Ща меня тапками закидают, но могу сказать одно- в чем- то наши предки (язычники) были правы... И мне все больше кажется что во всем.
А чого б це Вас тапками? Цілком згоден, до того ж я не бачу потреби у християнстві для України, але це тема окремої дискусії. Просто для прикладу: я вважаю себе онуком Божим а не рабом, як в церквах „батюшки“ обзиваються)))
Всякие приставки к компу отпадают сразу в виду своей корявости.Пробовал пользовать ЮСБ осцилограф когда был в командировке... Гуано, особенно по в.ч. Я не являюсь сторонником 1 какой-то фирмы или наборов инструмента. Пришел, покрутил в руках, понравилось- взял, нет- ищу то, что подойдет. А что касается измерителей разных- на 1 месте UNI-T, хотя и дороговато... Как то так.
Припхався з пошти-зря сходив.Никакого сервиса ни вождяки ни тещи його з насиньнячком не було.З гор сунуть чорни тучи,а коли вештався по мисту то сонечко було.Гадав завтра пиду у лис видрию Шварцлозер и видправлю в знак пошани за хельма пану КАЦерваторови.Ну а як хельма - виртуально,то и кулимет гипер вертуальний.
Традиція пиячити та перетворювати поминки в гульню пішла від комуняків бо вони й були самі справжні язичники та безбожники . Ще перед війною загальні гульбища після "бюро" були загальноприйнятним явищем серед щасливих володарів партквитка та їхніх молодших послідовників . Потім вони цю традицію приурочили і на поминальну неділю бо в понеділок треба було всим працювати . Заводи , фабрики та колгоспи з радгоспами були зобов'язані облаштувати довгі металеві чи дерев'яні столи в місцях масових поховань , їжу привозили також з підприємств чи їдалень, а подекуди готували прямо на кладовищах в здоровенних казанах колгоспні кухарки . Все це дійство супроводжувалось настановами партійних працівників місцевих осередків , котрі впершу чергу поминали загиблих червоноармійців ( раніше кладовища відрізнялись від сучасних тим що майже а кожній сім'ї була могилка з червоною зіркою) , а вже потім загальний стіл та пиятика , обов'язково потім десь бралась гармошка й починався справжній шабаш . Найповажнішими панами там були дядьки орденоносці повоєнні та герої праці - їм дозволялося казати будь-що й чинити усілякі безглуздя бо вони були недоторкані з німбом та партквитком . Пам'ятаю особисто коли ще мої бабуся ходили зі мною в неділю до церкви , а в понеділок ми йшли на кладовище . Звісно ніхто не пиячив , не валявся , та, боронь Боже , не горлав пісень . Діткам давали щось добреньке та обов'язково паску та крашанку , хто був з багатих сімей - ті пригощали цукерками та "півниками" , обов'язково христосались та згадували геть усіх померлих що поховані . Доречі в нашій сім'ї по маминій лінії обов'язковим та беззаперечним було свято вірувати та додержуватись , знати геть усіх дідів та бабусь до третього коліна , а от батько були за нову владу та майже атеїстом . Традиції збереглися хіба що в центрі та на заході України , про решту територій , яка найбільше потерпала від "цивілізації" та глобалізації можна скоро вже не згадувати як про носіїв християнських традицій та культури .
На кафедру, звеня шпорами, взобрался фельдкурат. — Habacht! [Смирно! (нем.)] — скомандовал он.— На молитву! Повторять все за мной! Эй ты там, сзади, не сморкайся, подлец, в кулак, ты находишься в храме божьем, а не то велю посадить тебя в карцер! Небось уже забыли, обормоты, "Отче наш"? Ну-ка, попробуем... Так и знал, что дело не пойдет. Какой уж там "Отче наш"! Вам бы только слопать две порции мяса с бобами, нажраться, лечь на брюхо, ковырять в носу и не думать о господе боге. Что, не правду я говорю? Он посмотрел с кафедры вниз на двадцать белых ангелов в подштанниках, которые, как и остальные, вовсю развлекались. В задних рядах играли в "мясо". — Ничего, интересно,— шепнул Швейк своему соседу, над которым тяготело подозрение, что он за три кроны отрубил своему товарищу все пальцы на руке, чтобы тот освободился от военной службы. — То ли еще будет! — ответил тот.— Он сегодня опять здорово налакался, значит опять станет рассказывать о тернистом пути греха. Действительно, фельдкурат сегодня был в ударе. Сам не зная зачем, он все время перегибался через перила кафедры и чуть было не потерял равновесие и не свалился вниз. — Ну-ка, ребята, спойте что-нибудь! — закричал он сверху.— Или хотите, я научу вас новой песенке? Подтягивайте за мной. Есть ли в мире кто милей Моей милки дорогой? Не один хожу я к ней — Прут к ней тысячи гурьбой! К моей милке на поклон Люди прут со всех сторон. Прут и справа, прут и слева, Звать ее Мария-дева.
Я тут для пана Консерватора офігенні «котли» надибав! Мо скинемось і зробимо йому подарунок?! Йому 100% сподобаються, не буде навіть на ніч їх знімати! https://reibert.info/lots/288/
консєрватор(до Andrew Harris). Я б...... п.......... адін pаз, так мєня люба бальніца возьмьот, а тєбя нєт!!!)м( до пана Руслана це теж відноситься
Все дуже просто ті що лівіше то для дроту діаметром до 35мм і на них обжимник до дротів діаметром мах 6мм, бо все що більше 6мм. має бути обжато тілько оліодінамічним обжимником бо там є клеймо котре засвідчює якість обжима водповідно до наших гостів (ISSO), ті що далі від руки (зправа) для дроту діам. до 95мм вони усілєнниє і на них нема обжимника бо не предусмотрєнно згідно з тих гостів, а інше то викрутки, обрізники ізоляції.
Та яке образиться, он я тільки натякнув, а в нього аж очі загорілись від радості - одразу на «рідну» мову перейшов. Правда я нічого не зрозумів з того, що пан К. написав.
Це часом не той самий молоток за допомогою якого (разом з зубилом) ваш знайомий відправився кпраатцам збиваючи мідні пояски? То значить лишився тіко молоток, а зубила певно не знайшли?
