Цікаво, я знав про рейдучі відділи, або такі, що перейшли на Київщину з заходу і мали тут сутички із червноними та німцями, а от про формування фактично двох сотен з Білоцерківщини і їх відхід на ЗУ я не знав.
Дуже цікаво! Оскільки я колись жив у тих краях. Окрім білоцерківщини,можна згадати ще й боївку ОУН в Ставищанському районі Київської обл.,яка була розбита на початку 50-х.
http://reibert.info/threads/Бій-в-селі-Ожегівка-Володарського-району.303851/ Ви цей епізод маєте на увазі,чи можливо був інший?
Я теж над цим думав. Моє пояснення таке -- можливо йдеться про антирадянських повстанців, або просто осіб, які боячись репрессій перейшли на нелегальне становище, які в пам"яті оповідачки трансформувались у "бандерівців"
Арсен Шевченко ("Оскілко", "Арсен", "Балка") - народився 1920 р. в с. Гребінках Білоцерківського р-ну Київської обл. Більшовизм зруйнував батьківське госпрдарство і змусив сім"ю Шевченка мандрувати до Білорусі і Кавказу. Та це не врятувало батька від арешту в 1924 р. Як сина "куркуля" Шевченкові не дозволили навчатися в школі. Під чужим прізвищем вступив до Полтавського педінституту, вів антирадянську пропаганду. Це було перед війною 1941 р. Розконспірований Шевченко залишив Полтаву і повернувся в рідне село. Після початку німецької окупації налагоджує зв"язки з ОУН і організовує мережу на Білоцерківщині під псевдо "Оскілко", "Балка". Робив спроби організувати загін УПА на Ставищівщині. У жовтні 1944 р. виданий зрадником в руки НКДБ. З документа "Молодь Східних українських земель у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу" (ГДА СБУ справа 376, том 18) *Ще згадки про "Оскілка": "У зв'язку з наступом Червоної армії Захаржевський [агент НКДБ] переїжджає до Дніпропетровська, а звідти на станцію Фундукліївка в розпорядження провідника "Арсена", який направляє його до Києва в підпорядкування провідника "Кальби". Через тиждень за наказом "Кальби" Захаржевський переїхав до Білої Церкви, де працював разом із членом українського підпілля "Оскілком", "Арсеном", "Балкою" — Шевченком. За два тижні "Кальба" прислав до них із Києва зв'язкову Людмилу Фою. Але до приходу на ці території Червоної армії Захаржевський не мав агентурного зв'язку з працівниками НКДБ УРСР." Білас І. Інсинуації радянських репресивних органів в Україні та залучення населення до співпраці // Сучасність - 1994 - Ч. 7-8 (липень - серпень) - С. 103 "Одним із прикладів знешкодження органами НКДБ та їхньою агентурою чесних підпільників ОУН є факт, що мав місце з колишнім провідником Білоцерківщини "Оскілком" — Шевченком і членом організації з Фастова "Тимошем". "Оскілко" мав великий авторитет серед населення Білоцерківщини, де створив свою підпільну мережу. В наркоматі НКДБ виникла думка, що "Оскілко" своєю діяльністю може нашкодити безпеці радянської влади. Вирішено перемістити його з цієї території, перевірити мережу з метою її наповнення агентурним керівництвом, відповідно до схеми, що її виробив Захаржевський, який повідомив, що "Оскілкові" загрожує арешт, запропонувавши переїхати до Києва і взяти участь у роботі "тимчасового центру організації". На цю "пропозицію" "Оскілко" погодився, передавши свою підпільну мережу Міньківській, що їздила на зв'язок із ним разом з Людмилою Фоєю. Все літо "Оскілко" провів у Києві, перебуваючи на квартирі Міньківської. Із Захаржевським — "Тараном" вони були в незгоді, їхні погляди на методи національного руху опору розбігалися. "Оскілко" вимагав негайного створення боївки та знищення аґентів НКДБ, ставши для них небезпечним. У серпні 1944 р. "Оскілко" дає Фої завдання привезти з Фастова зброю, яка ще під час нацистської окупації переховувалася в "Тимоша". Це завдання вона виконує, доставивши 4 пістолети та дві гранати. Оскільки Фоя від квітня 1944 р. була агентом НКДБ (кличка "Апрельська"), то працівники держбезпеки перевірили зброю і знешкодили гранати. В кінці вересня 1944 р. "Оскілко" з "Тимошем" виїхали до Білої Церкви з метою ліквідації агента, що видав члена ОУН Бичка. Про мету їхньої поїздки був повідомлений "провідник" — агент Яковенко. На станції Пост Волинський їх затримали працівники НКДБ. Одночасно розпочались арешти членів оунівського підпілля на Білоцерківщині. Там само. - С. 105 - 106
Данило Шумук (30.01 1914 с. Боремщина, Любомльського р-ну Волинської обл. — 21.05.2004 м. Красноармійськ Донецької обл.) - у 1944 р. командир рейдуючуої підпільної групи ОУН(б) на Білоцерківщині. Детальніше про це можна прочитати в його спогадах: перше видання "За східним обрієм" або пізніше "Пережите й передумане. Спогади й роздуми українського дисидента-політв'язня з років блукань і боротьби під трьома окупаціями України (1921-1981 рр )". http://zustrich.org/old/lib/danylo_shumuk.htm https://toloka.hurtom.com/viewtopic.php?t=54270
