Да у нас и христианство своеобразное:поминки на кладбище,развешивание на елку пряников конфет мандарин,празднование Ивана Купала-все это язычество чистой воды.А рассказ о загадочной русской душе.Напомню кто не слышал:"Путник шел по лесу ,на него напали разбойники и убили.Развернули котомку а там хлеб и сало.Хлеб сьели а сало не тронули-шел пост,грешно."
Эт не только у русских Вон наши - круглый год пьют, а как Рамадан наступает, "мол в Рамадан изяяяяя!"... а че в другие месяцы можно? Касательно элементов язычества - думаю мы чемпионы мира по привязыванию узелков к деревьям, приклеиванию сахарков к стенке (мол прилипнет - исполнится и т.д.). Наверное это все с языческих времен в самом деле осталось и как то въелось в виде провинциальной ереси в ту или иную религию. Да простит меня женская половина форума. Почему то вспомнил известную на Западе басню об удалении известной части гениталий у мусульманских женщин бред и еще раз бред это есть - в центральноафриканских племенах, осталось, опять таки с языческих времен
Вполне возможно если хорошо поискать еще в Нигерии, в Афгане, может в Сев Африке у нескольких племен наверное найти можно...а в целом - как сказал камрад выше, языческие атавизмы... Блин девочку жалко
http://phallologia.narod.ru/ch/enc/sx10017-1.html Как видите, все таки Африка Судан, ЦАР и т.д. Ну а в современном Ираке не только это удаляют, что угодно... чаще головы, руки, ноги... Цитата с ссылки: Женское обрезание в различном виде присутствует почти у всех народов Африки к северу от экватора, у индейцев кечуа-аймара в Боливии и Перу, у австралийских аборигенов, а до этого оно имело место у инков. Во времена Римской империи обрезание, с одной стороны, считалось варварством. Инквизиция широко практиковала удаление клитора, в качестве пытки. Во второй половине Средних веков, обрезание у мальчиков и удаление клитора у девочек считалось средством от онанизма и нимфомании. В 19 веке в Великобритании (озабоченной в «Викторианскую эру» проблемой мастурбации, которая называлась источником всех болезней и человеческих бед) и США ученые после широкомасштабных дискуссий в медицинских журналах на тему «Как справиться с этим недугом» пришли к выводу, что удаление клитора – лучшее средство от истерии и нимфомании. Очень много таких операций провел английский врач И. Дж. Бейкер. В 50-60-е годы XX века американский доктор Ратманн пропагандировал инцизию, как путь к улучшению сексуальной жизни: он считал причинами аноргазмии фимоз (сужение крайней плоти клитора), прилипание клитора к окружающим тканям и избыточность кожных складок. Православная секта скопцов в России практикует не только добровольную кастрацию, но и инфибуляцию у женщин. При этом они опираются на Евангелие от Матфея, где говорится, что скопцы необходимы небесам. Касательно ссылок европейских источников на слова Мухаммеда (м.е.) о "необходимости женской кастрации"... оставлю без комментариев. Европейские источники в этом плане никакой ценности не представляют... Блин а девочку все таки жалко...жесть
ХВАТИТ НА ФОРУМЕ САТАНИЗМ РЕКЛАМИРОВАТЬ!!!! ЛаВей - официальный основатель церкви Сатаны. Первый жрец этой церкви. После того, как он умер от СПИДА, его место заняла его дочь, которая была его любовница. Он же ЛаВей написал Библию Сатаны. Не читайте эту гадость. Я пробовал, от пары строчек просто стошнило и противно стало. И НЕ УВЛЕКАЙТЕСЬ САТАНИЗМОМ - ПОТОМ НЕ ИЗБАВИТЕСЬ ОТ ПОСТОЯННЫХ КОШМАРОВ.
я когда смотрю на Бората, у меня вообще все слова пропадают (но должен признать что и компания у него подходящая...я ж говорил про америку......
