Надам юридичну допомогу солдатам АТО, до яких незаконно чіпляються банки!!!

За власну честь, надам юридичну допомогу солдатам АТО, до яких незаконно чіпляються довбані банки!!!

Доброго дня шановним модераторам та учасникам супер найсильнішого форму сайта Рейберт - всіх вітаю з Новим роком та Різдвом Хрестовим!
Враховуючи те, що на цьому форумі вже не перший день, а також не знайшовши відповідного розділу де можна залишати такі теми (модератори допоможіть, якщо я не правильно виклав тему чи не у тому розділі), хочу дуже сильно внести свою лепту у визволення України від нечисті кремлівської та її підсвинків, та полегшити життя простих хлопців, які беруть участь в АТО за незалежність неньки України - не за кишені Коломойських, Порошенків, Яценюків чи іншої жи... ви, а просто за територіальну цілісність та незалежність України!!!
На сьогоднішній день, я допомагаю деяким бійцям, юридично писати до банків, які незважаючи на їхню участь в АТО продовжують нараховувати їм відсотки за користування коштами по кредитним карточкам і цим самим створюють дискомфорт їхнім сім'ям!
Для початку хочу надати текст звернення до банку, для тих солдат, які маючи кредити, нікому із членів сім'ї не вспіли сказати про це, або приховували це, та не вспіли повідомити банки про те, що знаходяться в зоні АТО, а банки продовжують нараховувати відсотки та накладати штрафні санкції!!!


До кого (назва Банку)
юридична адреса (місцезнаходження банку)

Копія для відома: Управління національного банку України
в області
юридична адреса (місцезнаходження банку)

П.І.Б. учасника АТО
фактична адреса (місця реєстрації проживання)


ЗВЕРНЕННЯ (ЗАЯВА, СКАРГА)
З 20__ року і по сьогоднішній час, я користуюся кредитною карткою ______ банку - «Універсальна» (ГОЛД чи іншою), яку отримав у відділенні _______ банку в м. _______ по вул. _______ на підставі заповненої заяви про отримання такої карточки.

На сьогоднішній день мені стало відомо про те, що станом на _____ 2014 року, у мене виникла заборгованість по відсотках, яка нараховується з _______ 2014 року і по сьогоднішній час.

Ставлю _________ банк до відома, що з _____.08.2014 року я, згідно Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу під час часткової мобілізації в особливий період (довідка ______________________ РВК від _______2014 року № ____ – оригінал додається).

З ______ 2014 року і по теперішній час, я приймаю участь в зоні антитерористичної операції в складі військової частини п/п № ______ (довідка __________ РВК від ______ 2014 року № 32_____ – оригінал додається).

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Також, 11.09.2014 р. Національний банк України своїм листом від 02.09.2014 р.№ 18-112/48620 роз’яснив всім банкам України, що для звільнення від нарахування відсотків, штрафів і пені за користування кредитами, мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, який був встановлений Міноборони України (такі документи мною додаються).

Крім того відсоткова ставка за користування кредитним лімітом становила 2 % на місяць по кредитним операціям до ____ 2014 року, а з ______ 2014 року становить чомусь 5%!!!

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо форми договору, то такий згідно ч.1 ст. 639 ЦК України може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. В свою чергу я уклав правочин у формі підписаної заяви про надання мені банківської послуги у виді видачі банківської пластикової картки «Універсальна» з кредитним лімітом на певну суму під фіксовану відсоткову ставку. Більше, як основних так і додаткових угод не укладав.

Згідно ч. 3 ст. 10561 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі продовження вчинення дій ________ банком в частині нараховування відсотків всупереч ч. 15 с. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також незаконного підняття відсоткової ставки всупереч ч. 3 ст. 10561 ЦК України та, не перерахування заборгованості по первинній відсотковій ставці, залишаю за собою право звернутися до прокуратури ___________ району та військової прокуратури __________ гарнізону, а також і до Національного банку України з відповідними скаргами, а також припиню відносини з банком в односторонньому порядку. Також за мною у майбутньому залишається право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з _________ банку зайве вплачені суми.

Враховуючи вищенаведене,

1. Прошу _______ банк прийняти до розгляду дане звернення, додані до нього документи та припинити на підставі ч. 15 с. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування відсотків за користування кредитним лімітом, а також скасувати суми заборгованості починаючи з ______ 2014 року, які були нараховані в порушення вищевказаної норми Закону.

2. Прошу перерахувати нараховані проценти за користування кредитним лімітом з ______ 2014 року за попередньою відсотковою ставкою.

3. .....

 

Пам'ятайте, що банки не пропускають можливості вловити момент, тоді, коли їх не повідомили про те, що солдат знаходиться в АТО, і продовжують нараховувати %, штрафні санкції та пеню, це потрібно зупинити, адже немає 100% гарантій, що цим самим ми не фінансуємо сепаратистів!!

 

Я сам участник ато.отримав легке поранення.
Дай вам бог здоров'я за те що ви робите для бійців.
З повагою кулиметник 41бтро(чернігів2)

 

Я закріпив тему у відповідному розділі.
Дякую вам.

 

Наводжу остаточний варіант звернення - відкорегований без помилок, адже сам себе іноді люблю перечитати!!! Ви зрозумієте де були внесені зміни - правильна назва органу військової прокуратури, оскільки вже немає гарнізонних, перелік документів, який слід обов'язково надати і т.д.

До кого (назва Банку)
юридична адреса (місцезнаходження банку)

Копія для відома: Управління національного банку України
в області
юридична адреса (місцезнаходження банку)

Копія: якого міста прокуратура з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері
юридична адреса (місцезнаходження банку)

П.І.Б. учасника АТО
фактична адреса (місця реєстрації проживання)


З число, місяць, року і по сьогоднішній час, я користуюся кредитною карткою .... банку - «Універсальна» ("ГОЛД"), яку отримав у відділенні .....банку (по юридичній адресі) на підставі заповненої заяви про отримання такої карточки.

На сьогоднішній день мені стало відомо про те, що станом на ____ 2014 року, у мене виникла заборгованість по відсотках, яка нараховується з _____ 2014 року і по сьогоднішній час.

Ставлю ...... банк» до відома, що з _____ 2014 року я, згідно Указу Президента України від 21.07.2014 року № 607/2014 «Про часткову мобілізацію» був призваний на військову службу під час часткової мобілізації в особливий період (довідка _____________ РВК від _______2014 року № 32____ – оригінал додається).

З ______ 2014 року і по теперішній час, я приймаю участь в зоні антитерористичної операції в складі військової частини п/п № В_____ (довідка ________ РВК від _____ 2014 року № 3_____ – оригінал додається).

Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Також, 11.09.2014 р.Національний банк України своїм листом від 02.09.2014 р.№ 18-112/48620 роз’яснив всім банкам України, що для звільнення від нарахування відсотків, штрафів і пені за користування кредитами, мобілізованіпозичальникиповиннінадати банку перелік документів, який був встановлений Міноборони України (такі документи мною додаються).

Крім того, відсоткова ставка за користування кредитним лімітом становила спочатку 2,5% на місяць по кредитним операціям до _____ 2014 року, а ______ 2014 року була піднята Банком в односторонньому порядку до 2,9 %!

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України,за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Щодо форми договору, то такий згідно ч.1 ст. 639 ЦК України може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. В свою чергу я уклав правочин у формі підписаної заяви про надання мені банківської послуги у виді видачі банківської пластикової картки «Універсальна» з кредитним лімітом на певну суму під фіксовану відсоткову ставку. Більше, як основних так і додаткових угод не укладав.

Згідно ч. 3 ст. 10561 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі продовження вчинення дій ______ банком в частині нараховування процентів всупереч ч. 15 с. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а також незаконного підняття відсоткової ставки всупереч ч. 3 ст. 10561 ЦК України та, не перерахування заборгованості по первинній відсотковій ставці, залишаю за собою право звернутися до Івано-Франківської прокуратури з нагляду за дотриманням законів у воєнній сфері, а також і до Національного банку України з відповідними скаргами, а також припиню відносини з банком в односторонньому порядку. Також за мною у майбутньому залишається право звернутися до суду з відповідним позовом про стягнення з _____банку зайве виплачених сум.

Враховуючи вищенаведене,

1. Прошу _____ банк прийняти до розгляду дане звернення, додані до нього документи та припинити на підставі ч. 15 с. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нараховування відсотків за користування кредитним лімітом, а також скасувати суми заборгованості починаючи з 01.09.2014 року, які були нараховані в порушення вищевказаної норми Закону.

2. Прошу в подальшому дотримуватись вимог ч. 3 ст. 10561 ЦК України, перерахувати заборгованість, що була нарахована за відсотковою ставкою 2,9 %, яка була піднята Банком в односторонньому порядку 01.09.2014 року.

3. Надати відповідь у встановлений Законом строк з обов’язковим наданням підтверджень виконання моїх законних вимог


Додаток:


1. Довідка _______ РВК № від ______ 2014 року № 3_____;

2. Довідка _______ РВК від _____ 2014 року № 3_____;

3. Копії паспортних даних – 1, 2,3,10,11 сторінки

4. Копії військового квитка



«____» січня 2015 року _______________ П.І.Б.

 

Хлопці значить дивіться. Для початку, щоб дізнатися про те, чи є у вас заборгованість чи немає, а також дізнатися про відсоткову ставку, по якій нараховується заборгованість, слід звернутися до банку за відповідною роздруківкою по рахунку. Якщо ви немаєте можливості це зробити, бо знаходитесь в зоні АТО, нехай це за вас зроблять ваші рідні (мама, тато, дружина, брат, сестра). Для цього їм слід видати довіреність. Ви запитаєте, а як її видати???? (Більшість людей, "чули дзвін а не знають де він", і думають, що така довіреність повинна бути зареєстрована нотаріусом - ні, у вашому випадку ні, це зробить інша особа). Відповідно до ч. 3 ст. 245 Цивільного кодексу України: довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.
Підходите до командира частини і просите та пояснюєте для чого потрібна довіреність. Родичі у свою чергу повинні дати свої паспортні дані.

 

Також для користувачів карточок ГОЛД!

Якщо Ви вже погасили свій борг, і вам сказали, що рахунки обнулені, тобто немає вже основного боргу чи процентів - не радійте так скоро. Пам'ятайте, банки це культурні гіпер-мега шахрайські організації, які функціонують легально! Ті хто брав карточки голд, коли візьмуть роздруківку по рахунках, побачуть, що коли періодично вносили платежі на покриття заборгованості, з тих сум, ну наприклад з 1000 грн. - 50 чи 100 грн. банк без вашого відома перекидав на послуги за користування карточкою голд та брав за її обслуговування, а також на на те, що ви є власником карточки голд, ось так. Цими 50 чи 100 грн. можна сміло було перекрити заборгованість і раніше, але зась, банк вирішував як хотів, і покривав свої індивідуальні програми, про які ви ніколи не здогадувались, і кошти ваші йшли фактично в нікуда. Якщо після погашення всієї заборгованості по карточці ви не вспіли закрити рахунок (розірвати так званий умовний договір), то вам будуть продовжувати нараховувати ці так звані "членські внески" за користування карточкою голд!!!!!! Ви про це не будете здогадуватись! Ваше завдання, як-омога скоріше закрити рахунок і закрити карточку "ГОЛД".
Ще один нюанс - якщо Ви погасили всю заборгованість, але у вас є штраф, на який ви не згідні чи не бажаєте його платити, то ви ніколи не закриєте рахунок, карточку можете закрити, але рахунок залишеться "живим" і вам там будуть нараховувати ще і нараховувати!!! Ці штрафи також є шахрайським стержнем, який не дає клієнту так скоро вискочити з павутини Банку!!!

 

Ось також, який випадок пережив один із клієнтів - http://news.finance.ua/ua/news/~/297595

28.02.2013 13:00

«Я просто зняв гроші зі своєї картки і... виявився винним банку колосальну суму» (взято з сайту - http://news.finance.ua)

Герой публікації «ФАКТІВ» Микола Конюшенко, на якого через технічний збій у банку «повісили» заборгованість 300 тисяч гривень, програв суд. І хоча судді визнали, що борг виник з вини фінансової установи, чоловіка таки зобов’язали його виплатити

Про неймовірну ситуацію, в яку потрапив киянин Микола Конюшенко, «ФАКТИ» розповідали у вересні 2011 року. Знявши гроші зі своєї картки, Микола Антонович… виявився винен банку 114 тисяч гривень! У фінансовій установі чоловікові спробували роз’яснити: коли він знімав гроші, стався технічний збій, в якому винен співробітник банку. «Саме тому вам і нарахували борг, – сказали вони. І додали: – Але ви… все одно повинні його виплатити. Чиєю б це не було помилкою, у вас залишаються несплаченими гроші».

- Тоді я не міг зрозуміти, що це: «технічна помилка» чи якийсь розіграш, – говорить Микола Антонович. – Умова, яку мені поставили, в голові не вкладалася! Зараз впевнений, що все це не випадково. Швидше за все, я став жертвою добре продуманої банківської афери.

