Наша прадавня історія схожа на ковдру з різнокольорових клаптиків, зшитих білими нитками, а подекуди з великими дірками. Нова Історична Доктрина України - це новий підхід до вивчення та сприйняття історії України. Історична доктрина є україноцентричною і основана на ідеї багатотисячолітньої традиції українського народу. Основні положення "Нової історичної доктрини України": 1) На території сучасної України впродовж багатьох тисяч років існував безперервний зв’язок між поколіннями. 2) Український народ формувався з часів останнього льодовикового періоду і ввібрав в себе генофонд та традиції всіх попередніх поколінь. 3) Українська нація є прямим та єдиним спадкоємцем культур, які проживали на території сучасної України останні 10000 років. 4) Кожна людина, яка жила на цій території та сповідувала автохтонну традицію, є безпосереднім предком для кожного українця незалежно від часу, коли вона жила та незалежно від умовної назви культури, носієм якої вона була. 5) Кожен археологічний об’єкт, історичний артефакт від браслетів з бивня мамонта до срібних браслетів київської Русі, від трипільського храму –обсерваторії в Небилівці до Софії Київської є історичною та культурною спадщиною українського етносу. 6) Всі археологічні культури, які виникали протягом тисячоліть на теренах сучасної України, є Українською Цивілізацією, так само, як древні етруски є частиною італійської Цивілізації та частиною історії італійського народу. 7) Знак свастика "свастя" виник на території України і є аутентичним традиційним символом українців, оскільки, використовувався їх пращурами безперервно з древніх часів. 8) Територія України є колискою цивілізації, яка в подальшому вплинула на розвиток більшості цивілізацій євро-азійського континенту. 9) Сьогодні кожен українець є нащадком усіх українців і їх пращурів, які жили на теренах сучасної України 500 років тому і раніше. 10) Всі українці є родичами різного ступеня спорідненості.
вы не торопитесь с попкорном - не исключено, что есть четкий и твердый исторический базис скоро будем учить...
НЕБЕЛІВКА - ТРИПІЛЬСЬКИЙ ХРАМ-ОБСЕРВАТОРІЯ Поблизу села Небелівка Кіровоградської області археологи розкопали трипільський храм. Мегабудівлю того часу площею 1200 м2. Вона мала два поверхи і розміри 20 на 60 метрів. Вчені приділили багато уваги битим глечикам та кісточкам, знайденим при розкопках храму, але не пояснили навіщо трипільці доклали стільки зусиль на його будівництво і яке його призначення. Нарешті Небелівка відкрила таємниці трипільців. 6000 років тому трипільці були передовою розвиненою цивілізацією древнього світу. Але на відміну від пізніших вавилонян та єгиптян манією величі не страждали і монументальною архітектурою не захоплювалися. Тому на території їх проживання немає споруд, подібних вавилонським зикуратам та єгипетським храмам. Але саме будову Карнакського храму в Єгипті мені нагадав трипільський храм у Небелівці. І нехай тут немає гранітних колон і його розміри менші за єгипетський аналог, але в обох є спільні риси: внутрішній дворик, парадний вхід та центральний вівтар, які розташовані на одній осі, що вказує на схід Сонця в особливий день астрономічного календаря. Головна відмінність між культовими спорудами – наша на 2000 років старша. Подібні будівлі зводили не просто для краси або лише релігійних цілей, в них була прикладна функція. Це астрономічні обсерваторії. Для прикладу, Карнакський храм орієнтований на схід сонця в день зимового сонцестояння. Лише в цей день промінь сонця проникав через низку воріт і отворів та проходив у камеру, де знаходився вівтар, і заливав її світлом. Це явище називали "сонячним чудом". Небелівський храм орієнтований на схід, а отже, на точку рівнодення. В день рівнодення світло сонця проходило через головні ворота, через вхід у храм і освітлювало центральний вівтар №7. В темному приміщенні храму вівтар, обмазаний кольоровою глиною, сяяв у променях сонця. На весняне рівнодення у більшості прадавніх цивілізацій починався новий рік, новий виток спіралі часу. Це день космічної гармонії. Коли світ врівноважений і тривалість дня і ночі однакові. Трипільський храм має сім вівтарів: один центральний і по три з боків, які розміщені на однаковій відстані від повздовжньої та поперечної осей симетрії будівлі. Група з шести вівтарів №1-6 орієнтована на важливі астрономічні події, на точки сходу сонця в дні зимового та літнього сонцестояння. А тепер трішки астроархеології. Небелівський храм знаходиться на географічній широті 48о 38’ 30’’ Пн. Координати потрібні для визначення азимутів сходу сонця в дні сонцестояння на Небелівці. Але трипільці зустрічали сонце в трішки інших місцях на горизонті, ніж ми сьогодні. Це зумовлено тим, що зараз відхилення екліптики Землі становить 23о 26’ 15’’, а 4000 років до н.