Роздуми в часі Великого Посту Людство впевнено йде шляхом цивілізації та прогресу. Так нам кажуть… Нас запевняють – людство удосконалюється, ми досягаємо значних досягнень в економіці, впровадженні нових технологій, розвиткові взаємовигідного економічного співробітництва. Світ прямує дорогою розвитку демократичного суспільства, гуманізму, толерантності, лібералізму, поміркованості, поширення загальнолюдських цінностей, терпимості до брехні, обману, наруги системи над людиною, сильного над слабким. Світ бореться з тероризмом, а заодно із націями і народами, які хочуть визволитися від чужоземного панування. Світ проголошує рівноправність секс-меншин у суспільстві, дозволяє гомосексуалістам всиновлювати дітей, занапащаючи невинні дитячі душі. Світ проповідує терпимість до всіх віросповідань та релігій – і по земній кулі з величезною швидкістю поширюються всілякі великі й малі, так звані "християнські", секти й церкви, які зомбують людей, перетворюючи їх на тупу та покірну скотину. Нам кажуть – будьте толерантними – забуваючи продовжити, що терпимими можна бути до людських слабостей, недоліків, прощати власні образи, любити ворога, котрий вчинив тобі зло – і відповісти йому добром. Але бути терпимим до Зла – ніколи!!! На наших очах відбувається підміна понять і люди заковтують цю підміну, як риба наживку. У нашому "цивілізованому" світі відбувається розмивання межі між Добром і Злом – і людям вже важко зорієнтуватися, де зле, а де добре. Але Господь наш Ісус Христос своїм народженням, земним життям, стражданнями на Хресті, Воскресінням та Вознесінням на небо показав нам шлях для спасіння нашої безсмертної душі та перемоги над Сатаною. Він залишив нам Новий Заповіт, Заповіт Любові, але сказав: "Не мир я вам приніс, меч". Ми повинні полюбити Господа Бога нашого "всім серцем твоїм, всією душею твоєю, всією силою твоєю і всіма мислями твоїми". А вже потім – "люби ближнього твого, як самого себе". Нам же кажуть – "люби ближнього свого", забуваючи сказати – "спочатку полюби Господа твого". Люблячи Господа, йдучи дорогою Його Заповідей – ми протиставляємося Злу та перемагаємо Сатану. Покаявшись у гріхах, приступивши до Святого Причастя, ми стаємо непереможними, – ми стаємо Воїнами Христа! Всі, хто йде дорогою Христа – перемагають Ворога роду людського! Люблячи Господа, люблячи ближнього свого, ми повинні бути нетерпимими до Зла: побороти Зло в собі, допомагати скривдженим, знедоленим, хворим, відстоювати справедливість і добро, якщо потрібно – то навіть силою. Силою віри, силою духу, силою волі, жертовністю, самопосвятою. Бо передова смуга війни зі Злом проходить спершу в наших серцях, а вже потім – в географічному, національному та інших аспектах. Мені можуть заперечити – яка там війна?! Але ця війна точиться безперервно з давніх-давен і по сьогодення. І у цій війні в Християнської Цивілізації є свій передній край, свої герої і мученики… За 2006 рік у світі загинуло близько дев’яносто тисяч християн за свої релігійні переконання. А 3/4 поранених у світових конфліктах – наші з вами брати по вірі. Близько 200 тисяч із 2 мільярдів християн зазнають переслідувань. Багато країн Азії та Африки стали пеклом для християн. Подвиг мучеництва наших братів у В’єтнамі, Індії, Пакистані, Індонезії, Іраку, Еритреї повертає нас думками до часів переслідування християн у поганському Римі. За даними, які оприлюднила німецька євангельська агенція "Ідея" у щорічному звіті "Мученики - 2006", багатьом християнам довелося тікати з Іраку через переслідування ісламських фундаменталістів. В Еритреї за свої переконання, у тюрмах перебуває близько 1900 осіб, 90% з яких – християни. Місяць тому назад, в еритрейському місті Амара заарештували й закатували на смерть у в’язниці двох чоловік за те, що вони сповідували християнство. У місті Ассаб були заарештовані 25 християн, знущаючись над якими, поліція змушувала їх зректися християнства. Провівши обшук у військових казармах, в яких жили студенти під час військових навчань, поліція знайшла 250 примірників Біблії. Святе Письмо було спалено, а 35 студентів – заарештовані. Як сказав в інтерв’ю газеті "Експрес" отець Юзеф Ковальський, колишній дипломат, акредитований у Ватикані, жодна з релігій сьогодні у світі не піддається таким переслідуванням, як християнство. Найбільше випадків мучеництва християн за свою віру стається в таких державах, як Нігерія, Судан, Північна Корея, Саудівська Аравія, Лаос, В’єтнам, Іран, Туркменістан, Мальдіви, Бутан, М'янма, Китай. Значно погіршилось становище християн в Еритреї та Ірані, де все частіше руйнуються церкви та нападають на християн. Утікачі з Північної Кореї розповідають, що за читання Біблії або хрестик на шиї, цілі родини кидають до концентраційних таборів, де над ними чинять фізичну та психічну наругу: людей б'ють, позбавляють сну, годинами тримають у нерухомому стані. Але люди, гинучи за віру Христову – не відрікаються від неї! У цьому – велич християнства, але ганьба нашої цивілізації, яка зациклилась на гуманізмі, лібералізмі, політкоректності та загальнолюдських цінностях. Та цивілізація, яка засуджує Хрестові Походи, називаючи їх агресією проти "мирного мусульманського Сходу", мертвими і бездушними очима дивиться на смерть своїх одновірців… і мовчить. Так, вибачте, я забув, що християнські цінності не входять до загальноєвропейських та світових демократичних цінностей, а наша, так звана, еліта організовує собі віденські бали та інші веселі розваги, особливо не переймаючись долею християнства. А в світлі часи Середньовіччя, на заклик Апостольського Престолу, еліта Європейського Християнського Світу, почувши про переслідування братів по вірі, кинула розваги та теплі домівки, забула про міжусобиці та боротьбу за владу, і рушила на допомогу християнам. І утворивши християнську державу на Близькому Сході, на довший час зупинила експансію ісламського світу на Європу… Часи змінюються… Християнський світ не може, та й не хоче достойно реагувати на смерть мучеників-християн. Але, як написав Терту ліан у своєму "Апологетикусі": "Розпинайте, мучте, засуджуйте, лякайте… нас стає много…сім'ям є кров християн". Кров мучеників ніколи не проливалась надаремно – це та містична складова вічності християнства, яка буде існувати завжди. Спитаймо у себе – чи готові ми зайняти місце на передній смузі війни християнства зі Злом? Заглянь до себе в душу, покайся, іди до Сповіді, прийми Святі Дари – Ти зрозумієш, що нейтралітету у цій війні бути не може! Отже – зроби свій вибір! З нами Бог, тоді хто проти нас!
