Полировка ствола и обкатка оружия в армейских условиях

Не моё, взято отсюда: https://www.facebook.com/ukrsniping/posts/1698045507090709

ПОРАДИ ЧЕМПІОНА: чистка, обкатка, поліровка, обслуговування зброї.

Продовження нашого інтерв'ю з чемпіоном Європи-2015 з високоточної стрільби F-Class (F-TR) Євгеном Щербаковим. (Початок див: https://www.facebook.com/ukrsniping/posts/1697543960474197)

УСШ: Ок, припустимо, людина врешті вибрала собі першу гвинтівку. Але перед тим як стріляти, її ж потрібно обкатати? І взагалі, як її правильно чистити, як обслуговувати?

Є.Щ.: От по обкатці і по чистці у мене є що сказати. Взагалі, про обслуговування зброї. Тут усе досить просто. Я зараз усіх військових, з ким спілкувався, перевчив по-своєму. Їм так сподобалося, що вони тепер усю зброю свою так чистять, як я спортивну гвинтівку! Пістолети, кулемети, ДШК навіть, уявляєш?

Прикол тут в чому. З військовими нашими завжди дуже цікаво. Вони, особливо хто повоював, дуже важкі на підйом. Їм щось пояснити чи довести – майже неможливо. Ну уяви, приїжджає до них такий оце щокатий хрін, і каже: мовляв, ти, боєць, неправильно стріляєш! «Та я в аеропорту три відрядження, та що ти тут мені розказуєш!..» І їм доводиться деякі речі не просто пояснювати – а закладатися із ними на щось, сперечатись. Інакше не працює! До бійок не доходило, але до скандалів – бувало. Коли я казав, от давай закладемось на твою зарплату – я поставлю $1000, а ти свою заплату – що я із твоєї ж гвинтівки відстріляюсь краще за тебе! Мішенька є така, «біжучий зв’язківець» зветься, рухома мішень на 500 метрів – давай, кажу, по 10 набоїв на кожного, з твоєї СВД, скільки ти влучиш і скільки я? І от тільки таким чином дійсно вдавалося щось довести, починали вірити.

З чисткою так само. Спочатку: «та нахріна ото воно треба?» Я кажу, от давай ти свою гвинтівку сам почистиш, постріляєш, а потім я її почищу – і ти сам стрельнеш. І сам побачиш результат!

Значить, чистка у нас звелася до наступного. Ми почали активно використовувати пасти, Iosso та J-B. Це дві, що добре працюють. Вони для військових гарні тим, що їм більше нічого й не треба! У них є тюбик чи баночка пасти, а усе решту він звичайним керосином змиває. У нього йоржик пластиковий, на шнурку – так, це довго, ну а що робити? Там же немає нічого, ні шомполів пристойних, ні чорта. Ми їм постачали, звичайно, скільки могли – в "Ібісі" одних шомполів Dewey, мабуть, вагон вивезли. Але суть у тому, що навіть як немає нічого, то зброю можна якісно обслуговувати. Тюбик із пастою і пластиковий йоржик, і все!

УШС: Пасті, котрі чистячі? Чи поліруючі?

Є.Щ.: Так, їх там насправді по два типи єсть, і у Iosso , і J-B – синя і червона. Прикол в тому, що насправді вони майже однакові! Відрізняється лише хімічний склад. Це не класичні полірувальні пасти. Вони відрізняються хімічним складом, але механічна основа у них – не повіриш – кокосова стружка!

УШС: Тобто абразивів там немає?

Є.Щ.: Ніяких абразивів там взагалі немає! Коли я готував ствол на своїй гвинтівці, я зробив 2000 проходів червоною пастою J-B. Дві тисячі разів туди-назад! Кілька годин, під регіт хлопців. І ствол цей досі чудово працює.

УШС: Але треба ж дивитись, щоб за дульний зріз не виходити?

Є.Щ.: Ну так, але ж це якраз дуже просто. Береш, кидаєш на підлогу дерев’яшку, упираєш у неї ствол, гвинтівку ставиш вертикально – і шуруєш зверху! Пасти – що для війни, що для спорту – це саме те, що треба.

