70-та річниця першого бою УПА проти німців

Сьогодні, 7 лютого виповнюється 70 років першого бою сотні УПА з німецькими окупантами. Це сталося 7.02.1943 р. Сотня, яку сформував Григорій Перегіняк -"Коробка" (на фото) 22-23.01.1943, напала на м. Володимирець Рівненської обл. Приміщення комендатури, де спало 8 німців, закидали гранатами, вбили 1 поляка-поліцая, що стояв на чатах, а німецького коменданта "Коробка" застрелив особисто. Поруч з комендатурою була казарма з 30 "власівцями" , проте їх не зачепили. Цим боєм ознаменувалося відкриття антинімецького фронту УПА.

Проте, це була не перша сутичка упівців з німцями. Ще 20 січня 1943 р. боївка Г.Перегіняка натрапила на 2 підводи з німцями та "власівцями" неподалік с. Гopoдець Boлoдимиpецькoгo p-нy Piвненськoї oбл. Повстанці скосили 4-х німців, кричали «Ура!», щоб було враження, ніби їх багато, а не 8 чоловік. "Власівці" (30 чол.) з переляку розвернулися і втекли на с. Антонівку. Серед убитих німців був сарненський гебітскомісар і його 3 заступники. (можливо, саме ті власівці потім і були у Володимирці, і їх пощадили за те, що ті 20.01. втекли і цим забезпечили перемогу повстанців).

Але, боївка, що брала участь у бою, ще не була регулярним підрозділом УПА. То була група з вишкільників та провідників ОУН(б) та кількох рядових оунівців, що займался підготовкою до розгортання боротьби. Першу ж регулярну сотню УПА чисельністю 125 чол. створив Г.Перегіняк 22-23 січня 1943 на хут. Поляна біля с. Кричильськ сучасного Сарненського р-ну. Вона й учинила напад на Володимирецьку комендатуру.

Відтоді відкрито фронт проти одного з поневолювачів України - німецького націонал-соціалізму. У цьому змагу впало багато жертв, як з боку окупантів, так і з боку повстанців, зокрема і сам Г.Перегіняк - перший сотенний УПА. І тому ніхто не має підстав закидувати упівцям колабораціонізм з німцями.

Нижче відеозапис спогадів Шмалюха Олександра Сидоровича («Качан», «Грушка».) 1925 р.н. - стрільця першої сотні, що дожив до наших днів.

http://www.youtube.com/watch?v=eqNTAn2UASQ

http://www.youtube.com/watch?v=IvkJJFQPUVs

http://www.youtube.com/watch?v=4LH6r1h93Ys

http://www.youtube.com/watch?v=06jP6QxEiYw

http://www.youtube.com/watch?v=1_RyIbvODPg

 

Є думка (Р. Забілий та ще декілька істориків), що все ж таки в 1942 відкрито проти-німецький фронт і 1942 з історичної точки зору треба вважати початком УПА.

 

Еге ж. Є не просто думка:
http://diasporiana.org.ua/memuari/1931-danilyuk-m-povstanskiy-zapisnik/
За цим щоденником перші напади на німців мельниківці здійснили 15 жовтня 1942 (відділ Вихора знищив 6 фолькдойчерів біля Шумська), 2-3 листопада 1942 (відділ Ворона на шляху Дубно-Верба спалив 3 вантажних авто и знищив кілька німців).
Найбільша акція - напад сотні Олекси Бабія-Білого зразу після Різдва 1943 року на тюрму в Дубно, коли було звільнено 60 (120?) в'язнів, у т.ч. від ОУН-СД Бандери.

 

Дата 14 жовтня 1942 р. - вибрана була пізніше так , чисто символічно , з пропагандиською метою. В реальності жодних підрозділів УПА до січня - лютого 1943 р. не існувало , підпільні групи ОУН (б) , вишколи активу і т.д існували , сутички окремих підпільнків із німцям відбувалися ще із осені 1941 р. , однак це все аж ніяк не можна назвати "УПА".
А від зими 1943 р. реально формуються перші сотні УПА , які й починають боротьбу з німцями - тоді і відбувся перехід від підпільних до партизанських форм боротьби

який звязок нападу мельниківців на фольксдойчів із першим боєм УПА ??? Взагалі-то якраз мельниківці, на відміну від бандерівців, жодної боротьби проти німців майже не вели. Мельниківці були відірваною від мас групкою з помилковою політичною орієнтацією - вони не були реальним фактором , того за ними народ і не пішов....
От бандерівці зуміли підняти народ на боротьбу , виступити в вирішальний момент .

 

Так, це сталося у 1947 за наказом Шухевича.

Але ж сама назва "УПА" вже існувала для відділів Бульби. Про це і багато іншого й пише Данилюк-Блакитний у своєму щоденнику.

Прочитайте щоденник. Там багато цікавого, у тому й про написане вище.

 

Голослівне твердження.Так само дехто бандерівців вважав з помилковою політичною орієнтацією.Тому все тут суб"єктивно.
Мельниківці були реальним фактором і за ними йшли.Тільки вони свою боротьбу бачили інакше.