Viktor Kirchner Я ни в коем случае не рекламирую Сатанизм и не собираюсь этого делать! Каждый сам делает свой выбор. ЛаВея читал - все что нашел в русском переводе - очень мудрые книги! Сплю хорошо))) Кстати такой вопрос: человек должен выбирать свою веру сам или это должны делать за него родители (например Крещение с рождения)?
Сначала обычно ЭТО делают родители (крещение, обрезание и т.д.), соблюдая традиции. А потом уже человек, когда вырастет, на свое усмотрение сам может перейти в другую веру: креститься, принять ислам и т.д. Лично мне такие случаи известны, хотя они происходят не часто.
По учению Иисуса Христа (христианство) , крещение должно происходить осознанно , т.е. тот кто крестится должен знать основы христианства и принимать их как истину .
Вот в том-то и дело, что родителя крестя или делая обрезание своему ребенку - фактически решают за него - во что ему верить, даже если потом ребенку это не понравится! Ведь раскреститься обратно нельзя (официально)... Я думаю это неправильно. Человек, принимая веру для себя - должен осознанно принимать все ее особенности...
Я чего-то не понял,что значит" раскреститься обратно"?Если крышу рвет,можно и иудаизм принять.Обряд "гиюр" называется,и будет себе человек стопроцентным иудеем.
Если верить фольклору, то на перекрестке снимали крест, клали его в обувь под правую пятку. Вставали на перевернутую икону и чего-то говорили.... Типа, раскрещивались....
Говорили: Нима! Огавакул то сан ивабзи, он еинешукси ов сан идевв ен и; мишан макинжлод меялватсо ым и ежокя ишан иглод ман иватсо и; сенд ман шад йынщусан шан белх. Илмез ан и исебен ан окя, Яовт ялов тедуб ад, Еовт Еивтсрац тедиирп ад, Еовт ями яститявс ад! Хесебен ан исе. Ежи шан Ечто, Енын и Авалс, (трижды йулимоп, Идопсог Идар Огеовт енеми ашан ищомен илецси и итесоп Иытявс; ашан яиноказзеб итсорп, Окыдалв; ашан ихерг итсичо, Идопсог; сан Йулимоп, Ециорт Яатявсерп. Нима. Вокев икев ов и онсирп и енын и, Ухуд Умотявс и Уныс и Уцто Авалс. (трижды Сан йулимоп, Йынтремсзеб Йьитявс, Йикперк Йытявс, Ежоб Йытявс. Ашан ишуд, Ежолб, исапс и, Ынревкс яикясв то ын итсичо и ын в ясцлесв и идиирп, Юлетадоп инзиж и хигалб Ещиворкос, Йяянлопси ясв и йыс едзев Ежи, ынитси Ешуд, Юлетишету, йынсебен Юрац. Ебет авалс, шан Ежоб, Ебет Авалс. Нима. Сан йулимоп, хытявс хесв и Еретам Яеовт Яытсичерп Идар втилом, Йижоб Еныс, Етсирх Есусии Идопсог. Умоншерг енм идуб витсолим, Ежоб. Нима. Ахуд Огатявс и Аныс и Ацто ями ов. То есть Отче Наш - только наоборот
Декілька слів про те, що ви вже знаєте і про те, що варто знати. Мало хто не погодиться, що життя - це боротьба. Боротьба не лише видів і класів, націй та держав, чи, просто, окремо взятих людей. Життя - це також протистояння у сфері духовних понять. І це набагато важливіше. Адже ніколи не припиняється непримиренна війна між світлом і темрявою, добром і злом, надією та зневірою, вірою та сумнівом, війна між життям та смертю, Істиною та брехнею. І саме цей двобій св. ап. Павло у своєму посланні до ефесян формулює як боротьбу "…проти духів злоби в піднебесних просторах." (Еф. 6:12) І це стосується кожного, адже боротьба ведеться не лише за матеріальні здобутки чи поширення політичного впливу. Йдеться про безсмертну і нетлінну душу кожного із людей. Бо лінія фронту в цій війні пролягає через серце кожного, а запілля в ній немає. І триватиме вона до кінця світу, а для кожного, хто народився і живе в тілі, до самої смерті та Суду Божого. І в залежності від її результату кожен отримає або блаженну вічність із Творцем у Царстві небесному як нагороду за перемогу, або вічне прокляття в товаристві сатани і всіх тих, хто зазнав поразки в цій війні. А переможе лише той, хто буде стояти, "підперезавшись правдою" (Еф. 6:14). Завданням цього звернення якраз і є озброїти вас цією правдою. Не даремно люди кажуть, що хто поінформований - той озброєний. Ще з часів античних війн і до сьогодні найефективнішою складовою ведення будь-якої війни слушно вважається дезінформація противника та відповідна ідеологічна обробка ворожого війська. Господь