Послугами одного з відомих українських банків Микола Конюшенко вирішив скористатися в 2009 році. До цього чоловік, чувши про різні афери, намагався не зв’язуватися з фінансовими установами, але перед поїздкою до Грузії все ж перевів гроші на картку. У банку запевнили, що це абсолютно безпечно: необхідно покласти гроші на дебетовий рахунок і в будь-який момент можна їх зняти. Перебуваючи в Грузії, Микола Антонович так і зробив.

- Я зняв потрібну суму за кілька разів, – говорить Микола Конюшенко. – Після цього на рахунку залишалося більше 11 тисяч гривень. З тих пір карткою не користувався. А через кілька місяців, коли вже повернувся додому, мені зателефонували з банку і попросили терміново приїхати у відділення. Я запитав навіщо. «Як це, навіщо? – Запитанням на запитання відповіла працівниця. – Ви ж знаєте, що винні нам гроші. Коли ви в Грузії знімали з картки гроші, у вас… утворився борг». Я спочатку вирішив, що вони мене з кимось переплутали. Коли прийшов у банк, мені не змогли виразно пояснити, в чому справа, а повідомили, що мій борг становить… 114 тисяч гривень. «Розумієте, ви зняли більшу суму, ніж та, яка була у вас на рахунку, – спробували пояснити службовці. – Іноді так буває». Що означає, зняв більше, ніж у мене є? У мене ж ще залишалося одинадцять тисяч! Зрозумілої відповіді так і не отримав.

Звичайно, я не став нічого платити. Мене начебто залишили в спокої. Я вже зрадів. Як раптом через рік мені прийшла повістка з… Жовтневого районного суду Дніпропетровська. Виявилося, банк подав на мене позов як на злісного неплатника. А викликали мене аж у Дніпропетровськ, де знаходиться центральний офіс установи.

Прочитавши позовну заяву, я дізнався, що мене звинувачують у невиплаті якогось міфічного боргу. Нібито ще рік тому я, будучи в Грузії, позичив у банку велику суму, і виник «несанкціонований овердрафт».

А цей овердрафт, як мені пояснили, може виникнути автоматично. Що таке овердрафт, знають небагато. Це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі, якщо сума операції перевищує залишок коштів на його картковому рахунку або встановленого ліміту кредитування. Іншими словами, овердрафт виникає, якщо банкомат дав збій або якщо банк змінив курс саме в той момент, коли ви здійснювали операцію, тобто знімали гроші. Наприклад, ви, думаючи, що курс залишається колишнім, попросили у банкомату певну суму, а курс в цей момент змінився, і вийшло, що ви просите більше, ніж у вас є на рахунку. У такому випадку ви отримаєте гроші, які попросили, але у вас виникне заборгованість – овердрафт. Як з’ясувалося, мені теж поставили «несанкціонований овердрафт в результаті зміненого курсу».

Тобто нібито у той час, коли Микола Конюшенко знімав свої гроші, змінився курс. Але у юристів, які розглядали цю справу, відразу виникло питання: як могла виникнути заборгованість, якщо на рахунку у клієнта залишалося 11 тисяч гривень? Адже це суперечить самому поняттю овердрафту!

- Пояснення цьому парадоксу мої адвокати знайшли вже в суді, – говорить Микола Конюшенко. – Виявилося, у момент, коли я знімав гроші, курс не змінювався. Більше того, він не змінювався протягом трьох місяців! Але, за словами співробітників банку, повинен був змінитися. «Це технічна помилка, – пояснили представники банку. – Насправді курс давно мав змінитися, і Конюшенко повинен був знімати гроші за новим курсом». Але що означає повинен був? І при чому тут клієнт? На суді банк надав результати внутрішнього розслідування, яке показало, що в технічному збої винен оператор – якийсь Козенко. Все це викладено в судовому рішенні. Нібито цей оператор не простежив і не змінював курс протягом трьох місяців, хоча повинен був.

Словом, банк офіційно визнав, що овердрафт виник в результаті технічного збою і неуважності оператора. Я не сумнівався, що виграю суд. Але Жовтневий райсуд Дніпропетровська, долучивши до справи матеріали внутрішнього розслідування банку… зобов’язав мене платити.

Все майно і рахунки Миколи Конюшенка (включаючи пенсійний) заарештували. Під арештом перебуває і його квартира.

- У банку порахували, що мого житла і заощаджень якраз вистачить, щоб погасити «заборгованість», – засмучується Микола Антонович. – Я подав апеляцію і позов до Святошинського районного суду Києва з проханням захистити мене як споживача фінансових послуг. Дніпропетровський апеляційний суд на деякий час призупинив провадження у справі – до тих пір, поки не вирішать питання київські суди.

Коли вийшла публікація «ФАКТІВ», у справі якраз почалися судові слухання. На жаль, дізнатися думку банку з цього приводу не вдалося. Відповідь на наш офіційний запит не прийшла до цього дня. Тим часом стаття в нашій газеті не залишила байдужими людей. «Немає слів, – обурювалися читачі інтернет-версії “ФАКТІВ”. – Думав, що в нашій країні можливо все. Але щоб таке… Бідний чоловік, до банків дійсно не можна підходити ні на крок… » «Цинічна афера! – обурювалися інші. – Тут потрібно порушувати кримінальну справу. У тому числі і проти суддів, які зобов’язали Миколу Конюшенка платити».

Найцікавіше, що серед читачів знайшлися і ті, хто вже потрапляв у подібну ситуацію. З акта службового розслідування банку стало відомо, що постраждали… 65 осіб. Але з неофіційних джерел – їх більше двохсот.

- Всі ці люди протягом тих трьох місяців, коли нібито повинен був змінюватися курс, під час перебування в Грузії знімали зі своїх дебетових рахунків гроші, – розповідає Микола Конюшенко, показуючи відповідні документи. – Тепер через «технічний збій і неуважність оператора» вони теж винні банку великі суми. Їх зобов’язав платити все той же Жовтневий райсуд Дніпропетровська. Рішення виносив один і той же суддя.

- Ми намагаємося підтримувати один з одним зв’язок, – говорить ще одна потерпіла клієнтка банку Олена Прохорович. – Будучи в Грузії, зняла гроші з картки, а коли повернулася додому, мене «обрадували»: «Ви винні 193 тисячі гривень». Виявилося, у мене теж виник «несанкціонований овердрафт». Як і у випадку з Миколою Конюшенком, винним визнали оператора Козенка, який не змінив курс. Наші звернення до міліції ні до чого не привели – всім було сказано чекати результатів судового розгляду. Справа про мій борг зараз слухається в суді. Якщо результат буде такий же, як у Конюшенка, банк забере все, що у мене є.

