Протер шкельця,почистив зубні протези в на місце поставив,пригладив лисину,зготовий до арядив батарейку в слуховий апарат....
нема в мене нічого, нема! так пару хельмів залишилось та штук три газбаки. і все. а от тебе куркуля трусити треба бо гарні речі псуєш. і не кажи що не псуєш коли я сам бачив. отакоєот. а пан Бек твоїм шляхом пішов, піддався твоєму дурному впливу та хельми сплюндрував. а вони проміж іншим є історичною цінністью та історією яку тре зберігати а не плюндрувати. отакоєот. а ви кажете
Це не кожен зрозуміє бо це мистецтво для найвибагливіших ... Яка душещіпатільна історія , котру так оригінально висвітлив автор ... Шедеврально , курвамать ... Тричі прочитав - підсвідомо майже вже вивчив напам'ять , але так ні..х..я й не пойняв , еххх .
Тільки но з кордону,копи кілька днів назад взялися чергу контролювати,і щось вже у них інтузіазм потух,больдеєро на митницях продовжується....треба німців з трахтоматами просити...
Та то одина людина так ненавиділа телебачення і все шо з ним пов"язане . Ось вам весь твір класика http://direktor.io.ua/s19072/blsk_i_nishcheta_pidarasiv_s_l._poderevyanskiy А це перед історія до то того уривка : " Дія перша Ізбушка в російському стилі, розташована серед мальовничої галявини в нетрях синьо-зеленого кацапського лісу. На загал все дуже схоже на ілюстрації Білібіна до казки про Бабу-Ягу. Книга з таємничою назвою «Хайдеггер» з нетерпінням чекає свого читача, лежачи на пеньку. Біля ізбушкі Василь. Він старанно займається гімнастикою, обтиранням і прибиранням довкілля. Василь – здоровий лобуряка з накачаною тушкою, розмальованою агресивними малюнками. Проста і добра пика Василя дещо контрастує з його суто бойовим фюзєляжем. Це виглядає так, ніби до літака F16 замість його хижої мармизи приставили їб@льник від АН-2. З кущів за Василем уважно стежить людожер Микита. Він озброєний армійським біноклем і мішком з мотузкою. Зовні Микита схожий на класичного урку 50-х років, але за цим суворим камуфляжем ховається ніжна душа. Василь: Недосконалість світу заїб@ла І завела в ці нетрі нас с дружком: Ми не бажали більше брати участь У змаганні всіх тих нєдоносків, Що цілий день тільки і думають про те, Яким би робом їм залізти в тєлєвізор, В маленьку цю коробочку Із сурлом чорнопиким, Що продукує цінності духовні, А сам, падлюка, зроблен із пластмаси, Яка до світу матер’яльного належить. З цим парадоксом заїб@вся я – Не хочу більше я дивитись на блядєй, На тлі яких опецькуватий недоумок Викручує фігури рітуальні Своєю сракою колгоспною, в перерві Між засіданням в парламенті. Там про духовність трохи попиздів – І знов біжить співати в тєлєвізор. І шо за жизнь в людей, чому не міг Він всидіти на місці, у колгоспі? Він був би там завклубом, i дівчатам Співав би він про кропиву їбучу, Що нею був колись відпизджений в дитинстві, І з того часу він забуть її не може, Бо срака ще йому болить і досі... Але хіба один він засмердів Повітря наше чисте і прозоре? Ось подивись на тьолку дурнувату, Що з пацаном на шкірянім дівані Пиздять про +уйзнашо. Вона йому: «Ги-ги», а він їй: «Ги-ии». Так півтори години Вони спілкуються. " Далі той уривок що я вже викладав .
та і хвала пану богу бо від того Аскабана таврічіського одні збитки. набрав лямп разом з реббе Похабичем і тілько дражняться та обіцяють відправити а самі ніц не відправляють. гади що тут казати. от такі вони церковні миші
Всіх з вечором! тіко но зайшов, були у ЖовтоАлександровці, якоби на місці битви з поляками, навіть пам,ятника встановили. тож лазили по лісу, скрізь війна, аж набридло. ті ппшата скрізь, пару монет советі (49-69г) осколки, кольорові, та вже по слону піднімаюсь до авто - хоба і дудка вилазить, тильник та ще декілька запчастин, все облазив, пусто - питання - а деж всі залишки гвинтівки? отак з,їздили у розвідку!