наш Ісус Христос свідчить про себе: "Я є дорога, Істина і життя" (Ів. 14:6). Останні 2000 років на боці істини виступає громада послідовників Христа - єдина, свята, соборна і апостольська Церква, котру він збудував на вірі та особі св. апостола Петра. Церква названа святими отцями, воюючою. На противагу їй сатана "князь світу цього" (Ів. 14:30), "брехун і батько брехні" (Ів. 8:44), діє через усіх інших людей, що є, або ворогами істини, правителями цього світу темряви (пор. Еф. 7:12), або є байдужими до неї, що, врешті, є тотожним. Бо так чи інакше, вони, все-одно виступають на боці ворога, навіть, якщо і не беруть активної участі у бойових діях. Адже в цій ситуації пасивне спостерігання по суті є складаним зброї перед ворогом набагато слабшим, але досить вправним у засобах ідеологічного впливу. Глобальний результат війни вже є нанапередзначений, адже Христос переміг цей світ (пор. Ів. 16:33), та й сатана-"Князь світу цього засуджений" (Ів. 16:11), адже для Господа Бога, котрий існує поза часом і простором, все, що було, що є і що буде відоме. Але для людей, котрі живуть зараз, духовна війна триває. Тож розглянемо, бодай у загальних рисах, успіхи, спрощено кажучи, сторін конфлікту. Христова Церква в найвизначальніший момент історії спасіння, та й усієї історії людства загалом, - в момент розп'яття Спасителя, мала з людського погляду, доволі жалюгідний вигляд: стоять під хрестом кілька жінок, котрі оплакують Його смерть, вбита горем Мати і апостол Іван Богослов, котрий мабуть і сам толком не уявляє собі, як жити далі, решта - одинадцять апостолів, - порозбігалися як дезертири з поля бою. Один із них - зрадник Юда - висить на осиці, а інший - Петро - гірко плаче, картаючись за малодушність і триразове відречення… Проте, невдовзі, в день П'ятидесятий, тисячі щирих людей, охрестившись, стають до її лав. І всього лише за життя одного покоління в апостольські часи Христова Церква постає визначальним фактором у житті цілого Середземномор'я та Близького Сходу. За триста років вона спричиняє падіння поганського Риму і невдовзі на уламках імперії, котра в тогочасні здавалася вічною, виникають держави де християнство, є домінуючою релігією. І надалі, в кожному наступному столітті, Церква, а отже і позиція Істини у світі, щораз зростала і ставала могутнішою з будь-якого погляду. На даний момент кожен п'ятий мешканець землі вважає себе християнином, переважна кількість країн є державами християнської культури. Добряче пошукати треба на мапі світі, щоб знайти територію, не охоплену церковними єпархіями та парафіями. І вже ж, напевне, про Христа і Його вчення не чули хіба глухі. Проте, певні успіхи є також і в організованих противників Істини. Хоча й не вдалося зупинити зростання і зміцнення Церкви репресіями і масовими винищенням християн, як не були ефективними і війни проти християнських держав (будь-яка зброя проти животворного хреста безсила). Практично не були успішними ґрунтовані на людській гордині впроваджуванні ворогами Церкви єресі та розколи. Проте в останні часи почав приносити свої гіркі плоди кукіль брехні, щедро сіяний сатаною руками згадуваних правителів цього світу темряви. Воно й недивно: людина ж бо слабка, а зомбуючий вплив засобів масової інформації доволі потужний і уникати його все важче. Арсенал диявола і сьогодні той самий, що й у часи Христа: влада (Мт. 4:8), слава (Мт. 4:6) і багатство (Мт. 4:3). Тому послідовники батька брехні, прагнуть світового панування, слави і контролю над багатством світу. Захопивши контроль над ЗМІ, через безбожних і продажних редакторів та журналістів (поодинокі винятки лише підтверджують правило), промивають мізки, а точніше - засмічують масову свідомість найрізноманітнішими брехнями і забобонами. Щодо України, то в тих регіонах, де Церква належно представлена, ще вдається з горем навпіл, нейтралізувати цю інформаційну отруту священикам, проповідуючи правдиве Слово Боже з амвонів. Але чого сподіватися від зазвичай недовчених, а іноді й "непросохлих" батюшок(зазвичай сходу України), не хочеться й гадати.