е. воно було 24о 12’ 35’’ і через коливання земної осі точки рівнодення змістилися. Отже, 21 червня на цьому місці шість тисячоліть тому сонце сходило на азимуті 50о 50’, а 21 грудня на зимове сонцестояння на азимуті 128о 23’. Якщо провести лінію між центрами вівтарів №6 та №3, її азимут буде близьким до 50о 50’, а лінія між центрами вівтарів №1 та №4 має азимут 128о23’. Неймовірне співпадіння з азимутами точок сонцестоянь. В місцях, де ці уявні лінії перетинають стіни храму, могли бути отвори або вікна, як зображено на фото глиняної моделі трипільського храму. Через ці отвори або, як їх називають в оптиці, кругові апертури, промені сонця та місяця освітлювали відповідні вівтарі, ознаменовуючи настання астрономічної події та свята в честь неї. Будівельники виділили вівтар №1 розмірами – він найбільший. Це означає, що вони особливо шанували свято Коляди в день зимового сонцестояння, коли новонароджене сонце освячувало жертву на вівтарі №1. До речі, глиняна модель має такі ж пропорції, як і сам храм. Одну третю площі займає внутрішній двір, дві третіх – закрите приміщення. Вівтарі №2 та №5 орієнтовані чітко по лінії північ-південь. Загалом, схема розміщення візирів храму-обсерваторії Небелівка майже однакова із системою ближніх візирів пригоризонтної обсерваторії Безводовка. Різниця лише в тому, що у Безводовці астрономи використовували метод прямого візирування небесних світил, тобто спостерігали за переміщенням самого сонця, а жреці-астрономи Небелівки працювали по методу оберненого візирування сонця, тобто відзначали переміщення пучка його променів між вівтарями – візирами в темному приміщенні храму-обсерваторії. Небелівський храм є доказом того, що трипільська цивілізація однією з перших започаткувала астрономічну традицію більше ніж 6 тисячоліть тому. Та створила канони в архітектурі, які через тисячі років ми зустрічаємо в пізніших цивілізаціях близького сходу, Єгипту та західної Європи. Предки українців трипільці започаткували астрономічну науку і впродовж тисячоліть наступні покоління розвивали і вдосконалювали її, створивши астрономічний прилад ЧаРа для більш складних досліджень законів небесної механіки. Накопичений за тривалий час спостережень багаж знань дозволив прадавньому генію створити шедевр доісторичної науки мега обсерваторію Безводовка. Цікавою особливістю трипільського храму є дугоподібні прикраси над входом та на протилежному боці. Неначе роги тільця увінчують дах будівлі. Такі ж роги, згідно з реконструкцією, були на храмі в Небелівці. Якщо стати із західного боку на деякій відстані по осі його симетрії в день весняного рівнодення, можна побачити як сонце сходить з пів місяцевого виступу. В той же день увечері сонце заходить за півмісяцем на західній стіні. Це мало особливий символізм для людей тієї культури. Справа в тому, що 6000 років тому почалася зодіакальна "епоха Тільця". В день рівнодення сонце почало сходити в сузір’ї Тільця. І сам Тілець на своїх рогах приносив людям сонце нового року. Такий півмісяць на палиці потім використовували астрономи Вавилону та Єгипту як переносний візирний пристрій. А єгипетська богиня Хатхор зображувалася як жінка з рогами або корова із диском сонця в її рогах. Хатхор - в єгипетській міфології була богинею неба, яка народила сонце. Богиня радості та любові, танців та пісень і оберігала матерів та їхніх дітей. Чи не з берегів Дніпра прийшла богиня Хатхор на берег Нілу і принесла з собою знання про сонце та про будову храмів-обсерваторій для відання сонячного Бога? Автор: Griandr Tarnovski http://www.uamodna.com/articles/nebelivka-trypiljsjkyy-hram-indash-observatoriya/
Примечательно, что американцы отлично живут без тысячелетней истории. Я всецело за изучение своей истории, но данная концепция не может быть основополагающей для построения сильного и богатого государства и благополучия граждан.
