Ситуація в Україні. Новини

Spoiler: Обзор міжнародних собитій від діда Свирида 25.08.2015

Доброго ранку, мої невгамовні і спраглі до знань друзі! Дідусь після плідних вихідних знов заступає на стражу мірового порядка та привично займає своє місце на бойовому посту сільського наблюдатєля за світовими подіями. Сподіваюся, всі ви в доброму настрої і працюєте, множачи добро та зміцнюючи матеріальне благополуччя своїх сімей.

Останній робочий тиждень літа буде коротким, але рвать змісця в кар’єр не варто, тому входимо в робочий ритм плавно. Починаючи з перерви на каву. Заварили вже? От і славно. Приступаєм.

Ситуація з полоненими, єслі розглядати її в качестве індикатора общого состоянія умонастроєній в Кремлі, свідчить, шо в Кремлі всі безнадьожно рехнулися, надєжди на їхнє одужання нема. Значить евтаназія. Фізична чи політична – неважно. Існування Ху@ла як живого существа суперечить законам живої природи, природа незабаром видавить його із себе, як ненужний і неестетичний прищ.

Олег Сєнцов, етот ізвесний тіраріст і екстремал, которий по версії слєдствія ганявся з сокирою за пам’ятніком Лєніну в Сімферополі і мечтав взорвать там всьо, что дорого сєрдцу русскаго челавека, а потом коварно перекопавши перешийок одбуксірувать Крим в Ізмаїл, сьогодні вислушає приговор “суду”. Ранєє обвінєніє запросило для етого русофоба і талановитого російськомовного митця 23 года ув’язнення. Хотя нічого существенного пред’явить Сєнцову не в состоянії. Лєнін спясся бегством і січас живеє всєх живих стовбичить собі в Сімферополі на прежнєм постаментє, і сам Крим находиться в точном соответствії до попередніх географічних координат. Но Олегу всьо же впаяють срок, шоб знав. І шоб усі кругом знали – у Кремлі сидять дебіли, з которими лучше не связуваться.

В ділі Наді Савченко та же картіна, только жостче. І резонанс буде мощнєє. Нєсмела попитка “суда” в ростовському Донецьку збагрить із себе це неприятне діло в Москву, успіхом не увінчалася. Ростовські “судді” вигребли на прошлой нєдєлє від Кремля чуствітєльні оплєухи та вернули справу Савченко назад, в Донєцк. Ті ігрища мало на шо вліяють, однако свідчать про атмосферу нєуверенності, яка царіт в провінційних кругах російського кривосудія. Шо нам на руку.

Вообще-то перенос суду з Москви в ростовський Донецьк нєсомнєнно ошибка кремльовських сценаристів. Їм нада було і суд над Сєнцовим і над Савченко завершить одновременно, ще влітку, пока мірова общественность отдихає в отпусках. Москва, відімо, так і планірувала. І якби діло Савченко довірили поднаторевшому в грязних ділах Басманному суду, то басмани би упоралися за тиждень. Но Кремль рішив збросить неприятності у провінцію, там впаять каждому по “двадцаточке” і умивши руки з дєланним равнодушієм наблюдать за недовольним роптанієм міровой общественності. Однако в ростовськом Донєцке сидять обикновенні районні судді. Которі привикли тихенько брать хабарі за хазяйственні тяжби ілі рішать чия коза завдала більше шкоди сусідському городу. А тут на них звалюється діло без перебільшення планетарного масштабу, за яким вніматєльно наблюдають глави самих мощних держав світу. Неудівітєльно, шо ті районні судді не на шутку отетеріли, вкриваються липким потом, а вночі сплять, як немовлята – то плачучи, то всираючись.

В любом случаї проізошол який-то збой, діло Савченко плавно перетікає у вересень, значить резонанс від процесу буде значно більшим. Ще й неопитний міськ-районний суд обізатєльно десь накосячить, столичні адвокати йому ошибок не простять і накажуть по повній. Язикатих і умних двокатів судді тоже бояться, як огня, а це нам також на руку. Ну і понятно, шо Герою України Надії Вікторівні Савченко вони рота тоже не закриють. Надя уже січас во всєуслишаньє назває презідєнта РФ “мразью” і дідусь подозреває, що її словниковий запас цим словом не ісчерпується.