Книга "Екзорцизм: міф чи реальність?" - фундаментальна праця, яка не має аналогів в українській богословській літературі. Уривки Антон Ла Вей та біблія сатани Із писань Кровлі виростає і стисло на них ґрунтується "Сатанинська Біблія" Антона Ла Вея. Він походив із циганської сім'ї з Трансільванії. У 1966 р. проголосив себе у Турині Найвищим Священиком і Магом Чорного Обряду. Ніч 1-го травня 1966 р. - "Ніч Вальпурґії" - оголосив часом народження на землі Сатани. Він вирішив, що його місія - знищення християнства. Його писання - це антитези християнства. Ці писання були виражені у дев'ятьох тезах: 1. Сатана представляє поблажку замість стриманості (повздержливості)! 2. Сатана представляє стихійне існування, замість одуховлених синів! 3. Сатана представляє непорочну мудрість замість самообману, сповненого лицемірства! 4. Сатана представляє доброту стосовно тих, які на це заслуговують, замість марнотратної любові стосовно невдячних! 5. Сатана представляє право помсти, замість засади підставляння другої щоки! 6. Сатана представляє відповідальність для відповідальних, замість турботи стосовно психічних вампірів! 7. Сатана представляє людину як інший тип тварини, якій іноді поводиться краще, проте, звичайно, гірше від тих, що ходять на чотирьох ногах. Вона сама (людина) з приводу свого "божеського, духовного та інтелектуального розвитку" стала твариною найбільше з усіх ворожою! 8. Сатана представляє усі так звані гріхи, позаяк вони ведуть до фізичного, інтелектуального або емоційного задоволення! 9. Сатана був найкращим приятелем, якого будь-коли мала Церква тому, що завдяки йому протягом усіх цих років він мав, що робити!" У 1968 р. Ла Вей написав "Чорну Біблію", яка мала бути основним "каноном віри" для шанувальників сатани, які очікують його публічного об'явлення. Вона, між іншим, містить канон "чорної служби", свідоцтво нової Ери Сатани, приписи, у який спосіб можна цілковито віддатися сатані, опис сатанинського сексу, перелік таємних сатанинських імен і закликів, а також десять сатанинських законів і об'явлень. Шанувальники сатани повинні безумовно готуватися, щоб сатана у своїй публічній діяльності міг у них знайти допомогу та пізнати їх як своїх учнів. Головну тезу Ла Вея дуже широко рекламували мас-медіа. Виникли фільми, які розповідали про народження сатани на землі. Як приклад, може бути фільм Романа Полянського "Дитя Розмарі", а пізніше ціла серія "Омен", яка виникла на основі консультацій американських теологів. З'являлося щораз більше книжок та статей на цю тему... ...Крім Церкви Сатани Антона Ла Вея, діє ряд інших сатанинських груп і гуртків. Прикладом може бути засноване у Берліні в 1982 р. неосатанинське товариство "Телета". Мода та сатанізм Здається, що найменш свідомими своїх починань, хоч у певному періоді дуже голосними, були сатаністи, згуртовані у малих локальних вікових чи клубних спільнотах. Їх найчастіше об'єднувало захоплення музикою hard rock, а як жорстоке доповнення до музики, на жаль, були різноманітні хуліганські витівки "для настрою". Посилаючись на почуті вислови і судження, бажаючи "урізноманітнити" собі світ, ці групи доходили до того, що безчестили гроби, знущалися над тваринами, ображали релігійні почуття громадян... ...У певному часі, передовсім у 1986-1988 роках, дуже людними стали розмаїті сатанинські емблеми: голова трупа, три шістки, перевернутий хрест, голова козла, написи на честь сатани. У той час соціологи розрізняли три фракції шанувальників сатани: - Сатаністи, які твердили, що Бог існує, що Він є трансцендентним, проте слабким єством. Вони покликалися на історичні зв'язки з міфічним Робертом Шведом. Дотримувалися лагідного культу з вітальними та біологічними ознаками. Їх ритуальним реквізитом було червоне вино... - Сатаністи, які віддавали шану сатані, не звертаючи уваги на роль Бога. Ритуальним реквізитом було для них червоне вино або тваринна кров. - Люциферіанці, які визнавали сатану Найвищим Богом, а Бог Біблії був для них узурпатором, від влади якого слід визволитися. Вони пили біле вино, а рекомендовані ритуальні вбивства заміняли збірним зґвалтуванням. Їхнім ритуальним реквізитом була виключно кров. Вони були найбільш агресивною групою. ...Визнавці Зла є голосними, крикливими, позірно міцними. Вони бажають сіяти страх та переляк. Проте, це "сила" на глиняних ногах, "...Сам бо сатана вдає з себе ангела світла! Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведності. Кінець їхній буде за ділами їхніми!" (2 Кор. 11, 14-15), - говорить Святе Письмо... Далі в наступному топіку вище...
Музика "Мода" на сатанізм була також прийнята естрадою. Виникли "важкі" різновиди року: black і heavi-metal, які "створювали музичні твори, що прославляли "Господа Темноти". А спосіб, який підсував молодій людині легкі відповіді на нелегкі питання, що стосувалися життя і його смислу, міг постати із вигаданих цим же юнаком чи юнкою ідолів, яким вони беззастережно і безкритично підкорялися. Масова культура стала могутнім засобом управління людьми та спрямування їхньої поведінки і передовсім сумління. Практично вона може будь-кого марнославного піднести на недосяжну висоту і створити такого ідолом мільйонів людей. Випадковий хлопчина з гітарою - Елвіс Преслі - став кумиром мільйонів, а за перший рік після його смерті (помер від наркотиків) його гріб відвідало 1,5 мільйона "пілігримів". Завдяки "добрій" рекламі, гурт "Бітлз" випустив 100 мільйонів платівок і стільки ж альбомів. Серед слухачів, ентузіастів та шанувальників окремих кумирів, мало хто з них собі усвідомлює, що крім приємної і милозвучної музики, вони приносять зі собою перші зразки та стереотипи поведінки, створюють світ мрій і бажань цілих угруповань людей, які часто бувають людьми "втраченого життя". Чимало рок-музикантів вживають наркотики і знищили собі життя (Elvis Presley, Jimi Hendrix, Epstein, Bon Scott, Brian Jojes). Деякі з них пропагували у своїх піснях уживання наркотиків (наприклад, у пісні гурту "Queen" - "Ще один гризе землю" такі слова: "Паління марихуани - це забава"). Для досягнення більшого успіху та результату від впливу та дії музикантів на поведінку своїх молодих слухачів використовуються спеціальні маніпуляційні техніки. Однією з таких технік є т. зв. прихований запис, який полягає у тому, що деякі слова "замасковуються" і їх можна тільки тоді почути, коли касета або платівка крутиться назад. При нормальному, звичайному слуханні тих слів не чути і вони нашою свідомістю не фіксуються, проте вони дивовижним способом нагромаджуються і детально реєструються нашою "підсвідомістю". ...