Галичина в Генеральному Губернаторстві | Galicia in General Gouvernment

цікаве фото, на жаль, невідомо де саме знято, але по вигляду це Галичина https://reibert.info/threads/dobri-spravi-nimeckix-vojakiv-pid-chas-vijni.27283/page-10#post-6231710

 

Коломия 1941

 

Не Коломия а Жовква - на другому фото видно ратушу

 

це виставляли фотки своїх родичів. могли помилково написати місце.

 

які думки по фото звільнених від сталінських "колгоспів" селянок- це Галичина чи десь далі від західного кордону по Україні?
https://reibert.info/threads/dobri-spravi-nimeckix-vojakiv-pid-chas-vijni.27283/page-11#post-7785590
https://reibert.info/threads/dobri-spravi-nimeckix-vojakiv-pid-chas-vijni.27283/page-11#post-7796326

 

Думаю далі....

 

Українська гімназія в Перемишлі, 1942

 

Німецький текст оригіналу документів про включення Галичини до Генерал-Губернаторства
http://www.zaoerv.de/11_1942_43/11_1942_1_b_149_2_151_1.pdf

 

Можливо я запізнився, але тут питали за відео з аркою (0:35)

 

Перемишль, перше захоплення, 1939

 

цікава світлина, на жаль без атрибуції, але гадаю, що в цю тему вона буде слушною
знайшов там, де навіть не сподівався - врхів Яд-Вашем

 

Обкладинка програмки і афіша вистави Гамлет, Львів 1943

 

Двірець Львів 1942

 

Українці. Хто ми та які ми.



Гуцульське весілля. Світлина зроблена в серпні 1942 (!) року.

 

Щось не можу ніяк "прив'язати" будинок... Ніби знайоме але...

 

Місто Золочів, Львівської області. 100% Колишня вулиця Колійова, теперішня Січових Стрільців.

 

Йордан у Львові 1942 року (відео)

http://lviv1256.com/history/jordan-u-lvovi-1942-roku-video/

https://www.youtube.com/watch?time_continue=88&v=CFhqq49vbO8

 

1942

 

Гуцульський танок, світлина 1942 року, Львів.



https://www.facebook.com/hutsulvudu...7325555779646/951784801667051/?type=3&theater

 

Українці. Хто ми та які ми.

Хор в Грубешеві. Холмщина, 1941 р.

 

1941 рік Львів

 

Львів

 

В другій половині ХІХ ст. Краківський ринок став першим зразковим торговельним місцем, упорядкованим завдяки ініціативі міської влади. У 1876 р. на площі Краківській віденська фірма звела велике залізне павільйонне приміщення, обладнане вентиляційною системою.

Радикальні зміни для Краківського ринку почалися з приходом радянської влади, яка вороже ставилася до стихійної торгівлі, називаючи таку діяльність незаконною спекуляцією. У 1944 р. базар із площі Ринок було перенесено на площу св. Теодора. На території "Кракідалів" низову торгівлю почали всіляко придушувати, толеруючи лише власне старий Краківський ринок. Однак масштабний продовольчо-речовий базар, який простягався від оперного театру до площі св. Теодора проіснував ще багато років, оскільки торгівля була єдиним способом заробітку для багатьох тисяч львів'ян. Лише наприкінці 1950-х років влада рішуче "врегулювала" торговельний простір "Кракідалів". Продовольчий ринок, який діяв на площі Теодора, перемістили на територію старого цвинтаря в районі вулиці Клепарівської (від 1947 р. там уже функціонував колгоспний "Центральний ринок"), передавши йому у спадок від "Кракідалів" назву "Краківський ринок".