Белая фарфоровая круглая штуковина с ушком на фото 2 крайняя внизу слева и на фото 3 справа рядом со стеклянной банкой - случайно не ручка для цепочки "высокого" сливного бачка унитаза вот такой конструкции, ставшей классической для советских коммуналок и учреждений? Увековечена в народном фольклоре стихами: "Если ты посрал, зараза, дерни ручку унитаза!!!" Честь имею!
Написи є , але мало, і одна пляшка "Лікеро-горілчаний трест завод №3 Львів" трісла після мийки. Це друга пляшка і історія повторюється.
А можна цю баночку побачити ближче ? В першу чергу цікавить етикетка. У мене просто є така ж... З повагою.
Доброго всім вечора.Хоча темі уже більше двох років,але я хотів звернути увагу на цікаву знахідку п.ладика (це пляшка -Лікеро-горілчаний трест завод №3 Львів ).Завод №3 у Львові-це колишня львівська фабрика горілок та лікерів Юзефа Адама Бачевського.Трохи історії: Знаменита львівська фабрика горілок та лікерів Юзефа Адама Бачевського 1782 року була заснована на Жовківській рогатці у Львові, коли власник гуральні в с. Вибранівка під Львовом Лейба Бачелес, переніс своє підприємство до Львова. Одне з найуспішніших львівських підприємств розташувалося у підніжжі Високого замку, на Жовківській рогатці; тут виробляли спирти, горілки, лікери, роми. Вже на початку ХІХ ст. фабрика отримала статус Цісарсько-королівської привілейованої крайової фабрики ,а у 1834 р. вона називалася фабрикою рому, горілок, розолісів та лікерів. У 1848 р. син Лейби та Хани Бачелесів, Леопольд Максиміліан прийняв християнство у Львівській Латинській Катедрі і змінив прізвище на Бачевський.Найбільшого розквіту справа Бачевських досягля за керівництва правнука Лейби Бачелєса – Йосифа Адама Бачевського (1829-1911), який будучи випускником Львівської технічної академії та фахівцем з технології спиртів у 1866 р. заклав власну гуральню. . На довгі роки фірма Бачевського стала своєрідною візитною карткою Львова. Наприкінці ХІХ ст. тут було першокласне сучасне устаткування, парова машина потужністю 200 кінських сил. 1908 р. за проектом архітектора Владислава Садловського, професора Промислової школи, на вул. Жовківській, 114/116 (тепер вул. Б. Хмельницького), на місці давнього палацу Целецьких був збудований комплекс фабричних споруд, в тому числі була і окрема залізнична колія – відгалуження від ст. Підзамче.Під час оборони Львова у 1939 році фабрику Бачевських розбомбила німецька авіація Люфтваффе.Після захоплення міста радянськими військами, представники радянської влади вагонами вивозили вцілілі лікеро-горілчані вироби фабрики до Москви.Та вже наприкінці 1939 р.Народний Комісаріат Харчової промисловості УРСР організував у Львові спиртовий трест,який керуватиме виробничо-господарською діяльністю усіх спиртових заводів (ґуралень) Львівської області і трьох заводів волинської області. Крім цього, утворено лікеро-горілчаний трест, який охоплює всі заводи лікеро-горілчаної промисловості Львівської області. У 1939 - 1941 рр. на території фабрики Бачевського розташувався лікеро-горілчаний завод №3, один із заводів горілчано-лікерного тресту (Знесіння, вул. Фургальського, 2, тепер це вул. Опришківська).Лікеро-горілчані вироби фабрики Бачевського (вивезені до Москви) сподобалися тодішній кремлівській верхівці і НК Харчової промисловості УРСР була дана вказівка розпочати на заводі №3 випуск продукції,яка не поступалася б колишнім напоям Бачевського.До виробницва на заводі були задіяні вцілілі спеціалісти (технологи та колишні працівники фабрики)та досягти колишнього високого рівня новій владі так і не вдалося (багато рецептів напоїв вони так і не дізналися ,а нових якісних за короткий час придумати не змогли).На заводі спочатку для випуску продукції використовувалася вціліла склотара як і з логотипами Бачевського так і звичайна,чиста.Десь у другій пол.1940 року ,для радянської пропаганди та популяризації виробів заводу №3 ,розпочався розлив напоїв у пляшки з новими написами на українській мові (одна з яких представлена на фото вище ) з етикетками як паперовими так і з нанесеними фарбами безпосередньо на саму пляшку,саму форму пляшки вони здерли з колишньої бачевської .Випуск даних пляшок напевне був не дуже великим тому,що вони зустрічаються набагато рідше ( особливо з етикетками) чим пляшки того самого Бачевського.З початком ІІ Світової війни фабрика була знищена внаслідок бомбардування міста; після війни до кінця 1950-х років на вул. Лікерній, 2 (тепер вул. Опришківська) розташовувався Лікеро-горілчаний завод №2.Якось так.
