Прометеїв вогонь : роман / Степан Любомирський. – Лондон: Українська Видавнича Спілка, 1977. –544 с. – Діаспора. Любомирський Степан – український письменник-прозаїк. Справжнє ім’я та прізвище – Любомир Рихтицький. Псевдоніми – Степан Емерсон, Микола Хортиця. Любомир Рихтицький – вояк 1 Української дивізії Української національної армії, графік, автор проектів відзнак, грамот, видавець, редактор, письменник. Любомир народився 21-го квітня 1921 року у міщанській родині у Дрогобичі Львівської області, де закінчив народну школу та гімназію. 1941 р. навчався у Львівському політехнічному інституті. У липні 1943 р. зголосився до дивізії «Галичина». Наприкінці 1946 р. перебрався до Німеччини, де з наступного року почав студіювати журналістику та лісівництво в Українському технічно-господаському інституті на околиці Регенсбургу, який тоді очолював професор Б. Іваницький, відомий український лісознавець. Автор збірки оповідань «Сон літньої ночі» (1946), романів «Жорстокі світанки» (1947), «Хай розсудить меч» (1948-1951), «Плем’я вовків» (1951), «Між славою і смертю» (1953), «Доба страхіть» (1953), «Під молотом війни» (1955-1956), «Прометеїв вогонь» (1976), «Ніколи не забуду» (1984), «Слідами заповіту» (1985-1986), «Армія нескорених» (1990) ; сценаріїв «Ніколи не забуду» (1969), «Зашуміла Верховина» (1976).
