Ситуація в Україні. Новини

Спойлер: СМЕРТЕЛЬНЫЕ АВТОРУЧКИ НАЦПОЛИЦИИ: ПОДЧИНЕННЫЕ АВАКОВА ПРОДОЛЖАЮТ ОХОТУ НА ВОЛОНТЕРОВ

www.bagnet.org/news/accidents/322881

Представьте себе, что у вас есть авторучка. Или зажигалка в форме пистолета. И вообразите ситуацию, когда от вас кому-то что-то нужно. Вам известны инструменты давления, традиционные для современной Украины? Если да – читайте дальше.

И вот появляется на свет уголовное дело, в котором утверждается, что вы есть преступник, незаконно владеющий убойным оружием. А в качестве орудий убийства фигурируют ваши авторучка и пистолет-зажигалка. И прокурор убеждает судью, что авторучку можно, скажем, воткнуть кому-нибудь в глаз, а зажигалкой – поджечь бикфордов шнур. Следовательно, вы- преступный элемент, который необходимо изолировать от общества. Спорить с такой логикой вменяемому человеку даже как-то неудобно, ибо она откровенно идиотская.

Конечно, эта маразматическая картина - аллегория. Но очень жизненная. Именно такими примерами можно понятно проиллюстрировать уровень "креативности" наших правоохранительных, простите, органов. Которые, в погоне за отчетностью, скромным вознаграждением или во исполнение приказа "сверху", способны на совершение небоевых подвигов в особо извращенных формах при невероятном количестве вариаций.

В числе поводов, толкающих аваковский и луценковский служивый люд на "подвиги" - еще и пиар. Беззастенчиво демонстрирующие прогрессирующую импотенцию в борьбе с реальной преступностью (уровень которой уже превысил в Украине все мыслимые и немыслимые пределы), прокуроры и следователи вынуждены бросаться во все тяжкие, имитируя эпохальные "перемоги".

Героическая реконструкция

Недавно некоторые телеканалы и интернет-СМИ обошел рвущий душу сюжет о героическом подвиге сотрудников МВД и прокуратуры, которые вычислили в немыслимых хащах Бориспольского района, "подземное хранилище" с оружием и боеприпасами. Картинка была впечатляющая: на фоне мужественно бродящих по какому-то двору вооруженных спецназовцев, следователь с лицом, обезображенным следами изнурительной дедукции, демонстрировал ракеты, снаряды, взрывчатку, ящики патронов… Картинку венчал БТР-60 и выкрашенный зеленой краской допотопный мотоцикл, как будто приехавший со съемочной площадки фильма о партизанах Второй мировой. Для полноты впечатления не хватало разве что тихо стоящего в сарае истребителя.

"Спецоперацию" комментировал сам замглавы Нацполиции Троян, рассказавший, что оружие с этого склада продавалось через Интернет.

Но через пару дней случился конфуз. Несколько волонтеров и участников АТО опознали в таинственном "подземном хранилище" гараж, принадлежащий известному волонтеру, который на протяжении многих лет увлекается историческими реконструкциями, а также торгует антикварным и списанным, деактивированным оружием. Атошники даже составили список всего, что демонстрировал следователь. Оказалось, что народу под видом убойного арсенала впаривали макеты, муляжи, учебные пособия и холостые патроны. Соцсети вдоволь наржались над "залетом" доблестной Нацполиции и, казалось, инцидент на этом должен был исчерпаться.

Не тут то было. Началось самое интересное…

Тихая охота на волонтеров

О том, что нынешняя власть, в частности, руководство МВД и прокуратуры неровно дышат в сторону волонтеров, известно давно. Преследование активистов, помогавших ВСУ и особенно добровольческим батальонам, стало дурно пахнущей тенденцией. История с "подземным складом" логично вписывается в версию о тихой, но настойчивой борьбе власти с волонтерским движением.

