Російсько-Українська війна. Новини

В секторе "Мариуполь" бойцы начали получать "боевые тысячи".

Об этомсообщил спикер сектора Александр Киндсфатер.
Александр Киндсфатер сказал, что ему известно что 132 бойца из 14 бригады, которые несут службу в Марьинке получили свои "боевые тысячи". По его словам, это не все бойцы в секторе, которые заслужили такое денежное вознаграждение. "Процесс сдвинулся с места и идет", - говорит спикер сектора. Также он заявил, что стала действовать упрощенная система оформления документов, на оформление "боевых".
"Документы ушли - деньги пришли", - говорит спикер сектора. "Проблем была большая. Сейчас она решилась", - сказал Александр Киндсфатер.
"Боевая тысяча" начисляется поименно после выполнения заданий, ведь это ежесуточная выплата за участие в боевых действиях. Об этом начальник Генерального штаба Виктор Муженко рассказал во время брифинга. Возникает вопрос : что понимать под "боевой тысячей". Речь идет о посуточной выплате за участие в боевых действиях. Есть процедура соответствующего начисления денег, определяются подразделения,которые получили задание, его выполнили, поименно, кто принимал в этом участие и тогда идет начисление этой "боевой тысячи", - рассказал он.

 

По медалькам. Артемовск. Оборона БТ-АТ складов в окружении. Медальки получил командир и два его зама. По одному из замов вопросов нет, выезжал командиром танка. Всем остальным болт на 28. Дело не в медальках, дело в отношении.

 

По этому поводу тоже есть ситуация. За скажем очень удачные действия, куча народу было подано для награждения за разного степени конкретные заслуги на разные уровни. Так вот награды самого нижнего уровня командования пришли очень быстро так как путь их намного короче. Самых достойных и отважных подали на награды более высокого уровня, соответственно путь согласования и оформления дольше. Вот так и получилось, что те кого на ордена подали и видзнаки при массовом вручении стояли как бы без ничего( типа обтекали). Но при уточнении всё идёт своим чередом и награды будут, но соответственно позже. Ещё раз говорю, допускаю, что есть уроды, которые незаслуженно награждены, но это не имеет массового характера...

 

Військові уфологи 43-го ОМПБ. Універсальний код для міжгалактичного спілкування.

 

Хммм, розумієте кожен хто чув свист пулі чи розрив арти якогось калібру- ЩИТАЄ ЩО ВІН ДОСТОЙНИЙ НАГОРОДИ! Правельно щитає. Але всим не дадуть. Ясне діло що офіцери які списки зкладають себе коханого туди запишуть! Таке життя...
Але розводити соплі що швея получила а я ні, теж не можна! Можна казати що коли я боровсь з москалями автоматом то вона з полковніком на кроваті боролась за гендерні права жінок в армії. Все можна казати- язик без кісток. Але герой справжній, не аватар- нагороду отримав, я в цьому не сумніваюсь!
А розводити теревені що хтось даром їх отримав, а хтось купив- це ставити під сумнів та стид носити нагороди тому ж таки спражньому герою.
Я далеко не герой, але кілька нагород маю підписаних різними великими чинами включно із міністром оборони. Але надівав тільки раз на день Української Армії і то був тоді на передовій.
Дома не надіваю- село зкаже купив, або з генеральшою боровсь за гендерні права...
Да і варнягання на тему нагород має бути нагородженними хоть чимсь.

 

Жителю Талаковки грозит срок за арсенал боеприпасов.

Мужчина хранил дома гранаты и патроны.
36-летний житель прифронтового поселка хранил по месту жительства целый арсенал оружия. Полицейские изъяли 3 гранаты и 58 патронов разного калибра. В настоящее время с боеприпасами работают эксперты, в отношении владельца открыто уголовное производство. Как рассказал старший оперуполномоченный криминальной полиции Ильичевского отделения полиции Виталий Стефаниц, в рамках реализации оперативной информации по факту незаконного хранения взрывоопасных предметов в районном суде Мариуполя была получена санкция на проведение обыска по месту жительства 36-летнего жителя Талаковки. В ходе его проведения под вещевым шкафом была обнаружена граната РГД-5 и россыпью 44 патрона разного калибра, запал к боеприпасу находился отдельно. Гранату он усовершенствовал: самостоятельно примотал картечь, чтобы увеличился радиус её разрушающего действия.
Как пояснил мужчина, эти предметы он нашел в лесополосе на территории Талаковки и хранил дома для самообороны. Кроме того, во время беседы с правоохранителями фигурант признался, что в принадлежащей ему квартире в Мариуполе он также спрятал боеприпасы. Проследовав по указанному адресу, полицейские обнаружили ещё 14 патронов, гранаты РГД-5 с запалом и Ф-1 без запала.