Справи Сєнцова та Савченко стали одними з пунктів повестки дня учорашньої зустрічі Пороха з бундесфрау Меркель. На зустрічі присутствував также верний оруженосєц бундесканцлєрін Франсуа Олланд, которий работає в Парижі презідєнтом Франції. І це тоже індикатор умонастроєній среді політічеських лідєров Запада, которі чудєсно понімають, шо єдина причина, яка тримає за ґратами наших громадян – Ху@ло собственной персоной.

Берлінська зустріч аж ніяк не нагадувала виволочку Пороху со сторони уставших європейських лідєров, як це питається преподнести руссіш-пропаганда, якій вторять особо одарьонні журналісти та політолухи в Україні. Напротів, Пороху наговорили багато приятних слов, но він ошибеться, єслі прийме ці слова в свій адрес. Германія і Франція дємонструють підтримку Україні і те, що ця зустріч проізошла в день народження країни достаточно символічно. Нєсколько странно, шо по ітогам зустрічі не було спільної заяви лідєров трьох стран і в связі з цим дід дивиться на Пороха вопросітєльно.

Да! Парад у Києві і прочі торжества по случаю 24-ї річниці Незалежності України пройшли харашо. Радує, що цей день стає святом для небайдужих громадян, що було видно навіть по кількості людей у вишиванках. Хороша традиція, красива. І для майстринь-рукодільниць прибуток. Добре також, що держава покашо не сильно псує свято офіціозним ідіотизмом, все в рамках прілічій. Промову Порох врезав непогану , от тільки йому варто пам’ятати, що нішо так не красить українського політіка, як лічна скромность. Тому не нада прямим текстом видавать потайонні мрії, шо твої слова будуть цитірувать через сто років. Може будуть, а може й ні – то справа нащадків. А тебе чують сучасники, потому побільше лічной скромності. Ну і умнічать цитатами Липинського тоже не варто. Достаточно було і Ліни Костенко.

Сам факт, що українській незалежності вже 24 роки дає дідові підстави з оптимізмом дивитися в будуще. У 1991 році дід, оглядаючи унилу УРСР, не був уверен, шо державна незалежність України – всерйоз і надовго. А зараз уверен. І небезпідставно. Напомню, шо в міжвоєнний період лімітрофні держави типу прибалтійських країн насолоджувалися своєю незалежністю лише 20 років. І цього виявилося достатньо, щоб і литовці, і латиші, і естонці навіть в рамках СССР почували себе відсторонено від совка, будучи по суті внутрішнім радянським закордонням. Дід це до того каже, що точка невозврата пройдена, Україна залишиться незалежною і з цим уже нічого не поробиш. Як би Ху@ло не трепихався.

Тєм временєм, задворки человечества живуть своєю, насищеною прикольними собитіями, жізнью. Ху@ло уверенно веде страну к блєстящому будущому, яке дуже сподобається всім злопихатєлям і оголтєлим русофобам. Дід русофобом не являється, но сочуствія к раболєпному народонасєлєнію РФ не іспитує. І наблюдає за тамошніми собитіями з іронічним прищуром.

Шо ми відім? А ми відім, як Ху@ло весь потний от напряженія і усталості усілєнно заталкує Росію в укромноє і тьоплоє место между ягодіцами Китайської імперії. Ще до недавнєго времені Китай благосно улибався мружачись від лоскотки, но случилися неприятності на фондових біржах і Китай жостко напрягся. Ху@лу було указано, шо єслі воно хоче «Силу Сібірі», то нехай сам і строїть. А мандарини потом приїдуть на проверку построєного і подумають, чи купувать той газ, чи ні.

Перегрев китайської економіки, о чом раптом заговорили досєлє мирно спящі економісти чреват інтересними послєдствіями і многими вигодами для развитих стран міра. К числу котрих Росія не относиться і інтересна Китаю в качестве території для економічної експансії з целью преодолєнія нинішніх економічних тродностєй. Простими словами - китайці Ху@лом грязно попользуються і викинуть на смітник. Нехай потом іде іжалується на них в ООН і в Гаагу.