Дело в том, что хозяин гаража с муляжами – Геннадий Конев, - довольно-таки уникальный волонтер. Кадровый военный, окончивший военное училище с отличием и закончивший службу в звании майора, преподавателя некогда престижного высшего военного училища КВИРТУ ПВО. Увлекающийся военной историей, историческими реконструкциями и коллекционированием уникальных образцов. Его семейный бизнес – магазин "Историческое оружие" - уже почти 10 лет при всех властях спокойно работал, реализуя коллекционерам, любителям милитари-дизайна, учебным заведениям, школам и музеям исключительно небоевые образцы, которые не запрещены законодательством и не подлежат надзору разрешительной системы.

С началом АТО Конев стал активно помогать армии и добровольческим батальонам о чём свидетельствуют многочисленные благодарности. По свидетельствам участников боевых действий, в частности из батальона "Азов", Конев снабжал войска обвесом для оружия, прицелами для артиллерии, различной оптикой. Упоминается, в частности, знаменитый крупнокалиберный пулемет, установленный на КАМАЗЕ "Азова" (кадры этой машины обошли два года назад весь Интернет). Так называемую "катерную тумбу" для пулемёта ДШК, на которой он был установлен, поставил "Азову" именно Геннадий Конев. Мало того - в артиллерии "Азова" и других подразделений ВСУ используются его буссоли и дальномеры, а на минометах стоят прицелы, которые он подарил.

И вот именно на пике волонтерской деятельности к Коневу впервые начали проявлять навязчивый интерес "новые органы правопорядка". Обыск в гараже - это уже верхушка айсберга. Все началось значительно раньше. С 2015-го года в магазине "Историческое оружие", дома, в офисе и недостроенном загородном доме у Конева прошли уже больше десяти обысков без внятного объяснения причин. Поводом якобы стали заявления разных незнакомых Коневу "сознательных граждан". Например поводом для последнего обыска явился некий гражданин по фамилии Снежок. Который якобы сообщил в киберполицию о том, что он в каком-то кафе познакомился с неустановленным гражданином, рассказавшим как на исповеди, что знает другого неустановленного гражданина, в свою очередь доверительно поведавшего ему о возмутительных фактах продажи оружия через некий сайт. И якобы этот второй неустановленный гражданин высказал предположение о том, что торгует оружием некто, у кого есть дом за городом "около водяной дамбы". По этим исключительно прямым указаниям могучие умы киберполиции пришли к выводу, что речь идет о волонтере и владельце магазина антикварного оружия Геннадии Коневе.

В этом шедевральном документе все прекрасно – вплоть до требования гражданина Снежка "внести заявление о совершении преступления в Единый реестр расследований". Насладитесь:



И тут вопрос уже не в том, насколько "прозрачным" является это топорно сделанное в недрах полиции "заявление", по которому было возбуждено реальное уголовное дело.

И даже не в том, что своим "интересом" следователи и прокуроры фактически выбили Конева из волонтерской деятельности.

А в том, что начав кого-то травить, "органы" уже не могут остановиться. И в том, что после изучения этой откровенной туфты, судьи Святошинского суда Шум Л.М. и Миколаец И.Ю. дают санкции на обыск в недостроенном загородном доме Конева. С привлечением 35 оперативников различных подразделений и подразделения КОРД! При том, что обыски в течении года в этих местах уже проводились (в магазине – трижды!) и все они оканчивались пшиком!

Конев через третьих лиц получил предложение "решить вопрос" путем удовлетворения материальных потребностей изнуренных на царевой службе лиц. После отказа прокурорско-полицейская камарилья развернулась во всей красе.

Бродячий прокурорский цирк

После того, как многочисленные обыски (одиннадцать, если точно) в магазине и дома у Конева ничего не дали ввиду того, что все находившееся там оружие было со вздохами разочарования признано небоевым, последовала та самая громкая акция "подземный бункер". О том, как это было на самом деле, стоит сказать отдельно.

