Будні і побут копаря

Ще

 

Далі

 

Ще

 

І ще

 

п.Опришок на перших хвото гриби біля бартки на вигляд як "осінні", таких багато в лісі трапляється?

 

пісець,чи повний пісець

 

що значить грибників багато,а ружжжо нашо,і взагалі-копійка до копійки

 

нє ну все видів,но барткою гриби косити.........

 

Це залежить від ситуації.

 

чи не калган часом

 

а так,в мене схожа,но латвія і стан трошки гірший

 

та то не біда-кондюки замінити можна на любому радіобазарі

 

то ви ще не бачили як шаблею сало у генделику різали одного разу.

 

отож і в мене мабуть латвія. якось хотів викинути а після вирішив залишити як прекрасу інтерєра. але нажаль не облаштував іще собі курінь щоб все було як я хочу та щоб можна було сидіти та палити нікуди не виходячи.

та може воно для тих хто в тому тяме і не проблема а от я в тім всім радіві дуб-дубом. та і нема вже що слухати. ефір весь майже на FM а там тільки ДВ,СВ та УКВ. а там зараз глухо одні кацапи щось гавкають. якось на дачі веф покрутив то тільки кацапів знайшов. а був без ноута то і без інета і слухав. таке враження що потрапив років мабуть на 30-35 назад. совєти совєтами майже нічого незмінилось. а це у тім році відбувалось

 

Поки-що є

 

А все вона, падла - лінь. Згинайся, викручуй - а так раз і готово

 

Родіола рожева більше відома в народі як золотий корінь або сибірський женьшень. Зростає золотий корінь на альпійських і субальпійських луках Європи та Азії. У нас зустрічається тільки у високогірї Карпат на камянистих розсипах, в ущелинах скель, утворюючи місцями невеликі зарості.

Родіола рожева - багаторічна травяниста невисока (від 10 до 40 см) рослина, з деревянистим стеблом, товстим і коротким кореневищем і мясистими корінням. Розміри кореневища іноді сягають 15-сантиметрової товщини і кілограмової ваги. Кореневище знаходиться майже на поверхні грунту, а вглиб йдуть хвостообразние коріння. Луски кореневища мають золотисте забарвлення, від чого в народі рослину називають золотий корінь. На розломі воно рожеве, і від нього виходить ніжний аромат троянди. Звідси і ботанічна назва - родіола рожева.

Деякі судять за назвою і думають, що у рослини квіти рожевого кольору. Однак це не так. Квітки родіоли жовті або зеленуваті, одностатеві, тобто окремо чоловічі і жіночі, причому у останніх майже немає пелюсток. Після цвітіння утворюються плодики - листівки з коротким носиком, які перед дозріванням набувають красивий червоний колір.

Досить складно, але все-таки можна родіолу виростити на дачній ділянці. Найкраще розмножувати її розподілом кореневища (приблизно у квітні), коли на ньому зявляються відростки стебел рожевого кольору довжиною 2-3 см. Кореневище викопують, гострим ножем розрізають на потрібну кількість деленок, зрізи опудрювальні золою і садять в заздалегідь приготовані лунки. Слід памятати, що проростки і нирки повинні бути на поверхні землі (засипати їх не потрібно). Перед посадкою в лунки рекомендується додати перегній і полити рожевим розчином марганцівки.

Бажають виростити золотий корінь з насіння, повинні знати, що заготовлювати їх потрібно в той момент, коли почнуть розпускатися перші коробочки. Стебла з коробочками зрізають і дозарівают в приміщенні при кімнатній температурі. Насіння збирають, протираючи насінники через сито на заздалегідь приготовлену папір. До посіву їх зберігають у холодильнику.

Висівати насіння можна в ящики або навесні прямо в грунт. Землею їх не засинають, зверху поливають з обприскувача, щоб маленькі зернятка злегка вдавилися в грунт. Посіви накривають склом або плівкою, які необхідно прибрати після проростання насіння.