такі приховані речення переходять із лівої, "логічної", півкулі до правої, "творчої", яка перекладає повідомлення на зрозумілі і свідомі речення та синтезує їх. Психологічні експерименти, здійснені науковцями, свідчать про незаперечний вплив цієї техніки на поведінку слухачів. Таку техніку також використовують для прихованої реклами (наприклад, у пісні гурту "The Beatles" під заголовком "Paperback writes" ("Брошурний письменник") є такі приховані слова: "Спраглий, вип'ю пиво"), а для поширення ідеології сатанізму (наприклад, гурт "Led Zeppelin" у пісні "Сходи до неба" приховує слова: "Це для мого солодкого сатани"). У США, в спеціальному списку музичних творів, до якого входять підозрілі музичні твори, що мають сатанинський зміст, звернений до підсвідомості слухачів, знаходяться, між іншим, пісні Мікка Джеггера, Брюса Спрінгcтена, "Black Sabbath", "Devo", "Dead Kennedys", "Frankse Goes to Hollywood", "Jefferson airplane", "The Cue", Van Morrisson, а також Мадонни ("Laki a Plaer") і Майкла Джексона ("Triller"). Багато гуртів агресивно, але завуальовано пропагують сатанізм. ...назва гурту "КІSS" походить від слів "Kids in Satan Service" ("Діти на службі сатани"). Група "АСDС" поєднує свою назву із символом стріли, яка має пригадувати сатану, що падає з неба як блискавка (пор.: Лк. 10, 18), подібно дає назву свого гурту група "КІSS". Вlаск Sabbath перед концертом складає жертву сатані на вівтарі, окропленому кров'ю півня. Ось слова одного із творців "hard rock" Джімі Гендрікса: "Музика - це духовна справа. Музикою ми можемо загіпнотизувати людей, а коли вони дійдуть до найбільш податливої точки, ми можемо наказувати їхній підсвідомості те, що ми забажаємо". Блюссшастр, який протягом 25 років лікував 8000 людей за допомогою музики, наводить свідчення деяких із них: "Цей рід музики (hard rock) визволяє те, що у нас є найгіршим". Англійський музичний критик Джофрі Кенон твердить: "Рок-музика, яка потрапляє на податливий ґрунт, може легко стати стимулом для вчинення злочину, самогубства, вбивства іншої людини". Професор музикології в університеті Левел у Квебеку, Урбан Бленшет, уже на початку вісімдесятих років застерігав: "Рок-музика спричиняє духовне знищення людської істоти". На численних платівках знаходяться послання, закодовані технікою "backword making", котрі часто посилаються на культ сатани і демонів. "Ті послання, - говорить Бланшет, - запихають у голови молодим, а вони про це нічого не знають". Колишній керівник гурту "Black Sabbath" Оззі Озборн стверджував: "Наша аудиторія під впливом пекельної могутності і це, по суті, пояснює наш успіх". Деякі ідоли молодіжної музики пропагують також ідею самогубства, як єдиної розв'язки життєвих проблем. У пісні "Самогубство як розв'язка" Оззі Озборна є такі слова: "Ти не можеш утекти від смерті, коли ти бавишся із сатаною". Відомі трагічні випадки зазіхання на власне життя з боку молодих людей під впливом наслідування фільмових сцен, коли їхні ідоли виконують улюблені пісні. Один із них у залишеному заповіті написав так про музику з альбому гурту "Judas Priest": "Ця музика мене загіпнотизувала. Я ні про що не можу думати. Я вже нічого не чую. Мушу це зробити!". Чимало рок-гуртів відомі своїм збоченим ставленням до справ сексуального життя, яке прилюдно показують. Тож ставиться питання: для чого це робиться і чи це повинно стати прикладом для наслідування? Сексуальні витівки гурту "КІSS", "Rolling Stones", або оргії, влаштовані гуртом "Queen", - загальновідомі. Музика є могутньою зброєю. Вона може зробити багато добра, але також може знищити у нас ці чудові здобутки праці над собою, світ духа. Кардинал Й.Ратцінґер, префект Конгрегації Науки Віри, ствердив: "...Цей рід музики нищить індивідуалізм та особистість, людина звільняється від свого свідомого єства. Музика стає екстатичним переживанням, увільненням від себе самого. Таке увільнення не відрізняється нічим від наркоманії і воно цілковито суперечить вірі у християнське спасіння. Сьогодні щораз більше проявляється цей небезпечний вплив". В даний час з'явилася та приваблює до себе широкі кола прихильників музика гурту "Нью Ейдж" ("New Age"). Деякі її елементи посилаються на стародавню магію, окультизм чи навіть сатанізм. Серед численних дисків, які пропонують психотропні майстерні, з'явилися також диски з музикою, яка походить від "темної сили". Як приклад, може бути касета "Анастенарія", яка містить "трансову шаманську музику". Вона містить у собі електронну версію етнографічного запису, здійсненого у Греції під час містерій ("анастенарій"). Ці містерії-анастенарії учасники виконують босоніж на розпечених вуглинах пригасаючого вогнища, цей танець - сакральний. Ці ритуальні танці поєднуються з музикою, яка вводить "у стан свідомості шамана" і служить - як пише інструкція, додана до диску, - для практикування магії та чаклунства. У рекламі цієї касети читаємо: "Анастенарії" - це не тільки збір безсенсових забобонів". Оцінка такої музики для християнина є однозначно негативною. Папа Іван Павло II у посланні до молоді застерігає перед фальшивими учителями життя, які "заохочують до задоволення кожного інстинктивного нахилу і побажання, а також заглиблює людину у глибокий смуток, викликає неспокій і часто наказує їй шукати захисту у небезпечних країнах штучних і облудних "раїв"... Далі вище...
