ну а тепер малятка, любі хлопчики та дівчатка купляємо квітки на відвідини Холодного Яру. поки що ведемо перелік бажаючих а вартість буде оголошена пізніше.
Доречі, якщо хтось один приїде з Волині до Вас на "Холодноярщину" з великим і тяжким калісом, чайником, гасовим каганцем, то приймете, га? ... І буде казати Hej Nalej!!! Наливай!
а ми спочатку подивимось які там козаки чи гайдамаки на тій Волині. а вже потім вирішимо чи кулішом пригостити чи канчуком.
ну от один вже одізвався. то є пан @ejnalej. мо і інші хтось озовуться. а там мо і дядько @obuch59 підтягниться та буде усую ніч співати ой сві пугач на могилі. ви коли небуть чули як співає отой дядько Буч? я чув! це неможна передати словами, в його співі уся туга та сум єврєйскава народа© і він співає там сумно що плячуть вікові дуби, пляче каміння, пляче небо. співає так голосно що навкруги нашого табору ніхто не стає в окрузі п'яти верст, його чути аж біля Мотрони та Чигирина, його спів такий могутній що облітає листт'я з дубів. його спів такий довгий що триває 27 годин на добу тому що він на годину раніш починає та на дві години пізніш закінчує спіати. а так як він знає лише одну строчку то і співає "больять мої рани в глибакє" от як співає дядько Буч. якщо мені не вірите то запитайте в дядька @Veter-59 він чув та може підтвердити що мої слова то є правда
Доречі, всі козаки - то є волинські, полтавські та подільські хлопці. Вони завжди втікали від своїх жінок на Січ, в Холодноярщину та (як нині називається Аліксанропольсчіну). ... перепрошую що може населений пункт образив, але біля Рівного є село Олександрія, то я його "Аліксандропольом" називаю ))))
Мовчіть! Бо зара придумаємо назву по типу: " Ріо-де-Консерво, чи Лос Консерваторс, то точно тоді не відхаращитесь
от шо ти на мене тута туману напустив? га? як ти міг чути і бачіти коли ти на сваму килиматі біля кострика все проспав,наївшись кулешу і насьорбавшись кави а "болять мої рани" можу заспівати тікі на біс
Ви прямо сказали, як Довженко "Зачаровану Десну" писав. Згадався епізод, коли спочатку всі гуртом поїхали на сінокос, а потім копиці із сіном ділили. Епічний момент!
