Слава Україні! На копі у «Бродівському котлі» моєму напарнику вдалося потягнути нічогенький скид з трьох вермахтівських касонів, один з яких був мені подарований… В минулому мав певний досвід чистки касок (як м‘якої за допомогою щітки, господарського мила та пасти ГОИ, так і більш агресивної за допомогою молоточка, викрутки та наждачного паперу), а тому вирішив відновити набуті навики та спробувати при мінімальних втратах зберегти предмет в автентичному стані у рідній фарбі!) До слова, усі маніпуляції з касоном проводились в помешканні багатоквартирного будинку…
…Загалом каска відмокала у мильному розчині десь шість днів; відповідно, мало місце систематичне її чищення (десь по кілька разів на добу); зняв алюмінієвий обруч та кламера (один був зламаний, але доволі міцно «прикипів» на своєму місці)… Далі відбулося акуратне відбивання молоточком та викруткою затверділих наростів, а опісля «банька» у щавелевій кислоті (чітко, виважено, під контролем та без крайнього ентузіазму; здебільшого перебування в кислоті до чищення щіткою з мильним розчином не перевершувало спочатку двох, а згодом трьох-чотирьох годин (на початку вода була гарячою, опісля вже охолола):
…На наступному етапі, щоб відразу не задіювати «важку артилерію», пройшовся пастою ГОИ; вже з попереднього досвіду знав, що вона забирає незначні затвердіння з іржі, глини та землі, а щадить фарбу; опісля довелося дуже акуратно зашліфовувати проблемні місця вже наждачним папером різної жорсткості, максимально намагаючись не пошкодити рідну фарбу:
…На завершальному етапі двічі провів «консервацію» каски бджолиним воском на гаряче (за допомогою промислового фену) і встановив два кламери (вирішив не встановлювати алюмінієвий обруч, оскільки цей процес потягне за собою пошкодження поверхні, покритої воском):
