Російсько-Українська війна. Новини

Схоже, сєпари або вирішили помститися ,або знову полізуть.
О 21.50 10.08.15 проросійські бойовики за підтримки російських військових почали інтенсивний артилерійський обстріл зі 152-міліметрових гармат позицій 72 бригади Збройних сил України. Про це Президентові доповів начальник Генерального штабу Віктор Муженко. Президент Петро Порошенко доручив керівництву ГШ і МО діяти відповідно до Мінських домовленостей і не допустити наступу ворога.

 

Ну вот прошла ночь,очень тихо прошла,загадочно тихо. Я уже было подумал что вот и коньчилась война. Ай таки нет,заглянул в ночной НЕТ и все стало на свои места,просто вся сепар арта видать передислоцировалась под Крымское и там утюжит в 64 километрах от Артемовска.

 

На позиции, которые уже
длительное время не обстреливали,
неожиданно прилетели тяжелые
снаряды.
Боевики изменили тактику атак на
позиции сил АТО на Луганщине.
Прошлой ночью они
организовано"забыли" о
привычных направлениях своей
активности и нанесли удары по
неожиданных местам .
На позициях неподалеку
Крымского даже удивились, когда
прилетели первые вражеские
снаряды. Говорят, до этого
последний раз их обстреливали
больше месяца назад.
Бойцы 24-й бригады уже
вычислили, что боевики стреляли
из САУ.
Зато в течение суток тихо было в
районе города Счастье, где обычно
ежесуточно происходят обстрелы.
После отпора украинских военных
террористы оставили в покое
передовую позицию сил АТО под
названием "Фасад".

 

В секторе «М» напряженность нарастает. Достигнут рекорд количества обстрелов. Активно используются «Грады».
Сегодня с 0:00 под Мариуполем идут массированные обстрелы. За 10 августа сектор "М" был обстрелян 21 раз.
С 0:00 позиции украинских военных были обстреляны 5 раз.
В четырех случаях применялись установки "Град". Один обстрел велся из гаубиц. Ночью из «Градов» обстреляли позиции украинских военнослужащих возле населенного пункта Богдановка.

 

Начиная с прошлой недели, пьяные боевики «ДНР», «защищающие русский мир» в Седово устроили себе новое развлечение и стали обстреливать рыбаков вышедших в море из крупнокалиберных пулеметов и гранатометов.
Об этом со ссылкой на жителей села Безыменное пишет в "Фейсбук" Оборона Мариуполя.
"До оккупации поселок существовал за счет курортного бизнеса и морского промысла. Теперь отдыхающих здесь нет, и местные жители выходят в море, чтобы наловить рыбы, - говорится в сообщении. - Боевики их обстреливают".
Также отмечается, что основную массу боевиков на базе в Безыменном, составляют граждане РФ в форме без опознавательных знаков и среди них всего около 30 жителей Донбасса. В поселке замечено много бронетехники, которую оккупанты прячут в лесопосадках.

 

Под Мариуполем погиб киевлянин, организатор митингов против демилитаризации Широкино.
Боец "Правого сектора", организовывавший митинги против демилитаризации, погиб под Волновахой. "Совсем недавно он собирал на Майдане людей в поддержку мариупольских патриотов, протестующих против демилитаризации Широкино. Ему кричали – иди на фронт. А он просто улыбался и не обращал внимания. Потому что приехал с фронта. Туда и уезжал после митинга. Виталий погиб в бою под Волновахой, защищая Украину».
Пресс-служба "Правого сектора" 10 августа под Волновахой Донецкой области погиб боец Добровольческого украинского корпуса (ДУК) Виталий Тилиженко.
"Виталий известен своей бескомпромиссной гражданской позицией, безграничным мужеством и готовностью к самопожертвованию. Он имел очень много идей и стремился посвятить жизнь служению Украине"

 

Выведенные с линии столкновения "азовцы" тренируются на базах.
"Несмотря на то, что бойцы полка "Азов" сейчас не на передовой, они не теряют времени, а наоборот усиленно тренируются. На базах "азовцев", что в Мариуполе и недалеко от города, воины повышают свою боеспособность: совершенствуют тактико-технические характеристики, улучшают теоретические навыки и поддерживают на достойном уровне свою физическую форму. Бойцы Полка "Азов" в любой момент готовы с новыми силами стать в оборону передовых позиций в Широкино, если будет отдан приказ.

