Пляжний пошук (на пляжі,берегах річок,озер і т. д.)

Джентельмени і леді також,
З Новим роком!
В Новому році здоров'я і гарної дружби з леді Фортуною - от тоді буде все добре.
А ось такі зворушливі листи пишуть діти України:

 

Вышел 5го опробовать новый костюм 10ку и вот что попалось. Хорошее открытие нового сезона.

 

Отличный костюмчик.

 

Запитання до пошуківців де на тереторії України по гірських річках видобували золото.?

 

Нет, на территории Украины в промышленных масштабах ничего никогда не добывали. Про намывку кустарным способом ходят только легенды. А одно время было даже гос. предприятие по добыче золота, которое как появилось, так и пропало.
У 1992 році доволі несподівано прозвучала заява першого Президента Леоніда Кравчука про вступ України до "світового золотого клубу". Колишній партійний ідеолог мав на увазі те, що військовики в середині 80-х, закладаючи підземну ракетну шахту на Дніпропетровщині, несподівано відкрили одне з найперспективніших в Європі родовищ золота (перспективність вираховується, виходячи з вмісту чистого золота в тоні руди. Копальні, де таке співвідношення перевищує один-три грами на тону, вважаються придатними для промислової розробки. Перспективні мають 5-7 г/т). Навздогін заяві Президента була заснована компанія "Золото України", яка декларувала розвідку і розробку надр. А через чотири роки вже наступний глава держави Леонід Кучма підписав указ про створення компанії "Укрзолото". Паралельно з'явилася "Українські поліметали", яка осідлала родовище в Мужієво (Закарпатська область). І в 1999-му Україна стала 40-ою державою світу, яка провадить промисловий видобуток золота. Давні знання Про золоті копальні на території сучасного Закарпаття відомо здавна. У верхів'ї річки Тиса збереглися сліди вимивання золота з алювію (осадових порід, річкового піску і гравію), а також гірничі вирубки для добування золота з руди. Знайдені в шахтах інструменти та інші речі дозволили історикам датувати тутешній золотодобувний промисел першою половиною XVII ст. Але хто і як відкрив тут золото? Дослідники ламають списи: одні вважають, що метал знайшли турки, інші доводять, що колоністи з Саксонії. А зовсім недавно недалеко від Мужієвського рудника були знайдені сліди розробок (склепіння, підземні вирубки), які віднесли до ХІІ ст., коли територію Карпат населяли переважно русини. Хай там як, а золото горяни знали і мили, подібно до американських старателів. Принаймні, на Прикарпатті — у Верховинському та Косівському районах — збереглися перекази про те, як гуцули просіювали річковий пісок, вибираючи з нього дрібні золотинки. Кілька золотих кульок неправильної форми завбільшки з сірникову головку зберігає як спогад про свого батька-лісника Богдан Співак з села Красник (Верховинський район). Каже, що знайшли їх у Черемоші. Старший науковий співробітник Національного природного парку "Гуцульщина" Юрій Стефурак розповів, що також чув про золото у верхів'ї Черемоша — Білого. Начебто в час Другої світової хотіли німці в той бік залізницю прокласти, щоби вивозити сирець на збагачення. Але не встигли — радянська влада окупантів зі своєї території успішно "викурила". А все, що стосувалося карпатського золота, засекретила. Золотий пісок у пробірці Першим журналістом, який знайшов золото в Карпатах і написав про це, був франківець Роман Фабрика. Його публікацію в 1971 році підхопили і тиражували всесоюзні засоби масової інформації. Тоді пан Роман провів успішний журналістський експеримент: озброївся ручним дерев'яним лотком і разом з колегою-геологом на ріці Пістинька поблизу села Яблунів (Косівський район) спробував намити трохи золота. Чоловіки працювали дві години. Результат — золотий пісок! — зберігається в пробірці у приватному музеї заслуженого журналіста України Романа Фабрики. "Я дивуюся косівчанам, — не стримує емоцій пан Роман. — Люди сидять без роботи, їдуть світ за очі по доляри, а старателями бути не хочуть. Під ногами, просто-таки під ногами маємо золото. Пам'ятаю, я так і написав, бо зачерпнув більшу частину піску і шутру, звідки вимив метал, просто з дороги, що йшла берегом річки". В ті часи, як пригадує Роман Фабрика, у Яблуневі була геологорозвідувальна база, що спеціалізувалася на золотому піску. Науковці офіційно його "мили", зразки пакували в конверти і віддавали на дослідження. Де осіли ті проби, якого ґатунку золотий пісок то був, що за проект реалізували геологи — невідомо. Руда Карпатської провінції То все ж таки ходимо ми по золоту чи ні? "Україна має серйозний золоторудний запас, — пояснює доктор геолого-мінералогічних наук, директор Науково-дослідного інституту екобезпеки і природних ресурсів Національного університету нафти і газу професор Олег Адаменко. — Вирізняють три золоторудні провінції, серед них і Карпатська". Основна рудоносна структура, де є поклади золота в Карпатах — Вигорлат-Гутинська вулканічна гряда. Вона простягається зі Словаччини через Україну (від міста Ужгород через Мукачево й Хуст, перетинає ріку Тиса в районі села Вишків) в Румунію і відокремлює Закарпатську низовину від Складчастих Карпат (власне гірського масиву). Гряда (або дуга, як її називають геологи) — глибокий розлом у земній корі, що сягає мантії. З глибин планети на поверхню по ньому піднімалися продукти вулканічної діяльності, в т.ч. і золото. Румунська частина дуги приблизно на півтора-два кілометри вища, ніж українська. А її верхівка зрізана ерозією — так природа відкрила людям корені родовища. Відповідно, золоті копальні в Бая-Маре розроблялися раніше, ніж українські. Золота руда "ішла" разом зі свинцем, міддю, сріблом. "Дуже багата провінція, — каже пан Адаменко. — Достеменно невідомо, який там запас, але маємо ілюстрацію. Інститут у Бая-Маре, де досліджують проби, щорічно тільки зі зразків "добуває" 12 кг золота і перекриває цим свої витрати". З українського боку золото залягає дуже глибоко. Найближче до поверхні Мужіївське родовище і трохи північніше від нього Мала і Велика Бігань. Тона тамтешньої руди містить 6-7 г золота, в рік добувають і продають виключно в держскарбницю близько 400 кг чистого металу на суму 4 млн. доларів. І це за умови, що роботи з розвідки цих родовищ є неповними і потребують ґрунтовного доопрацювання. Розсипи і новотвори Корінне або рудне золото годиться виключно для промислової розробки. Але є й інше, невулканічного походження, доступніше для золотошукачів. Як-от родовище в районі закарпатського селища Ділове. Там у кристалічних породах Марамороського масиву зустрічаються золоті жили. Щоправда, запаси дорогоцінного металу невеликі, тож будувати рудник не беруться. Мешканцям Прикарпаття пощастило більше. На території Івано-Франківської області золото зустрічається в розсіяному стані — в карпатських породах, і не тільки вулканічних, але й навіть у пісковиках, у слісі, в численних кварцевих прожилках. Про це, за словами Олега Адаменка, свідчать розсипи у Верховинському районі. Свого часу їх оцінювали геологи. Фахівці порахували, що в долинах Чорного і Білого Черемошів у річкових відкладеннях сконцентровано до 3-х тон золота. Воно розсіяне на товщі до 3-х метрів по території річкових долин протягом десятків кілометрів. І також не підлягає спланованому видобутку — головно через те, що не можна порушувати унікальні екосистеми цих рік. "Наявність розсипного золота, — вважає професор Адаменко, — свідчить про те, що дорогоцінний метал у Карпатах слід шукати не тільки у вулканічних породах". А це — робота майбутнього. Адже родовища золота, за словами голови Державної комісії України по запасах корисних копалин Георгія Рудька, в нашій країні тільки що вивчаються. Цікаву теорію обґрунтував доктор геологічних наук, дослідник Інституту геологічних наук НАН України М.Ковальчук. Вивчаючи золотоносність осадових комплексів карпатських річок, науковець знайшов нові та незвичайні за хімічним складом і формою утворення золота. У своїй роботі "Золото в осадових комплексах України" (2003 р.) він стверджує, що в алювії ріки Дністер трапляється дуже високопробне (955) золото пористої структури — типовий, як він вважає, новотвір. Вчений доводить, що під дією біогенних процесів порошкоподібне золото, розсіяне у воді, в піску чи глині, кристалізується і "виростає" до розміру лусочок, грудочок, кульок тощо. "Кулевидні золотинки ідеальної форми часто зустрічаються в осадових товщах Середнього Придністер'я", — відзначає пан Ковальчук. Автор схильний думати, що наші предки знали про неперервність цього процесу, тому "мили" і використовували переважно розсипне місцеве золото.