Після публікації «ФАКТІВ» про цей обурливий випадок розповіли відразу кілька центральних телеканалів. Коли справа Миколи Конюшенка вже розглядалася в Апеляційному суді, його інтереси став захищати юрист, радник голови Держспоживінспекції України Михайло Стрельников. На загальний подив, Святошинський районний суд виніс рішення на користь… банку. І Апеляційний суд Києва це рішення підтримав.

«Залишок на рахунку Миколи Конюшенка після зняття ним грошей з рахунку становив 11 тисяч гривень, – сказано в рішенні Святошинського районного суду. – Він утворився в результаті помилки з приводу встановлення курсу, що підтверджується висновком службового розслідування банку. Банкомат видавав помилкову інформацію. Суд встановив, що курс, за яким Микола Конюшенко здійснив валютні операції, був помилковим. А згідно із законодавством, особа, яка купила майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Положення цього розділу застосовується незалежно від того, чи було безпідставно отримане майно результатом поведінки людини, яка його придбала, чи стало результатом інших подій».

По суті, рішення Святошинського районного суду Києва нічим не відрізнялося від рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровська: банк визнав себе винним в технічному збої, відрапортував про те, що некомпетентний співробітник, який допустив цей збій, вже звільнений, і вважає, що Микола Антонович таки зобов’язаний виплатити борг.

- Хоча якщо з когось і треба було стягувати збиток за цю помилку, то з людини, яка допустила її, – прокоментував «ФАКТАМ» ситуацію юрист, радник голови Держспоживінспекції України Михайло Стрельников. – Це було б логічно. Але оператора просто звільнили, не пред’явивши йому жодних фінансових претензій. Мабуть, у банку розуміли, що з нього взяти нічого. Ось і вирішили вимагати гроші з клієнта. З якого боку не глянь, ситуація абсурдна. Як споживач, Микола Конюшенко ні в чому не припустився помилки – він зняв свої гроші зі своєї ж картки, причому не всі. З Національного банку, куди Микола Антонович робив запит, прийшла однозначна відповідь: немає такого положення, яке могло б постфактум скасувати виконану клієнтом фінансову операцію. Якщо людина, як і годиться, виконала всі необхідні дії (вставила картку в банкомат, ввелаПІН-код, вказала суму, яку хотіла би зняти і зняла її), операція вважається завершеною. І її ніхто не може скасувати або визнати неправильною. Тут же операцію, яку здійснив Конюшенко, визнали неправильною.

Більше того, об’єктивних підтверджень того, що це була помилка, а не добре продумана банком схема, в суді так і не прозвучало. Банк просто надав акт свого службового розслідування, яке підтвердило, що винен оператор Козенко. Але хто сказав, що це дійсно так? Доказом могла б служити незалежна експертиза, на якій наполягав Микола Антонович. Тим часом суд вирішив, що внутрішнього банківського розслідування достатньо.

- У мене є всі підстави вважати, що те, що трапилося, аж ніяк не результат неуважності оператора, – вважає Микола Конюшенко. – Так, представники банку самі підтвердили, що курс 3,47 гривні за 1 ларі (грошова одиниця Грузії. – Авт.), за яким я знімав гроші (і який зараз називають помилковим), тримався не один день, а… три місяці. Три місяці банк не помічав, що втрачає величезні гроші? У це дуже складно повірити. Спочатку мені заявили, що на той момент, коли я знімав гроші, справжній курс нібито був 4,44. Банк показав відповідні документи. Але незабаром представники банку сказали, що вони… знову помилилися. Мовляв, ні, курс був навіть не 4,44, а 5,75. І замість 114 тисяч гривень я виявився винен їм триста тисяч гривень! Виходить, якщо завтра в банку скажуть, що курс був 20 гривень за один ларі, я буду винен банку мільйон?

- В Апеляційному суді я говорив, що права Миколи Конюшенка однозначно були порушені, – вважає Михайло Стрельников. – Але у суддів – своє дивовижне трактування подій. Так, у рішенні суду сказано, що Закон «Про захист прав споживача» для клієнта діє нібито тільки в той період, коли клієнт прийшов до фінансової установи вибирати послугу. Але не в період дії самої послуги. Пропрацювавши в банківській сфері більше 15 років, вперше таке чую. Виходить, що, як тільки людина укладає з банком договір, вона перестає бути споживачем? Є рішення Конституційного суду, згідно з яким цей закон діє до початку договірних відносин з банком, під час цих договірних відносин і навіть після їх закінчення. Я вже готую позов до суду саме з приводу порушення прав споживача. На жаль, Микола Конюшенко пізно до нас звернувся, коли вже програв справу в Святошинському районному суді Києва. Але ми будемо домагатися справедливості.

Знаєте, у мене часто запитують поради, як не потрапити в ту чи іншу ситуацію. Якщо ви стали жертвою недобросовісних банків, відразу ж звертайтеся в організації, які займаються захистом прав споживачів.

P.S. Вчора Президент України Віктор Янукович, виступаючи на розширеному засіданні уряду, заявив, що до судів, які несправедливо підходять до роботи з банками та кредиторами, «буде вжито неординарних заходів».

Катерина Копанєва

 

Ось почитайте переписку, можливо буде корисною - http://www.urist.in.ua/showthread.php?t=236039

 

До речі, бувають випадки, коли командири чи особи, які їх заміняють не завжди мудрі чи грамотні і можуть прискіпливо поставитись до виготовлення довіреності, можуть думати, що хтось хоче шахраювати з чимось чи кимось, тобто можуть собі навіювати різну історію. Для цього покажите ось це і як правильно діяти - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/419-94-п

 

Ось також почитайте переписку, можливо в когось є така біда і потрібно негайно її вирішувати

http://minfin.com.ua/company/privatbank/review/16937/

Добрый день! Я не один год пользуюсь услугами приватбанка, но от такого беспредела я был в шоке! После того как я просрочил кредит на 1 месяц мне прислали смс сообщение на телефон что мой долг перед банком на 26.07 составляет 560 грн и чтоб я его погасил в течении 5 дней, я погасил его на 3-й день, но теперь мне приходит смс такого же типа только на 08.08. Я решил связаться с оператором и вот наша переписка от которой я был в шоке:
Добрый день! Мне пришло сообщение на телефон что мой долг перед банком на 26.07 составляет 560 грн и чтоб я его погасил в течении 5 дней, я погасил его на 3-й день, но теперь мне приходит смс такого же типа только на 08.08

15:24Privat24
Уточните, пожалуйста, Вам не приходит смс с паролем для входа в приват24?
Или у Вы столкнулись с другой проблемой?

