Уніформа, екіпірування та спорядження ЗСУ, НГУ, ДПСУ, ВМСУ, ПСУ, СБУ, CCО

Александр Погребиский

Доброе утро!!!
Что тут у нас???
З Р А Д А!!!!
Сегодня в виде новых флисовых кофт и зимних шапок.
Она пришла к нам, к нам в 45 бригаду!!!!
Что вам сказать, флис достойный, все продумано.Это уже уровень, как часто говорят у на в армии. Единственная проблема, так это размеры, но все кому не подошло, отдали старшине на замену.Так что ребятки если вам не подошёл размер, вы должны отдать свой фот или любую другую вещицу старшине на замену.
Правда Юрий Бирюков?
Спасибо огромное ребята за качественно новые вещи!!!
Хочу ещё больше Зради!!!!

 

72 Гвардійська ОМБР

Ось такі теплі й зручні флісові куртки видали сьогодні бійцям всіх підрозділів, почавши з піхоти. На завтра в наших авдіївських краях синоптики обіцяють морози до мінус 8 градусів, тож вкупі з виданою два тижні тому теплою білизною ці фліски насправді зігріють бійців.
Як повідомили з тилової служби, всім бійцям богатирської статури, яким зимова білизна не підійшла за розмірами, найближчим часом будуть видані більші розміри.
Всі, хто з якихось причин досі не отримав зимового одягу, - нагадайте про це своїм командирам підрозділів та начальникам служб речового забезпечення.
Зручний одяг - це висока боєздатність військовослужбовця, запорука виконання бойової задачі і збереження здоров'я кращих синів України.

 

Юрий Бирюков

А ведь можно было бы плюнуть, забыть-забить, да и работать себе дальше. Но она оскорбила не только меня, она оскорбила и оклеветала два десятка сотрудников Центра Dmitry Marchenko.

Напомню, меня обвинить в любви и ласке к компании Olteks очень и очень сложно. Да, Александр Соколовский? Тем не менее, когда товар качественный - с меня корона не упадет сказать СПАСИБО (корона скотчем двусторонним приклеена, если что).

Я уже один раз громко и публично обвинил эту "Сандру Че" во лжи. Да, там было много грубых слов, да, там были едкие комментарии. Подтянулись те, кто у нее покупал для АТО товары. И схватка пошла в классическом виде - стенка на стенку. Это цель? Да нет, совсем нет. Просто не стоит так нагло врать про нашу работу.

Барышня же, несмотря на четкий намек, не останавливалась, тряся своим гневом, требовала ответы. Подтянулся помощник Тани Черновол (гусары, молчать!), обещал скандаль-скандаль. Ах, ну да! Министерство обороны Украины купило НЕДОРОГО, КАЧЕСТВЕННО. Итттить, какие мы, греховодники.

В общем, комаания Олтекс сегодня выложила письма от Polartec:https://www.facebook.com/Olteks/posts/1152976921464307.

А цена на кофты в открытом доступе, не совсем понимаю крики барышни про тайну: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-06-24-000061-c/…

Да, цена 636 гривен. Не 2000. Не 3000.

Интересно, она извинится? Риторический вопрос, я понимаю. Андрій Дзиндзя, как там, попкорн еще нужен? Не? Ну да, я понимаю.

Я вообще, очень много что понимаю. Понимаю, что чем больше нам будет удаваться положительного - тем больше грязи будет литься. Кому-то же очень не хочется положительных достижений в обеспечении нашей армии - это потом сложно будет во время предвыборной компании использовать. Кому-то очень не хочется терять наработанный кусочек хлебушка, особенно под патриотическим и/или волонтерским соусом. А кто-то играет на врага, не стесняясь. У каждого своя мотивация. Разные причины.

 

Украинский боец в отечественном камуфляже "Варан".

 

Алексей Петров

Два моих карателя, Филин и Немец недели три тому назад получили таки новые Таланы. Оба воина вредные и прискіпливі. То здесь трёт, то вот утут давит, то шнурки не того цвета.
Если Филин вредничает по причине рыжих штиблет, которые мерзавец категорически отказывается носить, не взирая на все мои угрозы, дескать зря шоли люди потоки запускали, то Немец вредный вообще. Он таким родился, в армию призвался и к карателям был причислен.
Вчера вдруг решил поинтересоваться "по чем в Одессе рубероид", вернее не жмут ли калоши подмышками?
- Ну и как шузы? - вопрошаю значицца.
- Ох....ые, - отвечают добры молодцы!
Тренировались шо ли?
Ждём зимние ботинки и "мооояяяя преееелеееесть" летние. Они ж будут да Дмитрий Марченко, будут жыж? Да?