Например, Забайкалля, які в свойо врем’я відстояв для Москви в боротьбі з китайцями засланий у Сєлєнгінськ гетьман Дем’ян Многогрішний, постєпенно все більше осваюється житєлями Поднєбесной. І китайські мандаріни вже не стісняясь приїзжають в ті края до своїх земляків, окидуючи землі хазяйським оком і помічаючи шось в блокнотики.

Правда дєнєг, на які так уповає Ху@ло, Пекін давать не желає. І на міровой арені Ху@ла не поддержує. А натомість взяв і підписав соглашеніє з заклятим врагом русскаго міра – з проклятими США. І не просте соглашеніє – а воєнно-тєхнічеське. Інтєресно, а Ху@ло про це знає? Іллі йому постіснялися доложить о таком коварном шаге китайських друзєй та бліжайших партньоров по ШОС і БРІКС?

Кроме того, добриє кітайскіє друзья усілєнно клєпають вісім крупнєйших танкерів для постачання скрапленого газу і не скривають, шо работатимуть оті танкери на лінії США – Європа. Содєйствуя таким образом вибиванню Газпрома з європейського ринку. Тєм болєє, шо уже січас Норвегія поставляє в Європу більше газу, чим Росія і Газпром остається монополістом лише в еротичних снах стареющого кремльовського баклана. А за 2-3 роки російський газ європейці купуватимуть в Росії разве шо із жалості і требуя великі скидки. Так шо Газпром виживе лише єслі добра Україна согласиться на дешевий транзит. Шо, впрочем, сомнітєльно.

Но такі сложні матєрії для Ху@ла нєпостіжімі і на таку далеку перспективу, як 2-3 роки воно не заглядує. Ротенберги страшно переживають, шо вбухають дєньжіщі в «Сілу Сібірі», після чого їм останеться лише йти пішки й босоніж у Київ та жебракувати під Лаврою. Така перспектива Ротенбергів пугає, вони прийшли до Ху@ла з виряченими від іспуга глазами і потребували шото дєлать. Ху@ло січас пакує чумайдани і собирається летіти в Пекін. На аудієнцію до імператора Сі Цзиньпіна. Знаючи яка зараз сложна ситуація в імператора Сі, лучного времені для провального візиту годі й придумать. – У бон вояж, Ху@луша, у бон вояж.

Більше чим тривоги Ротенбергів Ху@ла занімає вопрос як він виглядає на екранах тєлєвізорів. І як виглядатиме з трибуни Генасамблєї ООН, куди собирається полетіть у вересні. Січас відімо ведуться консультації з косметологами чи не пора зробить нові вприскування ботокса, бо шото ліком царь-батюшко стал дряблєнькій. Значить Ху@ло оп’ять може ісчезнуть з радаров дєньков на десять. Красота – ето страшная сіла.

В Нью-Йорк Ху@ла канєшно ж пустять і буде прикольно наблюдать за його приключеніями. Перепуганий Ху@ло наверняка привезе з собою три самольота охрани, американцям це не понравиться, возможен мордобой і стички между сек’юріті Ху@ла і охраною ООН. З понятним результатом. З трибуни ООН Ху@ло розкаже, шо він хароший, а всі прочі – сволочі і нігадяї та удалиться під веселий регіт мірових лідєров. По тєлєвізору ватнікам покажуть монтаж, як всі Ху@лу аплодірують, а Обама сидить нещасний.

А вот красавіцу Валю Матвієнко, в б’юст которой врем’я от времені так любить поплакаться Ху@ло, в Нью-йорк не пустили. Пендоси візу не дали. У п’ятницю до самого вечора бідна женщина ждала визова на собесєдованіє до американського консула. Не визвали. Ну разве ж не сволочі? І Валя, баба хоть і фактурна, но ума небольшого, нікак понять не може, шо день 1 березня 2014 года втпечатан у її біографію намертво. І її преступлєніє кальоним желєзом не витравить. Поетому, ніякі не Нью-Йорки, тільки Гаага. У наручниках.