Прибывшие к "бункеру" следователи и прокуроры, прикрываемые с флангов бойцами спецназа КОРД и двумя служебными собаками, были ласково встречены сторожем, который охраняет мини-поселок из нескольких участков, один из которых принадлежит Коневу. И на территории которого находится склад-гараж, идентифицированный служителями Закона как "подземный бункер". Сторож, видя серьезность намерений героического подразделения, предложил ключи от гаража, домов и подсобных помещений. Однако был с воплями повернут на землю, после чего могучая кучка правоохранителей стала усердно ломать замки. Перед этим служивые люди зачем-то разбили камеры наблюдения. Видимо, чтобы никто не мог насладиться фрагментом бессмысленного боестолкновения с дверями и воротами при наличии ключей. Впрочем, одна камера чудом уцелела.


После "прорыва" оперативники начали осмотр экспонатов и комментирование на свои камеры. При этом, правда, малость опростоволосились, не удосужившись в некоторых эпизодах повернуть снаряды, ракеты и прочую экзотику "чистым" боком. Согласитесь, маркировка "макет" или "учебно-тренировочный" на боку изделий, выглядит малость сюрреалистично на фоне заявлений типа "обезвредили" или "перекрыли канал продажи оружия".


Вообще о том, что на самом деле происходило в "бункере", доподлинно неизвестно. Ибо прибывшего на место Конева с адвокатом, которого вызвал местный строитель, на собственный "объект" не пустили. Он пять часов простоял, наблюдая за прокурорским цирком с соседнего участка.

При этом Конев имел бумаги, подтверждающие, что хранящиеся на складе металлические болванки имеют с реальными образцами вооружений лишь внешнее сходство. Имелись и документы о происхождении, и документы о деактивации, выданные НДЕКЦ МВС Украины и взрывотехнической службой. (После деактивации товары военного назначения по закону Украины являются товарами народного потребления и относятся к сувенирной продукции).

От перспективы увидеть эти документы, следователи отшатнулись, как черт от ладана.

После успешного окончания "спецоперации" в виде записи комментариев для СМИ и официального сайта Нацполиции на фоне сувенирной продукции, доблестные "правоохранители" убыли, набив экспонатами "бункера" две грузовые машины. Не показав хозяину протокола обыска. А зачем? Грабеж – он и есть грабеж, даже если им занимаются люди, выряженные в балаклавы и бронежилеты.

Конев, получив возможность войти в свои разоренные владения, обнаружил пропажу значительной части сувенирной продукции. В частности, "отряд" прихватил с собой 30 000 холостых патронов, 300 пневматических револьверов и 2000 штыков к винтовке Мосина… Все револьверы были в коробках и с документами, но на полу склада остались лишь растерзанные пустые упаковки. Впечатление такое, что "опергруппа" лихорадочно рассовывала по карманам сувениры на память…

Заодно "правоохранители" зачем-то оставили Конева без бытовых инструментов, зарядных устройств для аккумуляторов, подзорной трубы, шуруповёртов , LED прожекторов и даже вилок и ложек…

Конев заявил о пропаже товаров и разрушениях в полицию. Полиция приехала, составила протокол и уехала. Наверное, думать, как быть с этим всем дурдомом.

Прокурор и следователь, которые слямзили подзорную трубу и столовые приборы, четыре дня тщательно избегали встреч с Коневым, пытавшимся вытребовать у них протокол обыска. Видимо, подготовка документа по результатам акции, больше похожей на классический налет банды "Черная кошка" на продуктовый склад, требовала времени.

Наконец, протокол показали. И он был шедеврален…

Пистолет и его тени

Исчезнувшие 30000 холостых патронов в документе обнаружить не удалось. 2000 штыков к винтовке Мосина также "потерялись" (зачем эти архаичные штуки ребятам из киберполиции, - понять просто невозможно). Из 300 вывезенных со склада пневматических пистолетов в протоколе числилось 150… (Если выразить количество пропавших товаров в деньгах, сумма получится несмешная. Скажем, только стоимость умыкнутых "правоохранителями" патронов – 450 тысяч гривен).

