В польскій армії був 49 гуцульский полк, перший військовий підрозділ який розбив війська СС в Другій світовій війні . Камради в кого є якась інформація по даній теми, прошу ділитись
Не лінуйтеся і пошукайте за ключовими словами: 49 huculski pułk strzelców Видає купу різної польськомовної інфи. Про "розбиті війська СС" теж проскакує.
Найшов таке Kampania Wrześniowa 1939. Atak nocny 49 Pułku Strzelców Huculskich na pułk ss."Germania" Kampania Wrześniowa 1939. Tyle zostało z "Germanii" po przejściu Hucułów 49 pułku. Рішучий та безжальний бій В Мужиловцях знаходились ті “германці”, що були приділені до 2-ї легкої дивізії армії: штаб полку, 3-й батальйон та допоміжні підрозділи. Участь в атаці на них в ніч з 15 на 16 вересня 1939 р. взяли участь 1-й батальйон майора Е. Літиньського та 3-й майора М. Стецевіча 49-го гпс. Попри гучну назву „батальйони”, треба розуміти, що на той час це були значно ослаблені та малочисельні після виснажливих боїв підрозділи. Гуцульські стрільці рішучою багнетною (!!!) атакою зуміли розгромити есесівців у короткому бою, з якого лише частина есесівців зуміла вирватися панічною втечею. З числа офіцерів “Германії” в бою загинули командир 3-го батальйону оберштурмбаннфюрер Віллі Коепен та ад’ютант полку оберштурмфюрер Шомбург. Внаслідок нічного бою есесівці зазнали значних втрат особового складу (за деякими даними – до двохсот осіб), втратили 8 105-міліметрових гаубиць, батарею зенітних гармат, більшість гранатометів та важких кулеметів і всі автомобілі. Оскільки гуцульські стрільці не мали змоги використати захоплений транспорт, автівки були знищені. Було захоплено кілька полонених. З польського боку також були втрати. У бою загинули командир 3-ї роти 1-го Гуцульського батальйону Польських Легіонів капітан Пьотр Осіца та командир 1-ї роти того ж батальйону поручник Францішек Андрейчук. Штаб СС-полку врятувався втечею до Яворова. Загалом ж у результаті боїв 14-16 вересня СС-полк „Германія” (атакований у різних селах цієї місцевості також підрозділами 48-го і 53-го ппкс 11-ї кпд, 98-го полку 38-ї резервної пд) зазнав великих втрат у живій силі, втратив практичну всю артилерію, бронетехніку та автотранспорт. Ситуація не завершилася для “Германії” повним розгромом лише завдяки вчасному підходу частин 7-ї піхотної дивізії Вермахту. Командир СС-полку мусив кілька днів збирати своїх солдатів-втікачів по навколишніх лісах за допомогою мисливського горну. Нарешті 17 вересня тих, кого знайшли, звели в один підрозділ та відправили для охорони флангу 17-го корпусу Вермахту. Вони виконували цю функцію до кінця війни. Очистивши Мужиловці 49-й згідно з наказом командира дивізії вирушив далі та біля 9-ї ранку зайняв с. Молошковіце й ліс на північному сході від нього. Так само інші полки 11-ї кпд – 48-й та 53-й ппкс відбили у німців низку населених пунктів. А тим часом о 7-й ранку німецька авіація піддала Мужиловці сильному бомбардуванню. Ось як описував згодом Пругар-Кетлінг розгром “Германії”: “Коли ми наблизились до Мужиловців на 1 км, почули звуки шаленого бою. Пролунали кілька гарматних чи мінометних пострілів, відізвалися важкі кулемети, що били цілими стрічками. Знав, що це німецькі, бо наші, йдучи в нічний бій, розрядили з мого наказу зброю. На певен час затримав колону, а сам з підполк. Попелем під’їхав ближче. Бій тривав, але стрілянина стихала. Стрільці 49-го пп вже досягнули середини села, настигаючи та б’ючи багнетами кожного, хто потрапляв їм під руку. Чутні час від часу черги автоматних пострілів раптом припинилися на середині обойм. Здавалося, що чути, як рука, що ще хвилю тому натискала спуск, мертвіє і безсило опадає, паралізована ударом прикладу чи багнету. Не було чути жодних вигуків. Бій тривав у темряві та зловісній тиші. Ним ніхто не керував – ніхто не просив пощади. Враження були неймовірні. Буря, що насунула на німців, мусила перевершити усі їх дотеперішні відчуття. З такою несподіванкою та з такою атакою, напевно, не зіткалися ніколи. Трупи, які ми пізніше оглянули, виглядали страшно. Страх, з яким гинули, не зникав з їх облич. Ми вийшли з автомобіля і пішки пішли за стихаючим та догораючим відголосом нічного штурму. У щораз яснішому відблиску світанку вирізняли будинки, дерева, паркани, а потім … гармати, скрині, вантажівки, автомобілі – спочатку окремі, потім групи, цілі парки. Протирали очі, щоб впевнитись, що це омана, так неправдоподібно виглядала ця здобич… Мужиловці атакували два батальйони з заходу та півдня. Несподіванка була повна, тож бій тривав не більше, ніж півгодини” Ще один польський військовий діяч – генерал Казімеж Соснковський (у 1943-44 рр. – Верховний Вождь польських ЗС на Заході, знятий з цієї посади за критику політики Великої Британії, що не надала належної допомоги Варшавському повстанню) так описав події 15-16 вересня: “Наступ 11 пд дуже швидко … зіткнувся з опором супротивника, що вдало розташувався на пагорбах … Наші частини пішли у наступ під смертельним вогнем німців. Вони не витримали удару … Незабаром 49-й пп наразився вдруге на німецький опір … Міцні укріплення німців після недовгого бою були здобуті. Далі під час наступу батальйон з правого флангу зайняв добре укріплене село Могила, звідки німці швидко втекли … Між третьою і четвертою годиною ночі обидві колони 49-го пп зійшлися під селом Мужиловці, де були змушені вчетверте пробивати собі дорогу … І тут німці тікали в паніці, кидаючи велику кількість військового спорядження … Полк, як і вся дивізія, показали себе добре і в подальших боях”. Можна лише припустити, наскільки болючим для есесівців була ця поразка, особливо якщо згадати, що кілька днів до того – 13 вересня 15-та рота “Германії” під командуванням СС-гауптштурмфюрера Йогана Мюхленкампа (оперативне підпорядкування – 4-та легка дивізія) натрапила на дорозі Перемишль-Львів на відпочиваючий польський батальйон та взяла в полон понад 500 вояків ВП. За переказом, Гітлер був настільки роздратований цією подією, що заборонив розбудовувати СС-полк „Германія” до рівня дивізії. В якості покарання вояки „Германії” не мали права протягом двох місяців носити полкову відзнаку (наступного разу таке покарання було застосовано Гітлером у 1945 р. у покарання за поразки СС в Угорщині). Розгром підрозділів СС-полку “Германія” сьогодні вважається одним з найбільших успіхів польських військ під час вересневої кампанії. http://joanerges.livejournal.com/549771.html
Тут таке питання - наскільки етнічним був цей гуцульский полк? Чи він просто сформувався на території Гуцульщини і тому так називався?