Будні і побут копаря

я постійно плутаю літери коли кнопаю.((( а мо це не я а райберт так перекручує. точно він. бо зараз несприятліві погодні умови, мороз, а через це і-нет троха гальмує та скобзається. отакоєот. так що то не я винен а мороз.
пішов я парторгу колядувати. пізніш прийду та перевірю чи поводитесь ви усі як чемні хлопята.

 

фотозвіт буде?

 

Очерет мені був за колиску,
в болотах я родився і зріс,
я люблю свою хату поліську,
я люблю свій зажурений ліс.

Що там тропіки, пишні пампаси,
загляніть но у душу до нас,
я оддав би за неї одразу
і Тібет, і Урал, і Кавказ.

А поліські похмурні болота
пів-Полісся вода зайняла,
тільки де-не-де хутір самотній,
тільки де-не-де клапоть села.

І не дивно, що любимо змалку
буйні води і буйні пісні,
наше серце - то серце рибалки,
а життя наше - книга борні.

Хоч у злиднях живемо, у бруді,
та привілля яке по весні,
коли виставиш вітрові груди
і летиш, і летиш на човні.

А вода і хлюпоче, і плаче,
захлинається в лютій злобі,
ну скажіть, в кого серце гаряче,
як весну, по весні не любить.

І укриють безкраї простори
білокурі чайки і човни,
тільки слухай, як води говорять
в буйнім заспіві свята весни.

Тільки слухай, як хвилі хлюпочуть,
як нестримано повінь гуде,
зайвий рух - і на обрій заскочиш,
зайвий рух - і навік пропадеш.

А коли зарегоче негода,
отоді не кепкуй із води,
як для неї чортяки не вгодиш,
ох, зазнаєш ти брате біди.

Так гартує природа до бою
нас із самих малесеньких літ,
ми зрослись, побратались з водою
і живемо, як вміємо жить.
http://www.pisni.org.ua/songs/7119464.html

 

Так то не моє творіння. Того каляша робив чоловік з Білорусі. А в мене все набагато скромніше:

 

моє місто на висоті 300м над р.моря. то вже рівнина?

 

та годі вам при святі мірило мірков мірят!кожен куток Батьківщини мат свою вроду.а то одному-гори,другому-степ.....звісно рідні пейзажі кожному люб більше<краще підскажіть-є в друга дзигар літаковий=по совєтах,не ходячий= в який розділ його втерти для оцінки та подальшого продажу?фото на жаль буде лиш в суботу>.питаю,бо не хочу хапнути гірчичника)))))<а язик до києва доведе,або до шибениці)))))))))))))))>

 

Тю, а я вже хотiв концесiю по виробництву трахтоматiв для пiвнiчного гондурасу замутiть..

 

... а тут такий обломчік.

 

Як на мене то так.Між нами перша гора на якій колись була перша ( з сторони рівнин) карпатська полонина це - Варатик.

 

Це тільки Опришок точно може пояснити. У нього великий населений пункт, то і груп колядників більше. У мене ж село невелике то ходить одна група. Село поділене для коляди на три дні (щоб Оргнунг був) - в перший день колядують десь 50 відсотків села, другий - 30, третій (бо колядують тільки до півночі) - решту 20 відсотків.

 

ну нарешти вгледіли!а бартков круць-то є прадавній звичай.і символом йому зкрут сонця,подій,явищ і т.д

 

Яволь. Я-я.

 

Не факт.в лісі частіш ніж в церкві<грішник всеж превеликий> но далі вчусь.шем все не знат))))))))

 

Можна навіть сказати, що всього один день на рік в лісі не був (ночував у гостях)

 

Ну даєте!а якщо так<день 1-ми вибили німців з лісу.день 2-німці нас вибили з лісу.день 3-ми знов вибили німців.день 4-прийшов лісничий і вигнав нас з німцями з лісу)))))))))))><з дитячоґо твору-як я провів літо)))))))))>

 

Правильно так як ви її тримаєте.

 

Освячується коляднийцький хід на все різдво, а кожна група має свій участок для коляди і показує свою вправність. Якось так

 

Це чарівне слово "участок", яке проводить умовну межу між гірськими і рівнинними населеними пунктами: є в селі "вулиця" - рівнина, а якщо "участок" - то гори.

 

Коротко про погоду.

 

Доповню про хід колядників навколо церкви.
Коляда не була християнською, років 200 тому колядники в колядах прославляли "праведне сонечко" і хід по колу за сонцем (на даному єтапі навколо церкви) символізував хід сонця навколо землі. Такий собі символ круговороту життя. І правильніше буде не хід навколо церки а "плєс" - танець.
Так що це все адаптоване під християнство язичницьке дійство древніх гуцулів, які останні 150 років прославляють Христа Спасителя замість "праведного сонечка".