Зато в качестве вишенки на торте в протоколе был материализован… боевой пистолет Макарова! Якобы изъятый в коридоре недостроенного дома Конева, (которым он не пользовался). История перестала быть томной. Такого пистолета, утверждает Геннадий Конев, у него отродясь не водилось. ПМ ему просто "подкинули", причем в крайне неуклюжей манере. Во время "обыска", как мы помним, его в помещение не пустили, а "понятых", которые якобы подтвердили факт обнаружения пистолета, бродячий правоохранительный цирк привез с собой! Сам пистолет Коневу не показали. Его до сих пор вообще никто не видел, он существует сугубо в форме чернил на бумаге. При этом обладатели подзорной трубы утверждают, что у них есть видео находки пистолета. Но показывать его они отказываются.

Тут закрадывается крамольное подозрение о том, что в Нацполицию и прокуратуру в ходе конкурсных отборов просочились несколько полных имбецилов, способных разве что воровать чужие ложки. Потому что столь пещерный уровень фабрикации дела говорит о полной профнепригодности аваковско-луценковского холуятника.

Но это только на первый взгляд. Видимо понимая, какими белыми нитками сшит фокус с пистолетом Макарова, следователи таки включили мозг. И тут мы возвращаемся к стреляющим авторучкам и зажигалкам.

Апогеем прокурорско-следовательских изысканий в области поиска доказательств оправдания собственного существования, стало возникновение в деле двух загадочных предметов.

Первый – изъятый во время обыска вкладыш в танковую пушку, предназначенный для тренировок экипажей. Для того, чтобы пользоваться этим устройством, нужна натуральная танковая пушка. И не отдельно от танка, а желательно вместе с ним. Танка у Конева, к великому разочарованию следователей, найти не удалось. Даже у собак не получилось. Но в деле эта штука вдруг обросла неким кулибинским "обвесом": вкладыш красуется на специальной треноге, снабженный двумя автомобильными аккумуляторами и электроспуском для стрельбы! Впечатляет. Не совсем они и имбецилы, соображают. Вопрос лишь в том, откуда взялся этот набор девайсов. В том же протоколе обыска нет ни треноги, ни аккумуляторов, ни электроспуска… Наверное, инопланетяне принесли.

Второй "вещдок" - довоенный чешский пулемет, который Конев использовал в военных реконструкциях. Пулемет "выхолощенный", со специальным штифтом, исключающим стрельбу боевыми патронами. Относительно этого предмета следователь и прокурор ударились в глубокие теоретические изыскания. По их мнению, если зарядить пулемет холостым патроном, но вставить туда еще металлический шарик, то, возможно, шарик вылетит из ствола!

Занавес.

Вонь вчерашнего подгузника

Дальше становится уже совсем не смешно. Дело перекочевывает в киевскую городскую прокуратуру, Коневу предъявляют подозрение в совершении преступления и требуют у суда взять его под стражу. Надо отдать должное судье Ульяненко – увидев весь полет фантазии следователей, он удовлетворять прокурорские хотелки не стал, ограничившись такой формой пресечения, как лично обязательство.

Но от этого не легче. В сухом остатке эта история представляет собой уродливый микс из топорного фальсификата и откровенного грабежа со стороны "реформированной" правоохранительной системы. Это – зеркало потемкинской деревни, которая выросла на руинах того, что раньше представляла из себя следовательско-прокурорская группировка.

У этого дела много граней. Тут и тихая война власти с волонтерами. Тут и погоня "новой полиции" за статистикой, громким делом и самопиаром. Тут и тупой фальсификат, и вымогательство, и просто воровство. Тут – каток, давящий человека и одновременно демонстрирующий все уродство "реформированной" Системы.

Как говорил один из героев фильма "Кто подставил кролика Роджера", - "Это дело воняет, как вчерашний подгузник".

 

Кто и как пиарился на Авдеевке.

Ті, хто за допомогою телебачення перетворив трагедію на платформу для власної реклами

Спойлер: Полный текст, много букв

Після боїв під Авдієвкою, що особливо активно велися 29–31 січня, місто залишилося без води, світла й опалення. Це стало однією з найбільших ескалацій бойових дій у зоні АТО за останній час. А для окремих політиків стало приводом для піару на наданні різноманітної допомоги. Реалізували свій «план» вони за допомогою журналістів.

