ви єщо падірітєсь. гарячіє фінскіє парні!(с) у різних місцинах одне і теж саме по різному зветься. колиба то і колиба а стаїа то і стаїа. різниці не якої немає. як на мене так то взагалі курінь.
Та ніхто не б'ється. Просто я трошки про це знаю. Ось, читайте: Гуцульське плем’я — це невід’ємна вітка українського народу — антропологічно належать гуцули до динарського типу: високий зріст, округла голова, волосся і очі темні. Від сусідів відрізнялись передусім мальовничою ношею, а ще більше вдачею, способом життя, звичаями, обрядами й говіркою. Головним заняттям гуцулів були колись мисливство й риболовство, пізніше скотарство, годівля і випас худоби. Майже всю свою “маржинку” виганяв гуцул весною на полонину. Там “ґаздою” був “ватаг”, а його помічниками були пастухи овець — вівчарі, — доглядачі великого скоту “бовгарі”, “гайдеї”, коней “стадарі”, до порядків у стаї був “спузар”. В затишному місці полонини було “стоїще” зі “стаєю” і загородою для худоби, довколо загорожі були “застайки” для нічлігу вівчарів. Стая збудована з круглого дерева, покрита коленими дошками — вікон у стаї звичайно не було, не було й повали, лише “подра” — на середині стаї вічний вогонь, ватра, що горіла від весни до осені. У стаї піддаше, ватерник і кліть-комора, переховок усього, що потрібне на полонині. Молоко від корів і овець зливано в бочку “путину” — з молока робили сир, “будз” і бриндзю — бриндзю “набивано” в “бербениці”. Гуцули жили в селах, де мали свої “посидки” — хати з господарськими будівлями — “ґражди”. Сусід від сусіда жили далеко. Гуцульська хата збудована з коленого, вигибльованого дерева, покрита дошками-драницями, ґонтами, просторі сіни — “хороми” й дві мешкальні кімнати, при них комори — “кліті” або “гамбарі” на переховок одягу й харчів. Були ще й за хатою кліті, а дальше стайні — “колешні” для худоби й овець. Довкола посидку була звичайно висока огорожа з піддашем на господарське приладдя і знаряддя. Кімнати не були білені вапном, а миті. “Лавиці” застелені ліжниками, столи скатертями. Гуцульські хати-кімнати відзначались незвичайною чистотою і всякими прикрасами. Було багато мистецької різьби — столи й стільці були різьблені, як і вся дерев’яна посуда — миски, ложки, коновочки й бочілки, ракви, мисники-шафки, а передовсім скрині. Великим мистецтвом різьби відзначались свічники, трійці і хрести. Був завжди в кімнаті різьблений сволок, на якому був і різьблений хрест. Взагалі різьба стояла на Гуцульщині дуже високо й була цінена за велике мистецтво. Різьблено не лише в дереві, але й у міді і мосяжі. Розповсюджене було на Гуцульщині і гончарство та кахлярство. Знані були на весь світ і цінені за мистецтво гуцульські писанки й вишивки. Дещо з гуцульського мистецтва зібрано було в Покутському музею в Коломиї, в музею Дідушицьких у Львові, в Науковому Товаристві Шевченка й Українському національному музею у Львові. Поляки збудували були в Жаб’ю-Їльці величаве приміщення для Гуцульського музею, але це було перед другою світовою війною і не знати, що сталось з тим музеєм. Великої вартости стародавні гуцульські речі зібрав був жид, Гертнер, у Жаб’ю-Слупейці. Що сталось з ними, теж не знати… А взято це ось звідси: http://www.kosivart.com/index.cfm/fuseaction/hutculschina.tribe/ Звичайно різні. Але спір був про те, від чого пішла назва стая. Стая- це ж не хата, правда?
так може ви і про інші, як би ото так сказати щоб і не образити людей і ясно було? ну хай буде українські народності. бойки, лемки які іще є? русини мабуть. то розкажіть але бажано своїми словами бо інша стаття написана так що поки до середини дочитаєш забудеш та заплутаєшся про що ішла мова на початку
Насправді "стайня" і "стая" маючи один корінь, мають різне значення. Якщо "стайня" це власне сам господарський будинок в якому утримують худобу, то "стая" це весь комплекс полонинських споруд і "стая"-будинок - лише один із них (головний). Швидше всього полонинська "стая" можна "перекласти" місце постою, стоянка. Для доповнення цього є ще такі слова з цим коренем, як "застайка" - місця на околицях полонинського комплексу для ночівлі вартових пастухів. Є ще таке давнє поняття як "пристая", вживається у формі "пішов на пристаю" (тобто у прийми) - поміняв (прийняв нове) місце проживання (стоянку).
Тепер по електролізу. Труба для такої речі не годиться, хоча б по тій причині, що не видно, як протікає сам процес електролізу. Я використовую, вірніше використовував (в нас пройшла конверсія і ці предмети були в мене конфісковані і пущені для потреб сільського господарства), так от, я використовував ось такі пластмасові корита: Все дуже добре влізає і процес, як кажуть завжди під контролем.