На задворках человечества проісходять ще всякі малозначітєльні собитія тіпа попиток закрить доступ на Вікіпедію, шо нєсомнєнно визиває в широких кругах образованного меньшинства Росії бурлєніє і нєдоуменіє. Плотним слоям ватної біомаси Вікіпедія пофіг, вони всьо равно в інтернеті ходять лише у “вконтактік” та на порносайти.

Ху@ло, кстаті, уважаємого Петра Алєксєєвича по случаю Дня незалежності України не поздравив і це добрий знак. Не хватало ще, щоб усяке ху@ло марало наше свято своїми поздравлєніями. Але наверно і времені подписать тєлєграму в Ху@ла не було – послє консультацій з косметологами Ху@лу занесли рішення Гаазького арбітражу, за яким Росія має компенсірувать збитки Нідерландам за судно “Арктік Санрайз”. Погуляв Ху@ло якось, а вот і рахуночок за гуляніє. Ху@луша тупо дивився в тєкст резолюції арбітража, а потом поклав на стіл, де уже лежить пухла стопка квитанцій на уплату разних компенсацій і судєбних іздєржок. Колічество квитанцій росте, пеня за несплату тоже і, таким образом, по ітогам геніального правлєнія царя Владіміра Красно Ху@лишко, Росія по міру пойдьот з сумой і клянча подаяніє та гуманітарну помощ. Дід подобну картіну вже бачив на власні очі, видно ще раз доведеться побачити.

Шо ще? Ага – рубль. Дохне рубль. Набіулліна зранку в спецовке і з вилами в руках розгружає вагони з долларами та євро, щоб спалить твьорду валюту в біржовій топці та якось удержать курс дєрев’янного. Аферісти дивляться на то пожаріще з ухмилками і гріють руки. Ватна біомаса взірає на курс рубля і нєдоумеває – нєужелі ето мстітєльний западний сир наносіт ответний удар. Пожар пока потушить не вдається, но Набіулліній із спецхранів подганяють нові состави. Робота спорітся, спецхрани порожніють.

Кохве допили? Тепер миєм чашки і до роботи. А то ваші роботодатєлі, обідяться, шо дід отвлєкає від роботи ценних сотрудніков і ламає робочий ритм предпріятія.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.
І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас.

 

Северо-Кавказский окружной военный суд объявил приговор украинскому кинорежиссеру Сенцову и общественному деятелю Александру Кольченко.

Сенцова приговорили к 20 годам строгого режима, Кольченко до 10 лет лишения свободы.

Сенцова, в частности, признали виновным в создании террористической организации. По этой статье Сенцова приговорили к 15 годам лишения свободы. За поджоги кинорежиссеру дали 10 лет. По обвинению в организации взрывов для "запугивания населения" — 7 лет. По обвинению в незаконном приобретении взрывных устройств — 5 лет. За незаконное приобретение оружия — 5 лет. Суммарно — 20 лет строгого режима.

Оба украинских пленных выслушали приговор с иронической улыбкой, а в завершение спели украинский гимн.

Напомним, российский прокурор попросил для режиссера 23 года за решеткой в колонии строгого режима. Для Кольченко — 12 лет

 

В Буче бушует пожар на складе с горючими материалами.


http://glavcom.ua/news/319802.html

В новости отмечено что сигнал поступил в 15.20 - вранье. Я живу в 200 метрах, в момент возгорания находился рядом. Гореть начало в 14.10 - пожарные прибыли только через полчаса после возгорания.

Состоянием - на 17.30 как горел так и горит. Весь микрорайон затянут смогом, полно многоэтажек, полно зевак с детьми, МЧС не работает с населением. На секундочку - горит краска, уайспирт и прочья токсичная хрень.

 

Spoiler: Обзор міжнародних собитій від діда Свирида 26.08.15

Доброго ранку, мої бадьорі дівчатка і хлоп’ятка! Вчорашній день був насичений з точки зору різних собитій, тому без особих предісловій одразу заварюєм свої улюблені ранкові напої, без яких в Україні немислимий початок робочого дня. І якщо ви вже заварили собі каву, або чай, то й дід валандатись не намерен. Приступаєм.