Чому подібні сюжети є саме піаром — пояснити просто: вони вибіркові (там немає ні загальної статистики, ні зрізу по всіх партіях, лише окремі персони), вони позбавлені новинності (факт того, що випадковий політик допомагає постраждалим, — це не матеріал для праймового випуску новин), вони стосувалися лише тих політиків, яких на каналах і так постійно піарять.

Те, що це саме піар, можна побачити і з формату сюжетів. Ми також умисно максимально залишили в тексті начитки ведучих, щоби ви могли зробити власний висновок, наскільки вони схожі на тексти прес-релізів.

Борис Колєсніков, співголова партії «Опозиційний блок».

31 січня на каналі «Україна» розповідали про взаємодію української влади з ООН та ОБСЄ в контексті подій в Авдіївці. А от наступною новиною стало те, що «вмешательство международных организаций требуют и в оппозиции. Добиться полного выполнения Минских договорённостей должны лидеры Нормандской четверки, считает глава оппозиционного правительства Борис Колесников. Он предлагает ускорить процесс выполнения соглашений, игнорирование которых привело к обострению на Донбассе и новым жертвам».

Далі журналісти зачитують фрагмент опублікованої на сайті «Опозиційного блоку» заяви, її суть зводиться до пропозиції, щоби «стороны конфликта на переговорах были представлены лицами, непосредственно принимающими решения». Таким чином, партія використовує трагедію для політичних спекуляцій і, схоже, лобіювання певних особистостей у мінську групу.

Юрій Бойко, народний депутат, співголова фракції «Опозиційний блок».

31 січня на «Інтері» повторюють вищезгадану композицію «України», але з іншим політиком у центрі. Після сюжету про міжнародну діяльність України ведуча заявляє, що «минские соглашения — основа мира и другого варианта нет. Так на эскалацию боевых действий в районе Авдеевки и Донецка и катастрофическое ухудшение гуманитарной ситуации там отреагировал глава фракции “Опозиционный блок” Юрий Бойко».

Усі деталі позиції Бойка ведуча начитує в студії, без жодного відео, аудіо чи фото. Її сухий речитатив триває 31 секунду: «По словам этого политика, гибель мирных жителей и военных стала трагическим, но прогнозируемым итогом недостаточного выполнения Минских соглашений. Бойко подчеркнул, что, по его мнению, у конфликта на Востоке Украины есть только один способ разрешения — политический». Лише після цієї інформації на екрані з’являється із синхроном сам політик: «Цього можна було очікувати, тому що, якщо політичний процес не рухається, якщо не йде завершення остаточно конфлікта, то рано чи пізно, він знову вибухне». Усе, в принципі, зрозуміло, крім одного: де в цьому новина?

Олександр Вілкул, народний депутат, співголова фракції «Опозиційний блок».

1 лютого на телеканалі «Україна» вийшов сюжет під назвою «Врятувати Авдіївку». У ньому журналісти розповідають про збір допомоги для постраждалих і стверджують, що її «перші партії уже в Авдіївці. Від волонтерів, промисловців, депутатів». Тут на екрані з’являється Олександр Вілкул і починає хвалитися: «Я тоже сейчас привез первую партию гуманитарной помощи. Это есть топливо для генераторов, это медикаменты, уже в пути продукты и памперсы. Завтра стройматериалы, то есть, поставки будут идти, пока это необходимо». Цікаво, що в кадрі він у касці із символом «Метінвест» Ріната Ахметова, тож це ще й продакт-плейсмент

1 лютого згаданий вище синхрон Олександра Вілкула звучить і на телеканалі «Інтер». Тут, до речі, видно, що записують його лише мікрофони цих двох каналів. «Україна», щоправда, подала коротшу версію коментаря депутата, а от на «Інтері» ми можемо почути ще й чорний піар: «Но самое главное, послушайте, что говорят люди. А люди говорят, что политики, которые зарабатывают на этой войне, должны наконец-то одуматься и начать думать о народе. Здесь, в Авдеевке, больше двадцати тысяч человек, которые находятся, практически, в состоянии гуманитарной катастрофы».

Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА.