там ментальность другая Новый Свет все таки. а у нас прошлое повсюду. да для этого нужен новый общественный договор.хотя в США есть свои "святые" Джордж Вашингтон и прочие отцы основатели. это тоже нужно но договор прежде всего.
Що таке курган? Для історика - це об'єкт досліджень, для грабіжника - засіб наживи, для фермера - перешкода. А для народу - це щось більше, ніж історична пам'ятка!
для этого нужно вырасти из коротких детских штанишек. да этим то особо никто не кланяется вон биометрику поставили. они нужны нам а мы им.тут уж ничего не попишешь знаете сколько у нас получает милосердная сестра со всеми надбавками? максимум три тыра деревянных да да той самой пресловутой три тыщи триста а там 15 тыров на наши деньги а врач?
А Бандеру перед ляхами признать героем? Если мы с тысячелетней историей в детских штанишках, то все совсем печально. Как взрослый человек, развитие которого остановилось в шестилетнем возрасте.
В общем хорошо, нужно подводить общий базис, но вот эти пункты по моему слегка спорные. Не срача ради: 2. Возможно нужно перефразирование, масло маслянное: естественно современные украинцы вобрали в себя генофонд предыдущих поколений, если было бы иначе, то это были бы другие предки другого народа. 3. В каком плане? Материальном? Несомненно - все что находится на территории Украины, пренадлежит народу Украины. Наверняка закреплено Конституцией. В генетическом? Вряд ли. Для утверждения "є прямим" нужны масштабные генетические иследования всех культур за 10000 лет, если от них остались останки из которых можно выделить ДНК. Несомненно "большинство культур", а ответ "абсолютно все" может дать только масштабное исследование архиологии и ДНК. "та єдиним спадкоємцем культур" тем более, те же кельты сначала дошли до Карпат, а потом разошлись по всей Европе, до Иберии и Ирландии. В духовном? Никто не знает о духовных традициях трипольцев. Всего 1000+ лет назад то же крещение стерло целый пласт культуры, заменив часть местных традиций иудейскими - это касается не только Украины, но и остальной Европы. 4. "Кожна людина" это максимализм. Представители разных культур проживавших на территории Украины являются предками современных жителей. Кайзерлемберг приводил ссылку на украинскую передачу о ДНК нации, там при экстраполяции и прочих натяжках украинцы с ДНК готов менее 5%. Тех же кельтов - больше, а скандинавов если не ошибаюсь менее 1%. 5. А римские динарии которые находят в Украине? Тоже наследие? В какой-то мере да так как показывают наличие торговых связей или походов за златом
Пока поляки на бытовом уровне будут считать разделы и окупации Польши большой трагедией польского народа, а окупации и разделы Украинской и Литовской держав как "дело-то житейское" никакой диалог не возможен. Возмите например с 10к российских либералов и демократов и спросите как они относятся к отъему "иссконно русских земель" и оккпации. А потом спросите зачем они спидили Выборг и часть Карелии, у них и так земель достаточно. 9 из 10 вам расскажут о великой исторической необходимости для безопасности Ленинграда - "дело то житейское".