 

Татьяна Бедняк

В контексте системньіх изменений в работе тьіловьіх служб сегодня издалека наблюдала за получением и погрузкой флисовьіх кофт для нашей 92-й ОМБр. 2000 штук уехали на передовую. Зампотьілу организовал оповещение о своевременном составлении заявок на получение флисок ротньіми по размерам на совещании еще вчера.

Как же я хочу, что бьі система снабжения солдата работала как точньіе часьі - без остановок и пинков, работала как должно бьіть и никак иначе... Изменения есть - до идеала далеко, но то как сейчас происходит отгрузка и тот факт, что такая чудная штука как флисовая кофта, появилась в перечне получаемой одеждьі, не может не давать надежду на качественньіе изменения системьі снабжения в ВСУ.

Я очень надеюсь, что к каждому солдату на передовой в максимально сжатьіе сроки будет доставлена флиска и она будет вьідана согласно размеру. Єто и будет наша маленькая победа на єтой неделе. И пусть єто станет нормой!
Ждем новостей с фронта с фотоотчетами и с отзьівами от наших мальчиков о качестве и удобстве обновок.

 

Юрий Бирюков

Как снабжение ВСУ «набирюкнулось». И накрылось «марченкой» - была такая статейка на каком-то желтеньком сайте. Там лились крокодильи слезы на тему вещевого обеспечения ВСУ. И статейку активно лайкали и репостили разные товарищи, которые нам почему-то (странно, почему?) совсем не товарищи.
Тем не менее, с 1 ноября 2016 года вся приемка новой продукции по вещевому направлению осуществляется сотрудниками Центра Dmitry Marchenko. И по основным договорам и поставщикам ситуация стала меняться в лучшую сторону. Но наши не-товарищи ищут обходные пути. А мы и там их ловим.
Командование ВВС решило купить 400 демисезонных летных курток, благое начинание. Вот только качесвто пошива было весьма и весьма... странное. Что еще более странно - события, происходившие после того, как сотрудник центра отказался их принимать. Появилось жалобное письмо поставщика о том, что и куртки не самые плохие (бывало и хуже, кто же спорит). А потом еще и появилось письмо от Тыла КВВС о том, что... да нормальные куртки, чего вы к ним прицепились?
Действительно, и чего мы к ним прицепились? Наверное по той причине, что мы и дальше будем набирючивать и обмарченковать, такие мы.

 

Репетиція Маршу Захисників на вулицях Львова.

 

Каска, бронежилет и подсумки украинского морского пехотинца в отечественных камуфляжных расцветках "Жаба Полевая", "Жаба Степная" и британской камуфляжной расцветке "МТР".

 

Флисовые куртки начали поступать на передовую.

 