15:26Дмитрий Поляцкий
соединить с оператором

15:26Privat24
Ожидайте, пожалуйста, соединяю со специалистом в Вашем вопросе

15:27Лукин Алексей
Здравствуйте, Дмитрий Игоревич.
Оставайтесь, пожалуйста, на линии, соединяю Вас со специалистом в Вашем вопросе
Простите, пожалуйста, за ожидание!
Сообщите, пожалуйста, номер карты

15:35Дмитрий Поляцкий
5211537310214783

15:36Рудько Марина
Простите, пожалуйста, за ожидание!
минуту, пожалуйста
у Вас есть штраф в данной сумме
из-за прострочки по карте

15:39Дмитрий Поляцкий
так я его оплатил, а мне опять приходит смс
в смс было написано что мой долг перед банком на 26.07 составляет 560 грн и чтоб я его погасил в течении 5 дней — Я погасил
29.07. в течении 5-ти дней как и просили в сообщении

15:42Рудько Марина
штраф Вы не вносили
штраф на отдельном счету

15:43Дмитрий Поляцкий
ЗА ПРОСРОЧЕННЫЙ КРЕДИТ ПРИВАТБАНК HEAD-OFFICE
Сумма
— 0.22 UAH

В валюте карты
— 0.22 UAH

Остаток
— 116.56 UAH
этот?
на каком отдельном счету?

15:48Рудько Марина
при прострочке открывается отдельный счет
он в приват-24 не добавляется
погасить его можно только в отделении

15:53Дмитрий Поляцкий
у меня в приват 24 написано что за просроченый кредит -116, получается открывается ещё один ни кому не известный счёт за просрочку, о котором не информируют ни в приват24 ни в смс сообщении и который можно погасить только в отделении. Я вас правильно понял?

15:55Рудько Марина
да верно
privatbank.ua/platezhnie-karty/obschaja-procedura-raboty-s-dolzhnikom/

16:00Дмитрий Поляцкий
Можно узнать сумму штрафа на этом счету?

16:05Рудько Марина
560 грн

16:05Дмитрий Поляцкий
И ещё одно уточнение, получается что сумма на этом счету не входит в задолженность перед банком, а идёт как отдельный процесс??
Т.к. я оплатил задолженность перед банком в срок как и указано в смс? Я вас правильно понял?

16:08Рудько Марина
да верно
(комментировать)

 

А ось приклад того, як по карточках Голд для Головного офісу Приватбанку незаконним та скритним шляхом знімаються з рахунків кошти

http://agent.privatbank.ua/blogs/post/2126/

Додаток - виписка із рахунку, згідно якої Головний офіс приватбанку накормився людськими коштами. Піддддд ...... сссии!!!!

 

А ось випадок про членський взнос: - http://minfin.com.ua/company/privatbank/review/16659/

Здравствуйте. У меня жалоба на сотрудника отделения приват банка (г. Донецк, ул. Марии Ульяновой, 56 или бульвар Шевченко, 65) privatbank.ua/map?id=DO5P&t=branch
К сожалению, сейчас отделения не работают, поэтому я не могу назвать его фамилию. Но знаю что это был старший сотрудник по работе с владельцами Gold карт.

Объясню ситуацию с самого начала, чтобы избежать лишних вопросов. у меня в начале марта украли кошелек, в котором лежала эта карта. я ее сразу заблокировала через приват 24 и пошла в отделение. Сказала что вместе с именной карточкой gold world мне выдали еще две (кредитка и еще какая-то карта для выплат). Одна из карт у меня осталась в наличии (на ней написано Gold debit). Предъявила менеджеру, объяснила ситуацию. Сказала, что мне нужно закрыть все счета, которые мне открывали ранее. Чтобы у меня перестали снимать по 20 грн в месяц за обслуживание карт (которые были украдены). Менеджер мне сказал, что нужно снять все средства, мы вместе с ним за несколько действий смогли «всю сумму». Он сказал мне прийти через сутки, чтобы закрыть счет. Когда я пришла — мне сказали, что у меня на счету 0,01 грн и закрыть не получается. отказались мне чем-либо помочь, сказали чтобы я сходила в магазин и совершила покупку на 1 копейку, а потом приходила! Затем я все-таки перечислила эту 1 копейку на чужую карточку, через пару суток я вернулась в отделение банка и попросила полностью закрыть мой счет (все 3 карточки, которые мне зачем-то выдали вместе с именной World картой, которую я заказывала). Менеджер сказал, что заявка отправлена, все в порядке. Я несколько раз уточнила, что у меня больше не будут снимать по 20 грн в месяц. Мне 16.04 пришла смска на телефон, что счет успешно закрыт, долгов по карте нет. Сейчас зашла в приват24 и увидела, что у меня на счету -20,19 грн.
Написано, что это КОМИССИЯ ЗА ОБСЛУЖИВАНИЕ (ЧЛЕНСКИЙ ВЗНОС) ЗА МАРТ 2014 ПЕРЕВОД (ДЕБЕТНАЯ ЧАСТЬ) Дата обработки транзакции: 17.04.2014

Как такое может быть? Ведь менеджер гарантировал, что счета закрыты, деньги сниматься не будут. Сейчас я понимаю, что он закрыл лишь ту карту, с которой я приходила (но просила закрыть все счета! потому что карточки украдены). Я итак уже 2 раза платила за обслуживание украденной карточки, которая была заблокирована. А теперь еще и в минусы меня загнали. Получается что дважды пострадала не по своей вине. А сейчас еще и отделения закрыты, то есть, скорей всего, еще не раз снимите с меня этот взнос…

Я понимаю, что я не вовремя со своей проблемой, но пожалуйста, разберитесь! По вине сотрудника банка, у меня теперь долг на счету. Я прошу не наказать его, а просто как можно скорей закрыть все мои счета.

0

PrivatBankQM
6 мая 2014, 11:27
ПриватБанк
#
Уважаемый клиент, добрый день!
Сожалеем о неудобствах, которые Вам доставила описанная ситуация.
К сожалению, оставленных при добавлении отзыва данных недостаточно, чтобы прокомментировать описанную ситуацию. При этом банк готов детальнее рассмотреть Ваш вопрос и помочь. Сообщите, пожалуйста, на help@pb.ua, указав ссылку на отзыв, номер карты и контакты для связи. Также будем признательны, если в письме Вы уточните детали визита в отделение (дату, приблизительное время), чтобы мы могли проанализировать и проработать ситуацию с сотрудником, во избежание повторения подобного в дальнейшем.
Надеемся на обратную связь!
С уважением, ПриватБанк.

