При производстве некоторых колбасок животные не страдали . Так что колбаску по дешевле кушать в пост можно . От мясного там только название вкусное .
Мир усім вам товариші Хочу звернути увагу всіх тих хто постить, не забувайте чим є насправді піст, не перетворюйте це в зовнішні ознаки приналежності до християнства, не забувайте що це перш за все важка духовна, внутрішня праця і дуже особиста річ. Цей час призначений для глибшого замислення людини над своєю долею, сенсом свого життям, над своїми стосунками з Богом і ближніми. В католицьких храмах у перший день Великого Посту, під час богослужіння, голови вірних посипаються попелом, що має тисячолітню традицію, закорінену в релігії Старого Завіту. В Ізраїлі піст мав перед усім характер покаяння. Людину, щодо якої ми провинились, можна перепросити, простягнути руку, зрівняти борг. А як винагородити Богові за вчинений гріх? – роблячи щось, що є зовсім безкоштовним, що не приносить безпосередньо жодної користі іншим, але однак нам чогось коштує. Такий піст був пов’язаний цілком логічно із рядом інших дій: людина посипала голову попелом, не вмивалася, а з одягу мала на собі лише мішок і т.д. Весь вигляд такої людини та позбавлений всіляких зовнішніх ознак радості стан мали свідчити про її жаль за гріхи. Так, наприклад, поводились ніневітяни щодо місії пророка Йони (Йон. 3,5-10). Так само постив цар Давид після того, як пророк Натан вказав йому на його гріх (2 Сам. 12,16). Знаний був піст, якого дотримувалися щороку в свято Йом Кіпур (Лев. 23,26-29). Піст був також аскетичною практикою. Відмовити собі в їжі та питті, стримати своє тіло і свої чуття (уникання інтимних стосунків було також складовою частиною посту) означало поставу залежності перед Господом: речі цього світу, навіть ті, найбільш елементарні, які служать підтриманню фізичного життя і продовженню людського роду, мають відносну вартість перед Творцем. Господь Ісус показав нам приклад такого посту, перебуваючи сорок днів на пустелі (пор. Мт. 4,1-11). Знаємо, що для Ісуса Христа не був це піст покаяння: сенс цього посту прихований в словах: «Не самим лише хлібом живе людина, але кожним словом, що виходить з уст Божих». Як кожна релігійна практика, яка з індивідуальної і спонтанної стає обов’язковою, в практиці посту є небезпека попасти в формалізм, коли дотримування зовнішніх обрядів не йде разом з внутрішнім станом людини. Пророки звертали на це увагу. Так, в літургії Попільної Середи чуємо на цю тему Господнє слово, скероване через пророка Йоіла: «Поверніться до мене усім вашим серцем, у пості, в плачі й у жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу». В Євангелії, яке читається у Попільну Середу, Ісус наказує: «Коли ж ви постите, не будьте сумні, як лицеміри: бо вони виснажують своє обличчя, щоб було видно людям, мовляв, вони постять. Істинно кажу вам: Вони вже мають свою нагороду. Ти ж, коли постиш, намасти свою голову й умий своє обличчя, щоб не показати людям, що ти постиш, але Отцеві твоєму, що перебуває в тайні» (Мт. 6,16-18). Не буде перебільшенням сказати, що практика посту сьогодні не в найліпшому стані, а для багатьох, хто вважає себе християнином, піст взагалі нічого не означає (сьогодні дуже модно худнути, а різні дієти, не маючи жодної релігійної мотивації, не заслуговують називатися постом). Такий стан речей не дивує, адже він є віддзеркаленням цілої сучасної культури, яка залишає мало місця для Бога – піст же є свідомою поставою покори людини перед своїм Творцем. Колись Церква детально регламентувала обмеження, які людина повинна накладати на себе під час посту, і були вони нелегкими. Сьогодні таких «офіційних» обмежень залишилось дуже мало, що часом хибно розуміють як відмову Церкви від практики посту. Просто Церква більше шанує свободу особистого вибору людини і залишає кожному накласти на себе такі покутні практики, які він бажає і в спромозі виконати. Добровільно обмежуючи себе не тільки в їжі, але й у таких – а, може, передусім у таких – речах як телебачення, інтернет, гучні забави, алкоголь тощо, наслідуємо Ісуса і разом із ним не лише на словах, але й усією своєю поставою говоримо: хочемо жити не самим лише хлібом. Крім посту, Ісус нагадує учням ще дві фундаментальні речі: милостиню і молитву. Зрозуміло, що в цей час напружених духовних змагань не може забракнути молитви. Молимось у спільноті, в храмі, під час Служби Божої, Хресної Дороги, але Богові мила теж молитва приватна, та, що відбувається «у тайні» (пор. Мт. 6,6), у тиші й зосередженні, коли людина перебуває з Ним віч-на-віч. Милостиня, тобто безкорисливий акт доброти, милосердя щодо іншої людини, допомагає побороти егоїзм, чинить серце вразливим на потреби інших. Якщо прислухаємося до порад Ісуса і зробимо в щоденному житті трохи більше місця на піст, молитву й милостиню, то час Великого Посту, який розпочинається, стане часом благодаті та навернення, часом, коли особистим зусиллям робимо більше місця для Бога в нашому житті.
