Я любив вас усіх, та найбільше любив Україну. Рядовий Шевцов Олександр Михайлович, призваний 10.04.2014 року, загинув смертю хоробрих 24 січня на території Донецької області відбиваючи танкову атаку окупантів разом з двома побратимами. Ціною власного життя українські Воїни відбили атаку і не допустили проходження ворожої техніки. Сьогодні, 30 січня, Героя з військовими почестями похоронили. Віддати шану захиснику вийшло більше тисячі місцевих жителів. Вічна слава Герою! ...І додому хоч вітром, хоч променем сонця полину, І легенько війну над твоїм, Україно, лицем...
Можно по разному относится , но Он воевал за Украину, а могбы себе жить в сытной Дании и ни о чем не беспокоится и ни в чем себе не отказывать : Иса Ахьядович Мунаев (чеч. Мунаев Iиса Ахьядович; 20 мая 1965, Янди[1], Ачхой-Мартановский район — 2 февраля 2015, Дебальцево) — чеченский полевой командир, участник двух Чеченских войн. Воинское звание — бригадный генерал Вооружённых сил Чеченской Республики Ичкерия. В Первой Чеченской войне — командир 1-го штурмового батальона имени Леми Мунаева, во Второй Чеченской войне — комендант Грозного и командующий Юго-Западного сектора обороны Чеченской Республики Ичкерия. https://ru.wikipedia.org/wiki/Мунаев,_Иса_Ахьядович
30 січня, від тяжких поранень, у лікарні помер наш земляк, васильківчанин, Листровий Олександр Михайлович 1984 р.н. Поранення отримав у бою в н.п. Дебальцево. Воював та захищав нашу рідну землю у складі 25 батальйону територіальної оборони "Київська Русь" У Олександра залишилось троє маленьких дітей: син 2004 р.н, донька 2009 р.н, донька 2014 р.н. (два місяці дитинкі) Завтра тіло Олександра мають привезти у місто. Орієнтовно похорони будуть у понеділок 02.02.2015 р. 22.02.2014 року в день Соборності України Олександр та іншим бійці 25 були на мітингу в центрі міста, як раз приїхали у відпустку. Менше тижня, як поїхали знову в зону АТО, але на цей раз Олександр більше у відпустку не прийде.. На фото Олександр тримає оптичний приціл, що йому передала Марина Кириллова зі своїми дітьми, як раз 22.02.2015р. Вічна пам"ять Герою! Царство Небесне! Герої не вмирають!
Град залетел прямо в блиндаж перекрытие не выдержало лично знал …"Индюка ".и "Вовка ".Оба из Житомирского района призваны в марте оба заряжающие гаубицы у меня видео осталось как они работают прикрывая 31 блок пост.... вечная вам память
Сегодняшнее видео.Наши ребята лежат в рядочек http://obozrevatel.com/politics/948...sdelat-reportazh-iz-razrushennogo-zdaniya.htm
в воскресенье попрощались с нашим героем из полка "Азов"- Бизоном(Анатолий Шульга). ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ ГЕРОЯМ!!!
1 февраля 2015 года в Дебальцевском районе Донецкой области при выполнении боевого задания погиб доброволец батальона "Донбасс", наш побратим - Андрей Реута, родом из города Сумы, позывной "Медок". Погиб не просто наш побратим - погиб настоящий воин. Светлая память тебе, Андрюха! Покойся с миром...
Сегодня, 8 февраля, погиб в бою еще один Герой Украины. Речь идёт о воине из 3 полка СПН ГУР МО Украины Андрее "Греке". О герое, который не жалел ни себя ни врагов Украины. Который отдал себя без остатка справедливому делу. Спи спокойно! Вечная память.
У бою під Саханкою загинув боєць «Азову» з позивним «Брат». 11 лютого, в ході штурму ворожого блокпосту поблизу селища Саханка, загинув боєць полку особливого призначення «Азов» Дмитро Коряк (Брат). У «Азові» Дмитро боровся за свою державу з серпня. Мріяв про той момент, коли ми нарешті підемо в атаку. Брат говорив, що не можна просто стояти і чекати, поки по тобі прилітають снаряди і коли йшов у бій то посміхався, бо крок за кроком звільняв нашу землю. Загинув Брат від осколкових поранень. Міна ворожого міномета розірвалась біля нього. Наш побратим героїчно загинув у нелегкому бою. Твоя смерть не буде марною.
Вчора 11 лютого Світловодськ попрощався з захисником України Андрієм Ільїним http://svetlovodsk.com.ua/6955-adnriy-ilyin.html
вічна память вам хлопці......... НЕ ЗАГИНУВ, Я ПРОСТО ЗАСНУВ, Відпочину – і знову до бою! Чуєш, вітер зненацька подув? Це брати мене кличуть з собою. Там високо в горі, на блакитнім плацу, Командири шикують нас в сотні, Ми такі ж, як були, тільки плечі в пуху, Це від крил, що тріпочуть на сонці. Ми усі тут, гуртом, у єдиній сімї, З нами Бог, а кого нам ще треба! Не сумуйте за нами, тепер на віки, Ми боронимо Неньку з-під неба! Наша кара для ворога буде страшна, І живі з них позаздрять вже мертвим, Не насмілиться більше московська орда, Колобродити чоботом стертим! Не загинув, я просто заснув, Відпочину – і знову до бою! Чуєш, вітер зненацька подув? Це брати мене кличуть з собою… Ігор Піголь 05.02.2015р, м.Славута
Загиблий миргородець Дмитро Коряк, якого поховали в суботу,за кілька днів до смерті дав останнє інтерв’ю.
14 февраля погиб Сумчанин Игорь Гольченко(Эрнест) в боях под Широкино. Вечная память Воину Света! Он поразил меня своей искренностью, верностью, подлинностью! Игорь с позывным Эрнест положил свою голову за Украину. Это произошло вчера во время боя в Широкино. Он один из тех бесстрашных азовцев. Он рассказывал о том, как изменились его ценности. Ультрас, который ушел на фронт, говорил, что футбол для него уже не интересен... Мол, это прошлое. Сейчас главное - Украина, помощь людям. Он вспоминал маму... Постоянно шутил. Был измазанный в грязи после боя, а когда мы фоткались снял шлем и начал поправлять волосы. Ну чтобы хорошо выглядеть. У него такая красивая улыбка. Ему было 18.