1 лютого «Інтер» показав добірку матеріалів із різних регіонів, де небайдужі збирають допомогу для постраждалих жителів Авдіївки. Один із матеріалів — це ужгородські пропозиції Геннадія Москаля. Голова ОДА, судячи з сюжету, не зробив нічого благодійного, зате має пропозицію «отправить в Авдеевку задержанную на границе контрабандную древесину». Цю думку він розкриває в синхроні на тлі державного прапору: «Нема вже де розміщати. Всі склади цією деревиною забиті і тому подібне. Прийміть вольове рішення... Відравляти ну як... В Авдіївку, в першу чергу. Значить, я не знаю, коли там подадуть світло...». Запропонував це голова ОДА, здається, журналістам. Бо про жодні документи чи звернення в сюжеті не йдеться. Тож де новина — теж не зрозуміло.

Андрій Лозовий, (депутат від «Радикальної партії») та «Радикальна партія».

1 лютого в сюжеті під назвою «Врятувати Авдіївку» журналісти каналу «Україна» встигли прорекламувати ще одну політичну силу — Радикальну партія Олега Ляшка. «В Ровно кабинет Андрея Лозового из Радикальной партии завален пакетами. Кому тяжело нести — сотрудники пункта могут забрать и сами», — розповідають журналісти й надають слово Оксані Лозовій, лідерці Радикальної партії на Рівненщині, щоби та могла розповісти про добрі справи: «Організовуємо транспорт і будемо забирати речі від кожної людини окремо. Упродовж пари днів ми це зробимо і будемо відправляти на Авдіївку». Для Олега Ляшка не в новинкупіаритися на темі війни на сході. Цікавіше, як вправно «События» піарять дві сили поспіль, між лідерами яких спалахують публічні конфлікти.

Олег Ляшко, голова Радикальної партії.

2 січня телеканал «Україна» запросив Олега Ляшка на традиційне інтерв’ю, першою темою для обговорення стала ситуація в Авдіївці. Журналісти, що до цього вже пропіарили Радикальну партію й «Опозиційний блок», запитують: «Может ли в связи с этим что либо поделать Верховная Рада, кроме самопиара депутатов?» Олег Ляшко відповідає: «[...] Якщо говорити конкретно про нашу команду, то, за ініціативою Радикальної партії, по всій Україні ми розгорнули пункти допомоги, збору допомоги постраждалим жителям Авдіївки і зараз мій колега Дмитро Лінкьо знаходиться в Авдіївці, де передає цю допомогу....». Без самопіару не обійшлося.

Андрій Тетерук, голова фракції «Народний фронт».

2 лютого до піару на допомозі постраждалим підключається й «Народний фронт» в особі Андрія Тетерука. Телеканал «Україна» рапортує: «Гуманітарний вантаж до Авдіївки виїхав зранку і зі столиці. Його зібрали коштом членів партії “Народний фронт”. Відправили речі, потрібні, аби допомогти людям пережити гуманітарну катастрофу, яку спричинила активізація військ противника. У вантажівку завантажили ковдри та генератори. Не менш важливо для жителів Авдіївки відчути тепло підтримки українців, — переконані політики».

Далі благодійність коментує особисто Андрій Тетерук: «Дуже важливо і для мене особисто бачити, як у складних умовах, у короткий термін ми здатні об’єднатися і прийняти рішення, як і що треба робити. Від уряду, від політичних сил, партій, закінчуючи українським народом. Це дуже важливо, об’єднавшись, чинити спротив російській окупації».

У цьому сюжеті особливо цікавить час зйомок. На вулиці ще темно, отже події відбувалися до 7:30. Тобто, знімальна група телеканалу ні світ ні зоря виїхала записувати, як «Народний фронт» завантажує матраци для Авдіївки. Ба більше, журналісти мали знати, куди їхати, отже «Народний фронт» повідомив їх про акцію. А якщо ви ще раз прочитаєте підводку ведучої, то може здатися, що й текстом для новини пригостив.

Рінат Ахметов, бізнесмен, власник телеканалу «Україна».

