Товариство пошуку жертв війни "Пам`ять" організувала неподалік Олесько реконструкторський бій в стилі тактичні змагання що відбулися 13/15 Лютого, 2009р. за сценарієм це були бої арміі УПА (Української Повстанської Армії) проти каральних підрозділів нациської Німеччини, періода зими 1943/44 роках. Кількість учасників загалом було близько 50-ти чоловік паралельно цьому міроприємству велося фільмування документальної стрічки "Коронний бій сотника УПА Мирослава Шимчича" фільмування проходило два тижні під замовленням Національної Телекомпанії Україна, з серії УПА - Невідомі Сторінки режисер Олександр Ребокрус документальний фільм в стилі дисковері, розповідає про сотню УПА котра боєм ліквідувала елітний підрозділ НКВД на чолі з генерал майором Міхаїлом Дергачовим. фотографії з фільму: http://picasaweb.google.com/galizia1943/Filming?authkey=7ZwvqEgSxqk&feat=email# фотозвіт реконструкторів УПА можна перегрлянути ось тут: http://picasaweb.google.com/galizia1943/UPAReenacting0209?authkey=0lBdqnj-5bc&feat=email#
На разі робоча назва цього проекту "Коронний бій сотника УПА Мирослава Cимчича" це документальна стрічка повинна зявитися на протязі пару місяців. саме коли незнаю. вдалося змонтувати коротеньке відео http://www.youtube.com/watch?v=U9Sir3XZEsI
РЕКОНСТРУКЦІЯ. 13 – 15 лютого 2009 року в лісах між с.Гавареччина і Теребежі на Львівщині відбувалися тактичні виправи з військово-історичної реконструкції подій Другої світової війни, а саме сутичок боївок УПА з німецьким гарнізоном взимку 1944 року. Учасники реконструкції зібралися з Львівського товариства пошуку жертв війни “Пам'ять” а також військово-історичних клубів Хмельницького, Києва, Кривого Рогу, Дніпропетровська, Львова. Вже заїзд учасників на місце перебування нагадував реальні бойові події. По глибокому снігу на санях, на собі учасники переправляли спорядження до глупої ночі. Іти було важко, особливо на початках, де стежка йшла круто вгору. Для німців, поки переправили весь вантаж, дорога зайняла близько п'яти годин, хоча той же шлях без навантаження займає максимум 30-40 хвилин. Як на диво, місце перебування довго шукати не прийшлося, хоча було вже темно. Розташувалися в покинутих господарках, поприбирали сміття, поставили “буржуйки”, утеплили вікна. Стало вже веселіше. Поки повечеряли, погомоніли, час промайнув миттєво. Спати вклалися вже після третьої години ночі. В суботу вранці все почалося. За легендою, підрозділ СС мав зустріти у Гавареччині саперів, отримати пакет з картою місцевості, і без втрат, разом дійти до бази. В той же час повстанці мали перехопити дорогою німців і заволодіти картами. До бази німці дійшли без втрат. Але вже на місці їх підстерігали бійці УПА, зав'язалися сутички. Повстанці вдерлися на територію гарнізону. Німці контрнаступом витіснили супротивника із зайнятих позицій, виставили навколо патрулі. Затишшя було недовге, повстанцям вдалося безперешкодно “знищити” лінію зв'язку. Німці пішли навздогін і напоролися на засідку УПА. Бій зав'язався в хащах понад глибочезним яром. Значні втрати були з обох сторін. Домовленість була такою: відстань пострілу з кулемета не більше 30м, гвинтівки та автомата 20м, пістолета 10м. “Поцілений” учасник повинен був лягти горілиць і не брати участі в бою до закінчення локальної сутички. Особливих суперечок щодо з'ясовувань хто кого першим поцілив небуло. Позиції УПА і німців розділяв довжелезний і глибокий яр, порослий лісом. Після обіду німці кілька разів організовували напади на становища УПА. Прийшлося трохи поблукати навколо табору повстанців. Напад єгерів і СС не був несподіванкою для УПА, тому сутичка почалася ще на підході до їхньої бази. Під прикриттям частині нападників вдалося впритул наблизитися до позицій супротивника і зав'язати бій біля хат. Війна війною, а вечеряти треба. Німці повернулися на базу. День видався важким, одяг і взуття промокли, невстигали просушуватися. Смачна вечеря, тепло “буржуйки”, мерехтливе світло гасових ламп розслабили вояків. На вулицю вже не було особливого бажання висовуватися. Це зіграло злий жарт з німцями. Під покровом темноти повстанці безперешкодно прогулялися територією гарнізону і заволоділи прапором. Відплатна акція німців незабарилася. Їм вдалося в темноті пробратися через яр, тихцем знешкодити повстанських вартових і вдертися на позиції УПА. До ранку вже ніхто із сторін не турбували один одного. В неділю було відзнято телеоператорами Першого національного каналу кілька постановочних епізодів сутички між УПА та німцями. Пора лаштуватися додому. На допомогу з сіл прибули коні, і вже без зайвих пригод учасники роз'їхалися. Загальне враження від зимової тактики – все було організовано на висоті. Засніжені краєвиди, відсутність ознак сучасної цивілізації, занурювали усіх з головою в минуле. Хлопці викладалися наповну, назважаючи на непрості умови перебування. Велика подяка всім хто організовував цю зустріч та брав у ній участь. До наступних зустрічей в полях, камради!!! Tовариство пошуку жертв війни “Пам'ять”
