"Корвет", "Мустанг" та інші "Астон Мартіни" з "Мазератями" - то "палєво". Кобіт возити потрібно на чомусь "нєвзрачному", але разом з тим зручному і теплому. Наприклад "Ланос" зеленого кольору, ВАЗ 21099, 2106... Сіре "Шевролє Авео". Ніхто уваги не звертає. В "Корветі" навіть коли собі втіхаря за кермом пердиш на сідушці, то це чують і про це знають пів-облості. Якщо посадиш туди кобіту, то дружина буде знати все про неї. "Доброжелатєлєй" хватає. Суміжні райони сусідніх областей - в тому числі. Отакеєвотавикажете.
Знову всі пропали.... Таке відчуття що будньопобуткопарівці або з Криму де немає світла та інтернету, або до холодильників дорвались. Походу сало "втіхаря" жують. Коє-хто мацу з форшмаком.
Мені більш до вподоби такий варіянт - "виграти" ось цю , а кучерявій - копняка. Най знає, як корвета псувати.
Доброї ночі всім!в нас+2,мокро.ото припер домів сьодні,лежу на<витяжці)))))))ногу так крутило!думав-вмру.2 рази.натер фастумом,бахнув 2 німесила.вижив,ква.не зовсім.>.отакоє.завтра хто перший вилізе з люлі-тяніть Ромків за оба уха.а ми підтримаєм )))))))))))
Якбиж-то... Сам хочу знайти ту Таньку, якщо не їі то хочаб номер телехвончика.... "Гдєєєєє ви тєєпєрььь, кто вааам цееелуєт пааааальцииии, Кууудаааа ушооол ваш китайчонок Лииии....
"Сутки" - це за Уралом і вище північних кордонів Монголії з Китаєм. В нас доба. "За Київським часом - за двадцять п'ять хвилин перша".
Та ні кого я не ігнорую , а шо то таке було як вилучений корисувач мені прям цікаво . Щас врем’я таке дурне, у всіх нерви, всі лікуються, якіхось прізраків та фантомів бачать, а я от скіки живу – жодного не бачив. А ви, діду?
Сон Владимира Владимировича был так же, из области сюрреалистичных снов.... Посреди выжженной, оранжевой пустыни, стоял одинокий старый козёл.... Вокруг него суетилось множество странных людей, которые были одеты все по-разному, и на разных языках уговаривали его и куда-то тянули, причём каждый тянул в свою сторону. Присмотревшись, он увидел, что эти люди были представителями разных религиозных концессий и всевозможных партий. Они, то разбегались в разные стороны, каждый по своей тропке куда-то за барханы, то снова прибегали к козлу, и ещё больше причитали и упрашивали его идти с ними. Старый козёл наконец сдвинулся с места и пошёл просто вперёд на вершину самого большого песчаного бархана. Долго взбираясь наверх, кряхтя и отплёвываясь от песка, он с трудом дотянул до вершины и из последних сил заглянул по ту сторону. То что он увидел, поразило его, как гром среди ясного неба.... За бугром была такая же равнина, по которой было протоптано множество разных тропок, но все они сходились у страшного заводского вида строения, на воротах которого транспарантными буквами разных языков, красовалась надпись: 'Козлобойня'. И всё это время, Владимир Владимрович не мог отделаться от мысли, что на всё это он смотрит глазами козла...
та ні я якоби з Волині , багато роботи приходиться робити з рускоязичним народом... вже аж путаєшся ...