Ближний Восток

Сколько не смотрю их видео - всегда поражаюсь их рациональностью и практическим подходом. Вот посмотрел видео выше - все в дело. С шасси БМП-1 сделали шахид-мобиль бронированный и кого то взорвали.
А башню с вооружением, пушкой 2А28 поставили на лёгкий пикап и по боевым характеристикам ( кроме защищенности) получили машину не хуже БМП-1.
С одной машины два дела сделали.

 

Оборона курдяшей против туркоребелов. Сейчас идут бои в районе Маре.Арта работает,авиация пока нет

 

Давно неперестаю удивлятся их инженерной смикалки, а главное наличию кадров, что могут все это воплотить в ихних условиях.

 

Вчерашние удары по курдам в Таль Рифате.

 

Еще карта.Пишут,что взяли Харбулl и Урм Хауш.

 

Вот такая информация прошла 2 часа назад, что туркоребелы планируют взять Таль Рифат. И устремились к городу.
Albin Szakola‏@AlbinSzakola
Albin Szakola Ретвитнул(а) عنب بلدي

BREAKING: Military commander in FSA tells Enab Baladi that #Turkey-backed rebels launched offensive to take Tel Rifaat, major SDF-held town

 

В Джобаре ребелы захватили Шилку и теперь веселят ею асадитов. Не плохо выходит:

 

Асад і пукін мають піти у відставку негайно, або нехай готуються до наслідків!

 

Там же бьют и артой РГВ

 

Новая карта по курдам

 

Росія пригрозила збивати турецькі літаки, які заважають курдському наступу на позиції ІД
Поки весь світ пильно стежить за розвитком подій навколо іракського Мосула, в північній Сирії почалося не менш гостре протистояння з абсолютно непередбачуваними наслідками. Поки інформації з цього регіону надходить зовсім небагато, але й її вистачає, щоб зрозуміти: назріває щось дуже недобре.

Розпочата Анкарою операція «Щит Євфрату», покликана відігнати бойовиків Ісламської держави вглиб сирійської території від турецького кордону, увінчалася повним успіхом. Ісламісти не тільки позбулися виходу до кордону і величезних територій – вони втратили контроль над містом Дабік, яке посідає чільне місце в їхній апокаліптичної ідеології. У північній Сирії з'явилася «буферна зона», фактично окупована турецькою армією. Туди, під захист своєї армії та союзних їй сирійських повстанців, Анкара почала переміщуваати зі своєї території біженців, гарантуючи їм безпеку. Всі серйозні загрози безпосередньо Туреччині з боку Ісламської держави були ліквідовані. Президент Реджеп Таїп Ердоган міг би абсолютно спокійно святкувати перемогу.


Президент Ердоган мріє відновити Османську велич



Однак замість цього він виступив у парламенті з надзвичайно войовничою промовою, пообіцявши повернути до життя Османські і сельджуцькі (тобто – імперські) традиції, використовувати збройні сили за межами своєї країни, а також поскаржився на Захід, який, мовляв, «стримує» ці пориви і заважає розвернутися військово-стратегічному генієві султана Реджепа на повну силу. Аналітики замислилися: що ж має на увазі Ердоган, коли говорить про фактичне відродження Османської імперії? Академічна спільнота Туреччини тут же дала відповідь за свого президента: там нагадали, що Ірак і Сирія – країни «штучні», придумані на Заході, а насправді займають «споконвічні» османські землі.

Spoiler

За матеріальним підтвердженням цих тез далеко ходити не треба: у північному Іраку, всупереч волі уряду цієї країни, розміщений турецький контингент в кілька тисяч багнетів, який «займається навчанням місцевих ополченців», які збираються взяти участь у штурмі Мосула. (Це, до речі, не виключає участі і власне турецьких військовослужбовців у штурмі).

У північній Сирії турецька участь ще очевидніша: спецпризначенці, артилерія, танки і авіація, на допомогу яких повстанці спиралися в боротьбі проти ІД, – виключно турецькі. По суті справи, повстанці – лише ширма, за якою діє турецька армія. Причому остаточні цілі її присутності і в Іраку, і в Сирії, нікому точно не відомі.