Гуцул - в перекладі "бунтар", тобто люди, котрі не корилися тамтешньому устрою і втікали в гори, в моєму місті до сих пір є райони різних народностей: Адєсса, Багінсберг, Дятьківці, та ін. колись місто було центром гуцульщини
Швидше місто було центром концентрації тих хто вивчав Гуцульщину, оскільки сама межа Гуцульщини знаходиться на певній відстані. До речі, скільки б зараз не говорили про Гуцульщину і гуцулів - ці назви є порівняно новими. Як зрештою і сама назва Карпати - яку місцеві почали вживати не раніше кінця 19 століття.
я так міркую, що це питання можна вирішити тільки на полонині ночуючи в стаї, головне щоб люди не записували нове слово головсраковпораратійдошці, бачив на власні очі таке слово написане дівчачою рукою на серветці
попередню інформацію я дізнався в нашому музею гуцульщини, правда час минув, можливо і щось призабулось, а сам я за фахом не історик
Музей Гуцульщини має в своїх запасниках дуууже цікаві речі, але на жаль легше отримати доступ до архівів Польщі, ніж наших збірок.
Друже, не вчіть мене - в мене друг кандитат наук Університету українознаства, працює в товаристві "Гуцульщина", і досліджує історію Гуцульщини вже 15 років, і я впевнений, що він знає все гуцульське трохи більше від вас. Тому наголошую ще раз - стайня це приміщення для худоби а стая це житло пастухів. І я не казав що це хата, це специфічне, спеціалізоване житло пастухів. "Головною будівлею на полонині була стая, яка виконувала функції господарсько-виробничі та житлові [7]. У стаї горів невгасимий вогонь (ватра). Тут переробляли молоко на твердий сир, з якого виготовляли бринзу та вурду. У стаї було передбачено місце для відпочинку депутата, ватага, помічника "ватага, спузаря, часом також вівчарів та бовгарів." Ста́йня - приміщення для утримування домашньої худоби. Здебільшого в них утримують коней http://uk.wikipedia.org/wiki/%D1%F2%E0%E9%ED%FF стайня 1. Господарська споруда для утримання коней і збереження упряжі. На селянських подвір'ях відзначалась скромними формами, у дворянських садибах — значними розмірами і представницьким виглядом. 2. В районі Українських Карпат використовувалась для утримання корів. http://architecture_uk.academic.ru/3400/стайня І хто такий ваш М.Д. Мандибура? Він що гуцул? Я вже бачив багато праць таких "дослідників" Гуцульщини і кожний з них на свій лад пояснює зміст гуцульських слів.
В цьому наша проблема - етнографією займаються (в основному) представники інших етносів і як би вони не старалися їм все-таки не під силу зробити повний аналіз. Та і треба взяти до уваги, що століття назад гори були заселені зовсім по-іншому і експансія жителів долин призвела до значних змін в побуті, мові і т.д. І що цікаво - зворотнього впливу (гірських людей на рівнинних) не відбувалося.
В мене є тлумачення цього слова, яке прийшло з 15 століття. Розказав 102 літній гуцул, якому в свю чергу розказав його прадід. Десь в 13 столітті місцеві мешкаці рубали ліс, розпилювали його на 5-6 метрові ковбки які вони називали гуцами. І потім в дикому стані сплавляли в низів"я Черемоша. Людей що їх рубали і сплавляли називали гуцанами а з роками слово трансформувалось в гуцули. Отака історія. А взагалі версій багато, бо багато "дослідників"
А де написано, що гуцульська колиба то стая? Ви ж вище пояснювали, що гуцульська колиба називалась стаєю від слова стояти. А на фото написано: "СТАЯ З ХАТОЮ", тобто СТАЯ- то є стая, а ХАТА (або колиба) то є хата. І фото то зроблене в 1934 році. В тому ж році це фото і підписане. , як "СТАЯ З ХАТОЮ". Тоді ні мене, ні Вас, ні Вашого кандидата наук і в проекті не було. Та й, зрештою, достовірно вирахувати від чого воно пішло- не реально. Так що най буде гречка, лиш би не суперечка. Ви ліпше скажіть, скілько в Вас коштує кільо найліпшої бринзи? Дуже я вже її люблю.
А яка різниця, що написали під фото? Напис робили не гуцули. І не має значення був мій друг у 1934 році чи не був. Він досліджує з різних джерел і основне джерело старі гуцули, а ті точно знають що і як називається. А бриндза у нас від 45 до 50 грн. в залежності від походження
Я думаю "Стая з хатою" означає специфічний тип будівлі, коли разом із "літнім" приміщенням - стаєю, збудоване "всесезонне" приміщення - хата. Колись в давні часи на невеликих приватних полонинах, де стадо овець було однієї сімї ( а не громадським) і окрім полонини були ще сінокоси, з яких доставляти сіно в долину було тяжко, овець (чи їх частину) залишали зимувати там де вони випасалися літом, а для проживання пастуха (члена сімї чи наймита) і була збудована хата. Інший варіант - просто спутали назву - правильно треба було писати "Хата з СТАЙНЕЮ". Принаймі, я особисто бачу такий тип будови на фото, де до хати прибудована стайня у формі так званої "притули".