Віталій Гайдукевич

..Поки не почався вал вітань...
Воїни, а ви тут є, знаю. На паперах ЗСУ - 25, по факту - 2.5. Армія відродилася як бойова одиниця лише під час війни, тут годі сперечатися. І процесу відновлення ще бути і бути, тут не треба ілюзій. Прохання є до вас - не бійтеся довіряти тим, хто намагається зробити армію краще. Навіть якщо вас дивує ЩО робиться - довіртеся.
Повірте, немає дурних, витрачати свій час на ЗСУ просто так - усім є чим займатися по життю. Але якщо вже люди намагаютсья зробити краще, розумніше, ідейніше, красивіше, то... довіртеся - не заради того, щоб було гірше.
І ще - зміни, які робляться зараз, за великим рахунком, не для тих, хто служить тепер. Для тих, хто прийде служити завтра-післязавтра. Для дітей, котрі мають бачити не совкове військо. Усі ці кольори беретів, знаки, погони, мундири, ломання голови над зимовою шапкою - інвестиція в майбутнє. Відчайдушна спроба експресом розірвати максимально асоціацій із СРСР, щоб жодна падла зза парєбріка не мала підстав колись бовкнути: "посмотрітє, ми же братья... у нас одинаковиє бєрєти і тєльнікі...". Бо якщо підстави для "ми же братья" лишаться - війна повернеться. Війна буде висіти над нами, допоки буде бодай якийсь сантимент до совка.
Зараз уся МО/ГШ контра, усі совко***чєри, в усіляких відповідальних кріслах (а ім"я їм легіон) просто чекають, що усі ми по черзі стомимося лупати цю скелю і поодному підемо. І повилазять тиловики, кабінетні хробаки, політруки із радянськіим стажем, виставлять пуза і скажуть: "ну всьо, де тут моя сорочка і курточка на резинці".
Вони тихо і люто ненавидять зміни, вони демонстративно ігнорують наради в ЦРМЗ, де були обговорення як краще. Просто знають, що до них на узгодження прийде наказ і вони вискажуть своє "фе" по повній.
Наказ буде десь ось-ось. Він дуже великий. Але що від нього лишиться після усіх узгоджень - важко уявити - різати можуть нещадно. А потім буде ще одне узгодження - в мінюсті. Етапів, де усі новації будуть пускати під ніж, багато. І ці етапи почнуться от, десь, під новий рік. І триватимуть до березня (умовно).
Якщо поруч із цим буде істерика ортодоксів совок-стайл, ходіння із розбірками до нгш і міністра, від реформування нічого не лишиться. Так - напівміри. Напівреформа.
А головне не буде шансів на продовження. Адже однострій і одяг це ще далеко не все. Церемоніальні процедури - як піднімати прапор, як і де мають бути почесні варти, як і коли носити нагородну холодну зброю. Ах, так - придумати і реалізувати холодну нагородну зброю. При чому як рівня кортик, так і рівня шабля - на найвищих нагороджень... А ще заміна назв частин. Усіх. Приведення до ладу (змістового і естетичного) усіх емблем частин. Щоб картинка на патчі почала "говорити " і "грати", а не бути гербарієм чи набором картинок навмання наляпаних одна поверх іншої...
Роботи, для повного завершення ще роки два, а то і три. Грошей - також треба буде. Напевно таки доведеться відкривати окрему картку на збір коштів...
Але все це буде позбавлено сенсу, якщо не буде активної підтримки прогресивної частини війська.
Зараз солдати, сержанти і офіцери, котрі нададуть підтримку реформі , увійдуть в історію. І про тих військових, хто зараз допомогатиме змінам, років через 30-40-50 будуть згадувати, як про Вільяма "Біллі" Мітчела, Отто Скорцені, Фредеріка Браунінга, Валерио Боргезе чи Василя Маргелова, якщо до душі радянські мірила.
...А може перемогти "оставьте наши традіциі" і дембеля в білих шнурівках з ніг до голови. Тут кожен сам обирає на світлій чи темній стороні бути.

Зі святом, армія...

 

Украинские морские пехотинцы в отечественном камуфляже "Варан".

 

Dorje Batuu

— В Україні досі носять форму за зразками СРСР? Bullshit! У італійському ж війську не носять залізних шоломів із червоними султанами. Німці не носять шоломи з грьобаними піками, як єдинороги. А в Україні досі носять форму котра дісталась у спадок від СРСР?! — Полковник Уескотт бурхливо відреагував нові зразки нової форми для українського війська.

— Я не проти традицій, ні! У канадців є червоний мундир, в нас полковничі капелюхи, гвардія Ватикану взагалі у панталонах ходить. Але традиція, це коли чимось пишаєшся, ти зрозумів, про що я? В Україні пишаються радянською армією? Ви досі намотуєтє ганчір'я на ноги, як паршиві коммі? О, камооон!

— Але ось вже нова форма... — я спробував вставити коментар у гарячий монолог полковника.

— Ти сам сказав, що її важко просувати! Що це за мать його, "просувати"?! Міністр схвалив?
— Начебто так...
— Президент схвалив?
— Ну начебто йому теж сподобалось...
— Наказ по війську є?
— Емммм...
— І що, тепер у війську два види форми?
— Еммммм...
— А як я, наприклад, як імовірний союзник, у польовий бінокль, зможу відрізнити росіян від українців у старій формі?
— Еммммм...
— Може в тебе інформації не вистачає?
— Може бути.
— Може, потрібно, аби парламент схвалив?
— Ні.
— Ну тоді я не розумію, чого українці досі не позбавляться того старого ганчір'я часів СРСР.