Офіційно турецької армії в Сирії немає. Але вона є



Зате в Сирії стали зрозумілі найближчі цілі, тактичні: недопущення об'єднання двох курдських анклавів – Кобані та Ефріна – в одне, територіально суцільне утвореня. Оформлення такої квазідержави було б страшним ударом по грандіозних геополітичних планах Ердогана, наприклад, з відродження османського величі, а також надихнуло б турецьких курдів на спробу повторити цю ж операцію вже всередині своєї країни.

У курдів, відповідно, протилежні цілі. Вони сподіваються, що, поєднавшись, вони закладуть підвалини власної держави, про яку мріяли незліченні покоління їхніх предків. Крім того, курдська держава (або навіть широка автономія) в Сирії стали б прекрасною базою постачання і підтримки їх одноплемінників, які ведуть боротьбу за власні права в Туреччині. Загалом, цілі у курдів і турків тут прямо протилежні, а місця для компромісу не проглядається.

Ісламська держава повільно вмирає: низка відчутних поразок практично не залишає ісламістам шансів на відродження їхнього халіфату. За цих умов у північній Сирії почалася гонитва на випередження: хто швидше захопить землі на очах ІД, що розвалюється. Якщо курди, то це дасть їм можливість поєднати свої анклави. Якщо турки, то цього з'єднання не буде. Обидві наступаючі армії рушили на ІД перпендикулярними курсами. Курди наступають «горизонтально» - з заходу і сходу, турки – «вертикально», з півночі на південь. У цій гонці удача виявилася на боці наступаючих із заходу курдів: вони дещо випередили конкурентів, просунувшись на два десятки кілометрів на схід. В результаті турецькі війська, які взяли Дабік, добили рештки ІД у цій місцевості, і «вперлися» у позиції курдів.


Сирійські курди готові чинити опір



В цей день Ердоган виголосив свою сердиту промову про відродження османських традицій, а турецька авіація і артилерія, миттю забувши про Ісламську державу, спрямувала всю свою міць на курдів. Обстрілу і бомбардувань зазнали не тільки їхні загони наступу, але і прикордонні населені пункти. По всій лінії зіткнення сторін на північ від Алеппо між ними почалися запеклі бої. Зараз ця місцевість стала не менш, а може, і більш гарячою, ніж околиці Мосула.

Ані в тих, ані в інших поки немає вирішальної переваги. З одного боку, турецька армія – друга за чисельністю в НАТО, досить непогано оснащена і підготовлена, а протистоять їй нерегулярні курдські загони. З іншого боку, курди оснащувалися і навчалися американцями, а за останні роки набули дуже багатий і різносторонній досвід у веденні бойових дій. Просто так «змахнути їх з дошки» не вийде, опір вони вчинять дуже наполегливий.

Ну й головне: за курдів досить несподівано заступилися Сирія і Росія. Офіційні представники Дамаска заявили, що турецькі авіаудари по курдах мають негайно припинитися, оскільки літаки, які їх завдають, порушують сирійський суверенітет, вторгаючись в повітряний простір цієї країни. Звісно, турецькі ВПС володіють вирішальною перевагою над сирійськими, тому на цю загрозу Анкара могла б і не звертати уваги. Але до цієї вимоги приєдналася і Росія, що володіє там не тільки сучасними винищувачами, але й новими комплексами протиповітряної оборони С-400, цілком спроможними очистити небо від турецьких літаків. Це вже набагато серйозніше.

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров оголосив, що «будь-яка спроба повторного порушення сирійського повітряного простору турецькими військовими літаками отримає відсіч, і вони будуть збиті будь-якими доступними засобами». При цьому він підкреслив, що проти турецьких ударів по ІД ніхто особливо не заперечує, а «занепокоєння» викликають тільки бомбардування, спрямовані проти курдів.


Лавров пригрозив збивати турецькі літаки



Ці заяви виглядають дещо несподіваними. У минулому і Москва і Дамаск не висловлювали якихось особливих симпатій до курдів і їхніх планів щодо відділення (створення автономії). Президент Башар Асад навіть обіцяв «зайнятися» курдськими формуваннями, коли покінчить з повстанцями та ІД. Однак у нинішніх умовах для російського і сирійського керівництва курди становлять значно меншу небезпеку, ніж просування турків і їхніх поплічників на південь. Річ у тім, що повстанці, які діють «під крилом» Туреччини, не приховують своїх планів деблокувати Алеппо, взяте в кільце сирійськими урядовими військами.

