таки наші траки почали копать, чого доброго ще танку знайдуть, що за народ, тільки з глубініком пройдешся, шурф забєш, а на ранок вже траншеї пориті а може то й ненаше знайшли
Шановне панство зараз надам звіт зі світлинами де багато тексту та світлин тому прошу не ламати і писати по закінченню звіта. А ось і звіт з поїздки до Чигирна та Холодного Яру. У вечорі п’ятниці припхались ми з дядьком Бучем до дядька Вітра. Сілі погомоніли про те про се та про інше, підобідали, зробив я декілько світлин та і полягали спати щоб з ранку двигати далі. З ранку під’їхав бусік в який ми почали вантажитись як ті цигани)) і хоч людей було небагато але місця чогось забракло. Ну то нічого. Господар пообіцяв на наступний рік зробити багажнік на увесь дах та причеп узяти отой що солому перевозять. Щоб всьо було по кошерному фень-шую та було зручно та комфортно і можна було узяти з собою ще і канапи, крісла та інший скарб. А поки що ми дуже скромно попхались та були як ті сироти майже без благ цивілізації. Забравши інший учасників поїздки я з дивом помітив проміж них самого І.В. Коломойського, щоб його не пізнали він вдягнув звичайну одежу та не узяв з собою охорону, хоча якісь чорні джипи постійно то їхали попереду нас то плентались ззаду, мо то була його охорона а мо просто збіг обставин та в мене звичайна параноя. Тож з початку ми поїхали до Чигирина та ледь випхались на Богданову гору де відбувались урочистості, і чого ото досі неможуть ліфа поставити? Вибравшись на гору втовпитись до бастіону вже не змогли бо миру було дуже багато але ми стали поряд та майже усе бачили та чули, а що не побачили то можна побачити на ютубі. Владико Філарет посвятив частину зброї та прапорів та благословив вояків які відправлялись у той же день до фронту бити москалів. Поки стояли то зустріли Тараса Житинського який нарешті повернувся з Льондону. Також було декілько депутатів які як завжди обіцяли щось, але то таке, кому вони цікаві!? Після Чигирину двинули до Суботіва та зайшли до храму помолитись та поставити свічки як во здравія та і за упокой. Не знаю чи дозволяють там робити світлини усім та завжди, але нам дозволили. Після Суботіва двинули на Мельники до місця останнього бою отамана Чучупаки та заїхали троха далі у ліс де і дуже скромно отаборились, зварили кулішу трошки та поспівали теж тихенько на неголосно. Бо ми є культурні туристи а не якась голота. Пусті пляшки, папірці, пакети, та інше сміття залишили на місті так само як і не затушене багаття. Ранком прокинувшись та підснідавши двинули на урочистості у саме село Мельники де відвідали могилу отамана та пам’ятник Холодноярській республикі та Юрию Горлисю-Горському . де зустріли старих вже вояків УПА які незважаючи на вже досить поважний вік приїхали вшанувати пам'ять Холодноярців. Після вшанування пам’яті двинули на озеро біля Мотриного монастиря де відбулось ще одне освячення зброї та прапорів. Після зазирнули до Мотрі але нажаль Мотря зараз під кацапським пархатом і від усіх цих вшанувань та урочистостей всераєються цілими блоками а не цеглою. Бо як ще зрозуміти те що оті хвойди які чогось звуть себе черницями заборонили одному з славетний письменнику сучасності Василю Шкляру розповсюджувати свої твори. Після чого двинули у Буду до дуба Залізняка. Де трохи послухали Житинського та інших виконавців, відвідали дуба який зараз обгороджений і до нього заборонено підходити від чого той дуб поченає чахнути бо не отримає енергію від людей та не віддає своєї енергії. Також вже там поспілкувались з Шкляром, але я вже трохи заморився і забув зробити його світлину. Після всього цього ми двинули в зворотній шлях. І майже у самому кінці на горі в нас скінчився газ і мусили стати та вирішувати що робити бо метан у каністру не заллєш і з проїзждаючої автвки не позичиш. Але на щастя трапився камаз який погодився дотягнути нас до хати ті останні кілометри. І ранком ми двинули на автовокзалу де теж не обійшлось без пригод. Тілько автобус почав вивертати з привокзальної площі як зачипив іншого автобуса та розтовк тому люстеро та трохи лобового скла. Але за приблизно півгодини водії все владнали і ми двинули до дому. Отакоєот.
А що з ним далі робити ? Просто у колекцію чи можна продавати ? Я так спостерігаю потихеньку й прийшов до висновку що таких орденів як грибів у лісі - майже після кожного виходу копачі хизуються знайденим саме таким зразком . То може їх по жмені німакам видавали ?
То вже нехай в Бені , принаймні краще чим в Олега Лященка - не так ризиковано ночувати в таборі просто неба .
ну як? цебро води, ганчирка і вперед відмивати. головне воду частіше мійняти бо брудною водою тілько грязюка рівним слоєм розтягується а треба щоб змивалась. на один системник десь цебра три води треба альбо керхером на автомийці можна помити. дуже гарно але тягнути системника туди треба та 34 гривні в нас плятити
та як, розкрутив сістемник,познімав усі вентелятори(проц,б.ж, і корпусні) вмикнув пилесмок,повитягував усю пилюку,потім змастив усі кулєра мастилом, і скрутив все до купи
"Також було декілько депутатів які як завжди обіцяли щось, але то таке, кому вони цікаві!? То ж ми їх посадили на палі , декількох четвертували й двинули до Суботіва та зайшли до храму помолитись та поставити свічки як во здравія та і за упокой тих нами убієнних депутатоперевертнів ..." - ось як було написано в орегіналі та потім відредаговано самі знаєте ким ...
Дякую ! А воду треба попередньо нагріти чи гарячою можна шось зіпсувати ? І ше я думаю шо ганчірка буде чіплятись за усілякі скриньки та вервечки з позолотою - такого добра там всередині вистачає . Може краще спробувати замочити в ночвах на ніч аби само все очистилося , потім на сонечко й без механічної обробки аби не зашкодити ?