Невеличка довідка про людину, яка відкрила Трипільську культуру на теренах України. Викентий Вячеславович Хвойка прославился открытием Трипольской культуры и сыграл большую роль в учреждении в 1899 году Киевского музея старожытностей и искусств. В 1893 году В.В. Хвойка провел свои первые раскопки. Проведенные в скором времени раскопки возле сел Триполья, Халепья, Веремья, Жуковцы, Щербановка на Киевщине подтвердили предположение В.В. Хвойки: в Украине открыта новая неолитическая культура, о чем он объявил в 1899 году на XІ Всероссийском археологическом съезде в Киеве. Собственно название "трипольская культура" появилось в работе Викентия Хвойки о раскопках поселений 1901 года возле городов Канева и Ржищева на Киевщине. Научные доклады В.В. Хвойки на археологических съездах 1899 г. в Киеве и 1905 г. в Екатеринославе (ныне Днепропетровск) дали начало научному изучению трипольской культуры в Украине и других странах. Яркие материалы раскопок В.В. Хвойко трипольских поселений на Киевщине и Э.Р. Штерна в Молдове в начале XX столетия были не менее сенсационными, чем раскопки Трои и Микена. Научные выводы этих двух исследователей сделали переворот в обычных к тому представлениях человечества о ходе истории и центрах мировой цивилизации. Трипольские племена жилы на территории Украины в "домикенскую" пору и имели высокий уровень развития, связанный с древнейшим хлебопашеством. В.В. Хвойка считал трипольскую культуру автохтонной. Ее оставили пращуры славян – арийские племена, которые были первыми земледельцами на территориях Среднего Приднепровья. Они жили на этой территории на протяжении тысячелетий и пережили все многочисленные переселения азиатских и европейских племен, удержали "край предков до настоящего". В.В. Хвойка говорил о трипольцах в 1899 году: "Народ, который создал эти памятки, не мог исчезнуть бесследно и был никто другой, как ветвь арийского племени, которой по правую принадлежит имя протославян и потомки которой и по сей день населяют юго-западную Россию". Как мы знаем, во времена Российской империи юго-западной Россией называли Украину. В работе "К вопросу о славянах" (1902) он заявлял, что в Среднем Приднепровье "с незапамятных времен на протяжении целых поколений жил осевший земледельческий народ арийского происхождения, в котором я усматриваю только наших предков-славян, и, кроме того, считаю его территорию европейской прародиной". Викентий Хвойка сыграл большую роль в учреждении в 1899 году Киевского музея старожытностей и искусств – теперь это Национальный музей истории Украины. Он был первым хранителем его археологического отдела. К XІ Археологическому съезду Викентием Хвойко была подготовлена и открыта выставка археологических находок из территории Украины, в том числе из раскопок трипольской культуры. Всего им было исследовано на поселениях Трипольской культуры свыше 500 объектов. Добытые В. Хвойко коллекции, а также рукописные материалы сохраняются и экспонируются в Национальном музее истории Украины (Киев) и в Государственном историческом музее Москвы. В.В. Хвойко был действительным членом 11 научных обществ: Императорского Московского археологического общества, Императорского Одесского общества истории и старожытностей, Киевского общества охраны памятников старины и искусства; членом-сотрудником Русского археологического института в Константинополе. Умер 2 ноября 1914 г. и был похоронен на Байковом кладбище.
"К вопросу о славянах" (1902) упомянуто у камрада Kelt Вот линк на оригинал: http://iht.univ.kiev.ua/library/ks/1902/pdf/kievskaya-starina-1902-6-E-(7665-7675).pdf А тут еще много чего http://iht.univ.kiev.ua/uk/library/all-journals Киевская Старина в частности http://iht.univ.kiev.ua/library/all-journals/Киевская старина Читаем
Більш розширена цитата з праці В.Хвойки "К вопросу о славянах" (1902): "...въ указанной мною въ моей работѣ мѣстности (начиная съ окрестностей Кіева, въ Кіевскомъ, Каневскомъ, Черкасскомъ, Чигиринскомъ, Сквирекомъ, Липовецкомъ и Уманскомъ уѣздахъ Кіевской губ., въ примыкающей къ нимъ сѣверной части Херсонской и большей половинѣ Подольской губ., а также отчасти въ районѣ лѣваго берега Деспы въ Черниговской губ. и въ Прикарпатской области) съ незапамятных временъ въ течете цѣлаго ряда вѣковъ жилъ осѣдлый земледѣльческігі народъ арійскаю происхождения, въ которомъ я вижу только наишхъ предковъ--славян, и, кромѣ того, считаю указанную территорію его европейской прародиной." Тобто, вчений недвозначно говорить в своїй праці про терени сучасної України, як про арійську прарбатьківщину слов"ян. (дивись п.8 Основних положеннь "Нової історичної доктрини України" пост #1) ...........................................................................................................