УШС: А крім паст, щось іще використовуєш?

Є.Щ.: Інколи користуюсь піною, Milfoam Forrest. Вона чим гарна – поки ствол теплий, ти його задув нею і забув про неї. Мідь розчиняє, нагар розм’якшує.

Вона мені знаєш чим сподобалась? Я колись свою H-S Precision задув піною, і таки реально забув про неї. Пройшло мабуть тижня з півтора, поки згадав, що гвинтівка не чищена! Ну, думаю, капець стволу. Я туди, два патчі прогнав – а він блищить. Вигнав усю грязь «Бутчем», і все! Не повірив, поліз бороскопом – думаю, ну там зараз каверни, мабуть, страшні, хімія ж ця поїла все… нічого подібного! Усе в ажурі.

Тобто піна Forrest, вона чудова тим, що жодної шкоди стволу не наносить. Піна і пасти. На відміну від усіх оцих Sweet’s та інших сильнодіючих. А аміачні оті розчинники, це ж взагалі хана – не дай боже, ще хромований ствол попадеться, це його зразу ж викидати можна.

Так що пасти – наше все. Вони прискорюють процес чистки просто на порядок! І якість чистки дуже висока.

УШС: Тобто можна взяти той самий Bore Snake, нанести пасту, зав’язати кільцем і просто тягати його по колу?

Є.Щ.: Ну так. Та просто йоржик на шнурку. У мене тепер чистка гвинтівки займає зовсім дещицю часу. Але, звичайно, стволи потрібно підготувати до того. Приміром, я особисто ніколи не обкатую стволи. Ніколи! Насправді це взагалі непотрібно!

УШС: Ага, це якраз ще дуже цікаве питання. Але ж у тебе, мабуть, стволи відповідні – якісні?

Є.Щ.: Не в тому річ! Через мої руки багато зброї пройшло. Я друзям помагав, тепер от військовим… десятків з 5 точно. Починаючи від Remington і до усякого страхіття типа Weatherby. А з іншого боку – до Accuracy International. Ну і СВД, само собою…

УШС: Але ж у дешеві заводські стволи, навіть нові, бороскопом інколи страшно й заглядати! Невже поліровка їх рятує?

Є.Щ.: Ще й як! Береш гвинтівку – будь-яку, навіть дуже стару й поюзану – і полірування ствола одразу допомагає їй застріляти нормально. Ми брали гвинтівки, які не стріляли взагалі! Була історія з н-ськими «альфівцями» – вони там бідні страшно, до них ніякого постачання взагалі не доходить. А в іншому регіоні снайпери-«альфачі» якраз списали дві гвинтівки – не стріляють вони, кажуть, і квит. Ну і віддали їм туди. Добре, кажу, давай попробуємо. Лягаємо, стріляємо. Одна була .338, Sako TRG-42, друга – якесь убожество типу Weatherby. Я стрельнув – дійсно, розліт отакенний, ніфіга не стріляє та TRG…

А давай-но, кажу, психанемо і полірнем її добряче! Усе одно гірше вже ж не буде? А у мене є набір полірувальних паст зброярських, професійних – це вже якраз абразивних. Ну ми і дали їй, спочатку 800 гріт, потім 1000, а потім ще 500 разів пройшлись червоною J-B. І гвинтівка почала лупити в одну діру!!! Ну, ми там ще трошки попрацювали з нею, там питання з беддінгом були, з гвинтами ложі – але гвинтівка просто ожила! Хоча настріл у неї був – навіть і не рахували вже, далеко за 3000 пострілів перевалив. Це у .338-му калібрі.

УШС: Чи правильно я розумію, що з такою поліровкою на кінці ствола виходить дуже слабенький, але «чок», звуження таке невеличке?