 

Roman Trookhin
Комісії і перевірки в армії.

В чому зміст проведення перевірки? Правильно - переконатись в тому, що підрозділ готовий до виконання задачі, передбаченої Бойовим статутом. Ну, бо в нас кагби війна і всі у постійній готовності. Тобто, якщо я припустимо, командир бригади і хочу дізнатися наскільки якісно мій артилерійський дивізіон може виконати поставлену задачу, то я без попереджння приїду в район зосередження якоїсь батареї і дам тренувальну вогневу задачу. Наприклад: виїхати на онту позицію, розгорнутись і умовно знищити “піхоту укриту” за ось такими координатами. А сам тихенько ввімкну секундомір, сяду в крісло, візьму відро попкорну і буду насолоджуватись захоплюючим видовищем як батарея з веселим улюлюканням і азартним гигиканням хаотично метушиться між кухнею, наметами і самохідками

Spoiler

Зі сторони все видно. Яка техніка заводиться сама, а яку смикають. Як швидко збирається особовий склад. Наскільки чітко віддаються команди і чи оптимально розподілені обов’язки. Чи знає свою роботу СОБ і чи командири гармат знають, що він від них хоче. Чи бусоль з триногою на місці і чи заряджені гаджети і метеостанція. Чи є безпілотник і чи є кому його запустити для дорозвідки цілі? Чи відпрацьований порядок розгортання фронту батареї? Чи техніка з додатковим боєкомплектом на ходу? Чи комплектна боєукладка в башті? Чи кулемети на техніці справні? Чи в порядку оптичні пристрої гармат? Чи встановлюється зв’язок, якщо так - то який і чи він ефективний? На скільки кілометрів витстачить дизелю в баках? Що з собою беруть члени екіпажів? Чи взяли вони шоломи, броніки, боєкомплект, спальники, каріматки? Чи є в машинах недоторканий запас їжі і води на пару днів? Чи є шанцевий інструмент для обладнання позицій? І ще десяток інших цікавих запитань, які для себе має з’ясувати комбриг, щоб зрозуміти чи готова буде конкретно ця батарея в час “Ч” відпрацювати вказану ціль? А ще можна перевірити все те саме але вночі. І не за 200 м від району зосередження, а за 10 кілометрів.

Але все це треба робити, якщо необхідно однозначно впевнитись у боєздатності.підрозділу. Якщо ж комбригу треба просто “прикрити свій зад” паперами, то стільки рухів не потрібно - можна просто запитати в командира бригадної артилерійської групи:
Стєпанич, у нас як там з артою, всьо нормально?
Так точно, Сімьон Пєтровіч, всьо в лучшєм відє.
Ну, добре, організуйте на наступний тиждень провірку.
Слухаюсь.
Так, попередження про майбутню перевірку починає свою захоплюючу подорож вниз ієрархією військових чинів аж до простого солдата.
Що ж насправді перевіряють такі “комісії”? Ну, наприклад:
Чи обладнане місце прийому їжі? Чи воно достатньо красиве?
Чи обладнане місце приготування їжі?
Чи є книга кухаря з медичною довідкою?
Чи є журнал караулів?
Чи є місце розряджання зброї? А бірка є, що це власне “місце розряджання зброї”, а не тупо труба в землю?
А є місце зберігання зброї? Підписане?
А караульне приміщення?
А книга караульної служби?
А чи є місце сушки одягу?
А місце для миття посуду?
А яма для відпадків є? А накрита?
А склад зберігання продуктів?
Чи є окремий склад для зберігання речей?
А є роздрукований розклад занять? А меню? А розкладка продуктів?
А є роздрукований інформаційний листок і стінгазета?
А журнали ведення занять? Заповнені?
А де ваш клас для проведення занять?
А особовий склад ознайомлений з розкладом проведення занять?
А інструкції із пожежної безпеки висять? А там є відповідальні за пісок, вогнегасники і лопати?
Ітд, ітп...

Як бачите, такого роду комісії мають за мету перевіряти саме “паперову боєготовність” батареї, щоб у разі чого ніхто не сів за ґрати. А з паперами у нас якраз чікі-пікі: усьо роздруковане в трьох примірниках, посади обведені кольоровими ручками і листки прошиті суровими нитками. Печаточки знову ж таки різноманітні. Тобто така собі імітація бурної і невпинної діяльності. А що ж ви хотіли - 25 років практики!

До цієї теми дуже пасує “метафора автомата”: всі військовослужбовці знають 100 і 1 спосіб чистки АК але одиниці вміють його пристрілювати.

