Прошу допомогти оприділитися з берґмютце австрійського виробника Otto Wesely, по маркуванню RUF B-22-2-45 спадає на думку рік 1945-й (?), по результатах пошуку в інтернеті знайшов два варіанта можливих замовників: для Deutsche Reichsbahn https://www.emedals.com/germany-reichsbahn-a-national-railway-m43-field-cap-by-otto-wesely або для Hitler Youth https://www.gunstar.co.uk/otto-wese...ue-cloth-visored-field-ca/Accessories/1051434 Буду радий кожній думці, дякую всім учасникам
Приветствую. К ГЮ никакого отношения не имеет, разве что цветом сукна. Обсуждаемый предмет - послевоенная кепка сотрудников австрийских железных дорог. Сама компания Otto WESELY of Wien весьма известная, существовала до ВВ2, существует и сегодня https://www.ottowesely.at/ (будет просить пороло при переходе на сайт, он не нужен). У них есть активная страничка в ФБ, при желании ТС может им написать, думаю они помогут с точным периодом выпуска. Послевоенные ЖДУ кепки этого производителя достаточно часто пытаются продать, как ГЮ, Кригсмарине, Водную Полицию из-за схожести цвета сукна. Причём «грешат» этим и достаточно известные торговые площадки. Обсуждения подобных продажь часто можно встретить на ВА. Для полноты картины прикрепляю честную послевоенную ЖДУ фуражку этого производителя, ну и его клеймо, как оно выглядит на предметах периода ВВ2. С уважением, Илья
Дякую. Так, схоже Ваша правда, більш ймовірно, що кепі відноситься до уніформи автрійських залізничників, але цілком можливо, могла бути виготовлена на замовлення німецької Reichsbahn, яка існувала до 1949 року. Також цікавить питання по маркуванню RUF B-22-2-45, де останні цифри очевидно це рік виготовлення?
RUF B-22-2-45, это очевидно телефонный номер фирмы в то время в Вене, от RUFen/Anrufen - в этом контексте означает звонить.
Приветствую. Для 30-х, 40-х, и вплоть до 60-х годов номера телефонов с буквами были нормой. Всё началось еще во времена ручной коммутации. Когда ёмкость городской телефонной сети значительно выросла, на телефонных аппаратах появились 2 кнопки с буквами А и Б. Нажав соответствующую кнопку, абонент выбирал, какая половина города ему нужна, и называл телефонистке номер в этой зоне. Как пример, прикрепляю скан Венской газеты 1939 года, в правом верхнем углу номер телефона. Как можно видеть, он начинается с литера А. Что вполне подтверждает написанное выше. А вот как делился город, по берегам реки, что было логично, или иначе, мне сложно сказать. Поэтому ответ на ваш вопрос о смысловой нагрузке «В» - часть города. С уважением, Илья
Вітаю. Ось все й прояснилося, всім дякую за допомогу Та є ще одна аналогічна берґмютце австрійських залізничників, але ніби дитячого розміру (52 см), що дає переконливу аргументацію при спробі прив'язки її приналежності до молодіжних воєнізованих організацій, тому думаю вона чудово підійде на рекон гітлерюгендської кепі. Виробник теж Otto Wesely. Стан новіший і на штампі відсутній Ruf, тому за віком напевно молодша (після 60-х років).
Эх, молодёжь.... Сравнительно недавно, до того, как номер телефона начали набирать тикая пальцем в экран, номера телефонов и запитсывались, и запоминались, и диктовались... и цифрами, и буквами. Общепринято было в СССР, что первой шла буква, а потом цифры.