От що значить чуйка... Історія в тому, що сусід мій будує собі літній сральник. Будує довго і без натхнення. А так, як ми в одному дворі живемо, то я через його будування проходжу часто і особливого інтересу до нього не мав. До тих пір ,як не вгледів в купі будівельного сміття стопку столових тарілок, десь 6-7 штук. Всі в землі та в оточенні битої цегли та суцільної розрухи. Звичайно перша шальна думка, що кожна друга з курицями, якщо не німецькими то царськими як мінімум. Але прагматизм мене впевняв, що такого просто не може бути. В мене навіть порив був таки перевірити їх, але моя дівчина мене пристидила "фу, в смітті колупатись..." і якось і охолов до них. І ось в гарний сонячний осінній день в розпал роботи по двору я в черговий раз проходжу цю купу сміття і знову зачесались руки...(ну що мені вартує їх просто перевірити? якщо буде якась "Буда" другої половини ХХ ст. то і біс з нею). І погляд мій падає на саму нижню тарілку, на вінці якої вигладає наче якийсь прапор. Глядь - дійсно прапор. Обережно її витягаю(важка!!!) перегортаю до клейма...а там двоголова курочка на мене поглядає над написом "Т-во Кузнецова". Присутній один старий скол, а так в чудовому стані - лежала на самому низу, навіть верхні тарілки при падінні потріскались, а ця хоть би що. Як вияилось з допомогою Гугла це тарілка РОПиТа(Русское общество пароходства и торговли) створеного в 1856 році. Ось так, товариші та комради навіть у купі сміття може бути щось цікаве. Ну і чуйка. Чуйка це також важливо