 

Панове, щоденник Данилюка, вочевидь, цінне джерело. Але біда в тому, що таких, як Данилюк в ОУН(м) було дуже мало. Переважна більшість мельниківців слухняно йшла за гітлерівцями й допомагала їм, зокрема й у винищенні бандерівців: красномовний приклад - мельниківець Скузь, що видав німцям Дмира Мирона, крайового провідника на ОСУЗ. Мельнківці служили в Українському легіоні самооборони, дивізії СС "Галичина", УВВ, при різноманітних німецьких штабах і т.д. Антинімецьких загонів, крім загону "Хрона" (Миколи Недзведцького) чи сотні "Волинця" не було. Та й після роззброєння бандерівцями "Хрін" згодом пішов в УВЛ і загинув при обороні Берліна. Як можна називати себе націоналістом, допомагаючи одному з окупантів? Мельниківці припинили опір в Україні в 1944 р. і емігрували,в той час, як УПА продовжувала боротьбу до кінця 50-х рр. Отже, чиї заслуги більші, очевидно.

З.І. Трохи не розумію суперечки. Мова йшла про 70-ту річницю першого бою УПА-бандерівської. Бої мельниківських загонів в 1942 р. цього не стосуються, бо на той час то не була частина УПА.

 

1. не впевнений, що Скузь був мельниківцем; здається, він якраз до підпілля ОУН (б) мав відношення...
2. бандерівці також були в ДГ і навіть в УЛС...
3. на Волині були повстанські відділи ОУН (м) "Хрона" (в р-ні Кременця), "Волинця" (в р-ні Корця), "Білого" (в р-ні Володимира-Волинського) та "Нечая" (в р-ні Луцька), перші три було роззброєні УПА і їх особовий склад влився переважно до її складу, останній став базою для формування УЛС, частина мельниківців дезертирували із УПА і також приєдналися до УЛС; УЛС приймав участь в боротьбі проти УПА, в т. ч. через пропаганду... у Сх. Галичині були також спроби створити повстанські відділи ОУН (м), але фактично безрезультатні...
4. "Хрін" аж ніяк не міг загинути при обороні Берліна, він у складі УЛС увійшов до ДГ і загинув під час боїв в Астрії...
5. окремі підпільні групи ОУН (м) були, звичайно, і після 1944 р., але в порівняння з діями УПА та підпілля ОУН (б) їх діяльність йти не може...

 

kirov
Я читав, що Скузь ніби мельниківець. Треба уточнити. Зрештою, таких прикладів роботи на німців у мельниківців купа.

в ССДГ і УЛС були поодинокі бандерівці, що вступили туди на завданням підпілля або власною ініціативою. йдеться про загальне ставлення до самого існування таких формувань, і воно в ОУН(б) і УПА було негативне. А ССДГ і УЛС створювалися підпатронатом ОУН(м). А ще ж поліцейські батальйони, СД і т.д.

Так, в Галичині був загін Івана Кедюлича чисельністю менше 100 чоловік, але це не завадило проголосити його "командувачем східного фронту". Загалом, ви самі показали, наскільки мізерною була самостійна бойова діяльність мельниківців - 4 загони на Волині і 1 в Галичині.

Про загибель "Хрона" під Берліном - я переплутав. У біографічному довіднику до перевидання "Нарису історії ОУН" П.Мірчука (2007 р.) місцем загибелі значиться Фельдбах (с. 767).

 

з цим важко не погодитись... про одного із таких мельниківців див. тут (пост № 70 і далі) - http://reibert.info/forum/showthread.php?t=186486&page=3

в середовищі підпілля ОУН (б) і УПА відношення до ДГ не було однозначним і дещо змінювалося під впливом зовнішніх факторів...
стосовно ОУН (м), то вона офіційно жодної участі у процесі формування ДГ також не брала; в квітні 1943 р. у Львові відбулося навіть зібрання активу ОУН (м) (бл. 30 осіб, в т. ч. Р. Сушко, М. Капустянський, М. Бігун) з метою визначення позиції стосовно ДГ, більшість висловлись "проти" і лише двоє "за"... поряд із цим примітно, що із 4 названих мною командирів повстанських відділів ОУН (м) на Волині двоє ("Хрін" та "Білий") загинули в результаті у складі ДГ...

головною бідою цих повстанських відділів ОУН (м) насправді стало те, що вони були фактично ініціативою "низів", а ПУН ставився до них байдуже (із членів ПУН контакт із ними підтримував лише Р. Сушко); "Білий" писав у своєму листі до Львова в серпні 1943 р.: "Що там поробляєте, збанкротовані політики, чому не висилаєте тих офіцерів і підофіцерів, що обіцялисьте? Ви сидите і спите блаженним сном тоді, як ціла Україна палає вогнем революції"... і цим все сказано...
це вже на еміграції вони намагались навішати всіх собак за свої невдачі чи не виключно на бандерівців...

 

kirov
Отож. Взагалі, аналізуючи діяльність мельниківської ОУН під час війни, я подумав, що розкол 1940 року був історично необхідним, інакше б вся ціла ОУН під проводом Мельника і компанії пішла по шляху опортунізму...