Деякі мої вірші

Доброго часу доби ,представляю вашій увазі тему з деякими моїми віршами ,підготував їх по проханню районної бібліотеки ,ось вирішив вам першим їх показати тут представлена моя коротка біографія, і п'ять віршів . У мене є мрія видати збірку віршів і дарувати книги всім охочим, є вже багато матеріалу ,також є натхнення ,на друк нажаль у мене немає коштів . Але мені є що сказати і я хочу бути почутий . Якщо хтось з вас побажає отримати збірку моїх віршів і фотографій які надихнули ,в електронній формі ,прошу вас залишити заявку в особистому повідомленні із зазначенням своєї електронної адреси, і ви перші її отримаєте безкоштовно ************
Эвген Кор народився 6 вересня 1984 р., в селі Зелене Поле.У три роки залишився без батька,виховувала мати і бабуся,також ходив до дитячого садка в селі Новопіль,
в 1991 році пішов до школи, читати і писати навчила перша вчителька Раїса Михайлівна, здібності до написання віршів, відкрив у собі з дитинства.Іноді, коли писали твір на уроках літератури,писав його віршом.закінчивши 11 класів у 2002 р пішов вчитися в пту 124 на кухаря, кондитера, з 2004 по 2007 роки працював сезонно по професії у ДОЦ Дружба с.Нескучне. З 2008 року почав їздити по різних містах України в пошуках роботи ,в 2009 р приїхав у місто Донецьк заснував там невеликий бізнес по продажу кави,працював до серпня 2014 року з-за війни втратив роботу, і повернувся у рідне село, де проживає в даний час.Та займаеться домашнім господарством та громадськими справами

зрозуміє кожен ,та не всі почують
украина квітуча та щира країна
в ней не нужна нам война
ми однієї матері доньки й сини
почему здесь летают ракеты и мины
навіщо мене ти б’єш старший брат
чем провинился я? в чем виноват ?
є мрія одна я вмикаю новини
а там говорят ВОЙНЫ БОЛЬШЕ НЕТ В УКРАИНЕ
********
наболіло
До школи рідної прийшов я
за натхненням для віршів,
бо кращі роки там лишив.
Мене туди водила мати,
навчився я читати і писати.
Пишу, що бачу,а бачу жах,
розбиті вікна, дірявий дах,
замість квітів бур'яни,
сухі дерева та смітник.
є дітлахи у нас в селі,
і є чудові вчителі.
А школа гине,це все жах
біль в серці сльози на очах.
**********
спасибо тебе дед
Весной в сорок пятом вернулся мой дед,
за годы войны, он повидал много бед.
Не сломила его даже война,
с честью он выполнил долг свой сполна.
Тебя мы герой всегда будем помнить,
девятого мая традицию чтить,
ведь праздник для нас,
этот сделал ты, победитель.
И украшен по праву орденами твой китель.
***********
рідне село
В Зеленому Полі я народився,
ріс тут в дитинстві, і вчився
у нас не велика зате гарне село,
тут завжди красиво і мило було,
по вулиці Центральній каштани цвітуть,
за Шкільною горіхи ростуть.
є у нас і ліс, і поля,
та золото чорне-родюча земля
влітку синє небо, і жовте поле,
прапор країни малюють навколо
Так, я з України і пишаюся цим,
хто вважає інакше не згоден я з ним ******************
тобі
Тобі скажу техенько я,
люблю, кохаю,ти моя!
Я твій! І це любов на все життя,
одне без одного нема буття.
Наші почуття гарячі,як сонця проміння.
Вони зігрівають насіння,
плоди від якого зберемо ми удвох,
ми засіяли кохання і це знае Бог

 

Развивайте тему двуязычной поэзии, такого не видел; идея неплохая, но нужно потрудится чтоб читалось гладко

 

рад что вы поняли эту идею некоторые посчитали что это по неграмотности))))))))

 

ну слава богу)) стих этот был написан к 9 мая 2016 года в честь моего деда который до Берлина дошел и вернулся с орденами в родное село

 

а ксерокопія повістки згодиться?))))))

 

я думал что компетентный человек может о ветеране узнать информацию и по ФИО ну место жительства от куда ушел на фронт ,а тут номер части надо вы случайно не из ЦРУ?

 

Я не хотів би отримати БЕЗКОШТОВНО(та ще й з вашим атографом) вашу збірку.Мій кум пише краще.в 100500 разів.і не таку фігню.як ви.Часи-труси.

 

я не претендую на звання поєта кращого ніж ваш кум ,і взагалі я не поєт пишу свої думки і маю на це право ,а свій автограф я нікому не пропоную

 

Вот тема тоже про стихи была https://reibert.info/threads/stixotvorenija-pro-kop-kamradov-i-prochee.815448/

А лично эта тема меня тоже вдохновила, хочу теперь адаптировано перевести на украинский известную антивоенщину War эдвина стара; кстати создателю темы тоже предлагаю занятся переводом песен или стихов, это развивает слог

 

нагадало.

