Проверяю версию перемещения в конце 1943 из Херсонщины в Эльзас и Лотарингию немецких частей. Есть какая-то документально подтверждаемая инфа о том, какие подразделения размещались в Manteuffel-Kaserne, Страссбург янв-февраль 1944 года? Существовали ли там какие-либо подразделения/школы/общежития Абвер в этот период?
З Північної Таврії до Ельзасу Передислокація відступаючих німецьких військ із району Херсона та їхній зв’язок із казармою Мантойфель у Страсбурзі (січень – березень 1944 року) У розпорядженні автора є приватні фотографії, зроблені у лютому 1944 року в Страсбурзі, на яких зафіксована родина з Голої Пристані, що евакуювалася на Захід разом із відступаючими частинами Вермахту з Північної Таврії. Фотографії були зроблені у фотостудії навпроти казарми Мантойфель. Саме ці знімки стали поштовхом до цього дослідження з метою глибше вивчити військовий контекст цього переміщення та можливий зв’язок із казармою Мантойфель у Страсбурзі. Історичне зображення казарм Мантойфеля у Страсбурзі (близько 1890 року). У січні–березні 1944 року казарма Мантойфель у Страсбурзі виконувала ключову роль як навчальний, запасний і комунікаційний центр Вермахту в Ельзасі. Тут дислокувалися піхотні, саперні та допоміжні підрозділи, які готували новобранців, у тому числі з числа примусово мобілізованих ельзасців («Malgré-nous»). Також через казарму проходили резервісти, поранені та тимчасово відсторонені від фронту солдати. Загалом Мантойфель-Казарма виступала як логістичний вузол між Східним фронтом і німецькими оборонними приготуваннями у Франції в умовах наростаючої загрози вторгнення союзників. Місто залишалося тиловим районом без безпосередніх бойових дій до літа 1944 року, хоча вже відчувалася загроза авіаударів і почалося зміцнення ППО. Через Страсбург проходили транзитом окремі підрозділи, що поверталися з Східного фронту, включно з частинами 198-ї піхотної та 11-ї танкової дивізій, які раніше діяли в районі Херсона, Північної Таврії та Криму. Казарма також могла тимчасово приймати остарбайтерів, хіві та «східні батальйони», які після відступу з Півдня СРСР евакуювалися на Захід. Лише в подальшому перебігу 1944 року ситуація різко змінилася: після висадки союзників у Нормандії Ельзас перетворився на фронтову зону. У листопаді 1944 року сам Страсбург був звільнений французькими військами (2-га бронетанкова дивізія під командуванням генерала Леклерка). Генерал-лейтенант Фатерродт капітулював 25 листопада 1944 року. Таким чином завершився період функціонування казарми Мантойфель як німецької військової бази. Але навесні 1944 року цього ще майже не було помітно. Читати повну статтю-дослідження німецькою [https://holaprystan.wordpress.com/varia/ins-elsass/].