Одинадцять разів за шість днів. Телеканал «Україна» зумів у шість випусків новин умістити одинадцять повноцінних сюжетів про благодійність свого власника, бізнесмена Ріната Ахметова. «События» і так традиційно не менше разу на день розповідають про те, як Гуманітарний штаб Ахметова допомагає черговому українцю. А протягом цього тижня вони ще й додали по сюжету в день про його допомогу Авдіївці. 31 січня, Римма Філь, координаторка Гумштабу: «Ринат Ахметов принял решения максимально помочь жителям Авдеевки [...] это для него задача номер один — помочь своим землякам выжить».

Журналісти ж додають: «Помощь мирным жителям Донбаса штаб Ахметова оказывает уже два с половиной года. Спасено более миллиона жизней». Описувати це немає жодного сенсу, краще побачити на власні очі: 1 лютого Ахметов наказує своїм компаніям об’єднатися для допомоги людям, 2 лютого підтримує життєдіяльність пансіонатів, 3 лютого звітує про кількість поранених у місті. Усе це на фоні сотень тисяч тонн пайків Ахметова, синхронів членів Гумштабу Ахметова, які хвалять Ахметова, і фур Ахметова з написами «Ринат Ахметов». У середньому двічі на день.

Петро Порошенко, Президент України.

Було б дивно, якби військові події такого масштабу не торкнулися головнокомандувача. Президент, звісно, не відправляв у постраждале місто гуманітарні вантажі, замість цього Петро Порошенко віддавав накази. А телеканал «112» та голова Донецької ОДА Павло Жебрівський допомагали йому при цьому виглядати сильним лідером, що турбується про свій народ.

5 лютого в прямому ефірі «112» Павло Жебрівський, сидячи в невідомій палатці, рапортує по спецзв’язку: «Пане Президент, за вашим наказом, лінія, пошкоджена російськими терористами, електроживлення командою ремонтників, спільно з ДСНС, при переговорному процесі генерала Петренко, закінчена успішно. На сьогоднішній день поновлено електроживлення, вірніше, поновлена одна лінія, друга лінія поновлена нами, але російські терористи на своїй стороні її не поновили. Доповідь закінчив, Павло Жебривській». Звісно, досить смішно, що подібний формалізований текст озвучують у прямому ефірі на телебаченні. Ще смішніше, з якою впертістю його хотіли озвучити на телебаченні, - адже зв’язку довго не було, але журналісти продовжували чекати.

Проте справжній «театр» починається далі, коли Президент відповідає голові ОДА, а той щиро намагається тримати телефон так, аби увесь пропрацьований текст гаранта було чути. Чути, щоправда, лише фрагментами: «Дякую... 20-тисячна Авдіївка лишалася без світла... Нашими зусиллями і нашої команди... Збройних сил України... Теплом, водою і газом... дуже важливо, що нарешті... Пошкоджені артилерійським вогнем лінії електропередач...» і так далі, ще півтори хвилини, аж поки Павло Жебрівський не закінчує розмову: «Дякую, пане Президент. За одну хвилину в домівках жителів Авдіївки світло буде!»

Оскільки телеканал дві хвилини транслював відповідь Президента, яку не було чути, далі Павлу Жебрівському ще раз дають можливість пропіарити гаранта питанням зі студії: «А Президент про що говорив, якщо не секрет?»Голова ОДА детально переказує двохвилинну відповідь Президента, озвучуючи, зокрема, і такі речі: «Наголосив на тому, що проблеми в Авдіївці стали проблемою всієї України. Те, як жителі всієї України відгукнулися, - це вкрай важливо для нього, як для людини, яка дбає за всю країну»

Інформаційне наповнення цих восьми хвилин спокійно поміщається в речені із трьох слів: «електропостачання Авдіївки відновили». Цікавість подібного формату теж сумнівна, враховуючи, що з одного боку маємо бюрократичну доповідь, а з іншого - обривисту бюрократичну відповідь. Зате повернення світла в будинки тепер виглядає заслугою Петра Порошенко, адже це його наказ виконували працівники і це він «дбає за всю країну».

