Бойові дії УПА на Гуцульщині

Ось уривок дій сотні Довбуша в селі Ілемня, що на Івано-Франківщині ...


Ось і Довбуш

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринішак_Лука_Михайлович

 

Дякую але мені потрібна інформація за 1943 рік.

 

Розберемося з "Довбушами" на Станіславщині)))
На липень-листопад 1943 року цей криптонім для назви підрозділу УНС або командира УНС не існував
*На відміну від УПА-Північ (два Довбуші - командири сотень) і УПА-Південь (курінний Довбуш)
У першій половині 1944 організований Станіславівський курінь №2 "Бескид", яким буде командувати до грудня 1946 Лука Гриніщак-Довбуш-1
Влітку 1944 організований ще один Станіславівський курінь №3 "Довбуш", який розгромили 14-20 жовтня 1944, а його командир Іван Гонта-Гамалія загинув 1 листопада 1944 і курінь не поновлювали. А починався цей курінь з сотні "Довбуш", якою з лютого 1944 командував той же таки Гонта-Гамалія, але входила вона тоді до Станіславівського куреню №1 "Скажені" Андрусяка-Різуна.
У Калуському курені "Промінь" у січні 1945 організована сотня "Опришки", командиро якої до своєї загибелі у вересні 1946 був Володимир Депутат-Довбуш-2

 

В книзі Денищук О. Боротьба УПА проти німецьких окупантів. Т. 2. Галичина і Східна Україна. на С. 32.
Бойове хрещення сотні "Довбуша" відбулося осінню 1943 р. Що це за сотня УНС?

 

У Денищука інколи трапляються такі "заліпухи" (((
У цьому випадку перевірочні моменти - захоплені разом німці й мадяри (спільні гарнізони з'явилися наприкінці окупації Галичини) і фраза "відпустили додому" (тобто не в гарнізон, а напряму в Угорщину). Отже, згаданий випадок відбувся в 1944 році. А далі зовсім просто:
... Весною 1944 р. повстанська сотня під командуванням Луки Гриніщака ("Довбуш") здійснила несподіваний напад на німецько-угорський гарнізон у селі Жаклі на Долинщині, який систематично при допомозі місцевого польського населення здійснював каральні та грабіжницькі акції в навколишніх українських селах. Під час бою вбито 8 угорців та 3 німці, а сотня мадярів (134 особи) у повному озброєнні здалась у полон. Втрати УПА склали один вбитий і чотири поранених. Всіх полонених мадярів було відпущено на волю [Нескорена Долинщина: Літопис визвольних змагань: Мартирологи, біографії, спогади, документи, фотографії / Упоряд., авт. передмови, історичної довідки й окремих матеріалів Борис М.; Редкол.: Борис М. (голов. ред.), Долішний І., Глюз М., Гук В., Крайник М., Лохман М., Лучка Ф., Чекалюк С., Щуровський М., Фреїв Б.; Літератур. ред. Захарчук М. ; Станична управа Братства ОУН-УПА Долинського р-ну . — Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2002. — 700 с., 6 л. ил.. — Не указан. — 30 см. - C.13 і 472]
http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/1491/1/pagirja.pdf
Цей текст дещо відрізняється від тексту Денищука, хоча він тех нібито цитує Бориса )))

 

Закиньте сюди якийсь матеріал про Космач в 1944-45 роках. Відомо що 3 лютого тут загинув підполковник Дергачов. Але питання в іншому, коли Космач був визволений від радянських військ, які там частини були знищені чи витіснені, чи постійно він перебував під владою УПА за цей період, і коли УПА втратило контроль над ним. Все що прочитав в інтернеті, якесь дуже запутане, в основному наполеонізми Симчича

 