 

Приветствую форумчан, влипших в дерьмо,под названием кредит.
Разговор пойдет о потребительском кредите - НЕ О ЭПОТЕКЕ (КВАРТИРА) И НЕ О АВТОКРЕДИТЕ
Потому,что эти два кредита имеют в залоге собственность-которую кредитуют,то есть,
не платишь-пошёл вон из хаты,которая предварительно оформлена на банк (или подставную контору).

речь пойдет о потребительском кредите.
Я не буду перечислять бесконечное количество статей.
Скажу одно,банковская деятельность (кредитная), пока,госпожа Гонтарева не намутила,подчиняется и руководствуется,
Гражданским кодексом Украины.Это значит,прежде всего,что ни административной, ни Уголовной (бред полный), Вы не не можете,
и никогда не будете привлечены.
Второе- посылайте всех (нахер-это касается бойцов АТО),и ваших близких.
Третье,как правило,через месяц-два,пакет (!!!) должников,продается каллекторским конторам-ИМЕННО.
Они действуют нагло,беспринципно,рассчитывая на одно- Ваш платежь
1) не отвечайте на звонки,если ответили,не вступайте в диалог с незнакомым человеком.
2) не открывайте верь ни кому (вообще)
3) если ситуация пугающая- сразу вызывайте милицию.
4) если неизвестные лица Вам или вашим родным угрожают- обращайтесь в прокуратуру (только!!!!)
5) вас не имеют право,не при каких действиях и обстоятельствах-принуждать платить сумму по кредиту - это Уголовная статья.
(есть интернет,там масса информации и советов,не нужно падать в обморок и
стреляться- прочтите и успокойтесь)

Коллекторская деятельность вне правового поля на территории Украины. Девять самых крупных коллектрских контор3, имеют зарубежное
происхождение (думайте сами)
И последнее,все коллекторские конторы занимаются выеманием долгов- тупо рекетом,я думаю резонно заплатить конкурентам половину
суммы (в крайнем случае), чем отдавать кому попало.

с ув.

 

Ось приклад того, коли маєш на руках роздруківки по карткових рахунках, виявляєш по операціях серйозне кидалово з боку Банку, формуєш заяву, яку обовязково нотаріально слід посвідчувати. Це заява із хитрими запитаннями на розкриття банківської таємниці, подається для того, щоб потім отримати від банку відповідь з всякими вигадками та замилюванням очей. Перед тим, як направляти такого роду заяву, слід наперед прорахувати відповідь банку та знати, що по тому чи іншому питанню ви виграли наперед, і знаєте, що банк нічого нового вам не повідомить!!!
Потім їхня відповідь буде дуже важлива для суду про повернення чи стягнення зайве виплачених банку коштів за незаконні відносно вас операції!!!

 

А ось приклад запиту до Банку Фінанси і Кредит. Памятайте, щоб такі запити давати слід добре знати свою кредитну історію, а потім слід добре знати, що робити із відповіддю банку (готувати на її основі позов, односторонньо відмовлятися від виконання договору, тощо). Наприклад я, знаючи половину з відповідей на свої запитання, тобто знаю 100% що банком порушено норми Закону під час укладення договору чи в процесі його виконання, підготував такий собі хитренький запитончик...

Розпорядник інформації: ПАТ «Банк «Фінанси і кредит»
вул. Артема, 60 м. Київ, п.і. 04050

Для контролю: Національний банк України
вул. Інститутська9, м. Київ, п.і. 01601

Для контролю:Міністерство фінансів України
вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, п.і. 01008

Запитувач інформації: П.І.Б.
вул. ______________
м. _____________, п.і. ________



ЗАПИТ
про отримання інформації

Даний запит подається у відповідності до ч. 1 ст. 1, п. 2 ч. 1 ст. 5, п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 10, Закону України «Про доступ до публічної інформації», ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інформацію», п. 5 абз. 1 ст. 56 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно абз. 2 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»:
банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.

Отже, 25.06.2012 р. між мною та ПАТ «Банком «Фінанси і кредит» було укладено договір № ___________________ про відкриття відновлювальної лінії у формі овердрафту в сумі 11444,0 грн.

10.09.2014 р. банком було зафіксовано порушення внесення мною щомісячних платежів.

26.11.2014 р. на мою адресу надійшла вимога досудового стягнення № 22.1-3/_______ про виникнення заборгованості в розмірі 482,86 грн.

13.01.2015 р. з банку надійшло повідомлення № 22.1-3/_______ про передачу справи колекторському агентству, оскільки станом на 13.01.2015 р. у мене нібито виникла заборгованість в розмірі 664,63 грн.

20.01.2015 р. отримавши в одному із відділень банку виписку по рахунку, проаналізувавши її дані і детально вивчивши умови договорів, які свого часу були укладені між мною та банком і співставивши їх з вимогами чинного законодавства України, у мене виникли деякі питання про отримання в банку наступної інформації:


1. Перед укладення між мною та банком 25.06.2012 р. договору № _______________, чи повністю було виконано банком вимоги ч. 2 та 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.п. 2.1., 2.2., 3.3. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,затверджених Постановою Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168, якщо так, то чи вказано у договорі:

· орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов'язаних з одержанням кредиту;

· варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

· можливість (право) дострокового повернення кредиту та його умови;

· податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

· умови дострокового розірвання договору, та інше..

2. Чи розроблено Банком у відповідності до п. 2.5. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,затверджених Постановою Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168, форму (бюлетень, довідку, повідомлення) надання мені достовірної інформації про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту? (Прошу негайно підтвердити це!)

3. Згідно п. 2.1. договору № __________________- від 25.06.2012 р. було відкрито відновлювальну кредитну лінію з розміром ліміту овердрафту в сумі 11444,00 грн., тоді як у графіку зниження розміру кредитного ліміту його розмір зазначено чомусь у сумі 11126,11 грн., чому саме так, яку точну суму кредиту 25.06.2012 р. було перераховано на мій картковий рахунок? (Прошу підтвердити цю операцію належним чином завіреною копыэю меморіального ордеру!)

4. Яка б сума мала залишитись на картковому рахунку станом на 27.06.2012 р., після того, як 25.06.2012 р. банком було знято одноразову комісійну винагороду за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 1144,4 грн. та після того, як 27.06.2012 р. мною було знято 9995 грн? Що потім сталося з різницею суми залишку? (Прошу підтвердити ці операції належним чином завіреними копіями меморіальних ордерів!)

5. Що це за операції - 25.06. та 27.07.2012 р. з відмінусуванням 1,72 грн та 299,85 грн. та на яких договірних умовах вони вчинені і з якою метою?

6. Чи є одноразова комісійна винагорода за розрахунково - касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 1144,4 грн. операцією, яка вчиняється банком на власну користь, чи можливо я її виконав на користь банку?