Зазначимо, що цей сюжет каналу «112» був в ефірі у неділю о 17.00, на відміну від згаданих вище сюжетів інших каналів, які були показані у прайм-таймі в щоденних новинах.

Піар на подіях в Авдіївці — це сумне з погляду моралі заняття, але яскравий приклад телевізійних тенденцій. По-перше, погляньте на телеканал «Україна». Якщо на «Інтері» рекламують лише «своїх», то на «Україна» вперемішку йде піар «Опозиційного блоку», Радикальної партії і «Народного фронту». Ці партії терпіти одне одного не можуть у публічній площині, але спокійно співіснують у рекламній.

По-друге, погляньте на піар «опозиціонерів» — як гарно кожна з трьох голів «Опозиційного блоку» отримала по тематичному сюжету на свою користь. Зверніть увагу на рекламу «Народного фронту» — запізнілу відносно інших і прямолінійну, зі словами «ми здатні об’єднатися і прийняти рішення». І, звісно, здивуйтеся безпардонності, з якою Ріната Ахметова просувають на «Україні»: справді Соломонове рішення — не обирати, на чому піарити хазяїна, а просто піарити його на всьому одразу. Це, звісно, крім тенденції політиків робити хороші справи і кричати про це на весь світ. І крім тенденції телеканалів мовчки надавати їм для цього інструменти.

Детальніше про це та кампанії журналістів проти НАБУ, МОЗ, «Укрзалізниці» й реформ на телебаченні ви можете прочитати в публікації «Авдіївське пекло стало фоном для політпіару. Моніторинг теленовин за 30 січня — 4 лютого 2017 року».

http://detector.media/infospace/article/123183/2017-02-15-voni-piarilisya-na-avdiivtsi/

 

У Харкові на території житлового масиву Олексіївка бійці батальйону Донбас влаштували перестрілку з активістами Східного корпусу.
За даними лідера громадянського корпусу Азов Олега Ширяєва, причина стрільби - конфлікт з приводу блокади.

http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/9...-podrobitsi-perestrilki-u-harkovi-666821.html

 

Сергій Притула вручив снайперу Sako 42 TRG в 338 калібрі з оптикою.

 

Пікап «Ford Ranger» за мільйон, - «Вінницяобленерго» поповнює автопарк

ПАТ «Вінницяобленерго» 8 лютого за результатами тендеру замовило ТОВ «Автовінн» чотири пікапи за 3,99 млн. грн. Про це йдеться у системі «Прозорро», повідомляють «Наші гроші». Згідно з реєстром, підприємство придбало пікапи «Ford Ranger XLT» 2016 року випуску по 999 тис. грн. за один. Автомобіль має дизельний двигун 2.2 літра, протибуксувальну систему, систему початку руху на схилі, систему запобігання розхитуванню причепа, систему допомоги при спуску, сім подушок безпеки, кондиціонер, круїз-контроль, кунг (дах на вантажну платформу з боковими вікнами). У відкритих джерелах є інформація, що такий «Ford Ranger XLT» за акційними цінами можна придбати за 850 тис. грн., а базова ціна «Ford Ranger» стартує від 764 тис. грн.
У торгах єдиним конкурентом ТОВ «Автовінн» було херсонське ТОВ «Кайф-авто» Олександра Геращенка. Його пропозиція була вищою від переможця на 100 грн. і дорівнювала сумі очікуваної вартості. Засновниками вінницького ТОВ «Автовінн» є Максим Канюка, Жанна Кравчук, Василь Храбан та ТОВ «Медікор», власниками якого теж є Канюка, Кравчук та Храбан.
ПАТ «Вінницяобленерго» контролюється групою бізнесмена Костянтина Григоришина. У 2015 році року 25% акцій придбала інвесткомпанія ICU, що належала нинішній голові Нацбанку Валерії Гонтарєвій. У цій компанії раніше також працювали колишній Міністр енергетики Володимир Демчишин і голова НКРЕКП Дмитро Вовк.

Нагадаємо, районні відділи поліції Вінниччини отримали старі Вази

 

А , это правда что хотят убрать пожарных а , вместо них будут добровольцы ?