З початком 1944 року Космач наводнили угорські війська. Найбільше вояків розмістилося в Облазі та Ставнику під Ґрунем як йти від річки Ставник на гору. Жили угорські солдати і офіцери у селянських хатах. Наприклад, в Облазі вони були на постої у Василя Бербеничука, сестер Боб'яків. В останніх влітку 1944 року стався нещасний випадок: чистячи зброю, від самострілу загинув угорський солдат.
Навесні 1944 року, коли Червона Армія увійшла у Коломию, командування 1-м Українським фронтом вирішило заслати в тил до німців розвідувальну групу для з'ясування ситуації в районі Яблуницького перевалу. Група мала висадитися у Ворохті, але, через погані умови, літак збився з курсу і десантники 29 березня 1944 року о першій годині сорок хвилин приземлилися у присілку Нижні Плаюци.

Розвідувальна група у складі командира І.О. Ісаєва, заступника командира С.М. Райського, радистів В.Т. Туригіна і В.О. Доноусова, розвідниць К.З. Мель-ничук і О.І. Токар та перекладачки М.І. Лазутіної опинилися в складній ситуації. Вантаж зі зброєю, який впав на обійсті Дмитра Кушнірчука, забрав Василь Кілійчук і відразу віддав повстанцям. У горах випав глибокий сніг, всі стежки і військову дорогу Космач - Ворохта занесло кучугурами. Сніг подекуди сягав до плечей. Боєприпаси і харчі, скинуті з літака, пропали. Один з парашутів, на нещастя Трохима Юсипчука (Колісникового), вітер заніс на дерево біля його хати. Чоловік вирішив порізати матерію на сорочки своїм дітям. Зайди прийшли до нього за військовим спорядженням, але в гуцула не було нічого. Впевнені у своїй безкарності "совіти" припустилися помилки, яка потім коштувала їм життя: морозної ночі 2 квітня 1944 року вбили невинного гуцула, осиротивши маленьких діток. Парашутисти стратили Трохима Юсипчука десь за кілометр від рідної домівки. Стріляли у нього ззаду. Дістав дві кулі: одну у плечі з лівого боку, а другу - в голову (вийшла через око).

Тим часом, в околицях Косова і Пістиня розгорілись жорстокі бої між німецькими та радянськими військами. З села відступила на якийсь час розквартирована у нім угорська частина. 8 квітня 1944 року, як згадував Іван Линдюк (Кубанів), радянські розвідники підійшли до його хати, щоби з'ясувати ситуацію і поїсти, а потім повернулись назад. У зведеннях радянського командування пішло повідомлення: Космач визволено від "німецько-фашистських загарбників".
Тоді ж таки крайовий провід ОУН перетворює Космач у головний форпост боротьби з радянськими "визволителями". У квітні 1944 року з його ініціативи у селі організовано аж три військові школи: офіцерську (керівник "Кропива") у Завоєлах, старшинську ("Скуба") за Завоєлами, під горою Ґрегіт, і медсестринську (керівник "Мотря") у Плаюцах. Окрім цього, у селі дислокувалася основна потуга тактичного відтинку № 21 (командир Козак).

27 липня 1944 року до Космача відступили угорські частини, які дислокувалися в Лючі. Вони разом з німцями окопалися на космацьких, микуличинських і ворохтянських полонинах, а також мали позиції на межі Космач - Текуча. З них угорські артилеристи 29 серпня 1944 року здійснили п'ять пострілів по Верхньому Березові. П'ятий снаряд потрапив у верхньоберезівську церкву та завдав їй великої шкоди. Тут вони протрималися до початку вересня, а згодом утекли на Закарпаття.7 Вдруге війська Червоної Армії ввійшли до Космача 14 вересня 1944 року о 15 годині дня. Боїв між ворогуючими сторонами того дня у селі не було, оскільки угорські частини з Облаза і Ставника відійшли через Завоєли на Ґрегіт - Крами - Ротилу, а з Центру через Кляузу - на Мончели, де окопалися і кілька днів стримували наступ радянських військ, зазнаючи великих втрат. На Ротилі й понині є залишки угорського військового цвинтаря.