7. Чи відноситься оплата комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 1144,4 грн. до самого предмету договору та чи не нав’язана це послуга?

8. Чи виникав з часу укладення договору та до 01.01.2015 р. несанкціонований овердрафт, і саме після яких операцій та у який період і на які суми?

9. Чи є видача кредитного ліміту і одноразової винагороди за розрахунково-касове обслуговування разовою операцією?

10. Чи змінювалась у відповідності до п. 4.5. договору № ________________ у період з червня 2012 р. по січень 2015 р. процентна ставка за користування кредитними ресурсами, якщо ні, тоді чим підтверджується її не зміна?

11. Процентна ставка нараховувалась (нараховується) на отриману мною суму кредиту чи на суму відновлювальної кредитної лінії?

12. Чи нараховувалась (нараховується) також і процентна ставка на суму знятої комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування в розмірі 1144,4 грн?

13. Чому при розробленні графіку зниження розміру кредитного ліміту, як додатку 1 до договору № __________ (п. 2.1.1.) не було вписано заздалегідь розраховані суми процентів, які слід було сплачувати разом з тілом кредиту в порядку зменшення і рівними частинами, та чому Банк цього не зробив, як того вимагає п. 3.1. та п. 3.2. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,затверджених Постановою Національного банку України від 10.05.2007 р. № 168?

14. Чи нараховувались пеня або штраф на протязі 2012, 2013, 2014 та на початку 2015 рр?

15. Чи є на сьогоднішній день повернута сума заборгованості, раніше отриманої мною суми кредиту вдвічі більшою?

16. Пункт 7.1. договору № ______________ містить застереження щодо збереження конфіденційної інформації, поняття якої розкрито в ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», проте не містить обов’язкового застереження щодо збереження банківської таємниці поняття якої розкрито в ст. 60 та 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність», як того також вимагає п. 1.4. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 р. № 267. Чому так???

17. Якщо підпункт а) п. 7.7. договору № _______________ від 25.06.2012 року є однією з істотних умов так званого договору приєднання, погодження на який є обов’язковою передумовою для укладення самого договору, то чи не суперечить зміст підпункту а) п. 7.7. договору № _________________ від 25.06.2012 року:

· ст. 1076 ЦК України;

· п. 1 абз. 1 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

· ст. 14 Закону України "Про захист персональних даних";

· п.п. 1.2., 3.1. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених Постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 р. № 267.

18. На підставі яких правових та логічних обґрунтувань, банк дійшов висновку, що зміст підпункту а) п. 7.7. договору № _________________ від 25.06.2012 р. є не що іншим, як згода позичальника на розкриття банківської таємниці?

19. При укладенні у 2006, 2007, 2008, 2009, 2010, 2011 рр. договорів між банком та позичальниками про відкриття відновлювальних кредитних ліній, чи передбачався і у подібних договорах такий підпункт, як у моєму випадку підпункт а) п. 7.7. договору № ________________ від 25.06.2012 р.?

20. Враховуючи те, що на день укладення правочинів між мною та банком, я довірився діловій репутації банку та його домінуючому становищу на ринку фінансових відносин, а також принципам справедливості, добросовісності та розумності, чому тоді весь зміст договору № _____________ від 25.06.2012 р. про відкриття карткового рахунку та надання і використання платіжної картки миттєвого випуску VisaElectronInstantIssue виконаний надто дбрібним шрифтом та з якою метою?

21. Чи здійснювались банком протягом 2012, 2013, 2014 рр. будь-які операції по зняттю коштів передбачених тарифами по випуску та обслуговуванню платіжних карткок по програмі «Гроші Є!»? (Прошу підтвердити, або спростувати це!)

22. Прошу документально підтвердити надсилання Контакт-центром Банку на мій номер +38______________ СМС-повідомлень про необхідну сплату сум процентів за користування кредитним лімітом в період з липня 2012 р. по вересень 2014 р.!



На підставі вищенаведеного прошу у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» надати достовірну, точну та повну інформацію.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.
На підставі вищенаведеного, та у відповідності до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» прошу Вас надати мені вищевказану інформацію у встановлений Законом строк.




«____» січня 2015 року __________________ П.І.Б.

 

Також памятайте, що у договорах є такий пункт 7.2. (в кого який) договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії в якому зазначено, що зміст цього договору, а також відомості про фінансові операції, проведені відповідно до цього договору, визнаються сторонами конфіденційними й не підлягають розголошенню без згоди обох сторін, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством.

Слід зазначити, що пункт 7.2. Договору не містить застереження щодо збереження даних клієнта, які становлять банківську таємницю, і юридичне визначення банківської таємниці не тотожне з поняттям конфіденційної інформації, як у порядку розголошення, захисту так і самій сутності призначення.

Питанням конфіденційності (конфіденційної) інформації та банківської таємниці присвячені окремі норми Закону України «Про інформацію» та глава 10 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Так відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відповідно до абз. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Поряд з цим згідно п. 2, 3 абз. 2 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківською таємницею, зокрема, є: операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди та фінансово-економічний стан клієнтів.

Конфіденційності інформації присвячені абзаци 2 та 4 ст. 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в яких говориться про службових та приватних осіб, що зобов’язані зберігати конфіденційну інформацію, яка стала їм відомою в процесі їхньої діяльності.

У п. 7 Роз’яснення Юридичного департаменту Національного банку України № 18-112/1467-2599 від 19.04.2001 р. з питань виконання окремих вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» зазначено, щоюридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їх професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту. Враховуючи викладене та зважаючи на норми ч. 1 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких банківською таємницею є та інформація, розголошення якої може завдати шкоди клієнту банку, а до конфіденційної інформації, якою володіють банки, відноситься будь-яка інформація, неправомірне розголошення якої може завдати шкоди безпосередньо банку.

У Законі України «Про банки і банківську діяльність» чітко не визначено, хто є власником банківської таємниці, а хто — утримувачем. Проте з урахуванням системно-логічного аналізу законодавства можна навести такі визначення: власник банківської таємниці — це клієнт банку, тобто фізична чи юридична особа, яка в процесі співпраці з банківською установою надала їй відомості, що можуть становити банківську таємницю; утримувач банківської таємниці — це особа, яка при виконанні своїх службових обов’язків отримує відомості, що становлять банківську таємницю. До утримувачів можна віднести: Національний банк України, банки та органи державної влади, перелік яких зазначено в пунктах 2 - 6 ч. 1 ст. 62 Закону «Про банки і банківську діяльність». Цей перелік є вичерпним і може бути змінений лише на підставі закону. Розкриття банківської таємниці може здійснюватись у двох формах: адміністративній — забезпечується на вимогу компетентних осіб, зазначених у законі, безпосередньо банком і без попереднього звернення до суду; судовій — надається банком, але на вимогу суду або за рішенням суду. У свою чергу, на вимогу суду банківська таємниця розкривається у двох випадках: а) суддею одноособово з дотриманням режиму секретності; б) судом при розгляді справи у господарському, адміністративному, кримінальному та цивільному судочинстві. Відбувається це, як правило, при вирішенні судом питань про забезпечення доказів, витребування доказів, про що судом постановляються процесуальні ухвали.

