Там є кілька версій, для чого це потрібно Найбільш ймовірна - захист голови від удару кавалерійської шаблі Та і такі шоломи не лише німці мали. Вони були і в британців, в росіян і ще в кількох країнах Російські джера стверджують що саме росіяни придумали таку варіацію шолома і вона дуже сподобалась Прусському королю Хоча скоріш за все, це просто адаптація французького кавелерійського шолому часів Наполеона
Я не спец, не обізнаний. Чи був метал скрізь/не скрізь. Але ж якщо він переважно з шкіри, то тільки для красоти. В час, коли ударом розтинали людину до пояса через всі кості, то не думаю, що пікель був захистом.
Та не зовсім, думаю нанести удар кавалерійською шаблею і так щоб від плеча до задниці, то проблематично . Тут логіка така, що удар потрапляв лезом на піку і злітав вниз, таким чином що на шолом лезо падало пласкою стороною Ну це в теорії, на практиці не знаю наскільки це працювало. Ті шоломи що масово були в німців на початку ПСВ - були зі шкіри (здається шкіра імортувалась з країн Латинської Америки) і в якийсь момент поставки шкіри припинились через морські блокади. Та і самі німці зрозуміли що для траншейної війни такий шолом не придатний.
Довіряюсь свідченням минулого. При достатній фізичній силі та, звісно, досвіду розвалювали від плеча до сідла. Таке зустрічалось і не так рідко. Через купу кісток. То розвалити просто черепушку через шкіру, то не було такою проблемою) Можливо, розрахунок був на форму і який не який захист. Не знаю Воно ж, певен, може і один з тисячі ударів був таким вдалим) В загальному, якби все було класно, то не міняли б на чисто сталевий шолом)
Кожаные пикельхельмы 1914 были сделаны по той технологии что и более ранние. Я к чему ранние пикеля имели очень много общего с русскими касками технологию изготовления кожаного колпака .
При всей своей внешней эффектности на парадах и неплохих защитных свойствах (очевидец, офицер Лб.-гв. Преображенского полка, описывает случай, когда во время Красносельских манёвров 1850 г. Николай I, физически очень сильный человек, в гневе рубанул саблей со всего размаха по каске ефрейтора-преображенца, напугавшего из-за внезапно возникшей давки лошадь императора, и сабля прорезала одну из боковых медных «лапок» шишака, но кожаную тулью каски разрубить не смогла), каска оказалась крайне непрактичной в боевой обстановке, хотя и более удобной, чем старые кивера (сказывались меньший вес и высота каски). Согласно многочисленным свидетельствам современников, кожа после неоднократного намокания под дождём и последующего высыхания на солнце сжималась, коробилась, из-за чего каска уменьшалась в диаметре и еле налезала на голову солдат.