Про бойові дії УПА в Космачі докладно описується в "Українському Самостійнику", ч. 2-3, 1957 р. під заголовком "Космацька Республіка", з якого довідуємося, що взимку 1944-45 років у Космачі було розташовано 19 сотень УПА. Весь район Космача з довколишніми селами — це була тоді "Незалежна Республіка", яка сягала на північний захід до сіл Березових, на північний схід — приблизно до Пістиня і на схід — до Яворова.

В цей час Космач був випадовою базою для повстанців, звідки вони робили випади на станиці НКВД і інші большевицькі підрозділи, здобуваючи для своїх відділів одяг, взуття і амуніцію. В тих випадах найбільше уславився "Різун", "Грім" та інші.
В січні 1945-го року большевики почали наступ на "Космацьку Республіку". Цей наступ почався з трьох сторін: з Рунґур на Акрешори, з Прокурави, тобто півночі і північного заходу. А тому, що повстанці були дуже добре озброєні легкою зброєю, то большевикам не далося так легко опанувати Космач. Одначе командування УПА вирішило, що нема рації зводити великі бої за Космач, бо це коштувало б великих жертв, а тому при повному порядку і збереженні своїх баз евакуювали все добро, шпиталі і магазини. Відступ повстанських частин був дуже вигідний, бо перед ними стелився маршрут в гори. Зосередження повстанців великою масою було доброю ціллю для ворога, а тому повстанські сили, відступаючи, розосередилися на кілька окремих частин, чим уникли великих втрат у будучих сутичках.

 

Космач - столиця повсталої України
http://kosiv.org/kosivschina/674-kosmach-stolycja-povstaloji-ukrajiny

 