Взагалі дивно, що я раніше про “паперові” перевірки нічо не писав. Напевне не мав часу, бо вони у нас з грудня місяця проходять тиждень-через-тиждень і ми до них фанатично готувались з мітлами і ганчірками. Хоча, що цікаво - з червня до грудня їх не було жодної. А тут як прорвало: і браг, і бригда, і сектор, і генштаб, і МО. Нє, особисто я “за” перевірки, бо іншого способу тримати підрозділ в бойовій готовності немає, хіба що командир - фанатичний і відданий армії професіонал із залізобетонною силою волі. Але ж я за “реальні” перевірки - несподівано і бойову частину, а не “паперові” - з попередженням і побут. Для чого перевіряти побут мобілізованих дядьків, в яких вже свої діти і внуки? Вони самі кому хочеш розкажуть як облаштувати свій побут. То строковиків (та й то не всіх), яких тільки від мами забрали треба вчити.

А найгірше, що молоді офіцери дууууууже швидко привчаються робити “потьомкінські села” і демонструвати бурну активність “для галочки”. Чому? Бо вони нічим не жертвують - всі логістичні завтики командування лягають на плечі солдат:
День 1. Розставляємо намет для пункту обігріву.
День 3. Морози закінчуються.
День 6. Складаємо намет і передаємо в іншу батарею - їм треба під склад продуктів.
День 19. Забираємо свій намет назад і знову розставляємо але вже під їдальню. Бо, бачите, стара їдальня в боксі недостатньо красіва для перевіряючих.

І так по колу… Не армія, блін, а якийсь, дємонічєскій тетріс )

 

Добрался до компа,случайно просматривая ютуб увидел ГАДЗИЛУ,рад его выздоровлению и возврощению в строй.Кстати этот ролик в Зайцево писали 8 марта,когда я у подорванного моста фоткался в Славянске.

 

Служба безопасности Украины сегодня опубликовала в интернете фотографии российских наемников, погибших в ходе боевых действий на Донбассе.
http://politolog.net/ukrnews-php/sb...ibshix-na-vostoke-ukrainy-rossijskix-voennyx/

 

Под Новотроицким формирования "ДНР" дважды атаковали позиции ВСУ под прикрытием минометов 120 мм.

15 марта в районе Новотроицкого в 10:00 и 16:00 формирования "ДНР" предприняли попытки штурма наблюдательных постов украинских силовиков.
Атаки проводились под прикрытием огня из минометов калибром 120 мм, противотанковых управляемых ракет (ПТУР), гранатометов.
Ответным огнем ВСУ попытки штурма отбиты. Подразделения "ДНР" отступили, понеся потери.
Опорные пункты ВСУ в Широкино подверглись обстрелам из гранатометов, крупнокалиберных пулеметов и стрелкового оружия. ВСУ ответный огонь открывали 3 раза.
Всего за сутки в секторе "Мариуполь" формирования "ДНР" открывали огонь по позициям ВСУ 6 раз.
Обстрелы велись с 08:10 по 16:56.

 

С поворота на Лиман по Семеновке.

 

Алексей Мельников

Путинская Россия судит «крепкого орешка» — украинского офицера Надежду Савченко. Но есть в путинской России те, кого не судят и не хвалят, о ком начальство стыдливо помалкивает — бывшие офицеры украинской армии – клятвопреступники, изменники, предатели. Это те самые люди, числом в несколько тысяч человек, которые давали присягу на верность Украине. Жили и служили. Когда же в их страну вторгся сильный противник, ударил в спину, начал убивать, отнял часть земли, которую они клялись защищать, то они перебежали к нему. Не просто подняли руки, пошли в плен по необходимости, с одной мыслью – вернуться на Родину. Нет. Они изменили данной клятве, презрели свой национальный флаг, сняли знаки отличия, встали под чужие, захватные, опозоренные подлой «гибридной войной» знамёна. Растворили, спрятали в этих знамёнах свой личный позор. Искупались в чане предательства, чтобы возродиться к службе в новом «отечестве». Зачем российской армии эти предатели? Зачем России изменники в составе её армии? Как можно верить тем, кто совершил клятвопреступление? Они снова предадут. Как можно давать им оружие?
Украина – брошенная ими Родина, переживает трудности. Не просто и украинской армии. Но им хорошо — они встали на плотное российское военное довольствие. За их предательство хорошо заплачено. Есть во всей этой истории что-то глубоко оскорбляющее русский национальный характер. Что-то подрывающее самые основы страны. Что-то говорящее о глубоком разложении всего российского общественного организма, о необратимости процесса. Вобрать в себя предательство и даже не почувствовать, совершенно потерять чувствительность, не видеть в нем ничего страшного – это и есть приговор. Это и есть трупное окоченение закатной страны.