 

Инфа с передка: участились случаи пременения сепарами новой тактики, а именно обстреливают секреты ВСУ минометным огнем, под прикрытием которого к секрету подходит вражеская ДРГ, после чего минометный огонь переносится таким образом, чтобы отрезать секрет от основных сил, а ДРГ пленит этот отрезаный секрет. Имейте в виду и будьте внимательны!

 

Юрий Бирюков

Сказка про енотов, детская. Взрослых от мониторов убрать! Убрать тех, кто будет петь про "зачем сливать позиции"! Убрать тех, кто будет ныть про "зачем рассказали страшную военную тайну"! Сказка - ДЕТСКАЯ!

Как мы все помним, вчера рано утром толпы орков из Мордора решили устроить массовый акт самоубийства под Старобешево. У них это регулярно случается, осуждать за это мы их не будем. По устоявшеся со времен Марьинки традиции:

- наша арта громко отвечала, при этом переносилась на место ведения огня со страшной скоростью
- наши воины не лажали, связь не теряли, в кателки не попадали
- для финального штриха оперативно подтягивались еноты

Вот и вчера еноты решили пошуршать по кустам. Две большие семьи енотов, самые-самые известные. Удивительно, как так получается - нас все сливают и сливают, а еноты все время не сливаются и каждый раз вовремя оказываются именно там, где они нужны.

Весь день одно из енотовых подразделений разворачивало батарею Д-30 на позиции. Весь день-деньской, жарко-душно, потели страшно. Высоко в небе жужжал какой-то пропеллер, но он не создавал никакого движения воздуха - сволочь! Чего он там жужжал тогда? И высоко очень.

И только себе стемнело, где-то в 21:50, по этой позиции начали стрелять. Громко, сильно, много. Ну, полистайте вчерашние новости. И 120 мм минометы, и 122 мм орудия, даже 152 мм прилетало. А в небе жужжало уже три пропеллера, хороводы хороводили.

В общем - разнесли они эту нашу батарею в пух и в прах. Выпустили в воздух тонны боеприпасов. Они старательно стреляли по этой батарее, и в пылу и в азарте не обратили внимание, как к ним прилетел Песец. Сооовсем из другого места. Б/к детонировал до утра. По данным перехвата - Песец прилетел в расположение полной батареи 2С1 (6 единиц).

Песец он такой...

P.S. Братья-ВСУ, пользуйтесь "ложной целью" - это в Уставе прописано.

P.P.S. Идиоты-сепаратисты, мы ведь это еще с ДАП используем, я как-то выкладывал фотки минометной батареи с подогревом для ваших идиотских беспилотников. Вы реально думаете, что мы там - где вы нас видите? Серьезно? Ню-ню...

P.P.P.S. Все это - сказка, да. Человек 20 сепаров теперь закопают на сказочной мусорке.
https://www.facebook.com/yuri.biriukov

 

Лучшая приборная панель года-правосекторная

• 

 

В районе Староигнатовки украинские военные отбили продвижение двух ДРГ.
Сообщили в пресс-центре АТО.
11августа около 13 часов, две диверсионно-разведывательные группы формирований "ДНР", используя стрелковое оружие, пытались обойти опорный пункт под Староигнатовкой. В результате умелых действий украинских силовиков ДРГ вынуждены были отступить.

 

Ровно год назад не стало Елены Кулиш и ее мужа Володи. Ночью их забрали вооруженные "герои новороссии".

Забрали машины,телефоны, компьютеры, расстреляли стены и пол дома. Без суда и следствия вывезли в поле... Мы верили, надеялись, продолжали искать.