Простий сатанізм та його успіх Ці пісні є часто-густо сатаністичні. Записано десятки з них. Ось декілька прикладів. Сьогодні сатанізм більше не приховує своїх намірів. Ще декілька десятиліть все, пов'язане з ним, було у значній мірі таємним, замаскованим, сатана намагався створювати враження своєї відсутності. Але в останні роки сатанізм чимраз частіше виступає відверто. Численні рок-групи свідомо вибирають собі сатанинські назви, наприклад, "АС/DС", що взагалі-то повинно означати "постійний струм/змінний струм", часто розшифровується прихильниками як "Антихрист/Смерть для Христа"), або "Антихрист/Диявольське співтовариство". "Black Sabbath" (Чорна субота), члени цієї рок-групи люблять називати себе "диявольськими прихильниками року"; WASP - розшифровують як "Ми - люди сатани", за іншою версією "Ми - сексуально збочені", або ще Venom "Зміїна отрута"; група бачить себе "Лівою рукою пана Диявола на Землі". Співзвучні і назви їхніх хітів: "Автострада до пекла" - інтернаціональний гімн і, так би мовити, формула віри прихильників гард- року - "Пекельні дзвони", "Число звіра", "Поклич диявола", своєрідна американська пісня-гімн сатаністів "Симпатія до сатани", "Прохання до вашої сатанинської величності" і т. д. Англійська антихристиянська гард-рок-група "Чорна субота", яка прийняла окультне "хрещення", присвятивши себе сатані, стала зразком "окультного року" - різновиду рок-музики, який виставляв на передній план у своїх виступах і текстах пісень елементи магії, спіритизму, сатанізму тощо. Уже в першому альбомі цієї групи, який вийшов у 1970р., зображено перевернутий хрест. На обкладинці альбому "Субота, кривава субота", який вийшов трішки пізніше, зображено огидний сатанинський ритуал і число 666. У деяких своїх піснях "Чорна субота" надає слово самому сатані. На обкладинці диска "Чорна субота - роздуми" можна було прочитати: "Ти, бідний безумець, що тримаєш у руках цей диск, - знай, що ним ти запродався дияволу, позаяк твоя душа буде швидко зв'язана пекельним ритмом, сатанинською силою цієї музики. І цей музичний укус тарантула примусить тебе танцювати - без кінця, без відпочинку". Для фанатів навіть існують спеціальні наклейки з написом: "Я одержимий "Чорною суботою". Примітно, що усі члени групи "Чорна субота" носять металічні хрести. Тим вони, подібно до численних окультистів, намагаються захистити себе від злих духів, які ніби бояться хреста. Четверо сатанинських рок-музикантів часто носять перевернутий хрест, подібно як сатаністи. "Stairway to Heaven" ("Драбина до неба") - після антихристиянської рок-групи "Led Zeppelin" - у зашифрованій формі містить сатанинську формулу віри і, прокручуючи її у зворотному напрямку, можна почути окультні відкриття типу "Слухайте, ми були там... тому що я живу з дияволом", "Я не терплю Господа Бога", "Мій милий диявол, він проклав шлях, ніхто інший...". Метод гри платівок у зворотному напрямку, який користується поганою славою, є способом передавання таємничих послань окультного та сатанинського змісту. Зашифровані цим методом послання можна зустріти у всіх видах музичного жанру - від софт-поп до блек-металу. Ось декілька прикладів. Бітлз: "Убий мене, мрець!" - мається на увазі Ісус Христос. Алпчавілле: "Зло, майстре Божий, володіє тобою". Брюс Спрінгстен: "О Христос, ти бруд і нечистота!" Мотлі Крю: "Небо - це пекло!" ЕЛО: "Він огидний, проклятий Христос!" (Queen: "До пекла Біблію! Усе, що я бажаю, - це магія!" Блек Оун Арканзас: "Диявол, диявол, диявол, він - мій бог, він - бог!" "КІSS": "Диявол сам - бог". Численні рок-музиканти не роблять зі своїх намірів ніякої таємниці: Мік Джеггер, соліст "Роллінг Стоунз": "Я з наміром виставляю себе як втілення диявола". Під час прем'єри пісні "Симпатії до диявола" він роздер на своїх грудях футболку, демонструючи величезне огидне татуювання, яке зображало диявола. Соліст групи "Queen" з усіх сил намагався бути шокуюче огидним: "На сцені я - диявол". Тексти пісень цієї групи представляють собою спектр, який неможливо описати - від сексуальних збочень і богохульств, до "визволення для гомосексуалізму..." Еліс Купер, один із представників психопатичного садистсько-мазохістського брутального року, в одному інтерв'ю сказав: "Публіка бажає, щоб я нею володів, як сексуально одержимий - своєю жертвою... Відношення між мною і моїми слухачами у вищому ступені сексуальні. Володіти саме таким способом публікою - разюче, це приносить задоволення". "Рок-музика - це секс, і цим треба бити молодь в обличчя", - менеджер групи "Роллінг Стоунз". Тільки свідомий антихристиянин може спостерігати на сцені неймовірні розтління, подібні до тих, що пропонують своїм прихильникам певні рок-зірки: "Блек сабат" (чорна субота) здійснює чорні меси, молитви до диявола і культ чаклунок. Іґґі Поп бичує себе і вихваляє самогубство, передовсім для молоді; Джін Сіммонс з групою "КІSS" демонструє свій інтерес до канібалізму; "Веном" розігрує на сцені сатанинське пекло; геві-метал-група "Мерсіфул Фейт" ("Милосердна доля") за допомогою культових предметів (кров, кістки, вівтарі) вихваляє зло; Кінг Даймонд, лідер цієї групи, обурений тим, що люди не можуть зрозуміти, чому приносять у жертву дітей; Оззі Осборн під час своїх виступів відкушує голови птахам, змушує називати себе "улюбленцем Люцифера", показує себе спраглим крові вампіром і називає себе "оратором розгнузданості та нечистоти". Проте чим більш плідно працюють рок-зірки, тим вищі їхні заробітки. Щоденні газети повідомляють про виступи англійської групи "Т-Рекс", під час яких одна половина жіночої публіки лежала без свідомості, а друга - постійно кричала; протягом 18 місяців було продано 18 мільйонів платівок цієї групи. Демонічне сп'яніння, яке охоплює тисячі молодих відвідувачів рок-концертів, страшніше від наркотичного. ...але й самі рок-зірки страждали від розтлінного впливу своєї агресивної бунтівної, активно-авторитарної, статево-нестриманої музики, що призводила до розкладу та розпаду особистості. Вони терпіли від наслідків, які приводили їх врешті-решт до смерті. Про це може свідчити будь-який, навіть найбільш блискучий шлях до слави, позаяк життя та кар'єру можна правильно оцінити, оцінивши їхній фінал. Б.Шлінк у творі "Рок-музика: звідкіля і куди?" пише: "Оскільки я чув про страхітливу кончину деяких рок-зірок, мені спало на думку переглянути подальші біографії - страшний, потрясаючий баланс: Брайен Джоун ("Роллінг Стоунз") утопився у власному плавальному басейні, будучи у наркотичному сп'янінні; Джіммі Хендрікс, після прийняття алкоголю та снодійних ліків, задихнувся у власному блювотинні; Дженіс Джоплін ("Цариця рок-музики") померла від занадто великої дози героїну; Рон Маккернан ("Грейфул Дед") - повільне алкогольне отруєння; Іарк Болан, гітарист та автор пісень групи "Т-Рекс", який пояснював свій успіх чорною магією, загинув у таємничій автокатастрофі; Елвіс Преслі помер від надмірного вживання наркотиків та обжерливості; Кім Мун, ("The Who"), покінчив життя самогубством; Сід Вішес ("Секс Пістолз") зарізав подругу і прийняв смертельну дозу героїну; Джон Бонхем ("Led Zeppelin") - після сорока чарок горілки задихнувся у власному блювотинні; Бон Скотт ("AC/DC"), був солістом пісні "Автострада у пекло" - після нічної пиятики задихнувся у блювотинні; Фреді Меркюрі, соліст групи "Queen", був сексуальним збоченцем, помер від СНІДу. Піт Фандорн, ("Претенденти") - знайдений мертвим у ванні, шприц з героїном ще стирчав у руці; Мервін Гей, знаменитий виконавець, після сварки зі своїм батьком, вистрелив у себе і помер; Джоні Хортон, музикант (ударні інструменти), скочив з 17-го поверху нью-йоркського готелю; Джейзо Пасторіус, джаз- і рок-басист, побитий, помер від ран; Рой Бухенем, один з кращих у світі блюз- і рок-гітаристів, повісився у стані алкогольного сп'яніння. Цей список можна легко продовжити десятками інших молодих рок-гітаристів, які стали жертвами своєї пристрасті до наркотиків. А це були найбільш відомі. Ці фатальні події наочно засвідчують, що відплата за гріх - смерть (Рим. 6, 23). Багато може бути пригнічених наведеними вище фактами про силу та розмах дій темних сил, які збили з правильної дороги, у першу чергу, молодь. Можливо, ворог наших душ представляє нам деякі проблеми занадто великими, щоб позбавити декого надії і відібрати мужність стати Божою рукою у рятувальних діях. На цьому похмурому тлі особливо ясно світить Божа любов, яка sбажає врятувати молоде покоління, яке прямує до загибелі. Кінець уривку. P.S.Можливо це поможе хоч комусь у спасінні та виплутае з лабетів нечистого..