Більше того, хоча на день укладення договору ще не були прийняті Правила зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, однак вже 14.07.2006 р. (за три місяці після укладення мною із банком договору) Національний банк України затвердив їх своєю Постановою за № 267. Згідно п. 1.4. цих Правил, банки зобов'язані за погодженням з клієнтом відображати в договорах, що укладаються між банком і клієнтом, застереження щодо збереження банківської таємниці та відповідальності за її незаконне розголошення або використання. Враховуючи те, що банк розробляв положення цього договору, а також те, що він повинен викликати довіру в клієнтів та не ухилятися від виконання абз. 2 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», він зобов’язаний був запропонувати укласти додаткову угоду та поправити зміст пункту 7.2. договору.

Таким чином на сьогоднішній день положення п. 7.2. договору викладене з метою захисту лише інтересів банку та дає (дало) підстави розкривати інформацію про клієнта будь-кому. Сам договір є й досі дійсним, а отже дане положення суперечить інтересам клієнта та низці чинних норм, які захищають дані, які є банківською таємницею, а отже і грубо суперечить змісту ч. 1 ст. 1076 ЦК України, де зазначено, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.

Сама ж шкода у розголошенні банком моїх даних, які становили (становлять) банківську таємницю полягає у розголошенні відомостей, про які я не бажав щоб інші дізнавалися, оскільки на сьогоднішній день це вплинуло на мою ділову репутацію по місцю роботи, що морально пригнічує, і я змушений з цим миритися.

Відповідно до ст 217 ЦК України,недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до п. 9 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно зі статтею 217 ЦК України правочин не може бути визнаний недійсним у цілому, якщо закону не відповідають лише його окремі частини й обставини справи свідчать про те, що він був би вчинений і без включення недійсної частини. У цьому разі відповідно до статті 217 ЦК України суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину. Якщо у недійсній частині правочин був виконаний однією зі сторін, суд визначає наслідки його недійсності залежно від підстав, з яких він визнаний недійсним.

Відповідно до п. 28 Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

 

Приветствую камрадов.
И так...
загляните в свой договор,и вспомните и прочтите,что Вы подписывали
если это дрговор-
1) на покупку бытовой техники - то залог эта самая техника (максимум)-забываем и посылаем).
2) наличный кредит ,под справку о доходах и Ваши данные-телефон адрес,(как правило без залога и поручителя-это сумма 50.000-100.000-прповеряем и вспоминаем)...если нет поручителя и залога,тоже посылаем на Х...)
Теперь объясню почему так.
После одного-двух месяцев неуплаты фиксированной суммы (потому как вид кредита называется-АННУИТЕНТ,это взнос фиксированными взносами в определенное время на определенный период.
(исходя из ситуации в стране и на рынке) ,Любой Банк Украины-Стондартно, не "парясь" отправляет долговой договор в -
-"КОЛЛЕКТОРСКУЮ КОНТОРУ"-"ЮРИДИЧЕСКУЮ,АДВОКАТСКУЮ...И.Т.Д.)
Коллекторы могут пытаться легализировать свою деятельность под какую небудь юридическую фирму,
но тогда у них должен быть полный пакет документов:
1)Оригинал договора правоуступления долга БАНКОМ -ЭТОЙ САМОЙ ФИРМЕ,КОТОРАЯ
ПРШЛА-заверенная нотариусом-оригинал.
2)Доверенность на правоуступление в пользу "Коллекторов" -(название фирмы,подпись и печать натариуса-оригинал)
3)Дговор с банком и юридической фирмой (допустим)-оригинал.
4)..если пришли что то изымать (яко бы)- присутствие судебного предстиавителя и судебное решение (постановление) об том- или
ином действии.
Всё это оспаривается, и можете вызывать милицию,для проверки документов и лиц , прешедших к Вам.
Если ЭТО лица-это реально судебные исполнители и милиция (с коллекторами) ,
...требуйте присутствия адвоката и свидетелей (зовите соседей,за раннее переговорите с ними о Вашей проблеме)

С Уваженитем.

 

А ось результат нещодавний. Просили банк списати штраф та членські внески по карточці Голд

ПРОСИЛИ ТАК:

ПАТ КБ «Приватбанк»
вул. Набережна Побєди, 50,
м. Дніпропетровськ, п. і. 49000

Для контролю - Національний Банк України

П.І.Б.
адреса

??.12.2014 року, я сплатив 11000 грн. та покрив кредитну заборгованість, оскільки вже не хочу, щоб Приватбанк своїми незаконними діями її збільшував. Однак, ??.01.2014 р. мені не вдалося закрити картковий рахунок через те, що в мене наявний якийсь незаконний штраф у розмірі 1390 грн., який я ніколи не збираюся платити через його незаконне накладення, а також через своєю неплатоспроможність. Попри це, у мене була карточка «Gold», за яку раніше з мене, на незаконних підставах стягували якісь членські внески у розмірі 20 грн., при цьому робили це навіть у хаотичному (не щомісячному) порядку, з чим я також категорично не погоджуюсь.
Враховуючи те, що на сьогоднішній день цей незаконний штраф є перепоною для того, щоб між мною та Приватбанком припинились будь-які відносини, які я хочу припинити через вкрай негативні відгуки про репутацію Приватбанку (у світовій мережі інтернет та зі слів пересічних клієнтів), а отже прошу негайно зупинити будь-які подальші незаконні нараховування, у тому числі так звані членські внески за участь в Голд-клубі та незаконні комісії за користування карточкою і більше не порушувати вимоги ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
У разі незадоволення моєї законної вимоги, буду вимушений звертатися до Національного банку України, правоохоронних органів та інших фінансових установ з відповідними зверненнями.

З повагою та не назавжди з Вами
Ваш колишній клієнт!

?? січня 2015 року П.І.Б.

І ось довгоочікуваний результат

 

Ось хлопці приклад подвійного (шахрайського) встановлення кредитного ліміту. Що це були за оборутки ще покищо не знаю, але це питання часу. На майбутнє пам'ятайте та отримайте у банках роздруківки по картках та уважно вивчіть фінансові операції, які проводились з вашими картками...