Допоможіть з реставрацією напоясного кріплення штик-ножа К98

Купив для реставрації жабу, перший раз займаюсь подібним, але хочеться зробити самому. Як видно по фото передня частина шкіри жаби від віку просто посипалася з країв внизу, нитки в нижній частині просто попрогнивали.
Шкіра жаби доволі гнучка. З мінусів, перші паро днів як я її купив, вона пролежала в кульку і трохи затухла, хоча до того все було добре. Видно кунулась плісніва з середини, все таки в кульку дарма залишив.
Як прошивати, якщо місця де було прошито (дирки) потріскались і поробилися канавки, як відновити шкіру, щоб можна було знову її прошити? Те ж саме питання і з передньою нижньою частиною, як відновити втрачені ділянки шкіри?
Спочатку я думав купити жабу донора з цілою передньою частиною і просто перешити її, щоб не мучитись, але як бути з розбитими (розсипавшимися) дирками під прошивку, я все одно не знаю.

 

В планах вимочити жабу в емульсії з 50% води, 30% етилового спирту, 20% гліцерину і 4% тімолу (для обеззараження). Далі промити, підсушити і помістити в розчин кори дуба, знову підсушити. Жирувати планую ланоліновим кремом.

 

Если нет опыта в реставрации старой кожи, лучше тренируйтесь на чем то менее ценном, потому как если “запорите” предмет, переделать уже не удасться.

 

На жаль просто немає на чому потренуватись. Я знаю ви великий майстер по реставрації шкіри, перечитав повністю тему: ''Реставрация находок: Кожа, бумага и пр.''. Бачив ваші беззаперечно, чудові реставраційні роботи, правда ще особисто ваші теми по реставрації не дочитав, часу не так багато. Я знаю, що ви рестаруєте для інших теж, це також цікаве питання, але я б хотів зайнятись цією реставрацією сам, все ж таки потрібно й самому вчитися. Допоки я до кінця не буду знати як мені все правильно зробити я не почну, така от я пошагова людина, мене тільки потрібно деякі поради, як це все зробити правильно.
Обов'язково ще дочитаю ваші теми.
З повагою, Ігор.

 

Я так розумію, з перечитаного мною, жабу перед вимочування в корі дуба потрібно розкліпати (закльопки) бо все одно прийдеться класти в рушник і під прес після кори дуба? Як правильно її розкліпати, щоб не пошкодити?
А ще запитання, прийдеться робити латки для передньої нижньої частини жаби, з чого їх робити краще і чи можна склеювати супер клеєм (гелем), чи потрібно якийсь інший клей для шкіри?
І як відновити нижню частину під прошивку ниткою, бо вона там трохи пошкоджена і дирки порозривалися до країв?

 

Заклепку висверлювати свердлом, десь 4мм.,. притримуючи,. щоб вона не почала обертатися та не пошкодила отвір у шкірі.
Клей для склеювання - 88,але якісний зараз важко знайти серед підробок,. я клею Моментом , хоча це не "по фєншую" (тобто неканонічно) -але міцно та надійно..
Щодо відновлення порізаних ниткою отворів-це найскладніше,тут до Ріхарда..Я у таких випадках зшивав краї розрізу у непомітному місці тонкою ниткою у колір,потім клей,крихти шкіри,краска т.ін. до отримання більш-менш бажаного результату.

 

Прорезаные нитью места - ето в самом деле проблема серьезная - можно попробовать наклеить с внутренней стороны кусок “живой кожи” и шить через него, не очень сильно затягивая петли. Но на самом деле многое зависит именно от того до какой степени эластичности вы доведете кожу. Эксперементы с дубовой корой - это не мой вариант.....хотя есть и те кто ее весьма рекомендует.

 

Закльопки прийдеться висверлювати, іншого варіанти немає?

 

Не вижу особого смысла цепляться за соxранность оригинальныx заклепок, уж иx то как раз несложно и заменить, ну разве может шайбочки оригинальные, и то если удасться соxранить.

Скажу из опыта - передняя планка на любыx жабаx как правило самое “стремное ” место, поэтому этой части уделите наибольшее внимание.

 

Я выскажусь, если ТС не против. Это не теория, а процесс, как делаю я. Для начала надо провести ревизию по сохрану перед процедурами. Очевидно, что "лопасть" в хорошем состоянии, передняя планка - в плачевном. Ее надо отделить. Надо, чтобы кожа постоянно была немного влажная, поэтому периодически смачиваем. Берем бор-машинку и вольфрамовую фрезу (на фото) и стачиваем в том месте, где расклеп по кругу (фото 2) - (гладкая сторона фрезы не портит шайбу), получаем нерасклепанную заклепку, которую можно использовать в дальнейшем (я так любые заклепки освобождаю, сохраняя оригинал). Выбиваем аккуратно заклепку выколоткой. После извлечения, край заклепки можно немного обстучать молоточком, тем самым удлинив заклепку. Далее, как проделаете эту операцию, расскажу, что делать дальше.