Подібний варіант розвитку подій поставив би під загрозу весь план війни, складений в Москві і Дамаску. Саме тому порівняно нейтральні курди, заклопотані своїми справами, набагато більш бажані сусіди для сирійської армії, ніж турки та їхні повстанці. При цьому сирійську армію від турецьких військ зараз відділяє лише десять кілометрів території, зайнятої курдами, які сидять зараз в окопах через турецькі авіанальоти.

Загрози з боку Дамаска і Москви, очевидно, покликані позбавити їх від настільки обмеженого стану, давши можливість надавати противнику, який наступає з півночі, гідний опір.

Турецька сторона на ці попередження поки ніяк не відреагувала. Очевидно, там не чекали такої «підстави» з боку Володимира Путіна, відносини з яким тільки-тільки почали налагоджуватися. Ердоган, схоже, забув, що «посланих богом великих імператорів і збирачів земель» останнім часом розвелося досить багато. Путін теж відносить себе саме до цієї категорії громадян, тому відступати від реалізації власних цілей в Сирії не має наміру. Комусь з них доведеться поступитися своєю гордістю. Або Ердоган перестане надсилати свої літаки на бомбардування курдів, або Путін не стане збивати літаки, які все-таки прилетіли на бомбардування, але ситуація як мінімум для однієї з них буде вкрай неприємною.

Є, правда, ше гірший варіант: якщо Ердоган все-таки відправить своїх льотчиків під залпи С-400, а Путін віддасть команду стріляти. В цьому разі ситуація може піти зовсім за непередбачуваним сценарієм, в якому може взяти участь і ТАРК «Адмірал Кузнєцов», який щосили йде зараз у східне Середземномор'я.


ВАКР "Адмірал Кузнєцов" прямує до берегів Сирії, де може взяти участь у війні проти Туреччини



Схоже, на небезпеку ескалації в цьому районі звернули увагу і американці. В Анкару терміново прибув міністр оборони США Еш Картер, який провів зустріч з президентом, прем'єр-міністром і міністром оборони Туреччини. Про що саме вони говорили, звісно, не повідомляється (є тільки коротка протокольна довідка, яка нічого не пояснює), але сам факт цього візиту саме зараз говорить про багато що.

Барак Обама збирається тріумфально виїхати з Білого дому переможцем Ісламської держави. Дабік звільнений, чекати взяття Мосула залишилося зовсім небагато, після чого настане час Ракки – «столиці» ІД. Це місто, як очікується, будуть брати саме підтримувані США курди, тому Вашингтону теж не дуже приємно дивитися, як Туреччина розносить на друзки їхні війська. Картеру та його босу потрібно, щоб між союзниками з антихаліфатської коаліції була хоча б видимість єдності як мінімум до січня, коли Обама покине свій пост. Далі – робіть все, що забажаєте. Ну й головне: президенту, який йде, зовсім не хочеться, щоб в останні місяці його роботи країна НАТО почала «гарячу» війну з Росією. Причому з такого незначного приводу, як захоплення кількох курдських сіл у північній Сирії.

Ймовірно, Картер просив Анкару не форсувати, а ще краще – «заморозити» протистояння з курдами до ліквідації Ісламської держави. Поки, втім, безуспішно. Повстанці, які працюють разом з турецькою армією, оголосили, що їхній наступ не буде зупинено. Замість цього вони починають «четверту фазу» своєї операції. Її сенс – завдання ударів по сирійських урядових військах, обложниках Алеппо.

Якщо це дійсно так, то обстановка в північній Сирії найближчим часом буде зовсім неспокійною, оскільки там почнеться пряме військове зіткнення між російськими і турецькими ВПС. А від такого протистояння недалеко і до повноцінної війни.

http://nv.ua/ukr/publications/zbiva...-znovu-posvarilisja-cherez-siriji-249918.html

 

Ситуация разворачивается очень быстро и завязывается в большой клубок противоречий.
Путину нужна Сирия. Солидарность с одним из последних диктаторов в мире ( Асадом), а то может сам оказаться в таком положении. Вставание с колен и все такое - военно - морская и авиа базы в Средиземноморье, влияние на арабов и все такое.
У Эрдогана тоже амбиций не меньше, да и повод появился - Рашка растоптала международное право в Крыму и Донбассе. А чем хуже турки?
Да и претензий не меньше. А тут повод - вражий ИГИЛ с которым только ленивый не борется.
Тоже амбиции бывшей империи и историческая несправедливость при разделе Османской империи. Почему бы и не попробовать? Кацапам можно, а туркам нет?.