(Розглядає зразки нової форми) — Нарешті нормальна форма, а не старі радянські лахи!

— Тут багато елементів з дорадянської епохи, зокрема з часів УНР. Ось, дивіться, цей тризуб, наприклад... Дуже лаконічно і зі збереженням традицій, чи правда, непогано?
— А хто розробляв ці зразки?
— Група волонтерів...
— У смислі?
— У смислі волонтерів. — Полковник вирячився на мене круглими очима.
— Це не замовлення Міністерства оборони?
— Наскільки я знаю, ні.
— Тобто Міноборони не фінансувало проектну роботу?
— Ні.
— Тобто розробники не отримали гонорар за свою роботу?
— Еммммм... Наскільки я знаю, ні.
— А хто волонтери?
— Різні люди... Історики, журналісти. Мій колега Віталій Гайдукевичось...
— Тобто цивільні, не військові?
— Десь так...
— OMG, та їм пам'ятник треба поставити.

— І що, є ті, кому ця робота не подобається?
— Є. І багато.
— В них у головах не мозги а лайно! І у тих, хто гальмує цю роботу у головах також лайно! Я не аматор символів, але допоки у війську залишиться хоч один елемент СРСР, діла не буде!

Успіхів цим хлопцям. Вони знають, що роблять.

 

Роман Доник

Я не писал о новых талановских берцах. Мне их не досталось при раздаче слонов для испытаний. А теперь, даже если намучу где то, то не буду писать принципиально. См. о раздаче слонов.
Я хочу написать о человеческом факторе. Одна недавняя ситуация, заставила меня вспомнить мой самый первый сайт. Я его тогда всем своим знакомым показывал. Хвастался. Всем ссылку на него разослал, безбожно подрезая дорогущий тогда dial-up трафик у своих знакомых. Но меня, в те давние времена, реально распирало от гордости. Это было круто и настолько важно для меня, что я не мог его всем не показывать.
Намедни мне хвастался новыми "таланами", закупленными для армии, Министр Обороны Украины. Серьезно.
Я думал, что все уже забыли об этих ботинках. Сколько о них говоренно было. У нас же новость дольше дня не живет. Нет, его реально "прет" от того, что солдат будет в хороших ботинках и воспринимает это как личное. Я пришел к Полтораку по делу, а он встретил меня с ботинком в руках.
- Ты видел новые берцы?
- Да, видел. На солдатах даже уже видел, на передке. Хвалят.
- А ты видел.... начинает гнуть, тянуть, давить сгибать.
- Степан Тимофеевич, я тут вот по какому вопросу...
- Сейчас, подожди.
Зовет помощника (или кто там у него), просит принести пакет того, что в комплекте с ботинками выдается.
Опять мнет, жмакает, достает запасную стельку. Тычет мне в руки ботинок и наблюдает за реакцией.
- Ну, скажи, классные ботинки? Ну, понятно, что может еще вылезет какая то фигня, может где то будет какой то недолик, но это ж совсем другое дело по сравнению с тем что было.
А я беру в руки ботинок, гну, трогают нескользящую подошву (только что в летних магнумах чуть два раза не грохнулся, пока дошел), мну, жмакаю... И балдею. Я реально получаю такой кайф, что очень тяжело передать словами. Рядом со мной со стелькой и щеткой для ухода за обувью в руках, стоит пацан. Восторженный пацан, который настолько горд тем, что он сделал, что забывает на время и возраст и погоны генерала армии Украины, и то, что он целый министр обороны воюющей станы. Вот это состояние увлеченности делом - оно не передаваемое. Я не знаю, что и как дальше будет, но я никогда в жизни не забуду восторженного, мальчишеского выражения в глазах министра обороны. Чувства восторга и гордости за военные ботинки. Я знаю, что за это время, много чем есть гордиться. Но эти ботинки я точно буду помнить.

 

Віталій Гайдукевич

Поповнення в наочності - панцерні бригади.

 

Юрий Бирюков

Для жаждущих статистики: таких курток в этом году заказано 80 000 штук, как и штанов такого же типа.
На 05/12 получено на склады 41700 курток и 57000 пар штанов, активно выдаются.
Выдаются: новым контрактникам и тем, кто получал зимнюю форму в 2014 году.