Ребята иногда пописываю) Может кто сам пишет на любые темы выкладывайте. Выложу пару своих: -----Военнопленный А мир так часто однобок Я жить хотел, не рвался в бой И рота вся сдалась со мной Страданий выбрав долгий строк. Был тупиковый рабский мрак Собаки гнали нас и рвали, Нам слова молвить не давали Валившись с ног ползли в барак. И свист кнута и сталь кастета Мое сознание ломали Глаза же ночью всё читали Обрывок жалкий из газеты. Когда работал, умирая И руки еле поднимал, Я ночью дом свой вспоминал В себе усталость побеждая. Когда проснувшись на рассвете Опять работать предстояло Шесть букв в сознании стояло Оставшихся на той газете. Но долгожданный день настал. Я был одним, заговорившим. Солдатам, нас освободившим Я слово Родина сказал. ----снежный Ночь, распадом силуэтов Терпеливо ждет рассвета. Заварился сладкий чай. Теплота, уют,-прощай… Утро хмуро засерело. Шерсть одев на голо тело, Шел к подножью перевала. А тем временем-светало. Будет сердце колотить, Будет мысль летать как птица. И в душе опять ютиться Вздох тоски и счасте жить. На пригорке снежный тёрен, Вдалеке деревня тает. Над крестами мчится ворон, Поле снегом заметает. Чистотою пахнут ели, Мох зимою был убит. Лес в оптическом прицеле Затаился. Не шумит...
У сусіда на городі, зранку дивна метушня. Він с переду, жінка з заду з боку бігає дитя. Щось несе по перед себе, ще й махає ним Петро. Цікавинна якась штука, щей пілікає воно. Я затих в кущах кропиви, виглядаю як сова Дуже ж хочу роздивиться, що за техніка така А сусід іде пихато, ще й з лопатою в руках Прислухається до звуку, якісь штуки на вухах Раптом щось почув він мабуть, бо махати перестав Взяв лопату швидко в руки, тай копати яму став Жінка Петі помагає і навколішках гребе Всі грудки перебирає, загубили щось невже Надоїло вже стояти і заглядати мені Треба вийти тай спитати, що се роблять хазяї -Добрий день! кричу сусіду із цікавістю в лиці І швиденько чимчикую до Петра я по ріллі. Підійшов, стою, чекаю взяв цигарку закурив І сусіду простягаю, хочу щоб поговорив Затягнувся чоловяга, тай на мене позира -Що питає діду хочеш?Як здоровя, як стара? -Дивна бачу в тебе справа! каже дід не поспіша Чудернацьке щось тягаєш, бач фантазія яка Щось не можу зрозуміти, хоч прожив багато літ Чим це ти оце махаєш, розкажи мені як слід Засміявся дядько Петя, носа хитро потира Підіймає дивну штуку, щось там пальцем натиска Чую музика заграла, запищало в мить воно А сусід вже знов махає, ну справжнісіньке кіно І пішов Петро повз межу, обійшов весь свій город Біля яблуні кружляє, кричить баба ІДІОТ!!! Я ж за ним біжу що духу, щож він хоче показать Гавкотить собака в буді, в рветься може покусать Бачу с краю біля дубу, стрімко став сусід Петро В ту коробку заглядає і кричить мені ВОНО!!!! Швидко він схопив лопату, тай копати землю став Що побачу у тій ямі, я тоді іще не знав. Став навколішки сусіда, грунт руками вигріба Очі бачу соловїні, мабуть щас буде біда Кури в буряні притихли, пес на привязі мовчить Тільки Петя очманілий КЛАД!!!! на весь город кричить. Він тремтячими руками, горщик ніжно дістає І до серця прихиляє, чоловік добро своє З величезними очима, дід нарешті зрозумів ЗОЛОТО було під дубом, а Петро знайти зумів. Чути музику в сусіда, пють горілку зо три дні Тільки дід забуть не може, скарб той баче у вісні -Ач яка біда пристала, бабі каже дід старий У Петра прибор я бачив, хочу і собі такий. Ось пройшло мабудь з пів року, баба діда не взнає Як купив прибор той клятий, спать ночами не дає А дідусь в пятнистій кепці, папіросою димить По х..й стала йому баба він на "РАЙБЕРТІ" сидить.