Доброго ранку! ну ось і попхаємось до кривбасу за компом! о погоді, +1 +2,легкий вітерець, туман, мряка.
Вітаю усіх присутніх. Вночі насипало снігу - дерева білі (праці знову не буде к...) дороги чорні, на термометрі 0 без вітру. Вчора танкував солярку по 4,28 злотого. А вертаючись до п"ятниці та цицьок - в отих всіх цицушків один, але важливий, недолік - ВОНИ ВСІ НЕ Є НАШІ!!!
Нi, плавати я пас, бо отає от Шампаньскаго напилася i пiд воду пузирья пускає. Та й як друга цигарку запале- то полохне ота уся краса як фiєрвєх !
то есть сучасне рукоблудство,прішла до мене колега по роботі і попросила заточити кухонні ножі, а там згорток близько 20 штук.там я це диво і угледів, як вона мене не умовляла переточити його під картоплю, я не согласился.после не хитрих аргументів, він у мене залишився як відсотки. пан К сподіваюся мене пробачить. Вот ещё с той серии
Скорее рукоблудство,зазоры-огромные ,подгонка деталей оставляет желать лучшего,за качество материала,я вообще не говорю.кто то испытывал свои силы,тренировался или делал без души.возьмеш даже штык моськи,чувствуешь в руках вещь,а тут. Как вещь лежит,но к ней ни чего не испытуешь,надеюсь вы меня поймете.
таким на підприемствах часто страждали. інколи таких монстрів виробляли що дивитись гидко було не те що до рук брати. хоча траплялись і дійсно непогані ножі. особливо досталяла мода коли почали руків'я почали робити з оргстекла а під нього підкладали фольгу в різнокольрових плямах. або в товстому оргстеклі бормашинкою робили павучка або троянду., але це було не так масово.
У меня в детстве был такой, с тюльпаном внутри. Тогда казалось, что это пик совершенства и красоты)))
Дитинство - ах та ох. Як давно це було, але як файно та радісно - цілими днями лазили по околичних вулицях, вечеров сусідські сади нас запрошували до відвідин, а потім бабуся виколупувала сіль з сідниці та отую сідницю відмочував у балії з водою. Нічне полювання на рогачів та нетопирів. Та багато чого іншого, що вже не повернеться - залишились тільки спогади та жаль до самого себе, що був малий та дурний, та дідуся за язик не тягнув.
та незважди діди і розповідали що та де приховане було. боялись і влади і того що або сам покалічишся чи когось покалічиш. а те що у дитинстві багато цікавих речей було втрачено бо неприділяли тому уваги та вважали за дрібнички. а тепер тілько спогади про них і залишились
