Правильно, статуетка Фреї, довелось використовувати її для наводки фотоапарата - на темному фоні він не хотів нормально фокусуватись. Відхватили - J.CAC, ВОВ, ЛС і ЛПП. При тому, що виграли в кобеля. І ця перемога стала початком ну "дуже щирої дружби" з власниками даного кобла. приїхати завжди можна - питання тільки з якими намірами їхати та як потім повертатись...
Появилось еще одно животное , правда прожило не долго.......... Ушло под пиво..... 800 грамовый лангуст привезенный из Канады :
Сегодня в лесу рылась, не переставая минут 20. На команды - ноль внимания, только хвостом интенсивнее машет. В результате вытянула сонного крота.
Мне в марте нужно уехать, и оставить собаку на три недели, че то уже места не нахожу, с женой развелся весной, прийдется просить знакомых, это я так, просто мысли в слух.
Есть специальные пансионаты для животных.Цен,правда,не знаю.Но там и присмотрят и выгуляют вовремя.Это я к тому, что если вдруг у знакомых нет опыта или возможности.
Якщо в знайомих немає досвіду утримання собак, вони не дуже емоційно стійкі та мають загальне уявлення про те, що таке собака - не радив би залишати на таких людей свого звірюгу, та ще й надовго, та ще й таксу. Вони ж з вами вітатись тоді можуть перестати. Може я й драматизую, але добре знаю на що здатна собака котра залишилась без господаря. Спочатку вона впаде в ступор - мене покинув хазяїн, потім вона почне досліджувати й перевіряти на міцність нову зграю. Зрештою, по приїзду ви можете застати вдома у своїх знайомих повну диктатуру та таксячий тоталітаризм у досить махровій формі.
Маю досвід подібного плану: знайомий одружився, але в нього ще й такса була. Десь через тижнів зо два після весілля йому довелось бігати до дому за викликом дружини, котру такса заганяла на стіл і не відпускала. Звірюгу реально перло від цього. Хоча при господарю - сама доброта, ну хоч до рани прикладай.
Якось жив з друзями в одній квартирі, а в них - такса. Навіть після того, що я показав їй, хто в зграї головний, вона всі ці півроку намагалась постійно мене підловити на якійсь слабкості. Щоб сісти на шию, звісно)
А чого ви хотіли - прийшли в її зграю, намагались зайняти місце в уже уставленій ієрархії... З точки зору такси - нахабство просто галактичного масштабу. Знайома, коли забирала свого маленького у заводчиків, спостерігала ще одного домашнього тирана. Не для домашніх звісно. Загалом діло було так: В один розплідник вівчарок, східно-европейських вівчарок, приїхав інструктор по ІРО, ще система дресури та підготовки вівчарок, але німецьких та бельгійських. І за її словами будь-яку вівчарку, тай будь-яку собаку взагалі, можна примусити за іграшку зробити будь-що. Попросила в цих заводчиків ця тьотя дати їй будь яку собаку - і вона їм це доведе. Люди вони не жадібні і дали їй для експерименту спокійного, врівноваженого пса, заслуженого ветерана по ОКД/ЗКС. Кім виконав декілька команд - йому дали погратись м'ячиком. Все наче б то йде добре - собакер виконує команди, наче слухається. На виконанні команди "поряд" сталось непередбачуване... За системою підготовки ІРО собака має постійно тримати зоровий контакт з господарем, досягається це наступним чином - іграшка кладеться під щелепу зліва і собака має дивитись на неї, потім в процесі роботи іграшку прибирають, собакер вже виконує все на автоматі (це сильно узагальнене пояснення, але ми про інше). Так от Кіму дається команда "поряд", іграшка затискається між плечем і щелепою інструктора і вони собі гарно так пересуваються по майданчику. Десь на другому колі собакера дістав цей цирк з конями, він спокійно так стає на задні лапи, прикусює за плече дресирувальницю. Та від такого нахабства падає на сраку, м'ячик звісно випадає з-під її щелепи. Кім забирає іграшку і високо задерши хвоста йде до свого вольєру. Дикий регіт було чутно на весь Краснодарський край. Тітка не постраждала - навіть синців не було, але її вердиктом був висновок - цей собак для ІРО непридатний. В подальшому він з нею працювати не хотів і ігнорував її. Ось пару фото цього приколіста:
