першу гільзу я підняв сам.тестіл клон ПАВР.,так там булі авіаціонні по німцям. коли откопав першу гільзу..з першим прибором...то я був в ах......е.мабуть зі сторони глянути,то можливо було подумати ...що я псіх.. а там ємоцій було через край. міркую,мо у кожного такє було...?в тій та інший степені.
от невезе тобі з тими ноутами. а я казав. купив ноута подаруй його мені. ну або царського карабіна та отого максика. а я за це відроблю те що тобі з ноутами пороблено.
не усім і не картоплю. можу яйцем на лобі порчу в похабича викатати, але не усі доживають до того коли яйці до пупа дотягують. можу порчу осиковим кілком вибити, альбо канчуком перехристити. та багато ще яких дієвих способів щоб зняти порчу з Похабича!
ну майже. от тілько не калдун а ведун. бо знаю що та як лікувати. якщо хочеш я і тебе вилікую. майже безкоштовно. так ото якісь декілько дрібничок на згадку візьму та і все.
дитяча година. мені вже пора. нехай всі олені,проскакують,поряд з вами,а ні на вашему шляху. будте здраві ! а я відпочивати. доброї ночі.
Запорозькі козаки були невибагливі в їжі. Про них говорили: «Запорожці як малі діти: дай багато - все з'їдять, дай мало - будуть задоволені».
псіхом мать я був! пішли з другом за патріками(порох для самопалів) в район "бабіной могіли"(хто з Кривбаса чітає ці рядки, той зна про що я),змились з уроків 7-8 клас, заходимо у посадку і я,перечіпившись через гілляку, гепнувся прям в окоп по самі коліна в гільзач(мавзери), поки перебрали(шукали цілі) і трохи поковиряли земельку. ітог- пів ранця(учбового) мавзерів.