 

На жаль немаю бор - машинки, але вдячний за те, що поділилися корисним методом. Думаю це буде корисною інформацією для когось. Був би вдячним за любу корисну інформацію по реставрації даного предмета. Можете поділитися своїм методом до кінця Amadeus.
Буду пробувати варіант 663, попробую розжати ножем, вони ж і правда повинні бути м'ягкими. Я не використовую сучасних деталів (копій) в реставраціях, тільки оригінальні комплектуючі, тому для мене дуже важливо зберегти оригінальні закльопки.
Думаю шукати якусь жабу донора, чи ще якусь річ схожу, щоб брати з неї частини на латки, бо не дуже хочеться робити латки з сучасної шкіри. Якщо в когось є підходяща шкіра, я б купив.

 

Скажіть Рихард, яку краску ви використовуєте для окрашування жаби в місцях латок?

 

Чи потрібно класти шкіру під прес в рушнику після вимочування в корі дуба, для чого потрібен прес і чи потрібен він взагалі? Я розумію, що в рушник шкіру замотують для того, щоб вона не пересохла, а повільно висихала і коли буде ще вологою, наносити ланоліновий крем. Таким чином волога вийде, а крем втягнеться в шкіру.
Наступне питання. Я так розумію шкіру потрібно підшивати і клеяти після вимочення в корі дуба, перед жируванням, але як клеяти вологу шкіру, чи дати їй повністю висохнути, хіба вона не зсохнеться (зменшиться) при повному висиханні без жирування? Просто бачив деформовані (пересохлі, зменшенні в розмірах) жаби, від чого таке стається, від повного висихання без жирування?
Вибачайте якщо питання дуже непрофесійні, але читаю по можливості статті, і методів десятки різних, а підібрати один правильний неможливо, під кожен випадок є свої варіанти. Дякую.

 

Абсолютно верно вы подрезюмировали - способов и рецептов реставрации “усталой” кожи просто немеряно. А насчет усыxания как раз вспомнился случай с усоxшей жабой-лилипутом, которая попала ко мне после неудачной реставрации .....и что я делать не пытался привести ее в изначальное состояние так и не удалось.....усаживается кожа с возрастом, ниче тут не поделаешь.

 

А зачем вам кора дуба? Дубление кожи применяется для свежей кожи, чтобы она стала прочной и упругой. Процесс дубления с ней был проведен в начале 40-х годов. В данном случае вам надо сделать пикелевание и жирование кожи, т.к. она за 80 лет утратила часть внутренних жиров, волокна сжались, слиплись и усохли. Пресс нужен на плоских кусков кожи (ремни, плоские части кожаных изделий), чтобы после высыхания они свернулись калачиком. У вас изделие, скрепленное заклепками, пресс продавит эти заклепки. Вам работы только с планкой, которую надо, либо заменить, либо реставрировать. А основную лопасть надо пикелевать и жировать. И не ланолиновым кремом (это туфта, через несколько месяцев будет кожа опять каменной), надо использовать только копытное или костное масло, которого, конечно, у вас нет.

 

На скільки мені відомо, пікелювання шкіри робиться розчином кухонної солі і кислоти, читав багато музейних робіт, які категорично проти піддаванню шкіри дії кислоти. Нехотілось би піддавати шкіру такому процесу. На рахунок кори дуба також багато різних статтів пишуть по різному, хоча якщо подумати, ви праві, цю процедуру і правда можна уникнути. На рухунок копитного масла читав тільки позитивні відгуки у всіх статтях які читав, але воно коштує захмарних цін. А ось кісткове масло подешевше, можливо і прикуплю його. Дякую за пораду.

 

Тобто я так розумію мені потрібно вимочити її в емульсії, потім промити водою, огорнути рушником і прошушити повністю до висихання, тоді шити і клеяти, потім жирувати кістковим маслом?
Я хвилююсь, щоб вона не почала зсихатись і тріскатись коли повністю висохне, але ж неможна клеяти мокру шкіру. То як зробити правильно?

 

Не, ну клеить только суxую кожу но в эластичном состоянии.....мы же клеим например обувь, сумки.

