Загиблі захисники України

Вечная память ребятам .........................................................................

 

вічна память.........

 

Нетішинці, з болем в серці повідомляємо вам, що сьогодні близько 13:00 наш бієць Микола Гарбар пішов з життя.
Тиждень тому в Станично-ліганському р-ні сталось дтп, в якому він отримав серьйозні травми. Протягом тижня лікарі в Северодонецьку та в Харкові боролись за його життя. В неділю в шпиталі Харькова була проведена 5-ти годинна операція і лікарі дали нам надію, відзначивши позитивну динаміку.
Нажаль всі намагання виявились даремними і сьогодні Микола покинув нас.
Микола служив в прикордонних військах, йому було 42 роки. У нього залишилось трое дітей.
Висловлюємо глибокі співчуття родині та друзям військового з приводу важкої втрати.
Про дату похорон та місце проведення паніхіди ми повідомиво вас додатково.



Вже третій з мого міста...

 

Перепоховали Земляка.
Вічна пам"ять герою.

 

Вечная память .
Герои не вмирають.....

 

Сьогодні в госпіталі помер товариш,Тарас Бурдяк, з 12 БТрО.Був у відпустці,ліг в госпіталь.Зупинилось серце.За плечима весь Майдан і рік війни.Вічна пам"ять...

 

ні, такі серця не зупиняються....
Такі хлопці житимуть вічно! В нашій пам"яті, в наших думках і ми гідно продовжимо їх справу....
Слава героям!...

 

У БОЮ В СЕЛИЩІ ШИРОКИНЕ ЗАГИНУВ АЗОВЕЦЬ «ДЮС», наш форумчанин.

10 червня, захищаючи селище Широкине, загинув мужній син України – 24-річний боєць АЗОВА з позивним ДЮС.

Денис Денисюк «ДЮС» – киянин. У полку АЗОВ служив від середини листопада 2014 року. Був сміливим у боях та завжди щирим із побратимами. Пройшов Майдан. Коли розпочалася війна, спочатку допомагав як волонтер бійцям на передовій, згодом і сам вирішив стати на захист Батьківщини.

Мріяв повернутися додому лише після перемоги. Принаймні, так він обіцяв батькам та коханій дівчині, які чекали Героя вдома, в Києві.

Для побратимів Дюс завжди був опорою в будь-якій ситуації. Прислухався до порад старших та ніколи не відвертався від тих, кому потрібна була допомога. Завжди був усміхненим та веселим. У бою - суворим та точним.

Менш як за місяць ДЮСу виповнилося б 25 років.

 

Царствие небесное....

 

вічна пам'ять......

 

Камень-Каширский провожает в последний путь погибшего в Широкино Сотника Ивана.

 

Вчера 4.06.15 в зоне АТО в районе 29 блок Поста поста погиб мой хороший знакомый реконструктор Романов Артем...Он же Отто Вейбах.... Как и что произошло мне неизвестно.....
Был хороший, светлый, отзывчивый человек.....Именно с ним я познакомился в далеком 2008 году в Днепропетровске... Именно он познакомил меня с реконструкторами минометчиками, был всегда рядом.... Пусть земля тебе будет пухом и Царствие Небесное тебе Тема.......Спи спокойно....

 

Да,война не веселое занятие..Артем,земля тебе пухом!Паребрикам привет передадим от тебя!

 

Дурний сон...досі якось не вкладається в голові...

 

Помним, скорбим, Хороший был парень, 07.07.2015 в 8.00 состоятся похороны.....

 

http://www.0629.com.ua/news/870560

Мариупольцы пришли проводить в последний путь добровольца ВСУ Андрея Назаренко, псевдо "Мех".

Закрытый гроб с телом бойца находится посредине Театральной площади.

Пришли прощаться с Андреем Назаренко множество людей. Родственники, друзья, члены "Самообороны" города, "Нового Мариуполя" и сослуживцы погибшего.

"Герои не умирают!" - скандируют мариупольцы.

 

.......................
http://censor.net.ua/video_news/342...voina_s_pozyvnym_nemets_artema_romanova_video

 

..................................................... ЗЕМЛЯ ВАМ ПУХОМ БРАТЬЯ.

 

.................................................... прощайте братья. Помним скорбим.....

 

Генка ....,отчаянный был хлопец, не хватает его ((
Царство небесное ... !!!

 

.....................

 

....................

 

15 ЛИПНЯ 2014-ГО. ПАМ'ЯТІ розвідгрупи ЮРІЯ КОВАЛЕНКО
Рівно рік тому, в цей трагічний день в результаті мінометного обстрілу супротивника загинула одна з кращих развідгрупп українського спецназу. Підполковник Юрій Коваленко - заступник командира загону 3-го полку спецназ першим прокладав дорогу нашим військам, які виконували завдання з прикриття державного кордону, і рухалися з півдня. Група Коваленко йшла попереду, в авангарді наступаючих військ. Саме він знайшов брід через Міус у Кожевні, саме він першим вивів наші частини до Ізварине, його група йшла попереду, коли тричі наші вибивали бойовиків з пропускного пункту. Без цих ефективних дій швидкий вихід наших військ від Амвросіївки до Ізварине був би неможливий.
Коваленко був чудовим воїном, справжнім спецназівцем - агресивним, впевненим у собі, ініціативним. З таких же відмінних бійців складалася і його група.
Важко переоцінити значення їх успішних дій в той час. Вони діяли не як спецназ. Вони були розвідниками, провідниками, вони піднімали в атаку, забезпечували управління. Поки багато частин насилу усвідомлювали, що вони знаходяться на війні, такі воїни як Коваленко йшли попереду, і захоплювали своїм прикладом, прокладали шлях. І першими йшли в бій.
15 липня група зібралася для планування нового бойового виходу в селі Провалля поблизу Свердловська, це була крайня точка, зайнята нашими військами. Раптово розташування підрозділу було накрите мінометами супротивника - це був один з перших обстрілів. Одна з мін впала прямо між нашими бійцями. Вісім спецназівців загинуло на місці, ще один помер від ран 21 липня.
Вони віддали життя своїй країні, до кінця вірні присязі і військовому обов'язку:
Юрій Коваленко
Микола Алексєєв
Богдан Каравайській
Максим Бендеров
Станіслав Майсеєв
Дмитро Рябий
Максим Вербовий
Іван Марков
Віктор Гаркавенко (помер від ран 21 липня)
Батьківщина не забула про їх подвиги. Всі бійці удостоєні Орену "За мужність" 3-го ступеня (посмертно). Указом Президента України від 31 грудня 2014 підполковник Коваленко удостоєний звання Герой України (посмертно).
Вічна пам'ять полеглим у боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини.
Ви живі, поки ми вас пам'ятаємо ...