Попробовал бы кто-то отжать Владивосток или Кенигсберг у кацапов, эти уебаны завалили бы трупами всю землю. А мы???? Все без боя, Крым, Дамбас. Не нам осуждать отжатие Киева у немцев..
"Киев освободили, немцев выгнали ..." Чого зупинився ... ? Продовжуй ... "ніємцієв вігналі і москалієй іс собой прівієлі" ... кур.а чи не так ... га ... ? А раз москалів із собою привели у Київ 6 листопада 1943 року, то яке в сраці "визволили" ... ? "А мы сраный Дамбас освободить не можем.." Та після твоїх слів що москалорилі у 1943 році звільнили Київ, то боюся що на Донбасі ти знову будеш вважати за "освободітієлієй" тих самих мудаків (вірніше їх внуків) що у 1943 році "освобождалі" Київ ... сьогодні вони також, як і їхні діди у 1943 році, тягнуть на своїх калашах тих самих москалорилих іх московії ... 1943 р. і 2014 р. один х.й і два чоботи пара !!!
Я думаю, що причини добре описані у книгах «Ванька ротный» та «Воспоминания о войне». Остання, до речі, фактично документальна. Гуглив місця та прізвища по «ОБД Мемориал», усе архівом підтверджується, гарна пам'ять у Нікуліна була. Дідусь явно не фантазував, а описував своє життя.
Рашка не выиграла ни одной войны! И эту проиграет! https://www.bbc.com/russian/russia/2011/07/110721_prut_campaign_history Кто об этом знал?
Никулин написал "Воспоминания о войне" в 1975 году, все было еще свежо в памяти. Тогда такое писать было не принято и не "модно". Он не был диссидентом. До самой смерти (2009) был зам. директора Эрмитажа, так что правдивость не вызывает сомнений. Ватникам читать обязательно.
"А мы???? Все без боя, Крым, Дамбас." А ми Крим і Донбас не у 2014 р. втратили а значно і значно раніше, ще тоді, коли дозволили москалям ці території заселити москалями та манкуртами українофобськими ... хоча ми не в силі були цьому протистояти а вже після розпаду СеРуСеРу, було трохи пізно ... ну не вирізати ж нам їх усіх під пень тоді було ... !? Хоча може і даремно ми їх тоді пожаліли, сьогодні вони нас не жаліють ... "Не нам осуждать отжатие Киева у немцев.." Кому ж тоді як не нам ... ? Нам, нам ... синам наших батьків та внукам наших дідів, котрі гордо іменують себе Українцями і не цураються материнською мови ... !!! Чи ти не із них, кацо ... ??? І не у німців москалі Київ "віджали" а у нас, в Українців, тільки значно раніше ще ... А німці у 1941 році Київ "перевіджали" у москалів, котрі у свою чергу "перевіджали" його ж вже у 1943 році ... Ми, Українці, повернули собі своє лише у 1991 році !!! Запамятай собі ці дати та події москалофіле і не плутай їх більше ... !!! ...
О полководских талантах этого недумка говорить нет смысла. Но он и человек был никчемный. Любителям савецкой старины и легендарных савецких полкаводцев стоило бы поинтересоватся за что великого маршала бросили на переферию сначала в Одессу, а потом за Урал. Причем можно даже не читать истории биндеровских или немецких реваншистов, достаточно савецких источников.
Настоящие воены набигают только вместе и только в указанное время. .. ничего не напоминает? п.с. больше, чем на лютеже и на букрах, и паралельно на дериевке, я жмуров в полях ниде не видел. не десятки. не сотни. с праздником!
То не жмуры были, люди , как и мы. Чем дальше от событий, тем более запутаная и менее правдоподобная история..
Солонін недавно говорив з приводу звільнення РСЧА. http://www.solonin.org/article_sovetskiy-narod-ne-mog-nikogo
На Приволнянском плацдарме полегло от 12 до 15 тыс. человек (с подсчетом не сильно заморачивались - "бабы ещё нарожают"). На мемориалах и братских могилах захоронено не больше 1тыс. Где остальные вопрос риторический. "Ни кто не забыт - ни что не забыто".
В ту войну по другому было не победить. И жуковы и коневы полководцы, которых выносила система, другие там не выжили. И Дамбас можно взять только большой кровью и мобилизацией всей страны на общее дело Победы. Только куда там, нам легче про кровавые букрины в инетах с дивана трындеть и 73 % "уставших от войны"..
Ви трохи плутаєте. Поховано та увічнено на меморіалах - то різні речі. Ось, тут детально описано: https://reibert.info/threads/imena-na-mogilax-kak-ehto-bylo.248928/