Доброго дня, камради, хто може поділитися інформацією ,що до будови та принципів роботи запалів ручних гранат Польщі, періоду ДСВ,а також які гранати військо польське мало на озброєнні (гранати власного виробництва).
Якщо цікавлять також гранати польського підпілля: ЕТ-40 („Filipinka”), сконструйований колишнім працівником конструкторського бюро боєприпасів №2 у Рембертові Едвардом Тимошаком (псевдонім "Хмельницький") на основі довоєнного прототипу протитанкової гранати ЕТ-38. Філіпінкою назвали на честь псевдоніму "Філіп" розробника запалу Станіслава Франке (за іншою версією псевдонім "Філіп" мав сам Тимошак). З метою конспірації на гранатах наносили радянське маркування ДУГ-41 (десантная ударная граната), тому ці гранатиназивали також "ваньками". Виробництво було організоване у підпільних майстернях Армії Крайової у Варшаві, Кракові та Руднику над Сяном, усього виготовлено близько 200 тис. шт.
Інший зразок - граната R-42 із запалом Р-42 („Sidolówka”). Назву отримала через те, що для корпусу використовувалася металема бутилочка від засобу для чистки металевих поверхонь "Сідол".
Важка граната "Карбідувка", виготовлялася із карбідних ламп працівниками фабрики "Герлаха" для підпілля Гвардії Людової. Конструктором вважають Ришарда Гдулєвського, колишнього працівника Заводу боєприпасів №1 і діяча польської комуністичної партії.