“Двадцаточка” – це той срок, на який твердо можуть розраховувати всі слєдаки, обвінітєлі і судді, які причетні до діла Сєнцова – Кольченко. Маятник не може рухатися лише в одну сторону безкінечно, колись він зупиниться і понесеться назад со страшной силой. І сила ця буде тим сокрушітєльнєє, чим далі відтягнуть маятник Ху@ло із своїми холуями.

Дід переконаний, що Сєнцов і Кольченко повернуться додому значітєльно раніше винесеного їм приговором сроку і їхнє подальше життя сложиться щасливо. Вони напишуть цікаві книги, а може й знімуть увлєкатєльне й глибоко повчальне кіно. Яке буде обов’язковим к просмотру у всіх школах Росії, щоб на покоління привить у них отвращеніє до теперішніх злочинів кремльовської кліки. Глибоке і щире покаяніє за грехі отцов – ось єдиний шлях до спасіння Росії. Не буде покаяння, то Росія упокоїться на смітнику історії, де вже покояться всякі Шумери й Урарту та десятки прочих ублюдочних государств, ошибочно мнивших себе пупом мірозданія.

Поведінка Сєнцова й Кольченко в “суді” достойна всілякого захоплення. Героїчні й незламні хлопці, дід віртуально тисне обом руки. А може колись доведеться потиснуть і особисто. Можливо, тоді дід якраз закінчуватиме четвертий чи п’ятий том “Історії України від діда Свирида”, останні параграфи якого ізлагатимуть події нашої з вами сучасності. І там знайдеться достойне місце і для Сєнцова з Кольченко, і для Наді Савченко, а також для десятків других сучасних героїв, на прикладах яких виховуватимуться покоління безстрашних і гордих українців. Бо ми рухаємося вперед, сміливо й твердо дивлячись у майбутнє. В той час, як ведомая Ху@лом Росія намагається прокрастися в будуще із протівоєстєственно звихнутою назад головою. Безперспективна затія і гарантований історичний тупик.

На тлі вчорашнього безпредєла з Сєнцовим і Кольченко активізувалися розмишлєнія з боку разних, в тому числі і уважаємих дідом, наблюдатєлєй нащот того, шо Ху@ло таким образом збирається обміняти Савченко й Сєнцова на двох своїх ГРУшників, Алєксандрова й Єрофеєва. Дід, по зрелому размишлєнію, прийшов до висновку про малоймовірність такого варіанту. Всьо-таки вже більше року вніматєльно ізучаю нашого подопитного пацієнта Ху@ла і результати ісслєдованій показують, шо торгуваться Ху@ло може лише нащот чогось для нього существенного. А Алєксандров з Єрофеєвим ніякої особої ценності для Ху@ла не представляють. Болєє того, Ху@ло наверняка щитає, шо вони самі винуваті, раз дали захватити себе в плєн. І єслі би хунта в приступі велікодушія вздумала просто так вернуть ГРУшників у Росію, то проти них нємедлєнно началось би слєдствіє, а трибунал впаяв би їм сроки за ізмену родінє і видачу воєнних тайн. Отже Алєксандров і Єрофеєв предметом торгу з Ху@лом служить не можуть по причині їх крайнє нізкой риночной стоімості.

Торгуваться Ху@ло може нащот глобальних вещей, тіпа повернення в Велику сімку та зняття санкцій, но це абсолютно безперспективний торг. На цю тему з Москвою ніхто даже разговарювать не стане – вердікт мірового сообщества Ху@лу винєсєн і обжалованію вже нє подлєжіт.

А нащот Єрофеєва і Алєксандрова – судить їх треба, але не питаться превратить суд у пропагандистський фарс. Єслі Ху@ло не признає їх воєнноплєнними, значить вони терористи і судить їх треба, як терористів, строго по букві закону. Ми ж таки правова держава, а не якась Рашка-говняшка (с).