Ребята погибли за то, что рискнули отвезти еду голодным солдатам, находящимся в луганском аэропорту. А по факту, за то,что смогли заработать на хороший дом и нормальную жизнь.

Алена помогала абсолютно всем! Во время бомбежек она прятала соседскую детвору у себя в подвале, регулярно наведывалась к пожилым соседям, отрезанным от внешнего мира заминированными полями и перекрытыми дорогами, давала им пообщаться по скайпу с родными. А еще она она спасла, наверное, сотни бездомных животных. Многие так и остались жить у нее. Не умела Аленка расставаться)

Из дому вынесли все. Сделали там штаб быдло-войска. Всех добродушных и доверчивых Аленкиных барбосов перестреляли.
Добрый и светлый человечек. Вечный оптимист с улыбкой на лице. После простого общения с Аленой, казалось, что мир прекрасен и все будет хорошо. И я верю, что там у нее все хорошо. Иначе нет в жизни никакого смысла.

Пожалуйста, помяните сегодня чудесную пару, которая верила в свою страну и погибла ни за что...

 

Луганська обласна державна адміністрація

На Луганщині відносне бойове затишшя

Минула доба (11.08) у Луганській області пройшла як ніколи спокійно. Активні бойові дії зафіксовані тільки у Станично-Луганському районі. Так, уночі з мінометів терористами були обстріляні с. Болотене та с. Сизе Станично-Луганського району. Сам районний центр бойовики обстріляли зі стрілецької зброї. У результаті обстрілів на блокпосту отримав поранення військовослужбовець 128-ї бригади ЗСУ – водій відділення мінометного взводу.
«Практично по всій лінії вздовж лінії розмежування спостерігається тиша, за виключенням локальних перестрілок. Таке враження, що терористи в останні дні пристрілювалися із забороненої зброї, а тепер просто чекають, як на те буде реагувати міжнародна спільнота та Україна», – відзначив керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука.

 

Приведу пару цитат, надеюсь будет понятно почему игра стоит свеч...

 

В секторе "М" продолжилась эскалация конфликта.
С часа ночи до начала седьмого утра позиции украинских военных обстреливались формированиями "ДНР" 6 раз.
Трижды обстрелу подверглась Богдановка, дважды Староигнатовка, однин обстрел произведен по Гранитному.
Использовались РСЗО "Град", САУ 122 мм, минометы 120 мм, танк, стрелковое оружие.

 

Прес-служба Оперативного Командування Захід

Як воював на Савур-Могилі волинський «Колос»