Є.Щ.: Ні, зовсім ні. Коли поліруєш ствол, він повинен із самого початку до кінця бути максимально рівномірним. Максимально! Чому? Бо це впливає на коливання ствола під час пострілу. Коли куля йде по каналу ствола, чим рівномірніше буде її рух, тим більш повторяємі будуть хвилі тих коливань, що виконує ствол. А це значить, що кут кидання кулі стволом буде однаковий кожен раз! Це важливо. Це дуже важливо!

Для чого робиться та поліровка? Для того, щоб кожна куля йшла по каналу ствола максимально рівномірно. І головне, повторяємо. Причому це працює навіть на старих ущербних СВД. Дійсно працює! Виполіровується усе!

УШС: Ого, і навіть хром можна полірувати? А як, він же твердий?

Є.Щ.: Ну, ми там особливо у теоретичні подробиці не вдавалися, не до того було. Звичайно, армійські гвинтівки 60-х років – я туди залазив бороскопом – це страшно дивитись! Але поліровка ствола помагала їм одразу ж. Одразу! Навіть таким гвинтівкам! Вони реально починають працювати.

Взагалі у нашої волонтерської групи є для СВД модернізаційний набір. Ми ставимо на неї ПБС, глушник – може ти бачив, нарізаємо різьбу просто на полум’ягасник її рідний. Придумали вороток такий, з особливим конусом, щоб бійці могли самі собі його поставити, просто у окопі. Відправляємо їм цей вороток, глушник, у комплекті ще демпфер відбою, шина під сошки і самі сошки Harris. І ще кронштейни під нові приціли – Archer дуже гарні крони робить, правильні. Чи не єдині, які взагалі працюють на СВД. І от із цим комплектом бійці самі, за 15 хвилин, модернізують свої гвинтівки.

А до того ми ще вчимо їх, як підготувати ствол. Вони полірують ствол, вичищають затворну раму, газовідвідний механізм. І починають стріляти ого-го!

УШС: Отже, ти кажеш, для полірування – краще йоржик з пастою, а не тугий патч?

Є.Щ.: Так, береться звичайний пластиковий йоржик. Не мідний, ні! Пластиковий. На нього жирно наноситься паста. І більше нічого. Перевернув гвинтівку, стволом у дерев’яшку, і шуруєш. 40 проходів туди-назад робиш, тоді береш інший шомпол (в мене їх два), на голку надягаєш патчик, і короткими рухами починаєш дополіровувати. Фактично тобі треба просто винести грязь зі ствола. І от ти її короткими рухами такими виштовхуєш. Один патч, другий, третій – поки більш-менш чисті не підуть. Тоді знову береш шомпол з йоржиком – той самий, брудний. Нічого там не миєш навіть! Просто наносиш зверху свіжу пасту. Іще 40 проходів робиш. Тоді знову патчі.

І от всього проходів потрібно зробити 400-500 разів, сумарно. Без усякої боязні, нічого ти там не зіпсуєш! Я ж кажу, коли я 2000 разів прошурував оцей ствол, ми заміряли нутроміром – єсть у нас такий прилад, спеціальний, високоточний, до енного знака після коми міряє внутрішній діаметр ствола. Так от, у стволі нічого не змінилось! Так що «заполірувати» цією пастою ствол просто неможливо. Це не абразивна паста. Я саме про червону J-B та поліровочну Iosso. Дуже корисні штуки.

Оця процедура з пастами цілковито замінює традиційну обкатку гвинтівки. /Традиційна – то кілька десятків пострілів з повним циклом чистки після кожного – УШС/. Тоді починаєш стріляти, та й усе.

Я чищу так: через кожні 100 пострілів – пастою. А між ними, у полі, так: 40-50 пострілів, і задув пінку, тоді або додому повіз, або покурив 20-30 хвилин, якщо на місці чистиш. Далі вигнав піну – я для цього Butch’s Bore Shine люблю. Потім налив його на мідний йоржик, почухав разів 10, прогнав два патчі. Знову налив, почухав 10 проходів, два патчі за ним. Потім кілька патчів із маслом Kroil можна. А вже через 100 пострілів чищу пастою.

