23 листопада - засвітимо свічки пам'яті по жертвах Голодомору 1932-33 рр. Пам'ятаймо разом. 80 років після геноциду. Україна Памятає Світ Визнає А ти пам"ятаєш??? Я запалив...
Ще не вмерли України ні слава, ні воля. Ще нам, браття українці, усміхнеться доля. Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу, тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Помню, и ребенку рассказываю кто такие коммунисты и как жидовские продотряды комиссара Урганта у людей последнее отбирали.
запалив і вдома, і в батьків коли по вулиці йдеш, бачиш у вікнах запалені свічки, якось стає моторошно, але в той самий час розумієш що УКРАЇНЦІ пам"ятають свою історію!
Зайшов до дому-малий вже запалив... Чув про голодомор ще у 80-тi,бабуся 1898 року народження розповiдала-поховали пiвсела..Батько 1938 року народження,пережив окупацiю,але у 1949 роцi ледве не сконав пiдчас другого голодомору,врятували дельфинячим салом..Ненавиджу комуняк. Вічна пам`ять загиблим.