Спойлер

Герої батальйону «Колос» у серпні минулого року змінили хід війни на Донбасі. Про них відомо небагато, адже бійці цього спецпідрозділу не люблять зайвої уваги. Мобілізовані добровольці з Рівненської і Волинської областей, не шкодуючи себе, виграли однин з історичних боїв, атакуючи вчетверо більші сили противника.
Батальйон спецпризначення 51 окремої механізованої бригади «Колос» був основною ударною силою під час штурму Савур-Могили. Напередодні 28 липня 2014 року бійці отримали наказ знятися з блокпостів та зайняти оборону на кургані, що на той час мав бути вже «зачищеним» від ворожих сил. 380 воїнів-піхотинців і артилеристів рушили в марш.
Коли розвідувальний підрозділ близько 10 ранку наблизився до Савур-Могили, з боку селища Первомайськ, то в біноклі побачили, що на двох висотках є прапори «ДНР», а бойовики нам нахабно махають руками, - пригадав командир відділення з позивним «06-ий». Саме там невдовзі зав’язався перший бій.
Було зрозуміло – гору спочатку потрібно звільнити від терористичних сил, а вже потім займати оборону. А ворог тим часом почав бити зі ствольної артилерії і мінометів по колоні української техніки, що зупинилася на підходах до кургану. Потім напереріз нашим військовим виїхали УАЗик і КАМАЗ з проросійськими найманцями. У перше «командирське» авто бійці «Колоса» поцілили з гранатомету. Водій вантажівки, що йшла слідом, вирішив не випробовувати долю і КАМАЗ зник з поля бою.
- Тоді ми з УАЗика взяли двох найманців з Харкова і російського офіцера. Підполковника РФ поранило в руку. Він розповідав нам «казки» про те, що він ополченець, шахтар і таке інше. Але, зрештою, зізнався, що кадровий російський військовий, і ми передали його нашим спецслужбам, - додав «06-тий».
Протягом того дня понесли втрати і бійці 51-ї бригади. Загинув один офіцер, ще 26 бійців отримали поранення. Але часу на розпач не було. Завдання перед воїнами «Колоса» стояло чітке – вночі «взяти» Савур-Могилу.
На штурм пішли о 21-ій. Спочатку по об’єкту «відпрацювала» артилерія, далі двома групами з технікою без світла наші хлопці піднялися на гору. Билися рішуче, не шкодували себе, аби вибити ворога із вигідної позиції. Але територію музейного комплексу вони знали погано, в темряві рухатися було важко, а противник ховався у бетонній кімнаті під стелою та користувався тактичними перевагами кургану. Вже після 4-ї ранку, на світанку ворожі снайпери почали добряче дошкуляти бійцям АТО тож вони вимушені були відступити.
Зайнявши позиції поблизу селища Петровське, в «Колосі» розробляли новий план захоплення Савур-Могили. Тоді батальйон очолив підполковник Микола Капінос з позивним «Нептун». Підрозділи батальйону зайняли позиції на ключових підступах до кургану, а штурмові групи мізкували, як звідтіля вибити ворога.
- Парадокс, але, здається, російські війська добре прорахували наші дії – з усіх можливих інтернет-ресурсів знищили фото, відео і схеми будівель музейного комплексу на кургані. Ми нічого путнього не знайшли окрім так званих супутникових знімків, - доповнив боєць-зв’язківець з позивним «Дикий». – Тому розвідку проводили, як то кажуть, боєм.
01 серпня штурмові групи знову пішли в атаку, але піхота мало що могла протиставити щільному ворожому вогню. Бійці колегіально розробили новий план – «викурити» бойовиків з укріплень. Ідея була дуже проста – бити в одну точку, де під час бою було помічено найбільше скупчення ворога - по музейній кімнаті, що була під стелою. 03 серпня одночасно почали гатити танки і самохідна артилерія батальйону «Колос». Бетонна конструкція не витримала і завалилася.
- Вже коли ми зачистили Савур-Могилу, то побачили, що в тій будівлі 80 на 120 метрів загинуло щонайменше 300 бойовиків, більшість з яких були кавказької зовнішності, - уточнив механік-водій БМП-2 з позивним «Бєшений».
Станом на 01 серпня тактична перевага була вже на боці батальйону спецпризначення 51-ї бригади. Снайпери і ворожа артилерія, які били по наших позиціях безперестанку, звичайно дошкуляли, але Савур-Могила переставала бути такою ж неприступною, як раніше.
- Ми скористалися своєю перевагою. «Колос» сформував з добровольців одну штурмову групу, своїх штурмовиків виставив батальйон 25 окремої повітряно-десантної бригади, а бійці 3 полку спецпризначення вирушили зачищати ті населені пункти, звідки били артилерія і снайпери російсько-терористичних військ, - розповів комбат «Нептун» підполковник Микола Капінос.
Савур-Могила на той час була «найгарячішою» точкою на мапі АТО. Загалом, у штурмі брали участь до 80 бійців зведеного батальйону 51-ї бригади, зведеного батальйону 25-ї окремої аеромобільної бригади і групи Темура Юлдашева на прізвисько «Тренер». Бійці пригадують, що навіть один генерал і полковник пішли добровольцями. Між іншим, тим генералом виявився генерал-майор В’ячеслав Назаркін, який нині обіймає посаду заступника командувача військ оперативного командування «Захід».
- Така вже злість була у всіх, ми дуже хотіли якнайшвидше взяти ту Савур-Могилу. Але як завжди чогось не вистачало – то координації, то боєприпасів. А генерал Назаркін, який з нами під обстрілами на виїзному командно пункті був, просто сходу «наступав на горло» озброєнцям, щоб підвозили боєприпаси, витягував нам у підмогу артилерійський резерв і не давав падати духом бійцям. Там ми побачили, що в бою і генерал, і солдат разом в одному окопі ховаються від мін, разом йдуть в атаку, п'ють з однієї фляги і курять одну цигарку….,- пригадав «Дикий».
Отож, бійці разом з командирами розробили спільний успішний план штурму, кожному роз'яснили роль в бою — як саме будуть діяти, які завдання стоятимуть перед кожною групою. Люди, за словами комбата «Нептуна», побачили, послухали, зрозуміли і виконали…
Як розповідає «06-тий», сьогодні ті події здаються якимось сном, але він пам'ятає цей останній штурм дуже детально. Багато людей полягло під тою горою до штурму, і вже після нього.
Ворог бився запекло, до останнього. Наші хлопці заходили з двох боків двома групами Спочатку найбільше «перепало» десантникам з 25-ки. Вони вимушені були відступити, і бій зазнав би невдачі, якби командир не підняв своїх хлопців і не повів їх в атаку знову. Дії штурмовиків «Колоса» прикривав Т-64, який цілив в добре захищені позиції кулеметників. Вже на 40-й хвилині бою «06-го», який командував штурмовою групою від 51-ї бригади, поранило в ногу. Але перейматися пораненням часу не було, в тому бою, хто міг тримати зброю - залишалися в строю. Кожен знав, що на його місце нікому ставати, а без вогневої підтримки хлопці загинуть. БПМ «Бєшеного» навіть гусеницю згубила, але з бою так і не вийшла. Там, у пеклі бою, геройський загинув старший лейтенант Валентин Пріхід, який пожертвував своїм життям, аби врятувати бойових товаришів. 1 годину 20 хвилин бою тягнулися цілу вічність. Сили ворога слабшали, постріли поступово вщухали, а обидві групи, 51-ї і 25-ї бригад, зімкнулися, що символізувало завершення принаймні цього штурму. Коли озирнулися – жахнулися: бойовики в чотири рази переважали сили українців. Але ні вигідна оборонна позиція, ні перевага в силі не допомогли бандформуванням відбитися від українських захисників.
- Перевести подих не було й хвилини – ми одразу ж почали займати оборону. Надали допомогу пораненим. Нас крила ворожа артилерія, і не важко було передбачити, що противник намагатиметься відбити курган назад, - говорить «Бєшений».
14 бійців і 1 танк батальйону спецпризначення «Колос» 51-ї окремої механізованої бригади тримали оборону на Савур-Могилі аж до 19 серпня. Вони героїчно відбивали атаки противника. Наступного дня воїни одного із підрозділів «Колоса» неподалік кургану навіть знищили начальника розвідки ДНР «Лиса». А в одному з боїв з оборонної позиції наш старенький Т-64 дав відсіч аж 7 атакуючим Т-72.
Так трималися б і довше, сил вистачало, боєприпасів і резервів було вдосталь. Але 19 серпня батальйон «Колос» передав свої позиції бійцям «Сумрака» полковника Ігоря Гордійчука та перейшов виконувати інші завдання.
Підсумком їхніх вдалих штурмових дій стали успішні рейди сил АТО в тилах противника, маневр 72-ї і 79-ї бригад вздовж кордону з Російською Федерацією. Також, на кілька таких життєво необхідних тижнів бойовикам були перекриті шляхи поповнення боєприпасів.
- Відтак, усі повинні розуміти, що «військовослужбовець 51-ї бригади» звучить гордо, - підсумували легендарні штурмовики Савур-Могили «06-тий», «Дикий», «Бєшений» та їхній комбат «Нетпун».