Взагалі, швидкість чистки дуже добре показує стан твого ствола. Якщо у тебе ствол добре виполіруваний – навіть той самий Remington – мідь із нього буде виноситись іще на етапі замочування!

УШС: У з’вязку з цим питання. Зараз модні усіляки «присипки» – молібденові або графітові. Наносяться просто у канал ствола, не на кулі, а втираються у ствол. Ти користуєшся таким?

Є.Щ.: Я користуюсь рідким графітом, натираю перед першим пострілом. А молібденом ми колись балувались – кулями, правда – повна фігня. Потім ледь-ледь той молібден від ствола віддирається. Взагалі, нічого краще, ніж сама м’яка оболонка кулі, для змащення немає. Інакше не буде повторюваності постріла, одноманітності його. Якщо порівнювати звичайні кулі і оброблені молібденом, то розбіг швидкостей у молібденових – помітно більший. Тобто покриття це виходить неоднаковим. Американці також молібденом свого часу награлись і плюнули. Багато було експериментів, але окрім звичайної мідної оболонки, більше нічого не працює. Та й навіщо, якщо я збираю дійсно якісні боєприпаси, з правильним дульцем гільзи, правильною навіскою пороху – у мене в серії розбіг швидкостей не більше 1 м/с! Та й то, може, хронограф прибріхує…

(далі буде)

 

Мы проще делаем-чистилка ХАДО (нам ее раньше бесплатно давали, сейчас почти бесплатно).
Запшикал ствол, покисло часок (или после стрельб запшикал винтовку и оставил на ночь)
бронзовый ершик, потом пластиковый, потом тряпочкой до бела. Все с 2-х сторон- дульной и казенной.
Потом хадовский гель "снайпекс" и 30 патронов из каждой винтовки по одному просто простреливаем.
После этого винтовка подымает кучность в 1,3-1,5 раз. Это не звиздеж. Лично проверял в тире одну и ту же винтовку до и после, помимо отзывов снайперов из 95-й.
Потом просто чистка пластиком, если настрел не большой и долго не валялась, либо бронзой.
На сухо тряпочкой и по обстоятельствам- либо просто слегка маслом, либо консервашкой, если долго винт использоваться не будет.
Примерно раз на 500 выстрелов чистящей пеной снимаем омедненку.
Все. Результат вполне. 100 м- 5 копеек. 550 м- голова сепара.
Это армия, там "ідеалістичним онанізмом" нихто заниматься не будет.
Барреты нормально почистили только когда мы им шомпол купили и бронзовый ерш сделали из 16 калибра...

 

Полировать хромированый ствол? Ну-ну...

 

Я слышал, что со стороны дульного среза категорически не рекомендуют чистить.

 

Это если шомпол стальной, а чистят "кирпичом".
Вообще часто сталкиваюсь с тем, что оружие вообще не чистится.
Даже визуально чистый ствол после нормальной чистки оказывается грязным.
Но на кучность это глобально не влияет. То уже спортивный перфекционизм.
Как говорил ротный "мне пофиг, попаду я в правый глаз с 300 м или в левый- результат одинаков"

 

Для обычного стрелка да. Но, как я понимаю, рекомендации были для тех, кому стрелять на 800+ метров, а там уже разница может чуствоваться капитально.

 

800+ из чего? и по какой цели?

 

В статье упоминаются .308 и .338 калибры. Ну а цели... Думаю те ещё животные

 

Ну и стрельба из СВД на 500м по движущейся мишени упоминается, что тоже не элементарная задача.

 

А ну ка, раскажите мне, спортсмены, сколько у нас винтов 338 у парней, которые "работают"?
а не у нациков, которые белок на БП ради развлечения стреляют от скуки?
308 вообще не понимаю- нах они там нужны. есть СВД.
То что я знаю:
СВД- 400-500 м, редко 600.
338- до 800.
Выше 800 вообще никто не работает по реальным целям. Это только демаскировка позиции.
Разве что из ДШК, КПВТ, Баррет 0.50 и просто пострелять абы куда.

