ц. 1000грн. Семиківська битва - бої, що проходили неподалік села Семиківців у ході Першої світової війни, в вересні-жовтні 1915 року між військами Австро-Угорщини (до складу входив легіон УСС), Німеччини та Росії. 14 вересня російські війська почали масштабний наступ. Це стало початком бою під Семиківцями. Російські війська зайняли Соколів та з трьох сторін оточили перший курінь. Стрільці стояли до кінця. Сотня Чмоли потрапила в полон. Підмога не приходила. Тоді був відданий наказ про прорив. УСС втратило цілу чоту Софії Галечко, що прикривала відступаючих. Того самого дня три сотні другого куреня обороняли міст біля Семиківців. Всі наступи було відбито. 7 жовтня почався новий масованій наступ росіян. Після боїв УСС відійшли на правій берег Стрипи, у село Семиківці. З 8 до 11 жовтня їх обстрілювали російські гармати. 12 жовтня - нова атака, яка нічим не увінчалася. Але головний бій був ще попереду. Після обстрілів, вночі, 31 жовтня, ворог перейшов річку. На допомогу угорським частинам прийшли УСС та золочівський полк. Вранці росіяни знову атакували, йдучи вперед не зважаючи на втрати. Фронт був прорваний. Та УСС стримали росіян, а на другий день сюди прибули німецькі частини, які спільно зі стрільцями вирівняли фронт. В цій битві загинуло 49 стрільців, 168 було поранено, 157 потрапило в полон. В німецькому звіті, до речі, були такі слова: «З нами йшли у наступ українські добровольці. Це, мабуть, найкращий відділ із усієї австрійської армії». Після запеклих боїв під Семиківцями, полк УСС розквартирували в тилу, в селі Соснів.
