Загиблі захисники України

.............................
25 Дніпропетровська Повітряно-Десантна Бригада і екіпаж

 

Слава Героям!Вечная память!

 

Вічна память! Нехай Бог прийме Вас в своє Царство Небесне!!!!

 

Герои не умирают- они вечно живы в сердцах своего народа!!!Слава Украине!!! Земля пухом гером!!!!

 

Героям Слава!...............

 

Уродженець Коломиї, командир розвідувальної роти загинув в бою під Ямполем

Вчора у бою під Ямполем та Закитним Донецької області загинуло семеро військових із Львівщини ще 20 бійців отримали поранення. Серед загиблих уродженець Коломийщини Степан Воробець.

Степан Воробець - народився в Коломиї Івано-Франківської області 1987 року, перед відїздом на Схід з дружиною та сином мешкав у Яворові.

Степан командував розвідувальною ротою штабного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ.

 

Слава Героям!!!!!

 

Вечная слава павшив Героям!!!

 

Вечная память!!!!!

 

Слава Героям!!!!!

 

Героям слава и вечная память настоящими воинам Украины!!!

 

Вічна память....................

 

Добровольческий батальон территориальной обороны Донецкой области "Донбасс"

23 травня 2014 року, воюючи в складі батальйону «Донбас» проти терористів, у бою під Карлівкою загинув Олег (Raider) — активний дописувач української Вікіпедії.



Raider був тією людиною, яка не терпіла несправедливості, не терпіла невігластва, бюрократизму, і свавілля осіб з владними повноваженнями. І якщо стикалася з несправедливістю, то завжди діяла відкрито і безкомпромісно, не ховаючись ані за позірною толерантністю, ані за позірною дипломатичністю, ані за спинами колег, і не чекаючи, що на несправедливість вкаже хтось інший або вона сама зникне як роса на сонці, і, врешті, ніколи не боячись можливих для себе наслідків. Ще маленький нюанс, який чомусь дуже запам'ятався - на вікізустрічі в "торгових банях" лише Raider не став хизуватися знанням російської перед російськомовною офіціанткою. Дрібниця, але показова. Ось на таких людях і тримається Україна. Герої не вмирають. --А1 08:42, 24 червня 2014

Олег народився у 1978 році, за даними батальйону «Донбас» походив з Артемівська. Останні роки жив у Києві, працював програмістом та аналітиком. Не був членом жодної партії чи політичної організації.

Олег зареєструвався в українській Вікіпедії 4 квітня 2007 року, а з осені став активно писати статті. Був одним з найактивніших вікіпедистів, зробив близько 20 тисяч редагувань та започаткував майже тисячу нових статей. Окрім написання нових статей, він також працював над вдосконаленням статей інших авторів, зокрема, певний час працював над проектом статей, які потребували поліпшення. Raider також брав активну участь в обговореннях правил та політик Вікіпедії, а також відвідав кілька «вікізустрічей» — зустрічей користувачів Вікіпедії в реальному житті.

Як вікіпедист Raider мав широке коло інтересів. Найбільше статей він написав з історичної тематики — передусім історії Стародавнього світу та середньовіччя, але він також писав статті з економіки, зоології та про аніме. Він започаткував ряд статей на звичайні, але потрібні теми, такі як М’ясо, Селяни або Стать, які потім були доповнені іншими користувачами. Raider любив писати на основі якісних друкованих джерел, часто писав статті на основі інформації, якої не було в Інтернеті. Своєю найкращою статтею він вважав статтю про народи моря, яка отримала від спільноти статус «доброї статті» — заради написання цієї статті Raider спеціально їздив до бібліотеки Вернадського та зібрав найповнішу інформацію з цієї теми українською мовою.

16 квітня 2014 Олег написав у своєму блозі, що він записався добровольцем у батальйон «Донбас». Він не боявся війни, бо вважав, що він дорослий і ще не змучений життям, а тому має боротися за свою долю і долю наступного покоління… У батальйоні Олег узяв таке ж псевдо, як і у Вікіпедії — «Рейдер». 23 травня батальйон «Донбас» потрапив у засідку терористів з «Батальйону Восток» поблизу села Карлівка на Донеччині. За повідомленнями ЗМІ, в ході бою загинули п’ятеро бійців добровольчого батальйону, одним із яких був Рейдер. Під час бою він знищив одного терориста, був важко поранений, проте відмовився здаватися. Він був розстріляний з підствольних гранатометів…

У день цієї публікації минає місяць з дня загибелі Олега… На жаль, його й досі не поховано — тіло ще в день бою було викрадене терористами, і за місяць рідним і бойовим побратимам загиблого не вдалося його знайти. Якщо ви маєте інформацію, яка зможе допомогти знайти тіло Олега, будь ласка, надсилайте її на адресу raider.wiki{HA}ukr.net . Конфіденційність гарантуємо.