 

Простите, а при чём тут количество стволов? От того, что их мало их что, чистить не надо? У меня вот один ствол и я его чищу тщательно и регулярно . В статье человек (безусловно опытный профи) даёт полезные советы. И, на опыте и примерах объясняет что как и для чего. Лично я для себя не вижу причин не прислушаться к его мнению. Если вы считаете, что эти советы Вам не нужны, Ваше право - не пользуйтесь. Если вы не встречали стреляющих на дальняк (результативно) это же не значит что их нет, так?

 

Я насколько понял, совет называется " Полировка ствола и обкатка оружия в армейских условиях"
Я ничего против правильного ухода за оружием не имею, я только за.
И против того что человек не поленился, а написал как он видит правильный уход я тоже ничего не имею, а наоборот поддерживаю.

Просто поверьте мне, никто из армейцев этого делать не будет.
По одной простой причине- это армия. Там не работет здравый смысл.
Там все переживают чтоб "ни дай Бог оружие не испортить".

Тем более что 99,99% оружия имеет хромированый ствол, полировать который бесполезно.
Что с ним делаем мы- я написал выше.
Тоже самое делаем и на всяких там Ремингтонах пресижнах 338 Лапуа Магнум с нехромироваными стволами.( коих на всю бригаду аж 2 шт и патронов к ним нет!)
И куча так же улучшается (хотя куда еще?)
Гораздо полезнее советов просто купить парням (естественно только кому надо) нормальных шомполов и ершиков с чистящими жижами.

И не надо там что-то полировать. Это не матчевые соревнования, это война.
Вполне достаточно просто почистить и не допускать коррозии.
А это сделает любой стрелок при наличии "чем".

 

Ну так одно другому не мешает И насчёт *чем*, я так понял, что покупают и раздают. Заодно и учат, как этим *чем* пользоваться.

Наверное я не совсем корректно назвал статью. Это моя вина а не автора Советы распространяются не только на армейцев, а и на простых владельцев оружия. Ну и как-бы многие стрелки -- перфекционисты по натуре Им мало попасть в мишень, хочется попасть именно в *десяточку*.

 

Ну так ничего не запрещает ведь подкорректировать название темы.

 

Нет у меня кнопочки *редактировать* или я её не вижу

 

Да ладно, прям никто выше 800м-- никто))Есть такой калибр 300ВинМаг. Даже не .338ЛапуаМаг. Работает...1050м норм.С холодного ствола, да еще это "животное" привалило так!!!4 часа два других "животных" боялись забирать... не говорите ерунды.Если винтовка хорошо пристреляна, норм работает бал.калькулятор и есть дальномер--все отлично работает.При этом в боевых условиях)))

 

Таких специалистов, которые реально работают на 1000+ на пальцах одной руки сосчитать можно.

 

Ну мне 6 лет понадобилось и плюс просто хорошие дяди, у которых есть деньги на такую подготовку.Всё это так дорого стоит, но люди поверили в меня и помогли,кстати еще до войны, и дяди учат американской и британской школе снайперов.Сами оттуда, но наши)))

 

нормального пулеметчика с 12,7 можно научить за 2 месяца и на 1200м от него все будут ползать или очень быстро бегать... Без всякой оптики.

 

Ну ніхвіга собі у нього зір

 

Ну-ну)))

 

Та нормальний зір - на випуску нормальні курсанти в нас грали в заказного між собою - хто яку частину мішені №8 буде відривати МДЗшкою з 1000-1100м. 2 кулеметники тупо глумилися з мішеней фанерних.

 

Это лучше спросить с той стороны. аккурат 1200м и у пидара не стало ноги по самые помидоры (такой 300 дороже самого любого 200) - 3 выстрела и вс. Никакой оптики - только бинокль у 2го номера и нормальный стабильный стрелок 1м номером. С тех пор ближе там никто не лазит в полный рост - или быстрой рысью или ползком.

 

я ж сказал ну-ну)), давай, давай))

 

Та даем, даем, не переживайте так.