В общем і целом, найбільш імовірним варіантом повернення в Україну наших полонених є не якийсь подковйорний торг і не добра воля Ху@ла (якої нема й не буде і про це детально та красочно може розказати на примерах із сімейного життя Людмила Путіна). Єдиним імовірним варіантом звільнення полонених залишається крах путінського режиму, котрий не такий уже і прочний, як комусь може здаватися. Тому обрана коварним Западом політіка существенного ухудшенія жізнєнних условій привикших к розкоші путінських пріхлєбатєлєй являється правильною. Градус недовольства там постєпенно росте, постєпенно визріває поніманіє, шо єслі би не Ху@ло з його дурацьким Кримом, то жізнь і дальше була б прекрасна й радосна. Сам Ху@ло усілєнно помагає Западу поширюючи санкції вже на всі слої народонасєлєнія РФ і питаясь видать свій лічний провал за священную войну всєй Росії з обступившими її врагами. На зибку дорожку став товаріщ Ху@ло, бо запливший жирком російський обиватєль з похмілля буває нєпредсказуєм.

Ху@ло, як це буває з рехнувшимися старими похотлівцами, увльокся екгібіціонізмом, котрий в його случаї виражається в організації всячеських виставок достіженій народного хазяйства і запрошенні на ті виставки разних міжнародних дєятєлєй. Мол, пасматрітє какая у меня наноштучка імеєтся. І тішиться, дуралєй, фантазіруючи про проізведьонне впечатлєніє. Вчора на одній з таких виставок достіженій російського авіапрома Ху@ло зустрівся з наслідним принцом Абу Дабі, а также з його велічеством, мяліком Йорданії Абдаллою ІІ. Обидва араби являються фанатами самольотіков і не пропускають подобних виставок, де б вони не проходили, так шо ніяких далєкоідущих виводов із їхнього посєщенія виставки робить недоцільно. Просто прилетіли хлопці в Москву на воєнні самольотіки подивиться.

Ху@ло нємедлєнно воспользувався нагодою, шоб відвести кожного в укромний уголок і краснєя та смущаясь показать йому нєчто. На арабів ето нєчто особого впечатлєнія не проізвело, обидва являються професіональними льотчиками, воспитанними у не в пример болєє технологічно розвинутій НАТОвській авіашколі. Хотя й наговорили Ху@лу компліментів, но нада знать людей арабського востока – для них висказать вітієватий восторженний комплімент так же просто, як для ватніка висморкаться в занавеску.

Но в случаї з Абдаллою ІІ діда інтєресує, чи пригласив йорданський король Ху@ла в Йорданію з візітом. Діло в тому, шо в Йорданії, на кордоні з Ізраїлєм, на місці висохшого ще в древності русла річки Йордан є відома всім християнам святиня – Baptism site. Тобто місце, де Іоан Хреститель хрестив Ісуса Христа. Там понастроїли разних церков і туда приїзжають паломніки з усього християнського світу. А великі грішники особливо люблять туда їздити перед смертю. Як розказував колись дідові достопочтєнний Зайдун аль-Джамаль (да ніспошле на нього Аллах свої милості), у 2007 році замолювать гріхи в Йорданію прилетів Боріс Ніколаїч Єльцин. Довго там молився, гріхів у старого було чимало, а потом вернувся в Москву і тихо вмер. Послє того случая глави християнських держав воспринімають запрошення йорданського короля з нєкоторой настороженностью. Про шо там точно розказував Аблалла московському царьку в точності неізвесно, но міміка Ху@ла на разних фотографіях мінялася по ходу встречі. І прогресірувала від самодовольної улибки до настороженной подозрітєльності. Ху@ло даже попитався рефлєкторно собі мошонку лівою рукою зажать, шо всігда є признаком його крайнєй встревоженності.

Тривог у Ху@ла додається, а попереду його жде малоприятна поїздка в Китай, де нічого для нього харошого він не почує. Доведеться, як обично, брехать про очередной прорив у російсько-китаском сотруднічестве, но не уточняя хто куда прорвався. Потом Ху@ло полетить в Нью-Йорк защищать вконєц перепуганого клоуна Чуркіна від нападок Саманти Пауер, а заодно поведать міровим лідєрам, шо всі вони підараси. В Нью-Йорку ж мірові дохтора проізведуть Ху@лу врачебний осмотр, в часності Нормандське тріо терапевтов готовить для нього клізми увеліченной вместітєльності та збільшеного діаметру. Бо Ху@ло не виполняє взяті на себе обізатєльства.