 

а што по граммах.и вопрос сухарь не лучше.,

 

а што по граммах.и вопрос сухарь не лучше.,
Хороший сухарь лучше -но дороже раза в три-четыре. А дешевый сухарь лучше не покупать, себе дороже.

 

Камрады,подскажите ,как выйти из такой ситуации -хочу разборную ручку для скупа.Диаметр в скупе под черенок 35 мм. Lucky Scoop продает рукояти -у них 32 мм. черенок. Если взять весло

-то там 30 мм. ручка. Как выходить из ситуации, делать втулку или еще есть какие варианты?

 

С таким веслом не вариант. Это весло из тонкого дюраля. Со спас плота.

 

у меня титановые полностью, никому не советую…

 

На одном деревянный ,но в машине лежит запасной-титановый.

 

Значит вариант от Lucky Scoop,но там 32 мм. Как подружить 35 с 32 мм? Вот человек из полипропилена сделал http://clubklad.ru/blog/article/6596/

 

Чего так?

 

ну на колір і смак... я скуб з руків'ям з такого весла юзаю ШІСТЬ років,і досі штанга ціла,скуп вже тричі підварював,а штанга в нормі..
тільки там є нюанси,та то таке...в мене не два коліна ,а три(коли три,то зручніше-можна кинути у воді і до вітру,а скуп на місці як буй стричить-десь два метри завдовшки);
потім собі придбав ще один комплект,зібрав до кучі і...5метрів

 

У старых пылесосов труба с одной стороны 32 с другой 35.у меня держак из двух первых труб с пылесоса.

 

а якщо коліно штанги весла зовні 28мм???

 

28зайдет внутрь 32,а 35наружу 32

 

так от коли штангу вставляти в скуп,то вона прослужить довше,ніж коли натягувати на скуп,бо скуп той дюраль дійсно порве!!!в мене перше коліно 28,далі 32 і далі 36(а не 35) якщо не помиляюсь,-повторюся: скуп,як і МД справа індивідуальна.
якщо хтось надума,щодо веслового -підкажу що до чого,а так,-чого воду каламутити
ПС
нічого не продаю,-нема(хіба що собі трошки)

 

Ну так никто и не каламутитчеловек вон интересуется как ему 30к 35 приканектить,чтоб без лишнего гемороя.я допустим ему ничего не каламутил,сказал из чего мой держак и какие там диаметры(и по моему оч даже ничего 32войде в 35)

 

скуб как и мд сугубо индивидуальное-согласен и их у меня 4шт на все случаи жизни и грунты.

 

Сделал скубы по типу эвроекскаватор, труба внутри 34мм

 

Подошел с линейкой к трубе пылесоса.........Жена угрожающе сказала -даже и не думай!

 

Хочу попробовать пластиковый держак. Но руки не доходят поискать подходящий материал. Хоть на титан и не жалуюсь.Обтянул термоусадкой .

 

Приветствую пляжную братию, может кто использовал бамбук для держака , поделитесь опытом . Есть в продаже в "Эпицентре"

 

Думал об этом но у нас в городе нет подходящего по качеству и размерам. Это как по мне лучший вариант. Легкий прочный и не боится воды.