 

Вот я таким копытным маслом пользуюсь. Его хватает надолго, и не такое уж дорогое. (https://prom.ua/p234689485-fiebings-100-pure.html). Насчет процесса пикелевания - во-первых по фото сложно судить о состоянии кожи, если она каменная, то по-любому нужно пикелевание, если суховатая, то может достаточно жирования. Делюсь своими наработками, у меня получалось, если у вас не получится, прошу меня не винить, лечить по фото не умею.
ПИКЕЛЕВАНИЕ
Я делаю пикелевание следующим образом - каменную кожу сначала тщательно мою с мылом в теплой воде (35-40 град - такая температура естественна для кожи большинства млекопитающих, холодная вода менее эффективна, горячая вызовет уменьшение объемов). Затем делаю раствор щавелевой кислоты (1 ст. ложка на 2 литра теплой воды), замачиваю на неделю, каждый день мну и промываю в теплой воде. Мять нужно нежно, чувствовать податливость кожи, если сильно надавить, то может случится перелом, мять в разных направлениях, чтобы волокна работали по всему объему кожи. Так мариновать кожу, пока она не станет мягкой. Кроме того, щавелька осветляет кожу, выявляет чернильные клейма. Долго держать не надо (месяцы), а то там плесень заведется. Если есть подозрение на появление плесени, то можно периодически окунать в водку с фурацилином (на пару часов). Спирт убивает бактерии, фурацилин добьет и грибки, кроме того, проникающая способность спирта выше, чем у воды, это позволит достать и распрямить все волокна. После щавельки нужно избавится от кислоты в порах, поэтому готовим теплый раствор с кальцинированной содой, окунаем предмет на несколько минут, не более. Если дольше подержать - выходит краска, раствор сразу темнеть начинает. Достали, пикелевание расправило волокна, и предмет стал гнуться и очистился от грязи, как снаружи, так и изнутри. Поры чистые, их надо заполнить жиром.

 

ЖИРОВАНИЕ
Лучшее жирование - это маслом, которое произведено из животных, с которых по сути сняли шкуру для производства кожаных изделий. Это копытное или костное масло. Его преимущество по сравнении с другими жирами и маслами в том, что оно самое натуральное и родное для кожи, и самое главное, оно практически не кристаллизуется. Т.е. если надавить пальцем на кожу, пропитанную этим маслом через год, то палец будет жирным, хотя на поверхности самой кожи масла нет. Оно засело внутри, заполнело волокна. Насчет ланолинового крема, я пользовался фирмы "Рижская косметика" (другого нет) - да, оно размягчает кожу, но через несколько месяцев кожа опять каменная, думаю причина в том, что проникающая способность крема ниже, чем масла, приникает только в поверхностный слой, также в креме много всякой фигни, которая возможно кристаллизируется внутри кожи. Посмотрите состав крема - там кроме ланолина еще вазелиновое масло, парафин, эмульгаторы, воск и консерванты.
Итак, жирование. После соды достаем предмет, если он должен быть ровный - кладем его под пресс в виде двух дощечек и струбцины на несколько часов, это удобно для ремней делать, чтобы выровнять полосу ремня, ровняем по плоскости деревяшки. После пресса достаем полувлажный предмет и если есть необходимость подкрасить предмет, то красим сейчас. Потом смазываем копытным маслом, особенно со стороны бахтармы (лучше проникающая способность), все время мнем до впитывания, главное не переборщить (кожа должна быть жирной, влажной, но чтобы масло не стекало. После этого берем одноразовый пакет и кладем в него предмет, завязываем плотно и в темное прохладное место на несколько дней. Если все сделали правильно, то через неделю предмет будет вполне рабочим, масло будет внутри, снаружи будет чистая смягченная кожа.

 

Добавлю, что это относится в уже разобранным частям предмета, их надо обрабатывать по-отдельности. После жирования, когда они влажные, их нужно сшивать, потому что при подсыхании каждый фрагмент может изменить геометрию, и швы не совпадут. С предметами, которые нужно клеить немного другая история, там все сложнее.

 

Дякую за ссилку на копитне масло.
На рахунок шкірт, не дубова, шкіра згинається і не є жосткою. Є плісінь, завелась через мою вину, залишив жабу в пакеті на паро днів.
На рахунок знезараження, читав позитивні статті про тімол, та фенол. Ще запитання по нейтралізації кислоти в порах шкіри, чому кальцинована сода, хіба звичайна харчова сода не підійде?
На рахунок краски, яку краску використовуєте для окрашування?
І якраз запитання з клеєнням, як бути у випадку, коли потрібно клеїти предмет?
Дякую за поради, з повагою, Ігор.