6 жовтня 1944
1) бій сотень ВО-4 УПА-Захід (командири Василь Атаманюк-Орлик та Дмитро Гах-Скуба) з НКВС у селі Космач Коломийського району Станіславської області (знищені 17 військовослужбовців)
2) напад УПА (100 воїнів) на склад ПВ (16 військовослужбовців) у селі Космач Яблунівського району Станіславської області (бій з 05.00 до 10.30, знищені 2 прикордонника, поранені 4, у т.ч. старший лейтенант)
ДАІФО., спр. 6, арк. 111.
30 грудня 1944
12-годинний атакуючий бій об'єднаного загону УПА-Захід проти НКВС в селі Космач Косівського району Станіславської області з використанням мінометів, важких кулеметів, автоматичної зброї (бій з 4.00 до 16.00, в ході бою і спровокованого артобстрілу і авіабомбардування знищено близько 500 військовослужбовців). Космач був звільнений від радянської влади.
20 січня 1945
1) засідка сотні ВО-4 УПА-Захід «Березівська» (командир Мирослав Симчич-Юрко) на колону 256-го конвойного полку НКВС на шосе Космач-Яблунів біля села Рушвір Станіславської області (спалені 5 з 9 вантажних автомашин «Форд-U6», знищені понад 100 військовослужбовців [за іншим даними, 370 загинуло, 50 замерзло, 50 померло в госпіталі], в т.ч. командир полку-майор Дергачов, загинули 3 воїна УПА, в т.ч. Василь Вівчарук-Сірка і Микола Скільський-Явір, і поранені 2 воїна УПА);
Офіційна радянська версія:
нападение произошло 3 февраля, в засаде погибли командир полка подполковник Дергачев А.Т.; заместитель командира полка капитан Шикин В.Н.; начальник медслужбы полка капитан м/с Прокопец П.П.; врач санитарной части полка ст. лейтенант м/с Емельянова Е.И.; снайпер 9 роты красноармеец Бурдасов В.И., стрелок 9 роты красноармеец Блинов Я.Б., пулеметчик №1 9 роты красноармеец Корнаук М.С.; автоматчик 9 роты красноармеец Шапилов А.М.; стрелок 3 роты красноармеец Сумин И.С.; пулеметчик № 1 пул. роты красноармеец Балюк М.Г.; командир отделения 3 роты сержант Аксенов Г.Н.; пулеметчик №1 6 роты красноармеец Кудрешов И.К., т.е. всего 13 человек
РГВА, ф.38778-1, д. 20, л.48-49
2) засідка сотні ВО-4 УПА-Захід «Трембіта» (командир Микола Шкарупа-Гонта) на НКВС на шосе Космач-Прокурава Станіславської області (знищены 38 військовослужбовців загинули 2 воїна УПА)
30 січня 1945
наступ на курені ВО-4 УПА-Захід «Гайдамаки» (командир Дмитро Гах-Скуба) і «Гуцульський» (командир Дмитро Горняткевич-Книш) загальною чисельністю 1500 воїнів трьох прикордонних загонів і охоронного батальйону НКВС (до 3500 військовослужбовців) в селі Космач Станіславської області (триденний бій, розгром каральної дивізії, знищені 405 військовослужбовців, відступ УПА на гору Глива, бої до 8 лютого)
Офіційна радянська версія:
…чекистско-войсковая операция «Космаческая» была проведена на территории частично Яблоновского, Яремчанского, Коршевского районов для уничтожения куреня «Скуба», «Резун», «Орлик», «Нечеты» и другие «бандитские сотни» общей численностью 1500 чел. Силами 31-го, 33-го, 87-го погранотрядов, батальона 256-го конвойного полка войск НКВД, самостоятельные действия которых были направлены на окружение с.Космач. С первого же дня своего появления, т.е. с 30 января и до 8 февраля в указанном месте наши войска вели непрерывные и упорные бои с поименованными бандами. В результате боёв в условиях горной местности (условия борьбы очень тяжёлые – нет подъездов) убито бандитов 287, задержано 52…По непроверенным данным, в этих боях убит куренной «Скуба» и два сотенных, ранен куренный «Резун»…
ЦДАГО, ф.1, оп.23, д.1697, л.30-51
Коментар:
а) Дмитро Гах-Скуба загинув 27 вересня 1945 года під час нападу на райцентр Коломия.
б) ніхто з командирів сотень УПА у бою не постраждав.
в) командир Станіславского куреня ВО-4 УПА-Захід «Скажені» Василь Андрусяк-Різун в Космацькому бою участі не брав.
3 лютого 1945
оборонний бій двух сотень УПА-Захід проти НКВС у селі Космач Яблонівського району Станіславської області (знищені 30 військовослужбовців, загинули 2 воїна УПА)
12 лютого 1945
оборонний бій УПА з МВС у селі Космач Косівського району Станіславської області (загинули ройовий Василь Сіреджук-Коник-21 рік, воїни Дмитро Кравчук-Вітер-21 рік, Василь Сіреджук-Прудкий-24 роки з сотні ВО-4 УПА-Захід "Сурма" )
15 лютого 1945
бої УПА-Захід з НКВС у селі Космач Станіславської області (загинув воїн сотні ВО-4 УПА-Захід “Березівська” Микола Кицелюк-Дубок-36 років)
20 лютого 1945
атака полку НКВС на сотні ВО-4 УПА-Захід «Чорногора» (командир Федір Дацько-Циган) і «Сурма» (командир Юрій Долішняк-Білий) в селі Космач Яблонівського району Станіславської області (наступ з двох сторін, бій з 6.00 до 12.00, знищені 140 військовослужбовців загинули 14 і поранено 17 воїнів УПА)
Десь так...

 

цікаво чи є яка інформація з бідону знайденого цього року в с,Пістинь?

 

Потрібна інформація про бої на полонині Луковиці це приблизно 1945 1947 роки.

 

Там не було де і з ким воювати
У Жаб'євському районі бої УПА були біля сіл Перехресне, Ясенів, Дземброня, Голошня, Устерики.