Цой. 25 років як не стало легенди...

В нашем смехе и в наших слезах, и в пульсации вен... (с)

А моя "восьмиклассница" уже со мной в браке 19 лет.

Мне легко с тобой, а ты гордишься мной (с)

Виктор уже стал легендой. Он жив в наших сердцах.

 

Ты должен быть сильным
Ты должен уметь сказать
"Руки прочь,прочь от меня"
Ты должен быть сильным,
Иначе зачем тебе быть???

 

Воспоминания Айзеншписа из книги, если интересно.
http://www.rulit.me/books/viktor-coj-i-drugie-kak-zazhigayut-zvezdy-read-393812-98.html

 

Я тоже хорошо помню сообщение в программе "Время" о его гибели. Мы с пацанами тогда были в шоке, не могли в это поверить, ведь на то время он был для нас музыкальным кумиром. Помню, буквально через несколько месяцев после Витиной смерти, в киосках, на базарах... появилось множество разных брошюр, значков, плакатов с изображением "Кино". У меня в комнате вся стена была обклеена этими плакатами. До сих пор часто слушаю "Кино" и самое удивительное, что эти песни никогда не надоедают и завораживают своей энергетикой и прекрасными текстами.
Вечная память великому музыканту Виктору Цою!

 

Кстати, рядом с Виктором, Георгий Гурьянов (Густав), барабанщик группы "Кино". Умер в 2013 году...

Фото 1984 года. Обратите внимание на дату на афише. У Виктора день рождение было.
Хотя, стопудово фоткались на фоне надписи "Кино".

 

Прочитав статтю про Цоя, і продовжую читати далі. Дуже цікаво, дякую!

В мене вже багато років на будильнику стоїть Група крові, а на дзвінку пісня Сказка. І взагалі ще немає жодної пісні Цоя яка б набриднула.

Хороше спостереження!

 

Когда мне было лет 17, один случай свёл меня с парнем из Киева. Этот малый воистину имел энциклопедические знания о группе КИНО.
Даты рождения, первые выступления, все альбомы и проч. Мог любую фотку группы разложить по полочкам: кто, где и когда.
И это в те времена, когда интернета ещё не было. Иногда пугало, что в обычном разговоре он часто использовал цитаты из песен КИНО.
Уже позже я узнал, что он побывал и на могиле Вити, и на месте автокатастрофы, и в легендарной кочегарке, и на стене расписался.
Дивный парень был. Где он сейчас, не знаю.

 

Про спарринг-партнеров улыбнуло (которых Цой с собой возил на гастроли)
А Юра этот еще тот жук был, хоть кино по такой биографии снимай. Но оба талантливые, кто в чем.

 

Я досі зберігаю зошит з вирізками з газет... Будь-яке фото, будь-яка стаття. Все акуратно клеєм ПВА клеїв в зошит, записував тексти пісень з аккордами. Перша пісня на гітарі "Пачка сигарет"
Це назавжди залишиться в пам'яті. Такі люди народжуються дуже рідко... Нажаль.

 

Ребята, дошли слухи, что на легендарной "стене Цоя" в июне этого года, неизвестные во всю ширину-длину написали:
"Цой умер". Правда ли это? В интернете ни чёго не нашёл.

 

Я теж нічого не знайшов. Але все можливе. В Росії зараз все навпаки. Нівелюють усі цінності та історію.

 

Дивно все це. Росія росією, але є певні прошарки музичного люду, які цю новину не пропустили би мимо вух.
Доречі, я в Вікіпедії прочитав цю новину.

 

https://m.lenta.ru/news/2016/06/20/tsoi/

 

https://www.blagoveshensk.ru/news/dvazhdydva/144817/

 

Спасибо. Я так и думал. Нельзя закрасить память.

 

Ви знаєте. Мій син, який народився вже в 2000-х. Теж любить пісні В.Цоя. Так що нове покоління в словах пісень Цоя теж знаходить зрозумілий, близький для себе зміст. Так що пам'ять про Цоя буде передватися з покоління в покоління.

 

Музика Цоя вічна, є й такі люди яким вона не подорбається, так що такі надписи на стіні це дрібниця.

 

Мій пацан в 10 років (2003 р.н.) сам купив собі футболку з Віктором. Якось чую, мурликає щось собі під ніс.
То була "Восьмиклассница". Всі знали, що я фанатію від "Кіно", це моя молодість. Але я навіть в авто слухаю сучасні композиції.
Лише з пацанами під гітару та горілочку можемо жахнути. Як сказала моя люба, це спадкове. В ДНК.

 

В цьому ми схожі.

 

Нас таких багато. І Слава Богу.

 

Таким Він був!