 

Не сприйміть за образу - нічого особистого , але ні..уя я не зрозумів з вашої поезії ... Може треба курнути макухи чи погризти якогось насіння з грибами аби вже асоціативно щось собі допридумувати й тоді , може , буде якийсь шедевр накшталт паспортіни з широкіх штанін ... За сміливість респект , але маю декількох таких знайомих що хотіли свого часу стати єсєніними і записували свої фантазії на різні теми - ні одного суперхіта так і не вийшло , шкода ... Може спробуйте себе в прозі ?

 

то не вам треба гризнути альбо курнути то пейсатілю тре гризнути чи курнути. це я вас як митець кажу. от тоді усе вийде правільно та зрозуміло для пересічного посполитого а до тих пір нічого не буде.

 

для цього треба , принаймні , довго вчитись бо гуглперекладач видасть такі самі шедеври як в першому пості ...

 

Доброй ночи всем. Автору чтоб узнать мнение о своих стихах рациональнее было-бы их на каком-то литературном ресурсе их выложить. Там бы более профессиональное мнение услышал. например- http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644561 .)) С ув.

 

атка техніка вже існує - то ж краще в ютьюбах - ось інструкція

 

Ну..Вы уж очень серьезно подошли к этому вопросу..Психологический аутотренинг в стихотворной форме собственного написания и исполнения...Ухх..С ув.

 

Давайте всі разом спробуємо, ануж (сподіваюсь автор не проти)



АТО! Хух! Гарного в ній є щось?
А зовсім нічого!

або (спотворена мова, але більш созвучна оригінало)

Війна! Хух! Вартого в ній є шо?
Абсолют нічого!


***

Прошу залучатися

 

Комрад, пишіть, творіть! Сенс у Ваших віршах є!!! На недоброзичливців не звертайте уваги. Таке уявлення: останнім часом у нас відкрили не лише буцегарні, а й бедлами. Гримаси сьогодення: все менше людей готових підтримати (мабуть, то принижує), натомість все більше людей готових нагидити в душу (на іх думку: то возвеличує, як мінімум, в особистих очах).

 

Поки автор не перчитає і не осмислить В.Білінського "Москва Ординська" і В.Штепа "Московство" категорично не раджу автору політблювоту "ми ше братія" показувать на люди.

 

Вот найдутся же некоторые, которые нормальную тему превратят своими ТУПИЗМАМИ в мусорку.

СУ а Вы пробовали воздержание? Ну хотя бы через тему. Вы своими ТУПИЗМАМИ лезете куда не попадя. Тема о стихах. Выкладывайте сюда свои стихи если Вы в состоянии к подобным душевным всплескам. А флудить особого ума не нужно.

 

Для старт топика Евгения Корощенко. Тема хорошая, хотя над слогом и рифмой Вам еще работать и работать. По этому поэзией Ваши стихи называть еще рано. ) И я согласен с камрадами которые говорили тут о том что Вам бы выкладывать свои стихи на профильных сайтах. Тут в Курилке изливать свои помыслы да еще в стихах, это утопия. Есть кадры, которые этого не оценят. По сему удачи Вам в Ваших душевных трудах. Знаю как тяжело найти острый, нежный, строгий, мягкий, ироничный и т.д. слог. Раз желание и задатки есть, дерзайте.) С уважением.

 

Глава 13. Явление героя

— Профессия?
— Поэт, — почему-то неохотно признался Иван.
Пришедший огорчился.
— Ох, как мне не везет! — воскликнул он, но тут же спохватился, извинился и спросил: — А как ваша фамилия?
— Бездомный.
— Эх, эх... — сказал гость, морщась.
— А вам, что же, мои стихи не нравятся? — с любопытством спросил Иван.
— Ужасно не нравятся.
— А вы какие читали?
— Никаких я ваших стихов не читал! — нервно воскликнул посетитель.
— А как же вы говорите?
— Ну, что ж тут такого, — ответил гость, — как будто я других не читал? Впрочем... разве что чудо? Хорошо, я готов принять на веру. Хороши ваши стихи, скажите сами?
— Чудовищны! — вдруг смело и откровенно произнес Иван.
— Не пишите больше! — попросил пришедший умоляюще.
— Обещаю и клянусь! — торжественно произнес Иван.
Клятву скрепили рукопожатием, и тут из коридора донеслись мягкие шаги и голоса.

 

камрад вірша півдня писав,
тему зробив, віршів напостив
про школу, про діда і ще пару строк
може не в рифму але то експромнт

враз налетіли тролі, загубились в постах ті вірші
про школу, про діда і тих пару строк
і тема пішла ні про що, радистів, нудистів
х@@ло з топором, незнайка з пером

мораль сєй басні такова,
Даєш Дантеса, кожному поету.

 

спасибі за підтримку ,якщо чесно було вже бажання видалити тему

 

спасибо конечно, это пока не поэзия ,а так мысли ,мне очень приятно что среди комрадов есть грамотные ,и адекватные критики ,хотелось уже удалять тему если честно ,а на других ресурсах я выставил тоже ,и библиотека взялась их редактировать и публиковать , для меня это одно из хобби