підписку о нерозголошенні, тож ніц нічого їм сказати не міг.

Я його зустрів у 2012 році. Завели/майже занесли в палату двоє санітарів, ледь живого. Наступного дня після декількох крапельниць він почав оживати, припинив хрипіти, зміг сам сідати та розмовляти.

Враження було жахливе.
Вибачте за офтоп.