До речі на рахунок фізичного стану. Мої особисті спостереження за собою показали, що вага мого тіла в "звичайні" дні та під час посту, можна сказати, абсолютно не змінні, різниця може становити 0,5-1 кг Цього разу мене турбує думка на рахунок нашого з вами спільного захоплення. Часто це є дуже азартною справою, тому бажаю всім задуматись над цим також та "тримати себе в руках"
мясо ешьте, а друг друга не ешьте (по моему Иоанн Златоуст). поедание мяса не творит столько греха, как винопитие (Максим Грек). устав по которому постятся написан в палестине, а там погодка по лучше нашей. по этому каждый постует по своим силам. IMHO.
зашол сегодня в магазин сырку постного купить, так там очередь за колбасой и разными вкусняшками пост, вещь сильная.
У меня в этом году пост как-то криво идёт - не вылезаю из политики :-( Конфеты трескала и торт на первой неделе. Вообще же - пощусь регулярно. Что нарушаю- ем рыбу: особенность организма- если уже и без неё, то к середине поста упадок сил и мозги не варят, а я программист.
ха, интересно.... помню прошлый пост тоже : постил, постил.... а потом понял что думать как-то хреново стало )) Стал есть рыбу ) Этот пост, пока все в порядке...посмотрим !))
Стараюсь держать Великий Пост уже наверное более десяти лет, пока в целом нормально (по еде) но по мыслям грешуууу))))) но не об этом.Пару раз было тяжело держать именно по еде, ели выдержал. Одолевали наверное сильно )))
Ну посчу вже 4,чи 5-й рік, зрозумів, що проблема не в голоді та в скудності страв, проблема що ніхто не бажає навіть написати на папірцю що взагалі можна приготувати! За ці 4, чи 5 років дуже багато чого перепробував ( і аж ніяк пістні сири, чи морські гади) олія тільки в вихідні, гарячі страви готую тільки в вівторок, та п'ятницю...остальні дні овочі, фрукти, соки,мюслі...та багато чого! Літом та восени наморожую собі гриби (вже варені),заготовляю сушення, фасолю...А пістні вареники з картоплею це шедевр(в віхідні зажарка) вівторок ,четвер- соєвий соус! Хліб печу в пекарні без олії-Хранцюський)) Не переймайтесь! Готуйте!Краще може хтось щось новеньке підскаже???? Будьте здорові! п.с. і не треба щаз писати про скудність моєї душі....це піст ! Мій піст це відказ від жирів,м'ясів, яєць, молоків! Це мій піст! пробую менше матюкатись! Не п'ю...
Якщо ви вже почали цю тему, цікаво було б дізнатися Ваші "коронні" пістні страви ?!) Вважаю що всім буде цікаво, так як пістний стіл не дуже різноманітний і хтілося би спробувати приготувати щось новеньке ) З повагою Віто.
Я даний період намагаюсь всіма фібрами душі втікти в ліс.Пасусь як кабан дикий.наїдаюсь черемші(дикий часник) так.що самому противно.але на слідуючий день знову хочеться трави.І саме головне.Їхати по черемшу кілометрів з 20 в одну сторону.Вігідніше купити на базарі.але воно не те.Беру з собою хліба.бажано сірий-чорний.сіль.салка трішки.Знаходжу галявинку з черемшею.котра мені до душі.Розстеляю хустину.під задницю каремат.Зриваю травичку і прямо до роту.НЕ МИЮ.Повірте.майже на рік вистачає.Будьте максимально ближче до матінки природи і сили у Вас буде огогого.Ходіть босоніж.їжте не миті овочі і хрукти.Рецептів дуже багацько.
Да будь ласка))) Субота, неділя (можна рослинна олія)- пироги жарені з картоплею, горохом(до них олійка з часником),ну картопля жарена без варіантів, тушкована в казані квасоля, морква,цибуля , часник, томат. Вареники з картоплею, з капустою.....вареники з вишнями БОМБА! Тушена капуста, соя засмажена з цибулею, бараболя печена в духовці (поляти легенько олійкою) Салати...квашення..т.д. солодке халва і т.д. в будні коли нізя олії мюслі з яблучним соком, хліб без олії з варенням до чаю, на ринку сушки продають висівкові (чудові до чаю) гриби ,картопля,вариться, часник,морква, цибуля(трошки муки)Весч!!!Горох варений!Кетчуп чи соус томатний можна кругом додавати в нему нема олії, до речі в Францюській гірчиці теж нема олії( це ця шо в зернах) Вареники, в будні поливаю соєвим соусом, в вихідні зажарка з цибулею( або взагалі веники пожарити) та багато чого...Ну десь так... А взагалі якщо в хаті є чай, та хліб то все не так погано!..п.с. чуть варення