 

Пусть схлестнутся. Причина нам всем проста и понятна. Чем больше их сдохнет там, тем меньше припрется к нам.

 

Ну я в любом случае за турок. Позиция у них более справедливая. И мотивация тоже - помощь соплеменникам в борьбе с кровавым упырём Асадом и кацапами. Борьба с курдскими сепаратистами и ИГИЛ.
Да и страна по цивилизованнее.

 

Да и к нам не лезут...

 

Пока что.

 

Вполне вероятно, учитывая скорость развития событий, что противостояние между скрепными и турками перейдёт в горячую фазу, и непонятно где закончится - на территории Сирии или пойдёт дальше. И, если дальше - то рано или поздно может стать вопрос с Крымом и влиянием турков на татар - первые поддержат вторых в их стремлении к независимости, и если мы будем только наблюдателями в этой ситуации - потеряем полуостров надолго...
Короче - каша заваривается на много персон, все наедятся

 

Нічого не перейде в гарячу фазу.Кацапи не повні ж ідіоти,Босфор крнтролюється турками,все рашистське угруповування буде відрізане .Тому кацапи знову сикнуть ввязуватись проти османів.

 

Ой ли...

 

кому мы нах нужны с таким уровнем жизни, здесь они только транзитом в Европу, а северные обезьяны с ядерной гранатой вас вообще вижу не беспокоят, куда им то 30-50 тыс тапочников на пикапах

 

Тапочники - це турки ? Бо розмова саме про Туреччину.

 

Туркам мы и нах не нужны. Не, ну может в больном мозгу кацапскип полит пропагандонов и рождаются такие мысли - "Караул, турки скоро Украину оккупируют". Но не больше.

 

У турок сейчас несколько тактических задач, которые они решают:
1. Создать пояс безопасности вокруг своих южных границ, а для этого нужно отогнать ИГИЛ на безопасную дистанцию, что бы они не могли обстреливать турецкую территорию.
2. Не дать объединиться сирийским курдам для создания мощной автономии ( а может и государства).
3. Пробить коридор для снабжения ребелов - туркоманов в провинции Халеб.
4. Деблокировать осажденных в Алеппо. А по-возможности - вообще прогнать оттуда асадитов.
Вот они их и потихоньку решают.
А более глобальные какие то замыслы - это из области конспирологии.
Если когда то, гипотетически, Турция и решится восстановить империю, то в Украину двинет в последнюю очередь. Первыми будут - Сирия и Ирак, богатые углеводородами страны.

 

Да, и если речь пошла о гипотетической территориальной угрозе Украине от стран-соседей, почему зациклились только на Турции?
Если сделать экскурс в историю, то например Румыния может дойти до Одессы ( не, ну если по вашей теории туда турки раньше не доберутся). А Венгрия оттяпать Закарпатье. Территория Первой Речи Посполитой была аж до Полтавы. Ну а остальное оттяпают кацапы, вспомнив что у них где то завалялась грамота Вани Грозного. От Украины останется только родовой Хутор Субботив в Черкасской обл.
Ну а если дальше заглубиться в историю - то территория Киевской Руси была от Варшавы до Тамани и Новгорода на севере.
Но дело в том, что мы живём в современном цивилизованном мире, а не средневековье.
Есть понятие Международное право. Там все расписано. И про нерушимость границ тоже.
А кацапы - это как демоны из средневековья. Они хотят жить наплевав на Международное право. Они его первыми и нарушили в Крыму и Донбассе.
Вот про что нужно говорить и думать, а не про гипотетические мысли турок. Да мало ли кто что думает.
Да, и турки больше думают о Европе и своём благосостоянии.
Это только кацапы зациклились на таких рептилоидных вещах как Империя, Русскиевышевсех, Путинбог, крымнаш и всякую пургу. Безмозглые питекантропы.

 

Никто не зациклился, но Турция сейчас производит реальные боевые дейстия на некогда принадлежавших ей териториях и этого не стесняется. Без всяких мандатов и разрешений ООН, проводя фактически интервенцию. А это уже не пустые домыслы или догадки.