 

Низко склоняю голову перед памятью этого этого человека. Вечная память Олегу. Слава герою Украины!!!

 

Племінник мого шефа,загинув від кулі снайпера....
Від снайпера Володимира Кравчука не врятувала кевларова каска. Восени він збирався одружитися

На Лісовому кладовищі в неділю поховали першого офіцера-киянина, який загинув під час АТО - командира 2-го взводу спеціального призначення першої роти спецпризначення 1-го батальйону спецпризначення «Барс» військової частини 3027 лейтенантаКравчука Володимира Сергійовича. 23 серпня йому мало виповнитися 22 роки. У МВС він прослужив лише рік після закінчення Харківської академії внутрішніх військ МВС України.

Володимир загинув 19 червня під час виконання бойового завдання по звільненню від бойовиків міста Ямпіль Донецької області. За словами його бойових товаришів, він отримав вогнепальне поранення в голову та грудну клітину, несумісні з життям. Володимира не врятувала навіть кевларова каска і бронежилет англійського виробництва. У потилицю і в грудну клітину були випущені кулі з гвинтівки російського виробництва, яку називають "антиснайпер". «Завжди снайпер відстрілює в першу чергу тих, хто завдає більшої шкоди його силам - командирів, гранатометників, водіїв БТР. Не виключено, що за ним спостерігали, а потім, коли Володимир сидів на БТР, снайпер зробив свою справу», - розповів «Сегодня» товариш по службі Кравчука Петро.

«Ми разом були близько місяця, - розповідає інший товариш по службі Володимира Антон. - Він завжди рвався у найважчі місця. Казав: «Відправляйте мене. У мене хоч досвід військових навчань є». Була ситуація, коли через поламаний бронетранспортер його група не змогла виїхати на завдання. Тоді він образився, що його не відправили з іншою командою. Він був справжнім бойовим офіцером».

"Володимира намагалися відправити додому двічі, але він весь час рвався в бій і залишався на передовій. Він говорив: "Я повинен захищати батьківщину». Він був справжнім патріотом і загинув як герой, - розповів представник адміністрації Деснянського району Києва. - У Києві його чекала дівчина і вони планували одружитися цієї осені".

Адміністрація району розглядає можливість встановлення меморіальної дошки у школі, де навчався Володимир Кравчук.


Героям Слава!!!

 

....................................

 

Молодые...им бы жить, да жить......

 

..............................
Вічна пам’ять героям!

 

..........................................

 

Під час атаки терористів 24 червня на ділянці державного кордону зазнали смертельного поранення військовослужбовці 72 ОМБР: старший солдат військової служби за контрактом Цибора Віталій Вікторович, 1993 р.н., проживав в с. Мовчанівка, Ружинського району, Житомирської області та молодший сержант військової служби за контрактом Приходько Олексій Олегович, 1992 р.н., уродженець м. Глухова Сумської області,проживав в м.Ромни Сумської області. Вічна слава героям!

 

Опять мой земляк((


24 июня в результате боевых действий на востоке Украины погиб еще один военнослужащий из Житомирской области.

Об этом Житомир.info сообщили в облгосадминистрации.

«Погибший Виталий Цибора, 1993 года рождения, родом из Ружинского района. Проходил службу в белоцерковской 72 отдельной механизированной бригаде. Неженат. Информация о гибели появилась 24 июня около 17.00», - сообщили в Житомирской облгосадминистрации.

По информации спикера антитеррористической операции Владислава Селезнева, 24 июня боевики напали на опорный пункт сил АТО, который обеспечивал охрану и оборону государственной границы на определенном участке с целью недопущения прорыва на территорию Украины бандформирований, в результате чего Вооруженные силы Украины понесли потери.

«Вследствие минометного обстрела и пусков с ПТУР была повреждена боевая машина пехоты, получили смертельные ранения двое украинских военнослужащих, еще трое были ранены», - сообщил на своей странице в Facebook Владислав Селезнев.

В соцсети на странице погибшего Виталия Циборы есть информация о том, что он родом из села Мовчановка, Ружинского района, 6 октября 1993 года рождения. С 2013 года проходил службу в воинской части А-2167 72 отдельной механизированной бригады города Белая Церковь, был пулеметчиком.

Последний раз заходил на свою страницу в соцсети 24 июня в 9.50.

 

Вечная слава воинам-патриотам отдавшим свои молодые жизни за независимость и свободу нашей Украины. Пусть земля им будет пухом. Героям Слава!!!

 

...................................

 

...........................................