Загиблі захисники України

..........................

 

Земляк, пытаемся в его честь улицу в родном городе назвать.

 

Справжній бойовий Генерал!!!Хай з Богом спочиває...

 

...................

 

...................

 

...........................

 

..........................

 

Так, очільник області Володимир Гунчик зауважив, що у ніч з 19 на 20 березня цього року до Бога відійшов іще один волинський боєць, айдарівець Роман Луцюк, однак його тіло й досі в США:

«В ніч з 19 на 20 березня під час лікування в США помер наш земляк, боєць батальйону «Айдар», уродженець села Шклінь Роман Луцюк. Вічна пам'ять загиблому Герою», - звернувся губернатор до колег, після чого усі присутні на оперативній нараді вшанували воїна хвилиною мовчання.

З січня 2015 року Роман Луцюк, 38-річний боєць «Айдара», перебував в реанімації київського військового госпіталю. Осколками у чоловіка було пошкоджено кишечник - рана не загоювалася. Роману весь час збирали гроші, щоб поїхати на лікування у США. Роман жив у Луцьку. З дружиною виховували двох дочок. Роман народився 25.08.1976 року у селі Шклінь Горохівського району Волинської області, закінчив ВДУ ім. Лесі Українки, у 1999-2000 працював у Муніципальній дружині міста, потім був приватним підприємцем. З перших днів Майдану їздив у Київ. У травні пішов добровольцем до Збройних Сил України, був стрілцем-санітаром у «Айдарі», позивний «Лисий». Роман Луцюк двічі був поранений на Донбасі: у липні - в руку, після чого достроково повернувся в зону АТО, в листопаді він отримав серйозне поранення в живіт.
http://www.volynnews.com/news/society/v-oda-vyrishuiut-iak-transportuvaty-tilo-heroia-z-ssha/

 

...................................

 

.........................................

 

Павел Паштет Белянский

На Лукьяновском военном кладбище – ряды братских могил второй мировой войны. Гранитные столбики мелко исписаны фамилиями. Много фамилий. Для имен места не хватило, вместо имени – буква с точкой. Камни исписаны густо, кажутся издали газетными листами с колонками новостей.
Раньше здесь часто лежали сигареты, на плитах или рядом с ними, полупустые пачки, или поштучно россыпью. Они размокали под дождем. Их через время собирали молчаливые уборщики. И сигареты появлялись опять.
Я ни разу не видел, кто их приносил сюда. Но сам, бывало, доставал несколько сигарет из пачки, стоял рядом, курил, вчитываясь в фамилии.
Сержант Черняк. Солдаты Марчу, Волошин, Агавса, Тесенко, Зубов, Черный, Корякин, Ярощук… Всем лет по тридцать, чуть больше, чуть меньше.
Потом рядом, через дорогу, начали строить бизнес-центр. Сигареты с могил исчезли, появились мятые стаканчики, пустые водочные бутылки и хвостики от колбасы. Их убирали, они появлялись снова.
Когда строительство закончилось, и бизнес-центр засветился огнями рекламы, бутылки пропали, но и сигарет на братских могилах я больше не встречал. Не знаю, почему. Но сигарет не стало.
На днях был там, на Лукьяновском военном кладбище.
На соседнем участке, плечом к плечу с братскими могилами, свежие ряды земляных холмов. Густо в венках, с крестами, перевязанными рушниками. На фото – офицеры в военной форме украинской армии, всем лет по тридцать, чуть больше, чуть меньше.
И сигареты опять лежат. И здесь, и там тоже, на братских могилах.
Достал из пачки несколько сигарет, положил, и тем, и этим. Может, встретятся там братишки, посидят, покурят.
Им есть о чем покурить…

 

...................................
Слава Героям!
смерть ворогам!

 

Вечная память Героям.

 

..................................

 

Сегодня в мир иной ушел участник АТО киевлянин Стас Деревянко....
Авдеевка...

Да когда же ОН покарает Путлера?
Русскоязычный теперь еже бендеровец...

 

Ребятки, по вероисповеданию он баптист. Православие не запрещает поставить свечечку в упокоение души защитника Родины...

 

..............................