Ху@ло привично брехатиме, шо он ні при чом, шо це коварна хунта не хоче разговарювать з міром животних в ліце сіпаратістських дятлов. На шо Порох з полним основанієм відповість наглой ухмилкой, особо упирая на факт самовольного проведення сіпаратістами нелегітимних виборов 18 жовтня та 1 листопада. Меркель та Олланд будуть Пороху поддакувать, а потом строго потребують в Ху@ла отмінить оті вибори і привести ізбіратєльний процес в соответствіє з законодавством України. Ху@ло привично забикує, начне впиратися і таким образом провалить свій же план легітимізації інородних структур в політичний організм України. У Ху@ла всігда так – він задумає якусь х@рню, світ потребує від Ху@ла оту х@рню нєукоснітєльно виполнять, у впертого Ху@ла тут же западає клямка і він начинає упорно бороться із собственним замислом. І х@рня благополучно провалюється под тихоє ржаніє міровой закуліси.

Все, друзі, на цій ноті дід змушений прервать вещаніє, бо нада їхать на роботу, а перед тим заїхать у лікарню. Потому строго-настрого забороняю вам хворіти і вкотре закликаю вести здоровий спосіб життя. Дідові надоїло їздити по аптєкам та лікарням, вислуховуючи від заболівших ахінєю про погану екологію як причину їхніх нєдугов. Авторитетно заявляю – в Україні чудова екологія, но вона распространяється лише на тих, хто береже здоров’я та займається спортом.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас.

 

Нина Супруненко

Прислала фото подруга из Крыма : в экстремальных условиях и два полотенца, скрепленные прищепками , служат праздничным флагом.

 

Дмитро Корчинський

Коли нещодавно московити обстрілювали передмістя Маріуполя, серед інших була тяжко поранена десятирічна дівчинка. Хороша дитинка, розумненька.
На гелікоптері її переправили до Київа, до центральної дитячої лікарні.

Вона не може сісти й оглянути себе, лежить на спині. Ось вже кілька днів ніхто не наважується їй сказати, що в неї вже нема ніжки, довелося ампутувати, й що мами вже теж нема (загинула в тому ж обстрілі).

Дівчинка каже: тьотя Оксано, я вже відчуваю ніжку, рухаю пальчиками. Їй здається, що вони все ще є.

Ви ще боїтеся призову? Ще доцільно підтримувати дипломатичні стосунки з московією? Будь-які стосунки?

Скільки їх треба вбити за кожний пальчик цієї дівчинки?

 

Кирилл Сазонов
Забавное из Киеврады. Вчера, на заседании постоянной комиссии по вопросам бюджета и социально-экономического развития, депутаты поддержали проект решения о переименовании улицы Панфиловцев в улицу Добровольческих батальонов. Самое веселое, что именно на ней расположено консульство РФ! Меняйте адрес и табличку, ребята. Но я считаю - недорабатывает Киеврада. Консульство или посольство РФ должны стоять на улице Бандеры. Депутаты, надо решить вопрос.

 

В Киеве (Владимирская, 35), открыли памятник козаку - убивающему двуглавого орла-мутанта - загнездившегося на востоке Украины.

 

На марке "За честь! За славу! За народ!" изображен боец из зоны АТО сапер Алексей Шинальский "Француз". "Французом" его прозвали за то, что он полтора года учился в школе инженерных войск Франции. И якобы он в это время "офранцузился". Сейчас звание у этого сапера - майор, и в армии Алексей служит уже десять лет. Майора Шинальского сфотографировал военный корреспондент в Краматорске на отдыхе после разминирования. Правда на фото он был без каски. Каску пририсовали потом для создания более воинственного вида. Поэтому считается, что на марке изображен собирательный образ воинов АТО.