Основну цінність представляють кореневища з корінням, які починають заготовляти в період дозрівання плодів і продовжують до заморозків. З метою забезпечення відновлення заростей повторна заготівля кореневищ на одному і тому ж місці допустима лише через 10-15 років. Крім того, не підлягають заготівлі молоді рослини з одним-двома стеблами.

Викопані кореневища очищають від землі, миють у проточній воді, очищають від бурої пробки, загнили частин і розкладають у тіні для підвялювання. Потім їх розрізають упоперек на шматки довжиною не менше 3 см і сушать у сушарках (не на сонці) при температурі 50-60 градусах. Висушені корені мають специфічний запах, що трохи нагадує аромат троянди і гіркувато-терпкий смак. Термін придатності сировини три роки.

Настоянку готують так. 50 г подрібненої сировини заливають 500 мл 40-градусного спирту і два тижні наполягають в темному місці. Приймають по 5-10 крапель тричі на день за 30 хвилин до їжі. Курс лікування 10-20 днів

Для приготування настою 10 г подрібнених кореневищ родіоли заливають 200 мл окропу, настоюють чотири години, потім проціджують. Приймають по половині склянки двічі на день.

Можна із золотого кореня приготувати тонізуючий чай. Чайну ложку подрібненого кореня заливають літром води, кипятять сім-десять хвилин у закритому посуді. Наполягають 30-40 хвилин і пють по два-три склянки на день, додаючи мед за смаком.

Більше трьохсот років кореневище родіоли рожевої було одним з найбільш популярних тонізуючих засобів народної медицини. Горілчану настоянку використовували для підвищення фізичної і розумової працездатності, витривалості, зняття втоми, особливо при занепаді сил в літньому віці. Крім того, золотий корінь вживали при цукровому діабеті, анемії, хворобах печінки і шлунка, зубного болю, для поліпшення слуху, памяті та уваги. Народні цілителі відвар родіоли призначали у вигляді припарок, примочок при конюнктивітах, наривах, шкірних висипах.

Золотий корінь не можна приймати гіпертонікам, при підвищеній діяльності щитовидної залози, а також на ніч, щоб уникнути порушення нервової системи.

 

Ой не кажіть.там антена маґнітна слаба. зараз все укв радіочастотнагляд зас...в,а я ще шпротом був-то радіо свобода з мюніха гарно йшла поночах.і глушилки мала....десь!

 

Ландшафтний заповідник-Гранітно-Степове побужжя.Річка Південний Буг.Домів ростуть років з 10.Саме цікаве те.що привіз з відти рослину.Зробив типу альпійської гірки.Не прижилась.Я був в недоумінні.як може бути?Там вона росте прямо на камені.а тутачки не хоче в добрій землі рости.Боровся.намагався.потому закинув оце заняття(не до нього було).А тепер є.і там де ніколи не очікував.Але зростом більша.ніж в природі.

 

Ой не вірю!такому молодому і до такої краси не зігнутись?не вірю!ще скажіть шо вказку ліщинову вдома забули,заким вгору збирались!?!

 

я як ще малим пацаном був то на чорно-білий тель-авівзор таурас при низьких хмарах цдф німецький ловив. хоч і "сніжило " та звук уривався але на ті часи то було цікаво. а от усякі так званні ворожі голоси я панасоніком слухав. з них і про чорнобиль взнав і про катастрофу на користівці

 

Справа не тільки в особливостях розведення притаманних кожному виду,а й в якостях ґрунтів,специфіці клімату-і т.д.та ви не розчаровуйтесь,можливо ваші старання призводять до самостійного селекційного моделювання.хто зна.мо в вас буде окремий підвид?

 

та шо тут удівлятся. обичний мутагінєз. (с)

 

п.Опришок велике дякую за детальну,пізнавальну інформацію!

 

Не звичайний,но природний.в даному випадку зумовлений природно-кліматичним фактором,що призвів до днк-хромосомного збою.